Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стіни Салоніків (грец. Τείχη της Θεσσαλονίκης) — міські оборонні стіни, що оточували місто Салоніки протягом середньовіччя і до кінця XIX століття, коли велика частина стін, включаючи всю частину біля затоки Термаїкос, були знесені в рамках реструктуризації османською владою міського планування Салоніків.
| Ранньохристиянські та візантійські пам'ятки міста Салоніки | |
|---|---|
| Paleochristian and Byzantine Monuments of Thessalonika | |
| Світова спадщина | |
 Стіни Салоніків | |
| 40°38′33″ пн. ш. 22°57′16″ сх. д. / 40.64250000002777341° пн. ш. 22.954444444472° сх. д. | |
| Країна |  Греція |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | i, ii, iv |
| Об'єкт № | 456 |
| Зареєстровано: | 1988 (12 сесія) |
  | |
 Стіни Салоніків у Вікісховищі | |
Історія
Місто було укріплено після заснування наприкінці IV століття до н. е., але нинішні стіни датуються ранньовізантійським періодом, приблизно 390 р. та містять частини більш ранньої стіни кінця III століття.
Римське завоювання (167 р. до н. е.), яке принесло римський мир, зробило стіни непотрібними, тому приблизно в середині І століття до н. століття вони були вже зруйновані.
У ІІІ столітті нашої ери укріплення були побудовані для захисту міста від готів за допомогою матеріалів попередніх будівель. За допомогою цих укріплень було відбито дві атаки готів у 254 та 268 рр. Римська стіна була одинарною, шириною 1,65 м, з квадратними вежами. Південна стіна тягнулася дещо на південь від сьогоднішнього проспекту «Τσιμισκή».
На початку IV століття Галерій та Константин І Великий проходять через Салоніки та зміцнюють стіни. В кінці IV століття на зовнішній стороні попередньої було зведено другу стіну з трикутними виступами. Сьогоднішня видима стіна була побудована з кінця IV до середини V століття, тоді як наступне зміцнення та робудова стін була в VII столітті під час правління Іраклія для підтримки оборони міста проти аварів та слов'ян. У 904 році місто було захоплене сарацинами, які напали на нього зі сторони моря, що спричинило зміцнення морських стін після відходу сарацинів.
Про тих, хто будував різні частини стіни, повідомляють написи, які час від часу були знайдені. Один з написів має посилання на найсвятішого архієпископа Євсевія, та повідомляє, що він був доданий до стін, оскільки архієпископ Салонік Євсевій (590-604) виступав за додаткове укріплення міста під час Маврикія, коли місто було обложене слов'янами.
Інший напис біля стін площі Ελευθερίας інформує нас про роботу, яка робилася на початку Х століття на стінах у напрямку до моря. Він вказує на те, що вони були відреставровані під час правління візантійськи імператорів Лева VI та Олександра, реконструйовані під час правління вселенського патріарха Миколи, Лева, царя Солунського та генерала Солунського, Хатціпікоса Солунського. Цей генерал Лев Хатцілакіс згадується Іоаннісом Камініатіасом у хроніці захоплення Салоніків сарацинами. Він був надісланий імператором Левом VI, щоб організувати оборону міста з огляду на вторгнення сарацинів. Хатцілакос вважав за краще скасувати попередній план оборони створення підводного бар'єру перед морськими стінами та зосередитись на зусиллях щодо зміцнення слабких і низьких морських стін, але не встиг завершити проект. Сарацини увійшли до міста на третій день облоги з моря.
Місто також було завойовано в 1185 році Сицилійським королівством. Хроніку подій, що призвели до облоги та падіння, написав архієпископ Євстафій.
У 1308 році каталонські найманці без успіху осадили Салоніки.
У 1355 р. імператриця Анна Савойська відремонтувала частину стін, створивши дві брами. В одній з них є згадка про це.
У 1430 році місто було завойоване османами, які також сприяли утриманню та розширенню стін і залишалися в Салоніках до 1912 року.
У 1874 р. морська стіна та частина східної стіни були знесені, оскільки вважалося, що вони перешкоджають розвитку міста.
Архітектура
Стіни висотою 10-12 метрів складаються з типової пізньоримської змішаної конструкції шарової кладки, що чергуються з цегляними смугами, прикрашені християнськими (хрестиками) та давньогрецькими символами (зображення сонця, ромбів). ПОдібний стили також можна побачити в залишках стін Константинополя. Північна частина стін примикає до акрополю міста, який утворив окремий укріплений центр, а всередині нього розташована ще одна цитадель — Гептапіргіон (Сім веж), відомий в народі османським перекладом імені тур. Yedi Kule.
На західній та східній стіні розташовані трикутні консолі, тоді як у найвищих точках і особливо в частині, що відокремлює цитадель від міста, є прямокутні вежі.
Визнання
Пам'ятники Салоніки, внесені до Списку всесвітньої спадщини, — це громадські споруди, релігійні, світські, військові, включаючи міські стіни довжиною 4 км (до реконструкції 8 км). Через своє видатне оформлення та велику мистецьку цінність ці пам'ятки входять до числа найбільш значущих візантійського періоду.
Галерея
-
![image]()
Фото 1919 року -
![image]()
Ворота Анни Савойської -
![image]()
Трикутна вежа -
![image]()
Стіна -
![image]()
Східні стіни -
![image]()
Зростання стін Салоніків в античності
Див. також
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Centre, UNESCO World Heritage. Paleochristian and Byzantine Monuments of Thessalonika. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 2 лютого 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stini Salonikiv grec Teixh ths 8essalonikhs miski oboronni stini sho otochuvali misto Saloniki protyagom serednovichchya i do kincya XIX stolittya koli velika chastina stin vklyuchayuchi vsyu chastinu bilya zatoki Termayikos buli zneseni v ramkah restrukturizaciyi osmanskoyu vladoyu miskogo planuvannya Salonikiv Rannohristiyanski ta vizantijski pam yatki mista SalonikiPaleochristian and Byzantine Monuments of Thessalonika Svitova spadshinaStini Salonikiv40 38 33 pn sh 22 57 16 sh d 40 64250000002777341 pn sh 22 954444444472 sh d 40 64250000002777341 22 954444444472Krayina GreciyaTipKulturnijKriteriyii ii ivOb yekt 456Zareyestrovano 1988 12 sesiya Stini Salonikiv Stini Salonikiv u VikishovishiIstoriyaMisto bulo ukripleno pislya zasnuvannya naprikinci IV stolittya do n e ale ninishni stini datuyutsya rannovizantijskim periodom priblizno 390 r ta mistyat chastini bilsh rannoyi stini kincya III stolittya Rimske zavoyuvannya 167 r do n e yake prineslo rimskij mir zrobilo stini nepotribnimi tomu priblizno v seredini I stolittya do n stolittya voni buli vzhe zrujnovani U III stolitti nashoyi eri ukriplennya buli pobudovani dlya zahistu mista vid gotiv za dopomogoyu materialiv poperednih budivel Za dopomogoyu cih ukriplen bulo vidbito dvi ataki gotiv u 254 ta 268 rr Rimska stina bula odinarnoyu shirinoyu 1 65 m z kvadratnimi vezhami Pivdenna stina tyagnulasya desho na pivden vid sogodnishnogo prospektu Tsimiskh Na pochatku IV stolittya Galerij ta Konstantin I Velikij prohodyat cherez Saloniki ta zmicnyuyut stini V kinci IV stolittya na zovnishnij storoni poperednoyi bulo zvedeno drugu stinu z trikutnimi vistupami Sogodnishnya vidima stina bula pobudovana z kincya IV do seredini V stolittya todi yak nastupne zmicnennya ta robudova stin bula v VII stolitti pid chas pravlinnya Irakliya dlya pidtrimki oboroni mista proti avariv ta slov yan U 904 roci misto bulo zahoplene saracinami yaki napali na nogo zi storoni morya sho sprichinilo zmicnennya morskih stin pislya vidhodu saraciniv Pro tih hto buduvav rizni chastini stini povidomlyayut napisi yaki chas vid chasu buli znajdeni Odin z napisiv maye posilannya na najsvyatishogo arhiyepiskopa Yevseviya ta povidomlyaye sho vin buv dodanij do stin oskilki arhiyepiskop Salonik Yevsevij 590 604 vistupav za dodatkove ukriplennya mista pid chas Mavrikiya koli misto bulo oblozhene slov yanami Inshij napis bilya stin ploshi Eley8erias informuye nas pro robotu yaka robilasya na pochatku H stolittya na stinah u napryamku do morya Vin vkazuye na te sho voni buli vidrestavrovani pid chas pravlinnya vizantijski imperatoriv Leva VI ta Oleksandra rekonstrujovani pid chas pravlinnya vselenskogo patriarha Mikoli Leva carya Solunskogo ta generala Solunskogo Hatcipikosa Solunskogo Cej general Lev Hatcilakis zgaduyetsya Ioannisom Kaminiatiasom u hronici zahoplennya Salonikiv saracinami Vin buv nadislanij imperatorom Levom VI shob organizuvati oboronu mista z oglyadu na vtorgnennya saraciniv Hatcilakos vvazhav za krashe skasuvati poperednij plan oboroni stvorennya pidvodnogo bar yeru pered morskimi stinami ta zosereditis na zusillyah shodo zmicnennya slabkih i nizkih morskih stin ale ne vstig zavershiti proekt Saracini uvijshli do mista na tretij den oblogi z morya Misto takozh bulo zavojovano v 1185 roci Sicilijskim korolivstvom Hroniku podij sho prizveli do oblogi ta padinnya napisav arhiyepiskop Yevstafij U 1308 roci katalonski najmanci bez uspihu osadili Saloniki U 1355 r imperatricya Anna Savojska vidremontuvala chastinu stin stvorivshi dvi brami V odnij z nih ye zgadka pro ce U 1430 roci misto bulo zavojovane osmanami yaki takozh spriyali utrimannyu ta rozshirennyu stin i zalishalisya v Salonikah do 1912 roku U 1874 r morska stina ta chastina shidnoyi stini buli zneseni oskilki vvazhalosya sho voni pereshkodzhayut rozvitku mista ArhitekturaStini visotoyu 10 12 metriv skladayutsya z tipovoyi piznorimskoyi zmishanoyi konstrukciyi sharovoyi kladki sho cherguyutsya z ceglyanimi smugami prikrasheni hristiyanskimi hrestikami ta davnogreckimi simvolami zobrazhennya soncya rombiv POdibnij stili takozh mozhna pobachiti v zalishkah stin Konstantinopolya Pivnichna chastina stin primikaye do akropolyu mista yakij utvoriv okremij ukriplenij centr a vseredini nogo roztashovana she odna citadel Geptapirgion Sim vezh vidomij v narodi osmanskim perekladom imeni tur Yedi Kule Na zahidnij ta shidnij stini roztashovani trikutni konsoli todi yak u najvishih tochkah i osoblivo v chastini sho vidokremlyuye citadel vid mista ye pryamokutni vezhi ViznannyaPam yatniki Saloniki vneseni do Spisku vsesvitnoyi spadshini ce gromadski sporudi religijni svitski vijskovi vklyuchayuchi miski stini dovzhinoyu 4 km do rekonstrukciyi 8 km Cherez svoye vidatne oformlennya ta veliku mistecku cinnist ci pam yatki vhodyat do chisla najbilsh znachushih vizantijskogo periodu GalereyaFoto 1919 roku Vorota Anni Savojskoyi Trikutna vezha Stina Shidni stini Zrostannya stin Salonikiv v antichnostiDiv takozhBila vezha Saloniki Zamok RetinaPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Centre UNESCO World Heritage Paleochristian and Byzantine Monuments of Thessalonika UNESCO World Heritage Centre angl Procitovano 2 lyutogo 2020