Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сухі листяні ліси долини Нармади (ідентифікатор WWF: IM0207) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних сухих широколистяних лісів, розташований в Центральній Індії, переважно в східній частині штату Мадг'я-Прадеш, а також в деяких частинах штатів Чхаттісгарх, Махараштра, Карнатака та Уттар-Прадеш.
 Ландшафт округа [en] (Мадг'я-Прадеш) | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні сухі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | IM0207 |
| Межі | Сухі листяні ліси Центрального Декану Сухі листяні ліси Чхота-Нагпуру Колючі чагарники та ліси Декану Вологі листяні ліси Східного Декану Сухі листяні ліси Катхіавар-Гіру Вологі листяні ліси долини нижнього Гангу Вологі листяні ліси Північно-Західних Гат Вологі листяні ліси долини верхнього Гангу |
| Площа, км² | 169 456 |
| Країни | Індія |
| Охороняється | 7658 км² (5 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон сухих листяних лісів долини Нармади охоплює долину річки Нармада, а також гірські хребти Віндг'я та [en], між якими вона протікає. З геологічної точки зору долина Нармади представляє собою грабен, що тягнеться із заходу на схід і розділяє два паралельні плато. Хребет Віндг'я відділяє долину Нармади від плато Малава та Бунделкхандської височини, розташованої північніше. Хребет Сатпура досягає висоти 1300 м і відділяє долину Нармади від Деканського плато, розташованого південніше. Крім того, екорегіон сухих листяних лісів долини Нармади тягнеться вузькою смугою на південь вздовж східних схилів Західних Гат.
На північний захід від екорегіону поширені сухі листяні ліси Катхіавар-Гіру, а на північний схід — вологі листяні ліси долини нижнього Гангу. На сході екорегіон переходить у сухі листяні ліси Чхота-Нагпуру та у вологі листяні ліси Східного Декану, а на півдні — у сухі листяні ліси Центрального Декану та у деканські колючі чагарники та ліси. В горах на заході поширені вологі листяні ліси Північно-Західних Гат.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена), а на північному сході — вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією Кеппена). Середня температура взимку становить 17-20 °C, а влітку 30-33 °C. Середньорічна кількість опадів становить 1200-1500 мм, більшість з яких випадає з червня по вересень, коли дмуть південно-західні мусони. Сухий сезон в регіоні триває протягом 7-8 місяців.
Флора
Основними рослиними угрупованнями екорегіону є сухі листяні ліси. Лісовий намет в цих лісах розташований на висоті 15-25 м над землею, крони дерев та високих кущів середнього ярусу розташовані на висоті 10-15 м над землею, а невисокі дерева та кущі підліску досягають висоти 3-4 м. Багато дерев в лісах регіону скидають листя під час тривалого сухого сезону.
В листяних лісах екорегіону переважає тикове дерево (Tectona grandis). Також в цих лісах ростуть [en] (Diospyros melanoxylon), [en] (Anogeissus latifolia), [sv] (Lagerstroemia parviflora), [en] (Terminalia elliptica), [en] (Lannea coromandelica), [en] (Hardwickia binata) та [en] (Boswellia serrata).
У більш вологих районах на берегах річок та струмків зустрічаються вологі вічнозелені ліси. В цих лісах переважають [en] (Terminalia arjuna), джамболани (Syzygium cumini), [en] (Syzygium salicifolium), індійські верби (Salix tetrasperma), [en] (Homonoia riparia) та [en] (Vitex negundo)
Фауна
В межах екорегіону мешкає 76 видів ссавців та 276 видів птахів. Серед поширених в регіоні ссавців слід відзначити бенгальських тигрів (Panthera tigris tigris), гаурів (Bos gaurus), гірських куонів (Cuon alpinus), азійських вовків (Canis lupus pallipes), ведмедів-губачів (Melursus ursinus), чотирирогих антилоп (Tetracerus quadricornis) та гарн (Antilope cervicapra). Більшість популяцій великих ссавців обмежені невеликими анклавами пралісів, що не дозволає їм відновити чисельність та підкреслює важливість природоохоронних територій. Серед поширених в регіоні птахів слід відзначити рідкісних індійських дрохв (Ardeotis nigriceps) та індійських флоріканів (Sypheotides indicus).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 7658 км², або 5 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають:
- [en], Махараштра (70 км²);
- Природний заповідник Багдара, Мадг'я-Прадеш (540 км²);
- Національний парк Бандхавгарх, Мадг'я-Прадеш (360 км²);
- [en], Чхаттісгарх (305 км²);
- [en], Мадг'я-Прадеш (80 км²);
- [en], Мадг'я-Прадеш (1380 км²);
- [en], Махараштра, включно з Природним заповідником Мелгхат (1490 км²) та [en] (1974 км²);
- [en], Мадг'я-Прадеш (820 км²);
- Природний заповідник Панпатха, Мадг'я-Прадеш (300 км²);
- [en], Мадг'я-Прадеш (490 км²);
- [en] (831 км²), включно з Національним парком Санджай, Природним заповідником Чхаттісгарх та Природним заповідником Дубрі;
- Природний заповідник Сардапур, Мадг'я-Прадеш (120 км²);
- Природний заповідник Сіндхорі, Мадг'я-Прадеш (220 км²);
- Природний заповідник Сон-Гхаріал, Мадг'я-Прадеш (210 км²);
- [en], Махараштра (100 км²).
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 10 вересня 2023.
Посилання
- «Narmada Valley dry deciduous forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Narmada Valley Dry Deciduous Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suhi listyani lisi dolini Narmadi identifikator WWF IM0207 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih suhih shirokolistyanih lisiv roztashovanij v Centralnij Indiyi perevazhno v shidnij chastini shtatu Madg ya Pradesh a takozh v deyakih chastinah shtativ Chhattisgarh Maharashtra Karnataka ta Uttar Pradesh Suhi listyani lisi dolini Narmadi Landshaft okruga en Madg ya Pradesh Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni suhi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0207 Mezhi Suhi listyani lisi Centralnogo Dekanu Suhi listyani lisi Chhota Nagpuru Kolyuchi chagarniki ta lisi Dekanu Vologi listyani lisi Shidnogo Dekanu Suhi listyani lisi Kathiavar Giru Vologi listyani lisi dolini nizhnogo Gangu Vologi listyani lisi Pivnichno Zahidnih Gat Vologi listyani lisi dolini verhnogo Gangu Plosha km 169 456 Krayini Indiya Ohoronyayetsya 7658 km 5 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Richka Narmada pid chas sezonu doshiv Landshaft Nacionalnogo parku BandhavgarhGeografiyaEkoregion suhih listyanih lisiv dolini Narmadi ohoplyuye dolinu richki Narmada a takozh girski hrebti Vindg ya ta en mizh yakimi vona protikaye Z geologichnoyi tochki zoru dolina Narmadi predstavlyaye soboyu graben sho tyagnetsya iz zahodu na shid i rozdilyaye dva paralelni plato Hrebet Vindg ya viddilyaye dolinu Narmadi vid plato Malava ta Bundelkhandskoyi visochini roztashovanoyi pivnichnishe Hrebet Satpura dosyagaye visoti 1300 m i viddilyaye dolinu Narmadi vid Dekanskogo plato roztashovanogo pivdennishe Krim togo ekoregion suhih listyanih lisiv dolini Narmadi tyagnetsya vuzkoyu smugoyu na pivden vzdovzh shidnih shiliv Zahidnih Gat Na pivnichnij zahid vid ekoregionu poshireni suhi listyani lisi Kathiavar Giru a na pivnichnij shid vologi listyani lisi dolini nizhnogo Gangu Na shodi ekoregion perehodit u suhi listyani lisi Chhota Nagpuru ta u vologi listyani lisi Shidnogo Dekanu a na pivdni u suhi listyani lisi Centralnogo Dekanu ta u dekanski kolyuchi chagarniki ta lisi V gorah na zahodi poshireni vologi listyani lisi Pivnichno Zahidnih Gat KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na pivnichnomu shodi vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu Keppena Serednya temperatura vzimku stanovit 17 20 C a vlitku 30 33 C Serednorichna kilkist opadiv stanovit 1200 1500 mm bilshist z yakih vipadaye z chervnya po veresen koli dmut pivdenno zahidni musoni Suhij sezon v regioni trivaye protyagom 7 8 misyaciv FloraOsnovnimi roslinimi ugrupovannyami ekoregionu ye suhi listyani lisi Lisovij namet v cih lisah roztashovanij na visoti 15 25 m nad zemleyu kroni derev ta visokih kushiv serednogo yarusu roztashovani na visoti 10 15 m nad zemleyu a nevisoki dereva ta kushi pidlisku dosyagayut visoti 3 4 m Bagato derev v lisah regionu skidayut listya pid chas trivalogo suhogo sezonu V listyanih lisah ekoregionu perevazhaye tikove derevo Tectona grandis Takozh v cih lisah rostut en Diospyros melanoxylon en Anogeissus latifolia sv Lagerstroemia parviflora en Terminalia elliptica en Lannea coromandelica en Hardwickia binata ta en Boswellia serrata U bilsh vologih rajonah na beregah richok ta strumkiv zustrichayutsya vologi vichnozeleni lisi V cih lisah perevazhayut en Terminalia arjuna dzhambolani Syzygium cumini en Syzygium salicifolium indijski verbi Salix tetrasperma en Homonoia riparia ta en Vitex negundo FaunaV mezhah ekoregionu meshkaye 76 vidiv ssavciv ta 276 vidiv ptahiv Sered poshirenih v regioni ssavciv slid vidznachiti bengalskih tigriv Panthera tigris tigris gauriv Bos gaurus girskih kuoniv Cuon alpinus azijskih vovkiv Canis lupus pallipes vedmediv gubachiv Melursus ursinus chotirirogih antilop Tetracerus quadricornis ta garn Antilope cervicapra Bilshist populyacij velikih ssavciv obmezheni nevelikimi anklavami pralisiv sho ne dozvolaye yim vidnoviti chiselnist ta pidkreslyuye vazhlivist prirodoohoronnih teritorij Sered poshirenih v regioni ptahiv slid vidznachiti ridkisnih indijskih drohv Ardeotis nigriceps ta indijskih florikaniv Sypheotides indicus ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 7658 km abo 5 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Maharashtra 70 km Prirodnij zapovidnik Bagdara Madg ya Pradesh 540 km Nacionalnij park Bandhavgarh Madg ya Pradesh 360 km en Chhattisgarh 305 km en Madg ya Pradesh 80 km en Madg ya Pradesh 1380 km en Maharashtra vklyuchno z Prirodnim zapovidnikom Melghat 1490 km ta en 1974 km en Madg ya Pradesh 820 km Prirodnij zapovidnik Panpatha Madg ya Pradesh 300 km en Madg ya Pradesh 490 km en 831 km vklyuchno z Nacionalnim parkom Sandzhaj Prirodnim zapovidnikom Chhattisgarh ta Prirodnim zapovidnikom Dubri Prirodnij zapovidnik Sardapur Madg ya Pradesh 120 km Prirodnij zapovidnik Sindhori Madg ya Pradesh 220 km Prirodnij zapovidnik Son Gharial Madg ya Pradesh 210 km en Maharashtra 100 km PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 10 veresnya 2023 Posilannya Narmada Valley dry deciduous forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Narmada Valley Dry Deciduous Forests One Earth