Сі Ван Му

Сі Ван Му (кит. 西王母, Xīwángmǔ, «Королева-Мати Заходу») — в китайській міфології правителька раю на Заході і богиня даоського пантеону. Відповідає за нагляд над Небесною Стіною. Вважається богинею безмертя і плодовитості. Протиставляється чоловічому божеству Дунь Ван Пу.

Сі Ван Му
Міфологія	^d
Божество в	Китайська міфологія
Персонаж твору	Подорож на Захід, Нова легенда мадам Білої Змії, ^d, ^d, ^d, ^d, Q10942400?, Q15916470?, ^d, Q10923606?, Q11122648?, ^d, ^d, ^d, Q10939074?, Заборонене царство, ^d, Q15900219?, ^d, ^d, Q10884246?, Q15908450?, Q6666964?, Q10904430?, ^d, Q11123209?, ^d, Q18165136? і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Сі Ван Му в оточенні оленя та дитини

Початково Сі Ван Му згадується у «Путівнику Гір і Морей» часів династії Чжоу, як старшна богиня з зубами тигра, яка насилає на Землю чуму. Після її прийняття до даоського пантеону, стала богинею життя та безсмертя.

У народних віруваннях, «Королева-Мати Заходу» живе з білими воронами та червоними феніксами у золотому палаці біля озера, де вона вирощує персики. Вважається, що пахощі цих персиків можна зачути за милі від палацу і вони можуть приспати навіть найнещаснішу людину. Богиня має також особливе персикове дерево, яке раз на 3000 років плодоносить персиками безсмертя. Саме тоді Сі Ван Му запрошує усіх богів на бенкет, частуючи їх цими чарівними плодами.

Примітки

1. . web.archive.org. 9 серпня 2020. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 5 березня 2021.

Джерела

• Suzanne E. Cahill: Transcendence & divine passion: the Queen Mother of the West in medieval China. Stanford, CA: Stanford University Press, 1993, ^[]
• Ежов В. «Мифы Древнего Китая», Москва 2004.(рос.) ^[]
• Яншина Э. М. Формирование и развитие древнекитайской мифологии М., 1984.(рос.) ^[]