Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Театр «Современник» (рос. Современник — «Сучасник») — театр в Москві. Розташований у Басманному районі, за адресою Чистопрудний бульвар, буд. 19А.
| Театр «Современник» (з рос. - «Сучасник») | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Будівля театру | ||||
| 55°45′42″ пн. ш. 37°38′44″ сх. д. / 55.76166667002777189° пн. ш. 37.64583333002777721° сх. д.Координати: 55°45′42″ пн. ш. 37°38′44″ сх. д. / 55.76166667002777189° пн. ш. 37.64583333002777721° сх. д. | ||||
| Країна |  СРСР →  Росія | |||
| Місто | Москва | |||
| Адреса | Москва, Чистопрудний бульвар, буд. 19А. | |||
| Архітектор | Клейн Роман Іванович | |||
| Тип | театр | |||
| Відкрито | 1956 року | |||
| Оф. відкриття | 1956 | |||
| Знову відкрито | 1970-ті рр. в цьому приміщенні | |||
| Роки роботи | 1956 і донині | |||
| Перебудовано | арх . Євген Асс 1970-ті рр. | |||
| Репертуар | історичні драми доби СРСР, російська класика і сучасні закордонні п'єси | |||
| Керівництво | Головний режисер — Волчек Галина Борисівна. | |||
| sovremennik.ru | ||||
| Нагороди |  | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| EUTA theatre ID | 3696 | |||
| | ||||
 Современник у Вікісховищі | ||||
Сучасне приміщення
Проєкт створив відомий московський архітектор доби царату і капіталізму Клейн Роман Іванович (1858—1924). Первісно будівля робилася для кінотеатру «Колізей» і була створена у 1912–1914 рр. в стилі неокласицизм з елементами сецесії. У 1970-ті будівлю перебудували і передали московському театру «Современник» як головну споруду.
Історія театру
В 1956 р. виставою за п'єсою Віктора Розова «Вічно живі» в Москві на площі Маяковського відкрився театр «Современник». Поставив виставу Олег Єфремов. Молоді актори, всі без винятку випускники МХАТівської школи, створили нову студію Художнього театру.
Рання програма «Современника» — радянський варіант неореалізму. Студійці довго шукали п'єсу для дебюту і вибрали «Вічно живі» (в ній німецько-радняська війна була не тільки місцем дій, але і часом загального морального вибору). Розповідаючи про війну, студійці змогли передати долю свого покоління.
1964 — бути студією і став звичайним театром. 1966 р. в театрі була поставлена п'єса Івана Гончарова «Звичайна історія» («Обыкновенная история»). П'єса стала в багатьох відношеннях переломною. Поставила п'єсу Галина Волчек.
1967 — Олег Єфремов поставив на сцені свого театру трилогію, присвячену революційному рухові — від декабристів до більшовиків. Час був вдалий, КПРС готувалася до 50-ліття Жовтневого перевороту. В театрі вирішили «очистити» ідею перевороту від накипу. На цьому базувалася ідеологія шестидесятників.
В «Декабристах» Леоніда Зоріна Єфремов як режисер і актор відкривав складну етичну загадку декабризму. В «Народовольцях» — проблема мети і засобів набуває нового значення. Єфремов намагався показати початкову трагедію народовольництва. Народ був не просто байдужим, але й ворожий цим революціонерам.
«Більшовики» Михайла Шатрова завершували трилогію і виносили її проблематику в новий історичний контекст. Влада опинилася в руках більшовиків, які почували себе прямими спадкоємцями декабристів і діячів «Народної волі». Цей типово радянський спектакль спробували закрити. Головне цензурне управління заборонило п'єсу, але Єфремов встиг запросити на спектакль міністра культури Катерину Фурцеву. Вона на свою відповідальність дозволила виставу. Вистава відбувся 7 листопада 1967 року, в день 50-ліття перевороту.
Влітку 1970 р. Єфремов випустив свій останній спектакль в «Современнику» — «Чайку» Антона Чехова. П'єса, що відкрила Художній театр, цього разу закрила одну з найкращих його студій. Всі театральні стосунки, вантаж накопичених розчарувань були виплеснуті в чеховський текст, який Єфремов спробував перетворити на памфлет. Він вніс в «Чайку» ідейні розбіжності кінця 60-х рр.
У вересні 1970 р. Єфремов йде до труппи Художнього театру. Держава доручила йому керувати головним театральним підприємством СРСР.
У 1972 р. художнім керівником театру стала Волчек Галина Борисівна. Почався тривалий і складний процес відновлення творчого колективу, бо разом з Єфремовим театр покинула ціла низка відомих радянських акторів. З часом в трупу прийшли нові актори, серед яких — Марина Нейолова, Валентин Гафт, Лія Ахеджакова, Авангард Леонтьєв. Волчек робить упор на молодих акторів, нерідко запрошуючи студентів до участі в експериментальних постановках театру. В складі постійної трупі театру актори: Чулпан Хаматова, Лія Ахеджакова, Валентин Гафт, Владислав Вєтров, Ніна Дорошина, Сергій Гармаш, Микита Єфремов, Марина Нейолова, Артур Смольянінов, , Сергій Юшкевич, Альона Бабенко, Світлана Іванова та інші.
Див. також
Примітки
- История театра. sovremennik.ru (рос.). Процитовано 23 березня 2018.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teatr Sovremennik ros Sovremennik Suchasnik teatr v Moskvi Roztashovanij u Basmannomu rajoni za adresoyu Chistoprudnij bulvar bud 19A Teatr Sovremennik z ros Suchasnik Budivlya teatruBudivlya teatru55 45 42 pn sh 37 38 44 sh d 55 76166667002777189 pn sh 37 64583333002777721 sh d 55 76166667002777189 37 64583333002777721 Koordinati 55 45 42 pn sh 37 38 44 sh d 55 76166667002777189 pn sh 37 64583333002777721 sh d 55 76166667002777189 37 64583333002777721 Krayina SRSR RosiyaMisto MoskvaAdresa Moskva Chistoprudnij bulvar bud 19A Arhitektor Klejn Roman IvanovichTip teatrVidkrito 1956 rokuOf vidkrittya 1956Znovu vidkrito 1970 ti rr v comu primishenniRoki roboti 1956 i doniniPerebudovano arh Yevgen Ass 1970 ti rr Repertuar istorichni drami dobi SRSR rosijska klasika i suchasni zakordonni p yesiKerivnictvo Golovnij rezhiser Volchek Galina Borisivna sovremennik ruNagorodiIdentifikatori i posilannyaEUTA theatre ID 3696 Sovremennik u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sovremennik Suchasne primishennyaProyekt stvoriv vidomij moskovskij arhitektor dobi caratu i kapitalizmu Klejn Roman Ivanovich 1858 1924 Pervisno budivlya robilasya dlya kinoteatru Kolizej i bula stvorena u 1912 1914 rr v stili neoklasicizm z elementami secesiyi U 1970 ti budivlyu perebuduvali i peredali moskovskomu teatru Sovremennik yak golovnu sporudu Istoriya teatruV 1956 r vistavoyu za p yesoyu Viktora Rozova Vichno zhivi v Moskvi na ploshi Mayakovskogo vidkrivsya teatr Sovremennik Postaviv vistavu Oleg Yefremov Molodi aktori vsi bez vinyatku vipuskniki MHATivskoyi shkoli stvorili novu studiyu Hudozhnogo teatru Rannya programa Sovremennika radyanskij variant neorealizmu Studijci dovgo shukali p yesu dlya debyutu i vibrali Vichno zhivi v nij nimecko radnyaska vijna bula ne tilki miscem dij ale i chasom zagalnogo moralnogo viboru Rozpovidayuchi pro vijnu studijci zmogli peredati dolyu svogo pokolinnya 1964 buti studiyeyu i stav zvichajnim teatrom 1966 r v teatri bula postavlena p yesa Ivana Goncharova Zvichajna istoriya Obyknovennaya istoriya P yesa stala v bagatoh vidnoshennyah perelomnoyu Postavila p yesu Galina Volchek 1967 Oleg Yefremov postaviv na sceni svogo teatru trilogiyu prisvyachenu revolyucijnomu ruhovi vid dekabristiv do bilshovikiv Chas buv vdalij KPRS gotuvalasya do 50 littya Zhovtnevogo perevorotu V teatri virishili ochistiti ideyu perevorotu vid nakipu Na comu bazuvalasya ideologiya shestidesyatnikiv V Dekabristah Leonida Zorina Yefremov yak rezhiser i aktor vidkrivav skladnu etichnu zagadku dekabrizmu V Narodovolcyah problema meti i zasobiv nabuvaye novogo znachennya Yefremov namagavsya pokazati pochatkovu tragediyu narodovolnictva Narod buv ne prosto bajduzhim ale j vorozhij cim revolyucioneram Bilshoviki Mihajla Shatrova zavershuvali trilogiyu i vinosili yiyi problematiku v novij istorichnij kontekst Vlada opinilasya v rukah bilshovikiv yaki pochuvali sebe pryamimi spadkoyemcyami dekabristiv i diyachiv Narodnoyi voli Cej tipovo radyanskij spektakl sprobuvali zakriti Golovne cenzurne upravlinnya zaboronilo p yesu ale Yefremov vstig zaprositi na spektakl ministra kulturi Katerinu Furcevu Vona na svoyu vidpovidalnist dozvolila vistavu Vistava vidbuvsya 7 listopada 1967 roku v den 50 littya perevorotu Vlitku 1970 r Yefremov vipustiv svij ostannij spektakl v Sovremenniku Chajku Antona Chehova P yesa sho vidkrila Hudozhnij teatr cogo razu zakrila odnu z najkrashih jogo studij Vsi teatralni stosunki vantazh nakopichenih rozcharuvan buli viplesnuti v chehovskij tekst yakij Yefremov sprobuvav peretvoriti na pamflet Vin vnis v Chajku idejni rozbizhnosti kincya 60 h rr U veresni 1970 r Yefremov jde do truppi Hudozhnogo teatru Derzhava doruchila jomu keruvati golovnim teatralnim pidpriyemstvom SRSR U 1972 r hudozhnim kerivnikom teatru stala Volchek Galina Borisivna Pochavsya trivalij i skladnij proces vidnovlennya tvorchogo kolektivu bo razom z Yefremovim teatr pokinula cila nizka vidomih radyanskih aktoriv Z chasom v trupu prijshli novi aktori sered yakih Marina Nejolova Valentin Gaft Liya Ahedzhakova Avangard Leontyev Volchek robit upor na molodih aktoriv neridko zaproshuyuchi studentiv do uchasti v eksperimentalnih postanovkah teatru V skladi postijnoyi trupi teatru aktori Chulpan Hamatova Liya Ahedzhakova Valentin Gaft Vladislav Vyetrov Nina Doroshina Sergij Garmash Mikita Yefremov Marina Nejolova Artur Smolyaninov Sergij Yushkevich Alona Babenko Svitlana Ivanova ta inshi Div takozhKategoriya Personaliyi Teatr SovremennikPrimitkiIstoriya teatra sovremennik ru ros Procitovano 23 bereznya 2018 Posilannya