Тернатський султанат індонез Kesultanan Ternate острівна ісламська монархічна держава на півночі Молуккського архіпелагу

Тернатський султанат (індонез. Kesultanan Ternate) — острівна ісламська монархічна держава на півночі Молуккського архіпелагу, центр якої розміщувався на острові Тернате. Протягом усього існування протистояла сусідньому Тідорському султанату. В їх протистояння в різні часи були залучені Португалія, Іспанія, Голландська Ост-індійська компанія і Велика Британія. 1801 року султанат зазнав поразки від британців. З 1817 року перебував під значним контролем від Голландії. 1914 року офіційно увійшов до Нідерландської Ост-Індії.

Тернатський султанат

1457 – 1914

Володіння султанату (позначено червоним кольором)

Столиця

Тернате

Мови

Релігії

сунізм

Форма правління

монархія

султан

Історія

- Засновано

1457

- Ліквідовано

1914

Історія

Ймовірно з XI ці землі знаходилися в залежності від імперії Маджапагіт. 1257 року о. Тернате 4 села на чолі із момоле (головами кланів) створили об'єднання, що отримало назву Гапі (зменшене від назви Гамаламо — Велике селище). У XIV ст. за ініціативи колано було укладено мир з державами Тідоре, Бакані Джайлоло (відомий як Союз Моті). У XV ст. іслам було оголошено офіційною релігією, а Гапі стало Тернатським султанат.

1512 року частина португальської експедиції Франсішку Серрана, надісланої Афонсу де Албукеркі до Молуккських сотровів, зазнала кораблетрощі біля острова Серам і була врятована місцевими жителями. Султан уклав союз з Португалією та дозволив португальцям збудувати форт Толукко на острові Тернате. Втім відносини між жителями Тернате та португальцями з самого початку були напруженими. Ускладнювало взаємини намагання монополізувати торгівлю спеціями та втручання у внутрішню политику.

Втім султани Тернате зберігали союз з Португалією через допомогу у протистоянні з сусіднім султанатои Тідоре та його союзниками іспанцями. У 1524, 1526, 1529, 1536 і 1560 роках вдалося завдати поразок супротивникам.

У 1535 султан був повалений і переправлений португальцями на Гоа. У 1545 році він заповів острів Амбон своєму хрещеному батькові — португальцю Хордау да Фрейтасу.

У 1570 року мусульмани Тернате повстали проти португальців, яких взяли в облогу у форті до 1575 року, коли новий султан оголосив форт своїм палацом. Разом з цим розірвано союз з Португалією. У відповідь остання уклала союз з Іспанією. На час панування цього султана припадає найбільшепіднесення султанату. Його вплив навіть поширювався на північ о. Мінданао (сучасні Філіппіни). Антипортугальські настрої посилилися під час правління наступного султана .

1606 року іспанці в союзі з султанатом Тідоре захопили колишній португальський форт на о. Тернате і повалили султана Саїді. У 1607 році новий султан за допомоги голландців під орудою адмірала Корнеліса Мателіфа Молодшого повернувся на Тернате, де відновив свою владу. Острів був розділений між іспанцями, які були у союзі з султанатом Тідоре, та голландцями, які були у союзі з султаном Музаффаром. Останній також визнав зверхність Голландії.

Під час правління султана султанат збільшив свою територію та побудував укріплення для оборони кордонів. Голландський вплив на султанат був обмеженим, поки Хамза та його спадкоємець султан не вирішили передати низку територій Голландській Ост-Індській компанії в обмін на допомогу у придушенні повстань. Іспанці залишили Тернате у 1663 році.

Посилення впливу голландців, що стали проводити політику обмеження вирощування та продажу гвоздики з метою утримання високих цін, викликало невдоволення султана , що виступив проти Голландської Ост-Індської компанії. Проте зазнав поразки і за угодою 1683 року передав значні землі голландцям, а султанат втрачав становище рівної держави стосовно Голландії і ставав васалом.

У XVIII столітті Молуккські острови були губернаторством компанії. 1800 року після її націоналізації Тернатський султанат став частиною губернаторства Молуккських островів. У 1801 році був окупований британськими військами. 1810 року його відвойовано голландцями. У 1817 році закріплено цей статус. В 1824 місто Тернате стало адміністративним центром провінції, в яку увійшла також Хальмахера, західне узбережжя Нової Гвінеї, і частина східного узбережжя Сулавесі. У 1867 року вся окупована голландцями частина Нової Гвінеї була приєднана до провінції, але водночас адміністративний центр було перенесено на Амбон, де й перебував до її скасування 1922 року.

Султан зробив останню спробу звільнитися від влади голландців, піднявши повстання, проте 1914 року зазнав поразки й був повалений. Трон Тернате залишався вакантним до 1927 року, поки рада міністрів за згодою голландської влади не проголосила Іскандара Мухаммеда Джабіра наступним султаном, проте без якоїсь влади

Територія

В період найбільшого піднесення султанат охоплював більшу частину північного і східного Сулавесі, острови Амбон і Серам, острів Тимор, частини південного Мінданао, а також частини західного узбережжя о. Нова Гвінея.

Устрій

До 1486 року правителі носили титул колано (володар), традиційний для Молуккських островів. Згодом прийняли титул султана. Управління здійснювалося на основі ісламського права.

Колано

Бааб Масхур Маламо 1257—1277
Джамін Кадрат 1277—1284
Комала Абу Саїд 1284—1298
Бакуку 1298—1304
Нгара Маламо 1304—1317
Пацаранга Маламо 1317—1322
Сіданг Аріф Маламо 1322—1331
Паджі Маламо 1331—1332
Шах Алам 1332—1343
Толу Маламо 1343—1347
Кіе Мабіджі 1347—1350
Нголома-Кая 1350—1357
Мамолі 1357—1359
Гапі Маламо 1359—1372
Гапі Багуна I 1372—1377
Комала Пулу 1377—1432

Султани

Мархум 1432—1486
Зайнал Абідін 1486—1500
Баян Сірулла 1500—1522
Абу Хаят 1522—1529
Хідаятулла 1529—1533 рр
Табаріджі 1533—1535 рр
Хайрун Джамілу 1535—1570
Бабулла Дату Шах 1570—1583
Саїд Баракат-шах 1583—1606
Музаффар-шах I 1607—1627
Хамза 1627—1648
Мандар-шах 1648—1650
Манілья 1650—1651
Мандар-шах 1651—1675
Сиборі 1675—1689
Саїд Фатуллах 1689—1714
Амір Іскандар Зулкарнайн Сайфуддін 1714—1751
Аян-шах 1751—1754 рр
Сях Мардан 1755—1763
Джалалуддін 1763—1774
Харун Шах 1774—1781
Ахрал 1781—1796
Мухаммед Ясін 1796—1801
Мухаммед Алі 1807—1821
Мухаммед Сармолі 1821—1823
Мухаммед Зайн 1823—1859
Мухаммед Арсіад 1859—1876
Аянхар 1879—1900
Мухаммад Ільхам 1900—1902
Хаджі Мухаммад Усман Шах 1902—1914

Економіка

Основу становила торгівля спеціями, насамперед гвоздикою. Також були розвинені рибальство, ремісництво, частково землеробство.

Культура

Тернатський султанат відіграв важливу роль з ісламізації та запровадження ісламських законів у східній частині Індонезійського архіпелагу та південній частині Філіппін.

Політичний вплив султанату також сприяв поширенню тернатівської мови як мови міждержавного спілкування. Сьогодні малайська тернате широко використовується на сході Індонезії.

Джерела

Hanna, Willard A. & des Alwi (1990) Turbulent times past in Ternate and Tidore. Banda Naira: Yayasan Warisan dan Budaya Banda Naira
Ricklefs, M.C. (1993). A History of Modern Indonesia Since c. 1300, 2nd Edition. London: MacMillan. p. 24. .
Azra, Azyumardi (2006). Islam in the Indonesian World: An Account of Institutional Formation. Mizan Pustaka. .
Sidel, John T. (2007) Riots, pogroms, jihad: Religious violence in Indonesia. Singapore: NUS Press