Тернатський султанат (індонез. Kesultanan Ternate) — острівна ісламська монархічна держава на півночі Молуккського архіпелагу, центр якої розміщувався на острові Тернате. Протягом усього існування протистояла сусідньому Тідорському султанату. В їх протистояння в різні часи були залучені Португалія, Іспанія, Голландська Ост-індійська компанія і Велика Британія. 1801 року султанат зазнав поразки від британців. З 1817 року перебував під значним контролем від Голландії. 1914 року офіційно увійшов до Нідерландської Ост-Індії.
Тернатський султанат | ||||
| ||||
Володіння султанату (позначено червоним кольором) | ||||
Столиця | Тернате | |||
Мови | ||||
Релігії | сунізм | |||
Форма правління | монархія | |||
султан | ||||
Історія | ||||
- Засновано | 1457 | |||
- Ліквідовано | 1914 | |||
Історія
Ймовірно з XI ці землі знаходилися в залежності від імперії Маджапагіт. 1257 року о. Тернате 4 села на чолі із момоле (головами кланів) створили об'єднання, що отримало назву Гапі (зменшене від назви Гамаламо — Велике селище). У XIV ст. за ініціативи колано було укладено мир з державами Тідоре, Бакані Джайлоло (відомий як Союз Моті). У XV ст. іслам було оголошено офіційною релігією, а Гапі стало Тернатським султанат.
1512 року частина португальської експедиції Франсішку Серрана, надісланої Афонсу де Албукеркі до Молуккських сотровів, зазнала кораблетрощі біля острова Серам і була врятована місцевими жителями. Султан уклав союз з Португалією та дозволив португальцям збудувати форт Толукко на острові Тернате. Втім відносини між жителями Тернате та португальцями з самого початку були напруженими. Ускладнювало взаємини намагання монополізувати торгівлю спеціями та втручання у внутрішню политику.
Втім султани Тернате зберігали союз з Португалією через допомогу у протистоянні з сусіднім султанатои Тідоре та його союзниками іспанцями. У 1524, 1526, 1529, 1536 і 1560 роках вдалося завдати поразок супротивникам.
У 1535 султан був повалений і переправлений португальцями на Гоа. У 1545 році він заповів острів Амбон своєму хрещеному батькові — португальцю Хордау да Фрейтасу.
У 1570 року мусульмани Тернате повстали проти португальців, яких взяли в облогу у форті до 1575 року, коли новий султан оголосив форт своїм палацом. Разом з цим розірвано союз з Португалією. У відповідь остання уклала союз з Іспанією. На час панування цього султана припадає найбільшепіднесення султанату. Його вплив навіть поширювався на північ о. Мінданао (сучасні Філіппіни). Антипортугальські настрої посилилися під час правління наступного султана .
1606 року іспанці в союзі з султанатом Тідоре захопили колишній португальський форт на о. Тернате і повалили султана Саїді. У 1607 році новий султан за допомоги голландців під орудою адмірала Корнеліса Мателіфа Молодшого повернувся на Тернате, де відновив свою владу. Острів був розділений між іспанцями, які були у союзі з султанатом Тідоре, та голландцями, які були у союзі з султаном Музаффаром. Останній також визнав зверхність Голландії.
Під час правління султана султанат збільшив свою територію та побудував укріплення для оборони кордонів. Голландський вплив на султанат був обмеженим, поки Хамза та його спадкоємець султан не вирішили передати низку територій Голландській Ост-Індській компанії в обмін на допомогу у придушенні повстань. Іспанці залишили Тернате у 1663 році.
Посилення впливу голландців, що стали проводити політику обмеження вирощування та продажу гвоздики з метою утримання високих цін, викликало невдоволення султана , що виступив проти Голландської Ост-Індської компанії. Проте зазнав поразки і за угодою 1683 року передав значні землі голландцям, а султанат втрачав становище рівної держави стосовно Голландії і ставав васалом.
У XVIII столітті Молуккські острови були губернаторством компанії. 1800 року після її націоналізації Тернатський султанат став частиною губернаторства Молуккських островів. У 1801 році був окупований британськими військами. 1810 року його відвойовано голландцями. У 1817 році закріплено цей статус. В 1824 місто Тернате стало адміністративним центром провінції, в яку увійшла також Хальмахера, західне узбережжя Нової Гвінеї, і частина східного узбережжя Сулавесі. У 1867 року вся окупована голландцями частина Нової Гвінеї була приєднана до провінції, але водночас адміністративний центр було перенесено на Амбон, де й перебував до її скасування 1922 року.
Султан зробив останню спробу звільнитися від влади голландців, піднявши повстання, проте 1914 року зазнав поразки й був повалений. Трон Тернате залишався вакантним до 1927 року, поки рада міністрів за згодою голландської влади не проголосила Іскандара Мухаммеда Джабіра наступним султаном, проте без якоїсь влади
Територія
В період найбільшого піднесення султанат охоплював більшу частину північного і східного Сулавесі, острови Амбон і Серам, острів Тимор, частини південного Мінданао, а також частини західного узбережжя о. Нова Гвінея.
Устрій
До 1486 року правителі носили титул колано (володар), традиційний для Молуккських островів. Згодом прийняли титул султана. Управління здійснювалося на основі ісламського права.
Колано
- Бааб Масхур Маламо 1257—1277
- Джамін Кадрат 1277—1284
- Комала Абу Саїд 1284—1298
- Бакуку 1298—1304
- Нгара Маламо 1304—1317
- Пацаранга Маламо 1317—1322
- Сіданг Аріф Маламо 1322—1331
- Паджі Маламо 1331—1332
- Шах Алам 1332—1343
- Толу Маламо 1343—1347
- Кіе Мабіджі 1347—1350
- Нголома-Кая 1350—1357
- Мамолі 1357—1359
- Гапі Маламо 1359—1372
- Гапі Багуна I 1372—1377
- Комала Пулу 1377—1432
Султани
- Мархум 1432—1486
- Зайнал Абідін 1486—1500
- Баян Сірулла 1500—1522
- Абу Хаят 1522—1529
- Хідаятулла 1529—1533 рр
- Табаріджі 1533—1535 рр
- Хайрун Джамілу 1535—1570
- Бабулла Дату Шах 1570—1583
- Саїд Баракат-шах 1583—1606
- Музаффар-шах I 1607—1627
- Хамза 1627—1648
- Мандар-шах 1648—1650
- Манілья 1650—1651
- Мандар-шах 1651—1675
- Сиборі 1675—1689
- Саїд Фатуллах 1689—1714
- Амір Іскандар Зулкарнайн Сайфуддін 1714—1751
- Аян-шах 1751—1754 рр
- Сях Мардан 1755—1763
- Джалалуддін 1763—1774
- Харун Шах 1774—1781
- Ахрал 1781—1796
- Мухаммед Ясін 1796—1801
- Мухаммед Алі 1807—1821
- Мухаммед Сармолі 1821—1823
- Мухаммед Зайн 1823—1859
- Мухаммед Арсіад 1859—1876
- Аянхар 1879—1900
- Мухаммад Ільхам 1900—1902
- Хаджі Мухаммад Усман Шах 1902—1914
Економіка
Основу становила торгівля спеціями, насамперед гвоздикою. Також були розвинені рибальство, ремісництво, частково землеробство.
Культура
Тернатський султанат відіграв важливу роль з ісламізації та запровадження ісламських законів у східній частині Індонезійського архіпелагу та південній частині Філіппін.
Політичний вплив султанату також сприяв поширенню тернатівської мови як мови міждержавного спілкування. Сьогодні малайська тернате широко використовується на сході Індонезії.
Джерела
- Hanna, Willard A. & des Alwi (1990) Turbulent times past in Ternate and Tidore. Banda Naira: Yayasan Warisan dan Budaya Banda Naira
- Ricklefs, M.C. (1993). A History of Modern Indonesia Since c. 1300, 2nd Edition. London: MacMillan. p. 24. .
- Azra, Azyumardi (2006). Islam in the Indonesian World: An Account of Institutional Formation. Mizan Pustaka. .
- Sidel, John T. (2007) Riots, pogroms, jihad: Religious violence in Indonesia. Singapore: NUS Press
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ternatskij sultanat indonez Kesultanan Ternate ostrivna islamska monarhichna derzhava na pivnochi Molukkskogo arhipelagu centr yakoyi rozmishuvavsya na ostrovi Ternate Protyagom usogo isnuvannya protistoyala susidnomu Tidorskomu sultanatu V yih protistoyannya v rizni chasi buli zalucheni Portugaliya Ispaniya Gollandska Ost indijska kompaniya i Velika Britaniya 1801 roku sultanat zaznav porazki vid britanciv Z 1817 roku perebuvav pid znachnim kontrolem vid Gollandiyi 1914 roku oficijno uvijshov do Niderlandskoyi Ost Indiyi Ternatskij sultanat 1457 1914 Gapi istorichni kordoni na kartiVolodinnya sultanatu poznacheno chervonim kolorom Stolicya Ternate Movi Religiyi sunizm Forma pravlinnya monarhiya sultan Istoriya Zasnovano 1457 Likvidovano 1914IstoriyaJmovirno z XI ci zemli znahodilisya v zalezhnosti vid imperiyi Madzhapagit 1257 roku o Ternate 4 sela na choli iz momole golovami klaniv stvorili ob yednannya sho otrimalo nazvu Gapi zmenshene vid nazvi Gamalamo Velike selishe U XIV st za iniciativi kolano bulo ukladeno mir z derzhavami Tidore Bakani Dzhajlolo vidomij yak Soyuz Moti U XV st islam bulo ogolosheno oficijnoyu religiyeyu a Gapi stalo Ternatskim sultanat 1512 roku chastina portugalskoyi ekspediciyi Fransishku Serrana nadislanoyi Afonsu de Albukerki do Molukkskih sotroviv zaznala korabletroshi bilya ostrova Seram i bula vryatovana miscevimi zhitelyami Sultan uklav soyuz z Portugaliyeyu ta dozvoliv portugalcyam zbuduvati fort Tolukko na ostrovi Ternate Vtim vidnosini mizh zhitelyami Ternate ta portugalcyami z samogo pochatku buli napruzhenimi Uskladnyuvalo vzayemini namagannya monopolizuvati torgivlyu speciyami ta vtruchannya u vnutrishnyu politiku Vtim sultani Ternate zberigali soyuz z Portugaliyeyu cherez dopomogu u protistoyanni z susidnim sultanatoi Tidore ta jogo soyuznikami ispancyami U 1524 1526 1529 1536 i 1560 rokah vdalosya zavdati porazok suprotivnikam U 1535 sultan buv povalenij i perepravlenij portugalcyami na Goa U 1545 roci vin zapoviv ostriv Ambon svoyemu hreshenomu batkovi portugalcyu Hordau da Frejtasu U 1570 roku musulmani Ternate povstali proti portugalciv yakih vzyali v oblogu u forti do 1575 roku koli novij sultan ogolosiv fort svoyim palacom Razom z cim rozirvano soyuz z Portugaliyeyu U vidpovid ostannya uklala soyuz z Ispaniyeyu Na chas panuvannya cogo sultana pripadaye najbilshepidnesennya sultanatu Jogo vpliv navit poshiryuvavsya na pivnich o Mindanao suchasni Filippini Antiportugalski nastroyi posililisya pid chas pravlinnya nastupnogo sultana 1606 roku ispanci v soyuzi z sultanatom Tidore zahopili kolishnij portugalskij fort na o Ternate i povalili sultana Sayidi U 1607 roci novij sultan za dopomogi gollandciv pid orudoyu admirala Kornelisa Matelifa Molodshogo povernuvsya na Ternate de vidnoviv svoyu vladu Ostriv buv rozdilenij mizh ispancyami yaki buli u soyuzi z sultanatom Tidore ta gollandcyami yaki buli u soyuzi z sultanom Muzaffarom Ostannij takozh viznav zverhnist Gollandiyi Pid chas pravlinnya sultana sultanat zbilshiv svoyu teritoriyu ta pobuduvav ukriplennya dlya oboroni kordoniv Gollandskij vpliv na sultanat buv obmezhenim poki Hamza ta jogo spadkoyemec sultan ne virishili peredati nizku teritorij Gollandskij Ost Indskij kompaniyi v obmin na dopomogu u pridushenni povstan Ispanci zalishili Ternate u 1663 roci Posilennya vplivu gollandciv sho stali provoditi politiku obmezhennya viroshuvannya ta prodazhu gvozdiki z metoyu utrimannya visokih cin viklikalo nevdovolennya sultana sho vistupiv proti Gollandskoyi Ost Indskoyi kompaniyi Prote zaznav porazki i za ugodoyu 1683 roku peredav znachni zemli gollandcyam a sultanat vtrachav stanovishe rivnoyi derzhavi stosovno Gollandiyi i stavav vasalom U XVIII stolitti Molukkski ostrovi buli gubernatorstvom kompaniyi 1800 roku pislya yiyi nacionalizaciyi Ternatskij sultanat stav chastinoyu gubernatorstva Molukkskih ostroviv U 1801 roci buv okupovanij britanskimi vijskami 1810 roku jogo vidvojovano gollandcyami U 1817 roci zakripleno cej status V 1824 misto Ternate stalo administrativnim centrom provinciyi v yaku uvijshla takozh Halmahera zahidne uzberezhzhya Novoyi Gvineyi i chastina shidnogo uzberezhzhya Sulavesi U 1867 roku vsya okupovana gollandcyami chastina Novoyi Gvineyi bula priyednana do provinciyi ale vodnochas administrativnij centr bulo pereneseno na Ambon de j perebuvav do yiyi skasuvannya 1922 roku Sultan zrobiv ostannyu sprobu zvilnitisya vid vladi gollandciv pidnyavshi povstannya prote 1914 roku zaznav porazki j buv povalenij Tron Ternate zalishavsya vakantnim do 1927 roku poki rada ministriv za zgodoyu gollandskoyi vladi ne progolosila Iskandara Muhammeda Dzhabira nastupnim sultanom prote bez yakoyis vladiTeritoriyaV period najbilshogo pidnesennya sultanat ohoplyuvav bilshu chastinu pivnichnogo i shidnogo Sulavesi ostrovi Ambon i Seram ostriv Timor chastini pivdennogo Mindanao a takozh chastini zahidnogo uzberezhzhya o Nova Gvineya UstrijDo 1486 roku praviteli nosili titul kolano volodar tradicijnij dlya Molukkskih ostroviv Zgodom prijnyali titul sultana Upravlinnya zdijsnyuvalosya na osnovi islamskogo prava Kolano Baab Mashur Malamo 1257 1277 Dzhamin Kadrat 1277 1284 Komala Abu Sayid 1284 1298 Bakuku 1298 1304 Ngara Malamo 1304 1317 Pacaranga Malamo 1317 1322 Sidang Arif Malamo 1322 1331 Padzhi Malamo 1331 1332 Shah Alam 1332 1343 Tolu Malamo 1343 1347 Kie Mabidzhi 1347 1350 Ngoloma Kaya 1350 1357 Mamoli 1357 1359 Gapi Malamo 1359 1372 Gapi Baguna I 1372 1377 Komala Pulu 1377 1432 Sultani Marhum 1432 1486 Zajnal Abidin 1486 1500 Bayan Sirulla 1500 1522 Abu Hayat 1522 1529 Hidayatulla 1529 1533 rr Tabaridzhi 1533 1535 rr Hajrun Dzhamilu 1535 1570 Babulla Datu Shah 1570 1583 Sayid Barakat shah 1583 1606 Muzaffar shah I 1607 1627 Hamza 1627 1648 Mandar shah 1648 1650 Manilya 1650 1651 Mandar shah 1651 1675 Sibori 1675 1689 Sayid Fatullah 1689 1714 Amir Iskandar Zulkarnajn Sajfuddin 1714 1751 Ayan shah 1751 1754 rr Syah Mardan 1755 1763 Dzhalaluddin 1763 1774 Harun Shah 1774 1781 Ahral 1781 1796 Muhammed Yasin 1796 1801 Muhammed Ali 1807 1821 Muhammed Sarmoli 1821 1823 Muhammed Zajn 1823 1859 Muhammed Arsiad 1859 1876 Ayanhar 1879 1900 Muhammad Ilham 1900 1902 Hadzhi Muhammad Usman Shah 1902 1914EkonomikaOsnovu stanovila torgivlya speciyami nasampered gvozdikoyu Takozh buli rozvineni ribalstvo remisnictvo chastkovo zemlerobstvo KulturaTernatskij sultanat vidigrav vazhlivu rol z islamizaciyi ta zaprovadzhennya islamskih zakoniv u shidnij chastini Indonezijskogo arhipelagu ta pivdennij chastini Filippin Politichnij vpliv sultanatu takozh spriyav poshirennyu ternativskoyi movi yak movi mizhderzhavnogo spilkuvannya Sogodni malajska ternate shiroko vikoristovuyetsya na shodi Indoneziyi DzherelaHanna Willard A amp des Alwi 1990 Turbulent times past in Ternate and Tidore Banda Naira Yayasan Warisan dan Budaya Banda Naira Ricklefs M C 1993 A History of Modern Indonesia Since c 1300 2nd Edition London MacMillan p 24 ISBN 0 333 57689 6 Azra Azyumardi 2006 Islam in the Indonesian World An Account of Institutional Formation Mizan Pustaka ISBN 978 979 433 430 0 Sidel John T 2007 Riots pogroms jihad Religious violence in Indonesia Singapore NUS Press