Таджицька література — література таджицькою мовою. Таджицьку літературу можна вважати продовженням класичної перської літератури. Перш за все і в основному це пов'язано з культурною та історичною близькістю таджицького народу з персами та іншими іраномовними народами Ірану, а також мовною близькістю таджицької і перської мов. Таджицька література виникла з класичної перської традиції в нових історичних умовах.
До таджицьких літературних центрів належать міста Бухара та Самарканд, нині в сучасному Узбекистані, але багато таджицького населення проживає в історичних Бактрії (центр зороастризму) і Гераті в Афганістані.
Історія
В історії таджицької літератури можна окремо відзначити вплив загальноіранських космогонічних і героїчних епосів, в тому числі «Авести», священної книги зороастрійської релігії, а також радянського періоду в історії Таджикистану, який приніс в таджицьку літературу інтернаціональні і революційні елементи.
Троє письменників домінували у першому поколінні радянської таджицької літератури.
Садріддін Айні (1878—1954), письменник і педагог-джадидист, який перетворився на комуніста, починав як поет, але писав переважно прозу в радянські часи. Його твори включають три основні романи, що стосуються соціальних проблем у регіоні, та мемуари, що зображують життя в Бухорському ханстві. Айні став першим президентом Академії наук Таджикистану.
Лахуті Абулкасим (1887—1957 — іранський поет, який емігрував до Радянського Союзу з політичних причин і врешті оселився в Таджикистані. Він писав як лірику, так і «соцреалістичні» вірші.
Мірзо Турсун-заде (1911-77), збирав таджицьку усну літературу, писав власну поезію про соціальні зміни в Таджикистані та видавав різні твори на популярні політичні теми на даний момент. Починаючи з покоління, яке включало цих трьох письменників, Таджикистан створив численних поетів, прозаїків, письменників та драматургів.
Інші письменники радянського періоду: Сатим Улуг-заде (1911—1997), (1905—1942), Пайрав Сулаймоні (1899—1933), Розія Озод (1893—1957), Амінджан Шукухі (1923- ??), Мухамеджан Рахімі (1901- ??), Бобо Юнус Худойдод-заде, Абдул Салем Дехаті (1911- ??), Бакі Рахім Заде (1910- ??), Рахім Джаліл (1909- ??), Джалал Екрамі (1909- ??), Амінзаде Мохієдін (1904- ??), Джухарі Заде Сохайлі (1900- ??), Файзолла Ансарі (1931- ??), Мірзо Гафар (1929- ??), Мір Шакар (1912- ??), Мохіадін Фархат (1924- ??), Ахмад Данеш.
Одним з найбільш відомих авторів таджицької літератури є , відомий своїми військовими творами і перекладами шедеврів світової літератури.
Літературознавство
Разом із розвитком художньої літератури розвивалася і наука про літературну критику. Таджицькі критики Шаріфджон Гусейінзода, Носірджон Масумі, Вохід Асрорі, Сохіб Табаров, Худой Шаріпов, Абдунабі Сатторзода, Асадулло Садуллоєв та інші ретельно проаналізували творчість письменників і сприяли поглибленню та вдосконаленню їх творчості. В обох напрямках таджицька літературна критика пройшла довгий шлях - від методу вульгарної соціології до наукового вивчення літератури.
Див. також
Джерела
- Perry, J. R. (1996) «Tajik literature: Seventy years is longer than the millennium» in World Literature Today, Vol. 70 Issue 3, p. 571(англ.)
Посилання
- Таджицька література і Шевченко // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 18-19.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tadzhicka literatura literatura tadzhickoyu movoyu Tadzhicku literaturu mozhna vvazhati prodovzhennyam klasichnoyi perskoyi literaturi Persh za vse i v osnovnomu ce pov yazano z kulturnoyu ta istorichnoyu blizkistyu tadzhickogo narodu z persami ta inshimi iranomovnimi narodami Iranu a takozh movnoyu blizkistyu tadzhickoyi i perskoyi mov Tadzhicka literatura vinikla z klasichnoyi perskoyi tradiciyi v novih istorichnih umovah Do tadzhickih literaturnih centriv nalezhat mista Buhara ta Samarkand nini v suchasnomu Uzbekistani ale bagato tadzhickogo naselennya prozhivaye v istorichnih Baktriyi centr zoroastrizmu i Gerati v Afganistani IstoriyaV istoriyi tadzhickoyi literaturi mozhna okremo vidznachiti vpliv zagalnoiranskih kosmogonichnih i geroyichnih eposiv v tomu chisli Avesti svyashennoyi knigi zoroastrijskoyi religiyi a takozh radyanskogo periodu v istoriyi Tadzhikistanu yakij prinis v tadzhicku literaturu internacionalni i revolyucijni elementi Troye pismennikiv dominuvali u pershomu pokolinni radyanskoyi tadzhickoyi literaturi Sadriddin Ajni 1878 1954 pismennik i pedagog dzhadidist yakij peretvorivsya na komunista pochinav yak poet ale pisav perevazhno prozu v radyanski chasi Jogo tvori vklyuchayut tri osnovni romani sho stosuyutsya socialnih problem u regioni ta memuari sho zobrazhuyut zhittya v Buhorskomu hanstvi Ajni stav pershim prezidentom Akademiyi nauk Tadzhikistanu Lahuti Abulkasim 1887 1957 iranskij poet yakij emigruvav do Radyanskogo Soyuzu z politichnih prichin i vreshti oselivsya v Tadzhikistani Vin pisav yak liriku tak i socrealistichni virshi Mirzo Tursun zade 1911 77 zbirav tadzhicku usnu literaturu pisav vlasnu poeziyu pro socialni zmini v Tadzhikistani ta vidavav rizni tvori na populyarni politichni temi na danij moment Pochinayuchi z pokolinnya yake vklyuchalo cih troh pismennikiv Tadzhikistan stvoriv chislennih poetiv prozayikiv pismennikiv ta dramaturgiv Inshi pismenniki radyanskogo periodu Satim Ulug zade 1911 1997 1905 1942 Pajrav Sulajmoni 1899 1933 Roziya Ozod 1893 1957 Amindzhan Shukuhi 1923 Muhamedzhan Rahimi 1901 Bobo Yunus Hudojdod zade Abdul Salem Dehati 1911 Baki Rahim Zade 1910 Rahim Dzhalil 1909 Dzhalal Ekrami 1909 Aminzade Mohiyedin 1904 Dzhuhari Zade Sohajli 1900 Fajzolla Ansari 1931 Mirzo Gafar 1929 Mir Shakar 1912 Mohiadin Farhat 1924 Ahmad Danesh Odnim z najbilsh vidomih avtoriv tadzhickoyi literaturi ye vidomij svoyimi vijskovimi tvorami i perekladami shedevriv svitovoyi literaturi LiteraturoznavstvoRazom iz rozvitkom hudozhnoyi literaturi rozvivalasya i nauka pro literaturnu kritiku Tadzhicki kritiki Sharifdzhon Gusejinzoda Nosirdzhon Masumi Vohid Asrori Sohib Tabarov Hudoj Sharipov Abdunabi Sattorzoda Asadullo Sadulloyev ta inshi retelno proanalizuvali tvorchist pismennikiv i spriyali pogliblennyu ta vdoskonalennyu yih tvorchosti V oboh napryamkah tadzhicka literaturna kritika projshla dovgij shlyah vid metodu vulgarnoyi sociologiyi do naukovogo vivchennya literaturi Div takozhTadzhicka kulturaDzherelaPerry J R 1996 Tajik literature Seventy years is longer than the millennium in World Literature Today Vol 70 Issue 3 p 571 angl PosilannyaTadzhicka literatura i Shevchenko Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 18 19 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim