Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сумба́нці (власна назва тау-гумба) — народ в Індонезії, на острові Сумба (є частиною провінції Східна Південно-Східна Нуса), одному з Малих Зондських островів.
| Сумбанці | |
|---|---|
 Група жителів західної Сумби (архівне фото) | |
| Кількість | 650-700 тис. (2010) |
| Ареал |  Індонезія: провінція Східна Південно-Східна Нуса |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | саву, мангараї |
| Мова | сумбанські, індонезійська |
| Релігія | християнство, традиційні вірування, іслам |
Чисельність
У межах провінції Східна Південно-Східна Нуса сумбанці в 2010 році налічували 643 045 осіб (13,76 % населення провінції). Офіційна статистика Індонезії зараховує їх до числа народів Східної Південно-Східної Нуси. Разом 2010 року їх чисельність в межах провінції становила 3 793 242 особи, а по всій Індонезії — 4 184 923 особи.
Мова
Говорять спорідненими сумбанськими мовами, що належать до сумба-флореської групи центрально-східної гілки малайсько-полінезійських мов. На заході Сумби поширені 7 різних мов (лаура, мамбору, вевева, коді, ламбоя, ванукака й анакалангу), на сході — лише одна мова (камбера), але вона має багато діалектів.
Поширена також індонезійська мова. Вона є мовою шкільного навчання, тому діти володіють індонезійською краще за батьків. У побуті місцеве населення користується рідними мовами.
Історія
Сумбанці є корінними жителями острова Сумба. У XIV ст. Сумба була частиною яванської імперії Маджапагіт, у XVI—XVII ст. перебувала в залежності від султанатів Біма та Гова (центр першого з них розташовувався на сході острова Сумбава, другого — на півдні острова Сулавесі). Проте ці політичні зміни мало вплинули на повсякденне життя місцевого населення. Його більше зачіпали внутрішні конфлікти, сумбанські роди та дрібні князівства постійно воювали між собою. На сусідніх островах Сумбу вважали дуже жорстоким островом.
1522 року на Сумбу прибули перші португальські кораблі, голландці з'явилися тут у XVIII ст. Європейців цікавило в першу чергу сандалове дерево. Незважаючи на те, що 1866 року Сумба офіційно увійшла до складу Нідерландської Ост-Індії, місцеві соціально-політичні культури зазнали мало змін. Періодичні зіткнення між родовими групами трапляються і в наші дні.
Релігія
Близько 64 % сумбанців — християни (3/4 з них протестанти, переважно реформати, 1/4 — католики), приблизно 6 % є мусульманами-сунітами, решта зберігає традиційну релігію Марапу. Християнізація народу є результатом успішної діяльності місіонерів з Португалії, Нідерландів та Німеччини. Нові релігії більше поширені в містах, у сільській місцевості сильнішими є позиції традиційних вірувань.
Найважливішим у Марапу є віра в обмеженість життя в нашому світі та вічне життя після смерті. Душі предків завжди живі й спостерігають за людьми. Марапу — це колективний термін для всіх духовних сил, таких як боги, духи та предки. Їм приносять жертви, але Марапу не має храмів або постійних місць вшановування духів. Сільські громади мають своїх духовних лідерів, що звуться рато.
Суспільство
У минулому сумбанське суспільство поділялося на декілька шарів: марамба (шляхетні: потомки засновників села, родо-племінні вожді, жерці), кабтху (звичайні селяни) та ата (раби). Ця система продовжує існувати, але вже не має сили в індонезійському суспільстві. Проте шляхетні володіють більшою частиною земель і завдяки цьому заможні й мають високий статус у суспільстві.
Шлюб патрилокальний. Жінки мають низький статус у суспільстві. В заможних родинах практикується багатоженство.
Дуже важливою для сумбанців є їх належність до певного роду.
Господарство
Основне заняття — землеробство з використанням традиційних методів. Вирощують рис, кукурудзу, просо, бульби, каву, фрукти, овочі, перець, цукрову тростину. Важливе місце займає також тваринництво, розводять коней, буйволів. Цих тварин використовують у господарстві, а буйволів ще для жертвоприношень і для викупу за наречену. М'ясо жертовних тварин іде на святковий стіл.
Високої майстерності досягли сумбанські ткалі, що використовують технологію ікат. На відміну від батику тканини-ікат не фарбуються, фарбується тут кожна нитка з використанням натуральних барвників. Сумбанський ікат демонструється в багатьох музеях світу як приклад високої якості текстильного дизайну. Тканини прикрашають геометричні візерунки, зображення сцен сільського життя, тварин та міфічних істот.
Побут
Традиційно сумбанці засновували свої села на пагорбах або в горах, вони мали бути захищеними від ворогів і знаходитися ближче до духів та предків. Село оточували кам'яною стіною з двома воротами: входом і виходом. По центру розташовувався майдан з могилами та жертовниками. Хати стояли навколо нього або двома паралельними рядами. Жителі села зазвичай належать до одного роду. Кожен рід має свою родову хату, яка призначена для душ предків і зберігання родових культових предметів. За конструкцією така хата відрізняється від тих, в яких живуть люди.
Традиційні хати сумбанців мають оригінальну конструкцію й вирізняються характерним дуже високим і стрімким солом'яним дахом. Стіни та підлогу традиційно виплітали з бамбуку. Традиційна хата — це не просто житло, а й своєрідний соціальний та обрядовий блок. Вона має 3 поверхи: нижній (ума-далу) символізує підземний світ, тут живуть тварини й ведеться господарська діяльність; другий поверх (бага) призначений для проживання людей; верхній поверх (лабу-бага) — це світ духів і предків, тут зберігають культові предмети. Сучасні сумбанці далеко не завжди дотримуються старих традицій в архітектурі. Форми стають простішими, стіни роблять із дерев'яних дощок.
У повсякденному житті сумбанці носять сучасний одяг, але зберігається й традиційний костюм, який вдягають на свята. Чоловічий костюм — це короткий саронг, який зав'язують навколо стегон, і ремінь з мечем; на голову вдягають пов'язку або тюрбан. Жінки носять довгий саронг.
Їжа переважно рослинна; м'ясо їдять на свята, у вареному або смаженому вигляді.
Примітки
- Aris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. (англ.)
- History-Culture [ 4 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Sumba-Information.com. Private Website of Matthias Jungk (англ.)
Джерела
- А. А. Бернова. Сумбанцы [ 24 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 500. (рос.)
- Sumba-Information.com [ 17 червня 2017 у Wayback Machine.]. Private Website of Matthias Jungk (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sumba nci vlasna nazva tau gumba narod v Indoneziyi na ostrovi Sumba ye chastinoyu provinciyi Shidna Pivdenno Shidna Nusa odnomu z Malih Zondskih ostroviv SumbanciGrupa zhiteliv zahidnoyi Sumbi arhivne foto Kilkist650 700 tis 2010 Areal Indoneziya provinciya Shidna Pivdenno Shidna NusaRasapivdenni mongoloyidiBlizki do savu mangarayiMovasumbanski indonezijskaReligiyahristiyanstvo tradicijni viruvannya islamChiselnistU mezhah provinciyi Shidna Pivdenno Shidna Nusa sumbanci v 2010 roci nalichuvali 643 045 osib 13 76 naselennya provinciyi Oficijna statistika Indoneziyi zarahovuye yih do chisla narodiv Shidnoyi Pivdenno Shidnoyi Nusi Razom 2010 roku yih chiselnist v mezhah provinciyi stanovila 3 793 242 osobi a po vsij Indoneziyi 4 184 923 osobi MovaGovoryat sporidnenimi sumbanskimi movami sho nalezhat do sumba floreskoyi grupi centralno shidnoyi gilki malajsko polinezijskih mov Na zahodi Sumbi poshireni 7 riznih mov laura mamboru veveva kodi lamboya vanukaka j anakalangu na shodi lishe odna mova kambera ale vona maye bagato dialektiv Poshirena takozh indonezijska mova Vona ye movoyu shkilnogo navchannya tomu diti volodiyut indonezijskoyu krashe za batkiv U pobuti misceve naselennya koristuyetsya ridnimi movami IstoriyaSumbanci ye korinnimi zhitelyami ostrova Sumba U XIV st Sumba bula chastinoyu yavanskoyi imperiyi Madzhapagit u XVI XVII st perebuvala v zalezhnosti vid sultanativ Bima ta Gova centr pershogo z nih roztashovuvavsya na shodi ostrova Sumbava drugogo na pivdni ostrova Sulavesi Prote ci politichni zmini malo vplinuli na povsyakdenne zhittya miscevogo naselennya Jogo bilshe zachipali vnutrishni konflikti sumbanski rodi ta dribni knyazivstva postijno voyuvali mizh soboyu Na susidnih ostrovah Sumbu vvazhali duzhe zhorstokim ostrovom 1522 roku na Sumbu pribuli pershi portugalski korabli gollandci z yavilisya tut u XVIII st Yevropejciv cikavilo v pershu chergu sandalove derevo Nezvazhayuchi na te sho 1866 roku Sumba oficijno uvijshla do skladu Niderlandskoyi Ost Indiyi miscevi socialno politichni kulturi zaznali malo zmin Periodichni zitknennya mizh rodovimi grupami traplyayutsya i v nashi dni ReligiyaBlizko 64 sumbanciv hristiyani 3 4 z nih protestanti perevazhno reformati 1 4 katoliki priblizno 6 ye musulmanami sunitami reshta zberigaye tradicijnu religiyu Marapu Hristiyanizaciya narodu ye rezultatom uspishnoyi diyalnosti misioneriv z Portugaliyi Niderlandiv ta Nimechchini Novi religiyi bilshe poshireni v mistah u silskij miscevosti silnishimi ye poziciyi tradicijnih viruvan Najvazhlivishim u Marapu ye vira v obmezhenist zhittya v nashomu sviti ta vichne zhittya pislya smerti Dushi predkiv zavzhdi zhivi j sposterigayut za lyudmi Marapu ce kolektivnij termin dlya vsih duhovnih sil takih yak bogi duhi ta predki Yim prinosyat zhertvi ale Marapu ne maye hramiv abo postijnih misc vshanovuvannya duhiv Silski gromadi mayut svoyih duhovnih lideriv sho zvutsya rato SuspilstvoU minulomu sumbanske suspilstvo podilyalosya na dekilka shariv maramba shlyahetni potomki zasnovnikiv sela rodo pleminni vozhdi zherci kabthu zvichajni selyani ta ata rabi Cya sistema prodovzhuye isnuvati ale vzhe ne maye sili v indonezijskomu suspilstvi Prote shlyahetni volodiyut bilshoyu chastinoyu zemel i zavdyaki comu zamozhni j mayut visokij status u suspilstvi Shlyub patrilokalnij Zhinki mayut nizkij status u suspilstvi V zamozhnih rodinah praktikuyetsya bagatozhenstvo Duzhe vazhlivoyu dlya sumbanciv ye yih nalezhnist do pevnogo rodu GospodarstvoSumbanska tkanina ikat z geometrichnim malyunkom Osnovne zanyattya zemlerobstvo z vikoristannyam tradicijnih metodiv Viroshuyut ris kukurudzu proso bulbi kavu frukti ovochi perec cukrovu trostinu Vazhlive misce zajmaye takozh tvarinnictvo rozvodyat konej bujvoliv Cih tvarin vikoristovuyut u gospodarstvi a bujvoliv she dlya zhertvoprinoshen i dlya vikupu za narechenu M yaso zhertovnih tvarin ide na svyatkovij stil Visokoyi majsternosti dosyagli sumbanski tkali sho vikoristovuyut tehnologiyu ikat Na vidminu vid batiku tkanini ikat ne farbuyutsya farbuyetsya tut kozhna nitka z vikoristannyam naturalnih barvnikiv Sumbanskij ikat demonstruyetsya v bagatoh muzeyah svitu yak priklad visokoyi yakosti tekstilnogo dizajnu Tkanini prikrashayut geometrichni vizerunki zobrazhennya scen silskogo zhittya tvarin ta mifichnih istot PobutSelo v tradicijnomu stili na zahidnij Sumbi Tradicijno sumbanci zasnovuvali svoyi sela na pagorbah abo v gorah voni mali buti zahishenimi vid vorogiv i znahoditisya blizhche do duhiv ta predkiv Selo otochuvali kam yanoyu stinoyu z dvoma vorotami vhodom i vihodom Po centru roztashovuvavsya majdan z mogilami ta zhertovnikami Hati stoyali navkolo nogo abo dvoma paralelnimi ryadami Zhiteli sela zazvichaj nalezhat do odnogo rodu Kozhen rid maye svoyu rodovu hatu yaka priznachena dlya dush predkiv i zberigannya rodovih kultovih predmetiv Za konstrukciyeyu taka hata vidriznyayetsya vid tih v yakih zhivut lyudi Tradicijni hati sumbanciv mayut originalnu konstrukciyu j viriznyayutsya harakternim duzhe visokim i strimkim solom yanim dahom Stini ta pidlogu tradicijno viplitali z bambuku Tradicijna hata ce ne prosto zhitlo a j svoyeridnij socialnij ta obryadovij blok Vona maye 3 poverhi nizhnij uma dalu simvolizuye pidzemnij svit tut zhivut tvarini j vedetsya gospodarska diyalnist drugij poverh baga priznachenij dlya prozhivannya lyudej verhnij poverh labu baga ce svit duhiv i predkiv tut zberigayut kultovi predmeti Suchasni sumbanci daleko ne zavzhdi dotrimuyutsya starih tradicij v arhitekturi Formi stayut prostishimi stini roblyat iz derev yanih doshok U povsyakdennomu zhitti sumbanci nosyat suchasnij odyag ale zberigayetsya j tradicijnij kostyum yakij vdyagayut na svyata Cholovichij kostyum ce korotkij sarong yakij zav yazuyut navkolo stegon i remin z mechem na golovu vdyagayut pov yazku abo tyurban Zhinki nosyat dovgij sarong Yizha perevazhno roslinna m yaso yidyat na svyata u varenomu abo smazhenomu viglyadi PrimitkiAris Ananta Evi Nurvidya Arifin M Sairi Hasbullah Nur Budi Handayani Agus Pramono Demography of Indonesia s Ethnicity Institute of Southeast Asian Studies 2015 ISBN 978 981 4519 87 8 angl History Culture 4 listopada 2018 u Wayback Machine Sumba Information com Private Website of Matthias Jungk angl DzherelaA A Bernova Sumbancy 24 grudnya 2017 u Wayback Machine Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 500 ISBN 5 85270 155 6 ros Sumba Information com 17 chervnya 2017 u Wayback Machine Private Website of Matthias Jungk angl