|
Талиш-Муганська Автономна Республіка (азерб. Talış-Muğan Muxtar Respublikası, тал. Толъш-Mоғонә Mоxтaрә Республикә) — самопроголошена автономна республіка у складі Азербайджанської Республіки, утворена в червні 1993 році на території семи районів на півдні країни, які контролювала військова бригада, штаб якої дислокувався в місті Ленкорань. Фактично припинила своє існування в серпні 1993 року.
Передісторія
Талиші — іраномовний народ, що проживає в Ірані та на південному сході Азербайджану. У роки перебудови вони активно брали участь у Ленкоранському Народному Фронті за перебудову, пізніше увійшов у Народний фронт Азербайджану, одним із засновників якого був ленкоранський автоінженер, пізніше полковник азербайджанської армії (Алікрам Гумбатов). З ініціативи Гумматова і талиського поета Алі Насіра в програму Ленкоранського відділення Народного фронту в 1989 році було включено положення про створення автономії в талиських районах. 11 січня 1990 року в ході антирадянських заворушень в Азербайджані Гумматов на чолі місцевого відділення Народного фронту фактично повалив Радянську владу в Ленкорані і протягом 10 днів очолював місто, після чого був заарештований радянськими правоохоронними органами.
На початку червня 1993 року в Азербайджані виникла військово-політична криза, викликана заколотом полковника Сурета Гусейнова в Гянджі і походом його загонів на Баку. 8 червня Гумматов організував у Ленкорані масовий мітинг на підтримку Гусейнова, на якому, зокрема, було висунуто вимогу створення у Верховній Раді Азербайджану другої палати — Палати національностей. У момент кризи президент Абульфаз Ельчибей запрошує в Баку Гейдара Алієва. Переговори з Суретом Гусейновим, посередником на яких виступив Гейдар Алієв, ні до чого не привели. В ніч з 17 на 18 червня Ельчибей несподівано полетів у Нахічевань і оселився в своєму рідному селі Келек. В. о. президента країни став Гейдар Алієв. Легітимна влада в ці дні була відсутня.
Утворення та існування Республіки
У момент кризи 21 червня Альакрам Гумматов виступив по Ленкоранському телебаченню, оголосивши про створення Талиш-Муганської Автономної Республіки в складі Азербайджану. Командування військової частини в Ленкорані зробило заяву про те, що причиною проголошення автономної республіки стало забезпечення й збереження суспільно-політичної стабільності в цьому регіоні у зв'язку з військовою і політичною кризою в Азербайджані. Ці події, головним чином, були спрямовані проти приходу до влади Гейдара Алієва. Гумматов зажадав відставки в. о. президента країни Гейдара Алієва, повернення в Баку екс-президента , а також розширення широких повноважень прем'єр-міністра Сурета Гусейнова.
2-3 серпня прем'єр-міністр Сурет Гусейнов та інші міністри відвідали Ленкорань для ознайомлення з проблемами регіону. 7 серпня відкрилося засідання Міллі Меджлісу ТМАР, яке схвалило створення Талиш-Муганської Автономної Республіки. На зборах Міллі Меджлісу президентом автономної республіки був обраний Гумматов, призначені голова Міллі Меджлісу Фахраддін Аббасов та голова Кабінету Міністрів Ракіф Ходжаєв, а також прийнятий конституційний закон, затверджені гімн, прапор та інші атрибути автономної республіки. Дії Гумматова засудили Народний фронт Азербайджану, Мусават і Соціал-демократична партія Азербайджану.
23 серпня перед будівлею міськвиконкому, де знаходилися органи автономії, зібрався протестуючий народ. Натовп увірвався в міськвиконком, але він виявився порожній: Гумматов знаходився в штабі 704-ї бригади. Мітинг перемістився до воріт військової частини. Кореспондент «Ассошіейтед прес» повідомляв із Баку, що «за оцінками, 10 000 протестувальників зібралися під час уїк-енду перед штаб-квартирою Гумматова в Ленкорані, вимагаючи його вигнання». Коли натовп виламав ворота і увірвався на територію частини, було відкрито вогонь, у результаті чого загинули 3 людини і ще 5 були поранені. «Ассошіейтед пресс» повідомляла в ті дні, що «лікарні, за повідомленнями, заповнені постраждалими від збройних зіткнень між прихильниками і противниками Алікрама Гумбатова» .
Наслідки
Після ліквідації автономної республіки Гумматов переховувався від арешту. У телефонній розмові з кореспондентом газети Коммерсантъ у вересні 1993 року він заявив, що буде «боротися проти режиму Алієва найрішучішим способом» , оскільки не вважає його легітимним. 9 грудня того ж року він був заарештований, проте 21 вересня 1994 року втік із СІЗО і був знову заарештований 7 серпня 1995 року. У справі про Талиш-Муганську Автономну Республіку було заарештовано кілька десятків людей, які були засуджені від 2 років 9 місяців позбавлення волі до смертної кари. В 1998 році смертна кара була замінена Гумматову довічним ув'язненням, а в 2004 році він був помилуваний президентом Ільхамом Алієвим.
Іноземні дослідники відзначають скоординованість дій Гумматова з заколотом Сурета Гусейнова. На думку Томаса де Ваала:
«Гумбатов, заручившись підтримкою колишнього міністра оборони , присягнув на вірність колишньому азербайджанському президенту Аязу Муталібову. Цей заколот, майже безкровно придушений у серпні, мабуть, був, подібно до заколоту Гусейнова в Гянджі, складовою частиною великої політичної інтриги». |
А. Рубінштейн і О. Смолянський, у цілому оцінюючи рух Гумматова як «сепаратистське повстання серед талиської меншини», вважають за можливе, що цей епізод є черговою спробою могутнього лідера збройного формування скористатися нестабільністю в Азербайджані, в даному випадку апелюючи до перських національних почуттів. Вони наводять повідомлення, що Гумматов висловлював готовність припинити свій заколот, якщо Муталіб повернеться до влади, а також вказують на наявність зв'язків Гумматова з іранською Хізбаллою і про його наміри приєднатися до Ірану, який відкинув свою причетність до цих подій.
На думку професора Брюса Паррота, проголошення Талиш-Муганської Автономної Республіки близьким соратником Сурета Гусейнова Алікрамом Гумматовим було серйозною загрозою територіальній цілісності Азербайджану, «однак ця пригода швидко перетворилася на фарс». Талиський характер «республіки», був мінімальним, у той час як загроза територіальній цілісності Азербайджану, яку являло собою її існування, тільки дискредитувала Гумматова, і заодно з ним Гусейнова. Расім Мусабеков, характеризуючи події, пише:
Виступ Гумбатова, щиро кажучи, важко кваліфікувати як сепаратистський, позаяк ні він сам, ні його прихильники не заявляли про намір відокремити південь країни від Азербайджану. На території, що тимчасово вийшла з-під контролю Баку, не спостерігалося ніякого протистояння чи ворожнечі між талишами і азербайджанцями. Проголошення ТМР радше являло собою політико-ідеологічне прикриття захоплення влади групою військових, що спиралися на місцеві кланові угруповання (як подобу путчу Сурета Гусейнова, але в локальному масштабі і з більш обмеженими цілями), та несло загрозу не стільки цілісності, скільки унітарності Азербайджану. Хоч як би там було, але авантюра Гумбатова та його прихильників дуже скоро провалилася.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2003. Процитовано 18 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
- ОЛЕГ Коммерсант-МЕДВЕДЄВ (18.08.1993). (рос.). Газета «Коммерсант». Архів DocsID = 56938 оригіналу за 17.12.2009. Процитовано 18.04.2017.
- Расим Мусабеков. Становлення незалежної азербайджанської держави та етнічні меншини (рос.). sakharov-center.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 18 квітня 2017.
- Associated Press з Баку, 23.08.1993 // The New York Times, 24.08.1993. Pro-Iranian is ousted
- 1224215.html В Азербайджані голова Талиського культурного центру засуджений на 10 років в'язниці.[недоступне посилання з липня 2019]
- (рос.). Газета «Коммерсант». 14.09.1993. Архів fromsearch = fd7c92c1-225d-40c0-ad84-7d4cebeb310d & docsid = 59331 оригіналу за 17.12.2009. Процитовано 18.04.2017.
- Справа Талиш-Муганской Автономії // Політичні переслідування. В яку спадщину вступили країни колишнього СРСР? [ 31 серпня 2011 у Wayback Machine.] // Т-во «Меморіал».
- . Архів оригіналу за 18 червня 2022. Процитовано 18 квітня 2017.
- Alvin Z. Rubinstein, Oles M. Smolansky. Regional Power Rivalries in the New Eurasia: Russia, Turkey, and Iran. M.E. Sharpe, 1995. , 9781563246234 [1] [ 7 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Bruce Parrott. State Building and Military Power in Russia and the New States of Eurasia. M.E. Sharpe, 1995. , 9781563243608
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Talish Muganska Avtonomna Respublika Tolsh Mogonә Moxtarә Respublikә neviznana avtonomna respublika 21 chervnya 1993 24 serpnya 1993 Prapor Gerb Stolicya Lenkoran Mova i taliska azerbajdzhanska Plosha 4659 Prezident Alakram Gummatov Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Talish Muganska Avtonomna Respublika Talish Muganska Avtonomna Respublika azerb Talis Mugan Muxtar Respublikasi tal Tolsh Mogonә Moxtarә Respublikә samoprogoloshena avtonomna respublika u skladi Azerbajdzhanskoyi Respubliki utvorena v chervni 1993 roci na teritoriyi semi rajoniv na pivdni krayini yaki kontrolyuvala vijskova brigada shtab yakoyi dislokuvavsya v misti Lenkoran Faktichno pripinila svoye isnuvannya v serpni 1993 roku PeredistoriyaTalishi iranomovnij narod sho prozhivaye v Irani ta na pivdennomu shodi Azerbajdzhanu U roki perebudovi voni aktivno brali uchast u Lenkoranskomu Narodnomu Fronti za perebudovu piznishe uvijshov u Narodnij front Azerbajdzhanu odnim iz zasnovnikiv yakogo buv lenkoranskij avtoinzhener piznishe polkovnik azerbajdzhanskoyi armiyi Alikram Gumbatov Z iniciativi Gummatova i taliskogo poeta Ali Nasira v programu Lenkoranskogo viddilennya Narodnogo frontu v 1989 roci bulo vklyucheno polozhennya pro stvorennya avtonomiyi v taliskih rajonah 11 sichnya 1990 roku v hodi antiradyanskih zavorushen v Azerbajdzhani Gummatov na choli miscevogo viddilennya Narodnogo frontu faktichno povaliv Radyansku vladu v Lenkorani i protyagom 10 dniv ocholyuvav misto pislya chogo buv zaareshtovanij radyanskimi pravoohoronnimi organami Na pochatku chervnya 1993 roku v Azerbajdzhani vinikla vijskovo politichna kriza viklikana zakolotom polkovnika Sureta Gusejnova v Gyandzhi i pohodom jogo zagoniv na Baku 8 chervnya Gummatov organizuvav u Lenkorani masovij miting na pidtrimku Gusejnova na yakomu zokrema bulo visunuto vimogu stvorennya u Verhovnij Radi Azerbajdzhanu drugoyi palati Palati nacionalnostej U moment krizi prezident Abulfaz Elchibej zaproshuye v Baku Gejdara Aliyeva Peregovori z Suretom Gusejnovim poserednikom na yakih vistupiv Gejdar Aliyev ni do chogo ne priveli V nich z 17 na 18 chervnya Elchibej nespodivano poletiv u Nahichevan i oselivsya v svoyemu ridnomu seli Kelek V o prezidenta krayini stav Gejdar Aliyev Legitimna vlada v ci dni bula vidsutnya Utvorennya ta isnuvannya RespublikiU moment krizi 21 chervnya Alakram Gummatov vistupiv po Lenkoranskomu telebachennyu ogolosivshi pro stvorennya Talish Muganskoyi Avtonomnoyi Respubliki v skladi Azerbajdzhanu Komanduvannya vijskovoyi chastini v Lenkorani zrobilo zayavu pro te sho prichinoyu progoloshennya avtonomnoyi respubliki stalo zabezpechennya j zberezhennya suspilno politichnoyi stabilnosti v comu regioni u zv yazku z vijskovoyu i politichnoyu krizoyu v Azerbajdzhani Ci podiyi golovnim chinom buli spryamovani proti prihodu do vladi Gejdara Aliyeva Gummatov zazhadav vidstavki v o prezidenta krayini Gejdara Aliyeva povernennya v Baku eks prezidenta a takozh rozshirennya shirokih povnovazhen prem yer ministra Sureta Gusejnova 2 3 serpnya prem yer ministr Suret Gusejnov ta inshi ministri vidvidali Lenkoran dlya oznajomlennya z problemami regionu 7 serpnya vidkrilosya zasidannya Milli Medzhlisu TMAR yake shvalilo stvorennya Talish Muganskoyi Avtonomnoyi Respubliki Na zborah Milli Medzhlisu prezidentom avtonomnoyi respubliki buv obranij Gummatov priznacheni golova Milli Medzhlisu Fahraddin Abbasov ta golova Kabinetu Ministriv Rakif Hodzhayev a takozh prijnyatij konstitucijnij zakon zatverdzheni gimn prapor ta inshi atributi avtonomnoyi respubliki Diyi Gummatova zasudili Narodnij front Azerbajdzhanu Musavat i Social demokratichna partiya Azerbajdzhanu 23 serpnya pered budivleyu miskvikonkomu de znahodilisya organi avtonomiyi zibravsya protestuyuchij narod Natovp uvirvavsya v miskvikonkom ale vin viyavivsya porozhnij Gummatov znahodivsya v shtabi 704 yi brigadi Miting peremistivsya do vorit vijskovoyi chastini Korespondent Assoshiejted pres povidomlyav iz Baku sho za ocinkami 10 000 protestuvalnikiv zibralisya pid chas uyik endu pered shtab kvartiroyu Gummatova v Lenkorani vimagayuchi jogo vignannya Koli natovp vilamav vorota i uvirvavsya na teritoriyu chastini bulo vidkrito vogon u rezultati chogo zaginuli 3 lyudini i she 5 buli poraneni Assoshiejted press povidomlyala v ti dni sho likarni za povidomlennyami zapovneni postrazhdalimi vid zbrojnih zitknen mizh prihilnikami i protivnikami Alikrama Gumbatova NaslidkiPislya likvidaciyi avtonomnoyi respubliki Gummatov perehovuvavsya vid areshtu U telefonnij rozmovi z korespondentom gazeti Kommersant u veresni 1993 roku vin zayaviv sho bude borotisya proti rezhimu Aliyeva najrishuchishim sposobom oskilki ne vvazhaye jogo legitimnim 9 grudnya togo zh roku vin buv zaareshtovanij prote 21 veresnya 1994 roku vtik iz SIZO i buv znovu zaareshtovanij 7 serpnya 1995 roku U spravi pro Talish Mugansku Avtonomnu Respubliku bulo zaareshtovano kilka desyatkiv lyudej yaki buli zasudzheni vid 2 rokiv 9 misyaciv pozbavlennya voli do smertnoyi kari V 1998 roci smertna kara bula zaminena Gummatovu dovichnim uv yaznennyam a v 2004 roci vin buv pomiluvanij prezidentom Ilhamom Aliyevim Inozemni doslidniki vidznachayut skoordinovanist dij Gummatova z zakolotom Sureta Gusejnova Na dumku Tomasa de Vaala Gumbatov zaruchivshis pidtrimkoyu kolishnogo ministra oboroni prisyagnuv na virnist kolishnomu azerbajdzhanskomu prezidentu Ayazu Mutalibovu Cej zakolot majzhe bezkrovno pridushenij u serpni mabut buv podibno do zakolotu Gusejnova v Gyandzhi skladovoyu chastinoyu velikoyi politichnoyi intrigi A Rubinshtejn i O Smolyanskij u cilomu ocinyuyuchi ruh Gummatova yak separatistske povstannya sered taliskoyi menshini vvazhayut za mozhlive sho cej epizod ye chergovoyu sproboyu mogutnogo lidera zbrojnogo formuvannya skoristatisya nestabilnistyu v Azerbajdzhani v danomu vipadku apelyuyuchi do perskih nacionalnih pochuttiv Voni navodyat povidomlennya sho Gummatov vislovlyuvav gotovnist pripiniti svij zakolot yaksho Mutalib povernetsya do vladi a takozh vkazuyut na nayavnist zv yazkiv Gummatova z iranskoyu Hizballoyu i pro jogo namiri priyednatisya do Iranu yakij vidkinuv svoyu prichetnist do cih podij Na dumku profesora Bryusa Parrota progoloshennya Talish Muganskoyi Avtonomnoyi Respubliki blizkim soratnikom Sureta Gusejnova Alikramom Gummatovim bulo serjoznoyu zagrozoyu teritorialnij cilisnosti Azerbajdzhanu odnak cya prigoda shvidko peretvorilasya na fars Taliskij harakter respubliki buv minimalnim u toj chas yak zagroza teritorialnij cilisnosti Azerbajdzhanu yaku yavlyalo soboyu yiyi isnuvannya tilki diskredituvala Gummatova i zaodno z nim Gusejnova Rasim Musabekov harakterizuyuchi podiyi pishe Vistup Gumbatova shiro kazhuchi vazhko kvalifikuvati yak separatistskij pozayak ni vin sam ni jogo prihilniki ne zayavlyali pro namir vidokremiti pivden krayini vid Azerbajdzhanu Na teritoriyi sho timchasovo vijshla z pid kontrolyu Baku ne sposterigalosya niyakogo protistoyannya chi vorozhnechi mizh talishami i azerbajdzhancyami Progoloshennya TMR radshe yavlyalo soboyu politiko ideologichne prikrittya zahoplennya vladi grupoyu vijskovih sho spiralisya na miscevi klanovi ugrupovannya yak podobu putchu Sureta Gusejnova ale v lokalnomu masshtabi i z bilsh obmezhenimi cilyami ta neslo zagrozu ne stilki cilisnosti skilki unitarnosti Azerbajdzhanu Hoch yak bi tam bulo ale avantyura Gumbatova ta jogo prihilnikiv duzhe skoro provalilasya Div takozhChechenska Respublika Ichkeriya Uralska Respublika Respublika GagauziyaPrimitki Arhiv originalu za 20 lyutogo 2003 Procitovano 18 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 2 travnya 2017 Procitovano 18 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 10 sichnya 2017 Procitovano 18 kvitnya 2017 OLEG Kommersant MEDVEDYeV 18 08 1993 ros Gazeta Kommersant Arhiv DocsID 56938 originalu za 17 12 2009 Procitovano 18 04 2017 Rasim Musabekov Stanovlennya nezalezhnoyi azerbajdzhanskoyi derzhavi ta etnichni menshini ros sakharov center ru Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Procitovano 18 kvitnya 2017 Associated Press z Baku 23 08 1993 The New York Times 24 08 1993 Pro Iranian is ousted 1224215 html V Azerbajdzhani golova Taliskogo kulturnogo centru zasudzhenij na 10 rokiv v yaznici nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Gazeta Kommersant 14 09 1993 Arhiv fromsearch fd7c92c1 225d 40c0 ad84 7d4cebeb310d amp docsid 59331 originalu za 17 12 2009 Procitovano 18 04 2017 Sprava Talish Muganskoj Avtonomiyi Politichni peresliduvannya V yaku spadshinu vstupili krayini kolishnogo SRSR 31 serpnya 2011 u Wayback Machine T vo Memorial Arhiv originalu za 18 chervnya 2022 Procitovano 18 kvitnya 2017 Alvin Z Rubinstein Oles M Smolansky Regional Power Rivalries in the New Eurasia Russia Turkey and Iran M E Sharpe 1995 ISBN 1 56324 623 6 9781563246234 1 7 lyutogo 2018 u Wayback Machine Bruce Parrott State Building and Military Power in Russia and the New States of Eurasia M E Sharpe 1995 ISBN 1 56324 360 1 9781563243608