Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Східні Вісаї (філ.: Silangang Kabisayaan; вар.: Sinirangan Kabisay-an; себ.: Sidlakang Kabisay-an) — адміністративний регіон на Філіппінах, позначається також як Регіон VIII. До складу регіону входять три великих острови: Самар, Лейте, Біліран. Регіон складається з шести провінцій (Біліран, Лейте, Північний Самар, Самар, Східний Самар, Південний Лейте), незалежного міста Ормок та високоурбанізованого міста Таклобан. Таклобан є регіональним центром.
| Регіон VIII Східні Вісаї | |||
|---|---|---|---|
| | |||
| Адміністративний центр | м. Таклобан | ||
| Країна | Філіппіни | ||
| Провінції | 6 | ||
| Міст | 7 | ||
| Муніципалітети | 136 | ||
| Офіційна мова | Себуанська, Варайська, інші | ||
| Населення | |||
| - повне | 4 440 150 (2015) | ||
| - густота | 180 осіб/км2 | ||
| Площа | |||
| - повна | 23 251,10 км² | ||
| Код ISO 3166-2 | PH-08 | ||
 | |||
| Розташування на мапі Філіппін | |||
| |||
Східні Вісаї омиваються Філіппінським морем зі сходу. Регіон відомий мостом Сан Хуаніко, який є найдовшим мостом на Філіппінах. Станом на 2010 рік населення регіону становило 4 440 150 осіб.
Географія
Східні Вісаї розташовуються на сході центральної частини Філіппінського архіпелагу. До складу регіону входять три великих острови: Самар, Лейте, Біліран. На сході регіон межує з Філіппінським морем та протокою Сан Бернардіно, яка відокремлює острів Самар від південно-східної частини острова Лусон; на заході з морем Вісаян та островом Себу; на півдні з протокою Сурігао та островом Бохол.
Площа регіону становить 23 251 км2 або 7,2% від загальної площі країни. 52% площі займають ліси.
Клімат
Є два типи клімату, які переважають в регіоні. Перший тип не має сухих сезонів і характеризується максимумом опадів з листопада по січень. Острів Самар та східна частина острова Лейте підпадають під цей тип клімату. Другий тип має рівномірний розподіл опадів цілий рік і короткий період сухого сезону, який спостерігається з лютого по травень. Цей тип клімату характерний для західної частини острова Лейте, частини острова Самар.
В листопаді 2013 року через Східні Вісаї пройшов тайфун Хайянь, другий по смертоносності тайфун який коли-небудь був на Філіппінах.
Природні ресурси
Прибережні води регіону багаті рибою та морепродуктами. Східні Вісаї - один з регіонів Філіппін з найбільшим експортом рибної продукції. Значна частина острова покрита лісами.
Регіон має поклади наступних ресурсів: хроміт, уран (Самар), золото, срібло, манган, магній, бронза, нікель, глина, вугілля, вапняк, пірит, пісок, гравій. Східні Вісаї мають багаті запаси геотермальної енергії.
Мови
Варайська мова є найпоширенішою в Східних Вісаях. Нею розмовляють на острові Самар, Біліран, в Таклобані та північно-східній частині острова Лейте. Себуанською мовою розмовляють в західній та південній частині острова Лейте.
Адміністративний поділ
Східні Вісаї складаються з 6-ти провінцій, одного високоурбанізованого міста, одного незалежного міста, 5-ти міст, 136-ти муніципалітетів та 4 390 барангаїв.
Провінції
| Провінція | Адміністративний центр | Населення (2015) | Площа | Густота | Міста | Муніц. | Баранґаї | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біліран | Навал | 171 612 | 536 км2 | 320/км2 | 0 | 8 | 132 | |
| Східний Самар | Боронган | 467 160 | 4 660 км2 | 100/км2 | 1 | 22 | 597 | |
| Лейте | Таклобан | 1 724 679 | 6 313 км2 | 270/км2 | 3 | 40 | 1 503 | |
| Північний Самар | 632 379 | 3 693 км2 | 170/км2 | 0 | 24 | 569 | ||
| Самар | 780 481 | 6 048 км2 | 130/км2 | 2 | 24 | 951 | ||
| Південний Лейте | 421 750 | 1 799 км2 | 230/км2 | 1 | 18 | 500 | ||
| Таклобан | - | 242 089 | 202 км2 | 1 200/км2 | - | - | 138 | |
| Всього | 4 440 150 | 23 251 км2 | 190/км2 | 7 | 136 | 4 390 | ||
Економіка
Східні Вісаї, головним чином, аграрний регіон в якому вирощують рис, кукурудзу, кокосовий горіх, цукрову тростину і банани. Окрім сільського господарства основними джерелами доходу є видобуток корисних копалин, рибальство, туризм, а також виробництво, оптова та роздрібна торгівля і послуги.
Таклобан є центром інвестицій, торгівлі та розвитку в регіоні.
Примітки
- . Census of Population (2015): Total Population by Province, City, Municipality and Barangay (Report). Philippine Statistics Authority. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 25.04.2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidni Visayi fil Silangang Kabisayaan var Sinirangan Kabisay an seb Sidlakang Kabisay an administrativnij region na Filippinah poznachayetsya takozh yak Region VIII Do skladu regionu vhodyat tri velikih ostrovi Samar Lejte Biliran Region skladayetsya z shesti provincij Biliran Lejte Pivnichnij Samar Samar Shidnij Samar Pivdennij Lejte nezalezhnogo mista Ormok ta visokourbanizovanogo mista Takloban Takloban ye regionalnim centrom Region VIII Shidni Visayi Administrativnij centr m Takloban Krayina Filippini Provinciyi 6 Mist 7 Municipaliteti 136 Oficijna mova Sebuanska Varajska inshi Naselennya povne 4 440 150 2015 gustota 180 osib km2 Plosha povna 23 251 10 km Kod ISO 3166 2 PH 08 Roztashuvannya na mapi Filippin Roztashuvannya na mapi Filippin Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shidni Visayi Shidni Visayi omivayutsya Filippinskim morem zi shodu Region vidomij mostom San Huaniko yakij ye najdovshim mostom na Filippinah Stanom na 2010 rik naselennya regionu stanovilo 4 440 150 osib GeografiyaShidni Visayi roztashovuyutsya na shodi centralnoyi chastini Filippinskogo arhipelagu Do skladu regionu vhodyat tri velikih ostrovi Samar Lejte Biliran Na shodi region mezhuye z Filippinskim morem ta protokoyu San Bernardino yaka vidokremlyuye ostriv Samar vid pivdenno shidnoyi chastini ostrova Luson na zahodi z morem Visayan ta ostrovom Sebu na pivdni z protokoyu Surigao ta ostrovom Bohol Plosha regionu stanovit 23 251 km2 abo 7 2 vid zagalnoyi ploshi krayini 52 ploshi zajmayut lisi Klimat Ye dva tipi klimatu yaki perevazhayut v regioni Pershij tip ne maye suhih sezoniv i harakterizuyetsya maksimumom opadiv z listopada po sichen Ostriv Samar ta shidna chastina ostrova Lejte pidpadayut pid cej tip klimatu Drugij tip maye rivnomirnij rozpodil opadiv cilij rik i korotkij period suhogo sezonu yakij sposterigayetsya z lyutogo po traven Cej tip klimatu harakternij dlya zahidnoyi chastini ostrova Lejte chastini ostrova Samar V listopadi 2013 roku cherez Shidni Visayi projshov tajfun Hajyan drugij po smertonosnosti tajfun yakij koli nebud buv na Filippinah Prirodni resursi Priberezhni vodi regionu bagati riboyu ta moreproduktami Shidni Visayi odin z regioniv Filippin z najbilshim eksportom ribnoyi produkciyi Znachna chastina ostrova pokrita lisami Region maye pokladi nastupnih resursiv hromit uran Samar zoloto sriblo mangan magnij bronza nikel glina vugillya vapnyak pirit pisok gravij Shidni Visayi mayut bagati zapasi geotermalnoyi energiyi MoviVarajska mova ye najposhirenishoyu v Shidnih Visayah Neyu rozmovlyayut na ostrovi Samar Biliran v Taklobani ta pivnichno shidnij chastini ostrova Lejte Sebuanskoyu movoyu rozmovlyayut v zahidnij ta pivdennij chastini ostrova Lejte Administrativnij podilShidni Visayi skladayutsya z 6 ti provincij odnogo visokourbanizovanogo mista odnogo nezalezhnogo mista 5 ti mist 136 ti municipalitetiv ta 4 390 barangayiv Provinciyi Provinciya Administrativnij centr Naselennya 2015 Plosha Gustota Mista Munic Barangayi Biliran Naval 171 612 536 km2 320 km2 0 8 132 Shidnij Samar Borongan 467 160 4 660 km2 100 km2 1 22 597 Lejte Takloban 1 724 679 6 313 km2 270 km2 3 40 1 503 Pivnichnij Samar 632 379 3 693 km2 170 km2 0 24 569 Samar 780 481 6 048 km2 130 km2 2 24 951 Pivdennij Lejte 421 750 1 799 km2 230 km2 1 18 500 Takloban 242 089 202 km2 1 200 km2 138 Vsogo 4 440 150 23 251 km2 190 km2 7 136 4 390EkonomikaShidni Visayi golovnim chinom agrarnij region v yakomu viroshuyut ris kukurudzu kokosovij gorih cukrovu trostinu i banani Okrim silskogo gospodarstva osnovnimi dzherelami dohodu ye vidobutok korisnih kopalin ribalstvo turizm a takozh virobnictvo optova ta rozdribna torgivlya i poslugi Takloban ye centrom investicij torgivli ta rozvitku v regioni Primitki Census of Population 2015 Total Population by Province City Municipality and Barangay Report Philippine Statistics Authority Arhiv originalu za 9 travnya 2019 Procitovano 25 04 2017