Танагра медоїд бірюзова Самець бірюзової танагри медоїда Самиця бірюзової танагри медоїда Охоронний статус Найменший риз

Танагра-медоїд бірюзова

Самець бірюзової танагри-медоїда

Самиця бірюзової танагри-медоїда

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Рід:	Танагра-медоїд (Cyanerpes)
Вид:	Танагра-медоїд бірюзова

Біноміальна назва

Cyanerpes cyaneus
(Linnaeus, 1766)

Ареал виду Проживання впродовж року проживаання (походження невідоме) Гніздування Зимування

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Certhia cyanea Linnaeus, 1766

Посилання

Вікісховище:	Cyanerpes cyaneus
Віківиди:	Cyanerpes cyaneus
ITIS:	559608
МСОП:	22723012
NCBI:	357694

Танагра-медоїд бірюзова (Cyanerpes cyaneus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці.

Опис

Самець бірюзової танагри-медоїда (підвид *C. c. carneipes*, Панама)

Довжина птаха становить 12 см. вага 14 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців під час сезону розмноження забарвлення переважно фіолетово-синє, на тімені у них бірюзова пляма, пера на ньому можуть ставати дибки. Спина, крила і хвіст чорні, на обличчі чорна "маска". Нижні покривні пера крил лимонно-жовті, помітні в польоті. Дзьоб чорний, середньої довжини, вигнутий. Лапи коралово-червоні.

Самиці і молоді птахи мають переважно зелене, менш яскраве забарвлення, нижня частина тіла легко поцяткована світлими смужками, лапи у них червонувато-коричневі. Під час негніздового періоду самці набувають подібного забарвлення, однак крила у них залишаються чорними.

Підвиди

Виділяють одинадцять підвидів:

C. c. carneipes (Sclater, PL, 1860) — від Мексики до північно-східної Колумбії, острів Коїба і ^[en] (Панамська затока);
C. c. pacificus Chapman, 1915 — тихоокеанське узбережжя Колумбії і північно-західного Еквадору;
C. c. gigas Thayer & Bangs, 1905 — острів Горгона (на захід від Колумбії);
C. c. gemmeus Wetmore, 1941 — гори ^[en] (схід півострова Гуахіра на крайній півночі Колумбії);
C. c. eximius (Cabanis, 1851) — північ Колумбії і Венесуели, острів Маргарита;
C. c. tobagensis Hellmayr & Seilern, 1914 — острів Тобаго;
C. c. cyaneus (Linnaeus, 1766) — від Венесуели до Гвіани і північної Бразилії, острів Тринідад;
C. c. dispar Zimmer, JT, 1942 — від південно-східної Колумбії і південно-західної Венесуели до північно-східного Перу;
C. c. violaceus Zimmer, JT, 1942 — від південного сходу Перу і заходу Бразилії до центральної Болівії;
C. c. brevipes (Cabanis, 1851) — центральна Бразилія;
C. c. holti Parkes, 1977 — схід Бразилії.

Поширення і екологія

Бірюзові танагри-медоїди мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Сальвадорі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані та на Тринідаді і Тобаго. Також ці птахи мекають на Кубі, де ймовірно, є інтродукованими. Більшість популяцій ведуть осілий спосіб життя, однак мексиканські популяції під час негніздового періоду мігрують на південь. Бірюзові танагри-медоїди живуть в кронах вологих рівнинних і заболочених тропічних лісів, на узліссях і галявинах, в рідколіссях, на плантаціях кави, цитрусових і какао, в парках і садах. Зустрічаються парами або зграйками до 6 птахів, на висоті до 1200 м над рівнем моря.

Бірюзові танагри-медоїди живляться комахами, дрібними плодами, насінням, нектаром квітучих рослин. Інкубаційний період триває з лютого по червень. Гніздо невелике, чашоподібне, розміщується високо на дереві. В кладці 2 білих яйця, поцяткованих темними плямками. Інкубаційний період триває 12-13 днів, насиджують самиці. За пташенятами доглядають і самиці. і самці. Пташенята покидають гніздо через 14 днів після вилуплення.

Примітки

BirdLife International (2016). Cyanerpes cyaneus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 14 лютого 2023
Edwards, George (1758–1764). Gleanings of Natural History, exhibiting figures of quadrupeds, birds, insects, plants &c... (English та French) . Т. Part 2. London: Printed for the author, at the College of Physicians. с. 114–115 Plate 264.
Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 188.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 лютого 2023.
e.g. of (Moraceae): Foster, Mercedes S. (2007). The potential of fruit trees to enhance converted habitats for migrating birds in southern Mexico. Bird Conservation International. 17: 45—61. doi:10.1017/S0959270906000554.
Skutch, Alexander F. (1954). Blue honeycreeper (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 387—403.
Skutch, Alexander F. (1962). Life histories of honeycreepers (PDF). The Condor. 64 (2): 92–116 [106–111]. doi:10.2307/1365479. JSTOR 1365479.

Джерела

ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN .
Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN .
Stiles, F. Gary & Skutch, Alexander F. (1990): A guide to the birds of Costa Rica. Cornell University Press.

Посилання

Red-legged honeycreeper Stamps from British Honduras (now Belize), Costa Rica, Nicaragua, Paraguay & Suriname at bird-stamps.org

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Cyanerpes cyaneus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 14 лютого 2023

[2] Edwards, George (1758–1764). Gleanings of Natural History, exhibiting figures of quadrupeds, birds, insects, plants &c... (English та French) . Т. Part 2. London: Printed for the author, at the College of Physicians. с. 114–115 Plate 264.

[3] Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 188.

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 13.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 лютого 2023.

[Foster-6] .g. of (Moraceae): Foster, Mercedes S. (2007). The potential of fruit trees to enhance converted habitats for migrating birds in southern Mexico. Bird Conservation International. 17: 45—61. doi:10.1017/S0959270906000554.

[skutch1954-7] Skutch, Alexander F. (1954). Blue honeycreeper (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 387—403.

[skutch1962-8] Skutch, Alexander F. (1962). Life histories of honeycreepers (PDF). The Condor. 64 (2): 92–116 [106–111]. doi:10.2307/1365479. JSTOR 1365479.