Суверенні території Іспанії (ісп. Plazas de soberanía — дослівно «місця суверенітету») — збірна назва володінь Іспанії у Північній Африці. Цей термін повинен був підкреслити належність цих територій до Іспанії на відміну від решти території Іспанського Марокко, над яким вона здійснювала протекторат. Протекторат скінчився у 1956 році, коли була проголошена незалежність Марокко, і зараз терміном «plazas de soberanía» називаються території, над котрими Іспанія зберегла контроль.
Існує п'ять «фортець суверенітету»: дві великі (ісп. plazas mayores) — Сеута і Мелілья, і три дрібні (ісп. plazas menores) — острови Чафарінас, острови Алусемас і Пеньйон-де-Велес-де-ла-Гомера (початково також острів, але зараз внаслідок дії морських течій з'єднаний з континентом піщаною косою).
Острів Перехіль, що був об'єктом іспансько-марокканської кризи у 2002 році, останнім часом вважається шостою «фортецею суверенітету», але у точному значенні слова він не є справжньою «фортецею», тому що на ньому не розташовано жодного іспанського військового — це скоріше «нічия земля», нейтральна територія.
«Великі фортеці», Сеута і Мелілья, зараз мають статус автономних міст і користуються ширшими правами у внутрішніх справах, ніж звичайні міські ради, але не такими широкими, як , які є складовими частинами іспанської федеративної держави. Таким чином, термін «фортеця суверенітету» стосовно цих двох міст є зараз дещо застарілим.
«Дрібні фортеці» — це крихітні острівці, розташовані у безпосередній близькості від марокканського узбережжя. Вони не мають постійного громадянського населення і керуються безпосередньо мадридськім урядом. На всіх них розташовані невеликі гарнізони іспанських військових.
«Фортеці суверенітету», оскільки вони є частиною Іспанії, входять до складу Євросоюзу, на їх території діють іспанські і європейські закони і ходить валюта євро.
Сумарне населення цих територій налічує 145336 осіб; ця кількість ділиться приблизно навпіл між Сеутою і Мелільєю, хоча Сеута трохи більша за населенням.
«Фортецями суверенітету» Іспанія володіє починаючи з XIV–XV сторіччя, і тому, коли вона скасувала свій протекторат на півночі Марокко і визнала марокканську незалежність, вона не повернула Марокко ці території, вважаючи їх частиною самої Іспанії, а не протекторату. До того ж, «дрібні фортеці» не були окремо згадані в договорі про марокканську незалежність, що дало Іспанії додаткову формальну підставу не повертати їх.
Марокко не визнає іспанського суверенітету над цими територіями.
Див. також
Посилання
- Сеута і Мелілья // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- (ісп.)
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suverenni teritoriyi Ispaniyi isp Plazas de soberania doslivno miscya suverenitetu zbirna nazva volodin Ispaniyi u Pivnichnij Africi Cej termin povinen buv pidkresliti nalezhnist cih teritorij do Ispaniyi na vidminu vid reshti teritoriyi Ispanskogo Marokko nad yakim vona zdijsnyuvala protektorat Protektorat skinchivsya u 1956 roci koli bula progoloshena nezalezhnist Marokko i zaraz terminom plazas de soberania nazivayutsya teritoriyi nad kotrimi Ispaniya zberegla kontrol Ispanski suverenni teritoriyi u Pivnichnij Africi Ostriv Penjon de Alusemas vid z marokkanskogo berega Isnuye p yat fortec suverenitetu dvi veliki isp plazas mayores Seuta i Melilya i tri dribni isp plazas menores ostrovi Chafarinas ostrovi Alusemas i Penjon de Veles de la Gomera pochatkovo takozh ostriv ale zaraz vnaslidok diyi morskih techij z yednanij z kontinentom pishanoyu kosoyu Ostriv Perehil sho buv ob yektom ispansko marokkanskoyi krizi u 2002 roci ostannim chasom vvazhayetsya shostoyu forteceyu suverenitetu ale u tochnomu znachenni slova vin ne ye spravzhnoyu forteceyu tomu sho na nomu ne roztashovano zhodnogo ispanskogo vijskovogo ce skorishe nichiya zemlya nejtralna teritoriya Veliki forteci Seuta i Melilya zaraz mayut status avtonomnih mist i koristuyutsya shirshimi pravami u vnutrishnih spravah nizh zvichajni miski radi ale ne takimi shirokimi yak yaki ye skladovimi chastinami ispanskoyi federativnoyi derzhavi Takim chinom termin fortecya suverenitetu stosovno cih dvoh mist ye zaraz desho zastarilim Dribni forteci ce krihitni ostrivci roztashovani u bezposerednij blizkosti vid marokkanskogo uzberezhzhya Voni ne mayut postijnogo gromadyanskogo naselennya i keruyutsya bezposeredno madridskim uryadom Na vsih nih roztashovani neveliki garnizoni ispanskih vijskovih Forteci suverenitetu oskilki voni ye chastinoyu Ispaniyi vhodyat do skladu Yevrosoyuzu na yih teritoriyi diyut ispanski i yevropejski zakoni i hodit valyuta yevro Sumarne naselennya cih teritorij nalichuye 145336 osib cya kilkist dilitsya priblizno navpil mizh Seutoyu i Melilyeyu hocha Seuta trohi bilsha za naselennyam Fortecyami suverenitetu Ispaniya volodiye pochinayuchi z XIV XV storichchya i tomu koli vona skasuvala svij protektorat na pivnochi Marokko i viznala marokkansku nezalezhnist vona ne povernula Marokko ci teritoriyi vvazhayuchi yih chastinoyu samoyi Ispaniyi a ne protektoratu Do togo zh dribni forteci ne buli okremo zgadani v dogovori pro marokkansku nezalezhnist sho dalo Ispaniyi dodatkovu formalnu pidstavu ne povertati yih Marokko ne viznaye ispanskogo suverenitetu nad cimi teritoriyami Div takozhYevropejski anklavi v Pivnichnij Africi do 1830PosilannyaSeuta i Melilya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 isp isp