Сіффінська битва (араб. وقعة صفين) — битва, що відбулась 657 року між військами халіфа Алі й сирійського правителя Муавії.
Сіффінська битва | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Перша Фітна | |||||||
Координати: 35°57′00″ пн. ш. 39°01′00″ сх. д. / 35.9500000000277779577118054° пн. ш. 39.0167000000277752747° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Омеядський халіфат | Праведний халіфат | ||||||
Командувачі | |||||||
Муавія I | Алі ібн Абу Таліб | ||||||
Військові сили | |||||||
50 000 |
Передумови
Ще за часів протистояння Алі з Талхою та аз-Зубайром сирійський намісник Муавія розумів, що не має достатнього релігійного авторитету, щоб суперничати з Алі й почав шукати підтримки серед старійшин мусульманської громади (умми).
Після перемоги Алі в Басрі його влада почала поширюватись на 4/5 Халіфату, в його розпорядженні опинилась уся іракська армія. Омеяди теж приєднались до Муавії, але це не змінило співвідношення сил, а становище Муавії стало ще більш складним. Упоравшись із невідкладними справами в Іраку, Алі знову запропонував Муавії скласти присягу (байа). Отримавши послання, Муавія почав радитись зі своїм оточенням. Імовірно, тоді і з'явилась ідея залучити в союзники Амра ібн аль-Асу, який залишив Медіну на початку смути. Після того, як Амр отримав обіцянку бути призначеним намісником Єгипту, той прибув у Дамаск. За свідченням середньовічних істориків, після появи Амра на політичній арені, посилилась антиалійська пропаганда в Сирії. Сирійців поступово переконували в тому, що Алі був причетним до вбивства Усмана. Зрештою Алі отримав від Муавії відмову, що було рівнозначним до початку війни.
Після цього Алі оголосив збір війська, що тривав украй повільно. Незначні загони прибули з Ісфагана й Хамадана. Чисельність війська Алі наближалась до 50 000 вояків. Дата початку виступу Алі, за різними джерелами, коливається між 27 березня та 15 квітня 657 року.
Перебіг битви
За кілька днів до виступу основних сил Алі відрядив два передових загони загальним числом 12 000 вояків. Командували тими загонами Зіяда ібн ан-Надр і Шурайха ібн Хані, які мали йти один за одним правим берегом Євфрату. Сам же Алі з основними силами пішов спочатку до третього гарнізонного міста Іраку, аль-Мадаїна. Виходячи звідти, Алі відрядив тритисячний загін під командуванням Макіла ібн Кайса ар-Ріяхі в бік Мосула, а сам вирушив до Анбара, щоб іти звідти лівим берегом Євфрату.
В той час Муавія готувався до дій у відповідь. Він залишив на кордоні з Єгиптом сильний заслін і написав тим, хто залишився в Харбіті, щоб вони завадили Мухаммаду ібн Хузайфі напасти на Палестину.
Поки армія халіфа переправлялась через Євфрат, Муавія встиг зайняти зручну позицію та встати табором на південному березі Євфрату біля зруйнованого візантійського поселення Сіффін за 40 км на захід від Ракки. Муавія захопив єдину в тому районі дорогу до Євфрату, що проходила посеред непрохідних болотяних заростей заплави, що простягнулась на 10-12 км на схід від Сіффіна.
Підійшовши до Сіффіна й почавши розбивати табір, іракці виявили, що єдиний шлях до водопою перекритий сирійцями. Алі попрохав Муавію допустити іракських водовозів до води, але той відкинув прохання, нагадавши, як противники позбавляли води халіфа Османа. Аль-Аштар вирішив атакувати сирійців і розчистити шлях до води. 2-тисячний загін аль-Аштара відкинув п'ятитисячний загін сирійців і зайняв дорогу. Того разу Муавія мав перейматись щодо забезпечення водою для свого війська. На відміну від Муавії халіф дозволив сирійцям користуватись дорогою, хоч багато хто в його оточенні засуджували такий занадто шляхетний крок. Рішення Алі розрядило обстановку, створивши умови для подальших перемовин. До того ж образ Алі як захисника блага мусульман ще більше зміцнився. Сутичка за володіння дорогою до води — один з небагатьох епізодів затяжної Сіффінської битви. Він датований серединою травня 657 року.
Після цього упродовж місяця тривали дрібні сутички окремих племінних загонів з неминучими поєдинками їхніх провідників та найспритніших воїнів. Весь наступний місяць (мухаррам — вважається у мусульман заборонним) Алі використав для того, щоб знову схилити Муавію до присяги, але після його закінчення оголосив про поновлення бойових дій.
Головний бій розпочався вранці 19 липня 657 року. Він тривав упродовж 9 днів і переривався вночі для сну і вдень для молитов. За деякими даними, усвідомлюючи безрезультатність боїв, Муавія запропонував Алі припинити війну зі збереженням за кожним його володінь, втім Алі відмовився. 27 липня воїни зійшлись в останній сутичці, що мала виявити переможців. У першій половині дня іракці потіснили сирійців у центрі й наблизились до ставки Муавії. Однак після опівдня сирійці атакували лівий фланг іракців, де перебував Алі з синами. Алі відійшов до центру та в сум'ятті бою воїни на якийсь момент втратили його з поля зору. Це спричинило паніку в лавах іракців. Алі пробився до аль-Аштара й доручив йому виправити становище. Останній з загоном 800 хамданитів кинувся напереріз до тих, хто тікав, і зупинив їх. Ціною загибелі 180 воїнів аль-Аштару вдалось відновити порядок.
Запеклість битви не дозволила сторонам перерватись навіть на вечірню молитву. У темряві бій, імовірно, розпався на сутички окремих груп. На світанку аль-Аштар, який розміщувався на правому фланзі, відтіснив сирійців до їхнього табору. Для розвитку успіху Алі відрядив до нього підкріплення. Битва явно схилялась до перемоги Алі, втім обидва війська були на межі виснаження.
Положення врятував спритний Амр ібн аль-Ас, який запропонував зупинити бій, підійнявши на списах свитки Корану. Сирійці кричали: «Боже, Боже! Подумайте про ваших дружин і дітей і про те, хто залишиться для [відбиття] румів, тюрків і персів!». Битва одразу припинилась, окрім правого флангу аль-Аштара, який далеко просунувся.
Розуміючи, що це — пастка, щоб врятувати битву, Алі звернувся за порадою до очільників війська, думки яких розділились. Лише дехто безумовно підтримував продовження бою, інші ж вагались чи надавали право вирішувати самому Алі. Поки тривала нарада, військо Алі, за винятком аль-Аштара, який пробивався до ставки Муавії, припинило битву. Алі зрештою вирішив зупинити бій.
Наслідки
Після завершення битви відбулись перемовини, на яких сторони домовились провести суд. Той суд мав визначити переможця та зміни у володіннях. Сирійці зустріли договір одностайним схваленням, натомість іракці почували себе обманутими.
Після цього, поховавши загиблих, війська повернулись додому.
З військової точки зору битва закінчилась внічию, але в політичному сенсі Алі явно її програв. Підписавши договір, він поставив під сумнів своє беззаперечне право на халіфат, а Муавія був поставлений на один рівень з ним. Армія халіфа розкололась.
Примітки
Джерела
- Алі та Му'авійа // Історія Халіфату. — 2-е. — М., 2000. — Т. 1. Іслам в Аравії. 570—633.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Siffinska bitva arab وقعة صفين bitva sho vidbulas 657 roku mizh vijskami halifa Ali j sirijskogo pravitelya Muaviyi Siffinska bitva Persha Fitna Koordinati 35 57 00 pn sh 39 01 00 sh d 35 9500000000277779577118054 pn sh 39 0167000000277752747 sh d 35 9500000000277779577118054 39 0167000000277752747 Data 26 28 lipnya 657 roku Misce Siriya Rezultat Strategichna nichiya Vijskova peremoga Ali ibn Abu Taliba Storoni Omeyadskij halifat Pravednij halifat Komanduvachi Muaviya I Ali ibn Abu Talib Vijskovi sili 50 000PeredumoviShe za chasiv protistoyannya Ali z Talhoyu ta az Zubajrom sirijskij namisnik Muaviya rozumiv sho ne maye dostatnogo religijnogo avtoritetu shob supernichati z Ali j pochav shukati pidtrimki sered starijshin musulmanskoyi gromadi ummi Pislya peremogi Ali v Basri jogo vlada pochala poshiryuvatis na 4 5 Halifatu v jogo rozporyadzhenni opinilas usya irakska armiya Omeyadi tezh priyednalis do Muaviyi ale ce ne zminilo spivvidnoshennya sil a stanovishe Muaviyi stalo she bilsh skladnim Uporavshis iz nevidkladnimi spravami v Iraku Ali znovu zaproponuvav Muaviyi sklasti prisyagu baja Otrimavshi poslannya Muaviya pochav raditis zi svoyim otochennyam Imovirno todi i z yavilas ideya zaluchiti v soyuzniki Amra ibn al Asu yakij zalishiv Medinu na pochatku smuti Pislya togo yak Amr otrimav obicyanku buti priznachenim namisnikom Yegiptu toj pribuv u Damask Za svidchennyam serednovichnih istorikiv pislya poyavi Amra na politichnij areni posililas antialijska propaganda v Siriyi Sirijciv postupovo perekonuvali v tomu sho Ali buv prichetnim do vbivstva Usmana Zreshtoyu Ali otrimav vid Muaviyi vidmovu sho bulo rivnoznachnim do pochatku vijni Pislya cogo Ali ogolosiv zbir vijska sho trivav ukraj povilno Neznachni zagoni pribuli z Isfagana j Hamadana Chiselnist vijska Ali nablizhalas do 50 000 voyakiv Data pochatku vistupu Ali za riznimi dzherelami kolivayetsya mizh 27 bereznya ta 15 kvitnya 657 roku Perebig bitviZa kilka dniv do vistupu osnovnih sil Ali vidryadiv dva peredovih zagoni zagalnim chislom 12 000 voyakiv Komanduvali timi zagonami Ziyada ibn an Nadr i Shurajha ibn Hani yaki mali jti odin za odnim pravim beregom Yevfratu Sam zhe Ali z osnovnimi silami pishov spochatku do tretogo garnizonnogo mista Iraku al Madayina Vihodyachi zvidti Ali vidryadiv tritisyachnij zagin pid komanduvannyam Makila ibn Kajsa ar Riyahi v bik Mosula a sam virushiv do Anbara shob iti zvidti livim beregom Yevfratu V toj chas Muaviya gotuvavsya do dij u vidpovid Vin zalishiv na kordoni z Yegiptom silnij zaslin i napisav tim hto zalishivsya v Harbiti shob voni zavadili Muhammadu ibn Huzajfi napasti na Palestinu Poki armiya halifa perepravlyalas cherez Yevfrat Muaviya vstig zajnyati zruchnu poziciyu ta vstati taborom na pivdennomu berezi Yevfratu bilya zrujnovanogo vizantijskogo poselennya Siffin za 40 km na zahid vid Rakki Muaviya zahopiv yedinu v tomu rajoni dorogu do Yevfratu sho prohodila posered neprohidnih bolotyanih zarostej zaplavi sho prostyagnulas na 10 12 km na shid vid Siffina Pidijshovshi do Siffina j pochavshi rozbivati tabir irakci viyavili sho yedinij shlyah do vodopoyu perekritij sirijcyami Ali poprohav Muaviyu dopustiti irakskih vodovoziv do vodi ale toj vidkinuv prohannya nagadavshi yak protivniki pozbavlyali vodi halifa Osmana Al Ashtar virishiv atakuvati sirijciv i rozchistiti shlyah do vodi 2 tisyachnij zagin al Ashtara vidkinuv p yatitisyachnij zagin sirijciv i zajnyav dorogu Togo razu Muaviya mav perejmatis shodo zabezpechennya vodoyu dlya svogo vijska Na vidminu vid Muaviyi halif dozvoliv sirijcyam koristuvatis dorogoyu hoch bagato hto v jogo otochenni zasudzhuvali takij zanadto shlyahetnij krok Rishennya Ali rozryadilo obstanovku stvorivshi umovi dlya podalshih peremovin Do togo zh obraz Ali yak zahisnika blaga musulman she bilshe zmicnivsya Sutichka za volodinnya dorogoyu do vodi odin z nebagatoh epizodiv zatyazhnoyi Siffinskoyi bitvi Vin datovanij seredinoyu travnya 657 roku Pislya cogo uprodovzh misyacya trivali dribni sutichki okremih pleminnih zagoniv z neminuchimi poyedinkami yihnih providnikiv ta najspritnishih voyiniv Ves nastupnij misyac muharram vvazhayetsya u musulman zaboronnim Ali vikoristav dlya togo shob znovu shiliti Muaviyu do prisyagi ale pislya jogo zakinchennya ogolosiv pro ponovlennya bojovih dij Golovnij bij rozpochavsya vranci 19 lipnya 657 roku Vin trivav uprodovzh 9 dniv i pererivavsya vnochi dlya snu i vden dlya molitov Za deyakimi danimi usvidomlyuyuchi bezrezultatnist boyiv Muaviya zaproponuvav Ali pripiniti vijnu zi zberezhennyam za kozhnim jogo volodin vtim Ali vidmovivsya 27 lipnya voyini zijshlis v ostannij sutichci sho mala viyaviti peremozhciv U pershij polovini dnya irakci potisnili sirijciv u centri j nablizilis do stavki Muaviyi Odnak pislya opivdnya sirijci atakuvali livij flang irakciv de perebuvav Ali z sinami Ali vidijshov do centru ta v sum yatti boyu voyini na yakijs moment vtratili jogo z polya zoru Ce sprichinilo paniku v lavah irakciv Ali probivsya do al Ashtara j doruchiv jomu vipraviti stanovishe Ostannij z zagonom 800 hamdanitiv kinuvsya napereriz do tih hto tikav i zupiniv yih Cinoyu zagibeli 180 voyiniv al Ashtaru vdalos vidnoviti poryadok Zapeklist bitvi ne dozvolila storonam perervatis navit na vechirnyu molitvu U temryavi bij imovirno rozpavsya na sutichki okremih grup Na svitanku al Ashtar yakij rozmishuvavsya na pravomu flanzi vidtisniv sirijciv do yihnogo taboru Dlya rozvitku uspihu Ali vidryadiv do nogo pidkriplennya Bitva yavno shilyalas do peremogi Ali vtim obidva vijska buli na mezhi visnazhennya Polozhennya vryatuvav spritnij Amr ibn al As yakij zaproponuvav zupiniti bij pidijnyavshi na spisah svitki Koranu Sirijci krichali Bozhe Bozhe Podumajte pro vashih druzhin i ditej i pro te hto zalishitsya dlya vidbittya rumiv tyurkiv i persiv Bitva odrazu pripinilas okrim pravogo flangu al Ashtara yakij daleko prosunuvsya Rozumiyuchi sho ce pastka shob vryatuvati bitvu Ali zvernuvsya za poradoyu do ochilnikiv vijska dumki yakih rozdililis Lishe dehto bezumovno pidtrimuvav prodovzhennya boyu inshi zh vagalis chi nadavali pravo virishuvati samomu Ali Poki trivala narada vijsko Ali za vinyatkom al Ashtara yakij probivavsya do stavki Muaviyi pripinilo bitvu Ali zreshtoyu virishiv zupiniti bij NaslidkiPislya zavershennya bitvi vidbulis peremovini na yakih storoni domovilis provesti sud Toj sud mav viznachiti peremozhcya ta zmini u volodinnyah Sirijci zustrili dogovir odnostajnim shvalennyam natomist irakci pochuvali sebe obmanutimi Pislya cogo pohovavshi zagiblih vijska povernulis dodomu Z vijskovoyi tochki zoru bitva zakinchilas vnichiyu ale v politichnomu sensi Ali yavno yiyi prograv Pidpisavshi dogovir vin postaviv pid sumniv svoye bezzaperechne pravo na halifat a Muaviya buv postavlenij na odin riven z nim Armiya halifa rozkololas PrimitkiBolshakov O G 2000 DzherelaAli ta Mu avija Istoriya Halifatu 2 e M 2000 T 1 Islam v Araviyi 570 633