Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сіріус B (лат. Sirius B, також HD 48915B) — білий карлик, одна з двох зір у зоряній системі Сіріус. Обертається навколо загального центру мас з на відстані приблизно 20 астрономічних одиниць з періодом близько 50 років. Маса Сіріуса B близька до сонячної, тоді як типовий білий карлик має масу порядку лише 0,6-0,7 мас Сонця, тому Сіріус B вважають одним з наймасивніших білих карликів. Попри масу, що дорівнює сонячній, його об'єм більш ніж у мільйон разів менший від сонячного, а розмір близький до розміру земної кулі. Сіріус B має видиму зоряну величину 8,4m і за найбільшого віддалення від Сіріуса A (11 кутових секунд) його можна побачити і в невеликий телескоп. Поблизу Сіріуса A він важкодоступний для спостереження. Ця зірка — перший відкритий білий карлик.
 Сіріус B (знизу ліворуч) поруч з А. Зображення телескопа «Хаббл». | |
| Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір’я | Великий Пес |
| Пряме піднесення | 06г 45х 09с |
| Схилення | -16° 42′ 58,017″ |
| Видима зоряна величина (V) | 8,44 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | DA2 |
| Показник кольору (B−V) | 0,03 |
| Показник кольору (U−B) | 1,04
|
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: 547 мас/р Схил.: 1207 мас/р |
| Паралакс (π) | 379,21 ± мас |
| Відстань | 8,60 ± 0,04 св. р. (2,64 ± 0,01 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) | 11,33 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 0,978 ± 0,005 M☉ |
| Радіус | 0,0084 ± 3 % R☉ |
| Світність | 0,026 L☉ |
| Ефективна температура | 25 200 K |
| Інші позначення | |
HD 48915B | |
| Посилання | |
| SIMBAD | 48915B дані для HD 48915B |
Відкриття
1844 року знаменитий німецький астроном і математик, директор Фрідріх Бессель виявив, що траєкторія руху Сіріуса періодично, хоча і слабко, відхиляється від прямолінійної. У проєкції на небесну сферу вона являла собою дивну хвилеподібну криву (власний рух Сіріуса досить значний і становить 1,3 кутової секунди за рік, тому відхилення від прямолінійної траєкторії можна було зафіксувати за порівняно невеликий період спостережень).
Це «виляння» Бессель пояснив впливом якоїсь «прихованої маси», яка разом із Сіріусом обертається навколо загального центру мас з періодом обертання 50 років. До повідомлення поставились скептично — з припущення Бесселя випливало, що маса темного супутника повинна приблизно дорівнювати масі Сонця.
Однак, через 18 років, у січні 1862 припущення Бесселя блискуче підтвердилося. Під час випробування 18-дюймового (46-сантиметрового) рефрактора американський астроном Альван Грем Кларк відкрив поруч з Сіріусом маленьку зірочку, що згодом виявила орбітальний рух відповідно до розрахунків Бесселя. Це був тріумф «астрономії тяжіння». За значенням це відкриття не поступалося відкриттю Нептуна.
Еволюція
Перш ніж стати білим карликом, зоря пройшла попередні стадії розвитку — спочатку стадію головної послідовності, а потім стадію червоного гіганта. Припускають, що скидання оболонок Сіріуса B сталося приблизно 120 мільйонів років тому. Під час перебування на стадії головної послідовності маса Сіріуса B дорівнювала 5 масам Сонця і він належав до спектрального класу B4 або B5.
Під час проходження через стадію червоного гіганта Сіріус B, імовірно, збагатив металами зірку Сіріус A. У спектрі Сіріуса A виявили високу металічність — так, вміст заліза в атмосфері Сіріуса A становить 316 % від сонячного, також спектр свідчить і про наявність інших елементів, важчих ніж гелій. З іншого боку, судячи зі спектру Сіріуса B, він складається майже з чистого гідрогену.
Сіріус B у масовій культурі
«Діти песової Зірки», телесеріал (1984, Children of the Dog Star). Зірка Сіріус B є джерелом трьох космічних зондів, один з яких дав початок легенді догонів.
Див. також
Примітки
- Відстань обчислено за наведеним значенням параллакса
- Kepler S. O. et al. Розподіл мас білих карликів на основі Слоанівського огляду неба // Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. — 2007. — Т. 375, № 4. — С. 1315—1324. — DOI:. arXiv:astro-ph/0612277v2
- Шкловский И. С. Звёзды: их рождение, жизнь и смерть. — 1984.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sirius B lat Sirius B takozh HD 48915B bilij karlik odna z dvoh zir u zoryanij sistemi Sirius Obertayetsya navkolo zagalnogo centru mas z na vidstani priblizno 20 astronomichnih odinic z periodom blizko 50 rokiv Masa Siriusa B blizka do sonyachnoyi todi yak tipovij bilij karlik maye masu poryadku lishe 0 6 0 7 mas Soncya tomu Sirius B vvazhayut odnim z najmasivnishih bilih karlikiv Popri masu sho dorivnyuye sonyachnij jogo ob yem bilsh nizh u miljon raziv menshij vid sonyachnogo a rozmir blizkij do rozmiru zemnoyi kuli Sirius B maye vidimu zoryanu velichinu 8 4m i za najbilshogo viddalennya vid Siriusa A 11 kutovih sekund jogo mozhna pobachiti i v nevelikij teleskop Poblizu Siriusa A vin vazhkodostupnij dlya sposterezhennya Cya zirka pershij vidkritij bilij karlik Sirius B Sirius B znizu livoruch poruch z A Zobrazhennya teleskopa Habbl Dani sposterezhennya Epoha J2000 0 Suzir ya Velikij Pes Pryame pidnesennya 06g 45h 09s Shilennya 16 42 58 017 Vidima zoryana velichina V 8 44 Harakteristiki Spektralnij klas DA2 Pokaznik koloru B V 0 03 Pokaznik koloru U B 1 04 Astrometriya Promeneva shvidkist Rv km c Vlasnij ruh m Pr sh 547 mas r Shil 1207 mas r Paralaks p 379 21 mas Vidstan 8 60 0 04 sv r 2 64 0 01 pk Absolyutna zoryana velichina MV 11 33 Fizichni harakteristiki Masa 0 978 0 005 M Radius 0 0084 3 R Svitnist 0 026 L Efektivna temperatura 25 200 K Inshi poznachennya HD 48915B PosilannyaSIMBAD48915B dani dlya HD 48915B Porivnyannya rozmiriv Siriusa B i ZemliVidkrittyaOrbita Siriusa B navkolo Siriusa A 1844 roku znamenitij nimeckij astronom i matematik direktor Fridrih Bessel viyaviv sho trayektoriya ruhu Siriusa periodichno hocha i slabko vidhilyayetsya vid pryamolinijnoyi U proyekciyi na nebesnu sferu vona yavlyala soboyu divnu hvilepodibnu krivu vlasnij ruh Siriusa dosit znachnij i stanovit 1 3 kutovoyi sekundi za rik tomu vidhilennya vid pryamolinijnoyi trayektoriyi mozhna bulo zafiksuvati za porivnyano nevelikij period sposterezhen Trayektoriya ruhu Siriusa po nebesnij sferi XIX stolittya Ce vilyannya Bessel poyasniv vplivom yakoyis prihovanoyi masi yaka razom iz Siriusom obertayetsya navkolo zagalnogo centru mas z periodom obertannya 50 rokiv Do povidomlennya postavilis skeptichno z pripushennya Besselya viplivalo sho masa temnogo suputnika povinna priblizno dorivnyuvati masi Soncya Odnak cherez 18 rokiv u sichni 1862 pripushennya Besselya bliskuche pidtverdilosya Pid chas viprobuvannya 18 dyujmovogo 46 santimetrovogo refraktora amerikanskij astronom Alvan Grem Klark vidkriv poruch z Siriusom malenku zirochku sho zgodom viyavila orbitalnij ruh vidpovidno do rozrahunkiv Besselya Ce buv triumf astronomiyi tyazhinnya Za znachennyam ce vidkrittya ne postupalosya vidkrittyu Neptuna EvolyuciyaPersh nizh stati bilim karlikom zorya projshla poperedni stadiyi rozvitku spochatku stadiyu golovnoyi poslidovnosti a potim stadiyu chervonogo giganta Pripuskayut sho skidannya obolonok Siriusa B stalosya priblizno 120 miljoniv rokiv tomu Pid chas perebuvannya na stadiyi golovnoyi poslidovnosti masa Siriusa B dorivnyuvala 5 masam Soncya i vin nalezhav do spektralnogo klasu B4 abo B5 Pid chas prohodzhennya cherez stadiyu chervonogo giganta Sirius B imovirno zbagativ metalami zirku Sirius A U spektri Siriusa A viyavili visoku metalichnist tak vmist zaliza v atmosferi Siriusa A stanovit 316 vid sonyachnogo takozh spektr svidchit i pro nayavnist inshih elementiv vazhchih nizh gelij Z inshogo boku sudyachi zi spektru Siriusa B vin skladayetsya majzhe z chistogo gidrogenu Sirius B u masovij kulturi Diti pesovoyi Zirki teleserial 1984 Children of the Dog Star Zirka Sirius B ye dzherelom troh kosmichnih zondiv odin z yakih dav pochatok legendi dogoniv Div takozhProksima Centavra Najblizhchi zoriPrimitkiVidstan obchisleno za navedenim znachennyam parallaksa Kepler S O et al Rozpodil mas bilih karlikiv na osnovi Sloanivskogo oglyadu neba Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 2007 T 375 4 S 1315 1324 DOI 10 1111 j 1365 2966 2006 11388 x arXiv astro ph 0612277v2 Shklovskij I S Zvyozdy ih rozhdenie zhizn i smert 1984