«Сторонній» або «Ізгой» (англ. The Outsider) — оповідання американського письменника Говарда Філліпса Лавкрафта, написане з березня по серпень 1921 року та вперше опубліковане в журналі Weird Tales у квітні 1926.
Автор | Говард Лавкрафт |
---|---|
Країна | США |
Мова | англійська |
Серія | Цикл снів |
Жанр | фантастика жахів |
Видано | 1926 |
Видано українською | Видавництво Жупанського |
Перекладач(і) | Остап Українець, |
Попередній твір | Місячні болота |
Наступний твір | Інші боги |
|
«Сторонній» — один із найчастіше перевидаваних творів Лавкрафта, а також одна з найпопулярніших історій, коли-небудь опублікованих у журналі «Weird Tales». Розповідь описує загадкову особистість, яка живе на самоті в замку, скільки себе пам'ятає, і одного разу вирішує вирватися на волю в пошуках людського спілкування і світла.
Сюжет
Оповідання походить від першої особи таємничого героя, який описує своє самотнє життя у старовинному замку. Пам'ять героя сильно розпливчаста, не пам'ятає нічого про себе, включно з тим, звідки він і коли народився. Він не відчуває течії часу і забув, коли чув голос іншої людини, не знає жодної живої істоти, крім безшумних щурів, нетопирів та павуків.
Герой описує оточення напівзруйнованого замку, де немає світла і стоїть моторошний запах тліну. Замок оточують моторошні дерева Похмурого гаю (англ. Twilight groves). Сама лише чорна башта (англ. Black tower) йде вгору, у невідоме Зовнішнє небо (англ. Unknown outer sky). Герой ходить через гнильний рів (англ. Putrid moat) і читає застарілі книги, що прикрашають стіни замку. З книг він черпає всі знання про навколишній світ. Кістки та черепи в склепах здаються йому реальнішими, ніж живі істоти. Однак він часто уявляв себе в гущі веселих натовпів, у Сонячному світі (англ. Sunny world), що лежить за «нескінченним лісом». Але варто пройти вглиб лісу, як довкола згущуються нескінченні сутінки (англ. Endless twilights) і тоді він біжить назад.
Герой вирішує звільнитися зі свого схожого на в'язницю будинку. Він починає підійматися сходами чорної вежі, яка може стати його єдиною надією на порятунок. Щаблі закінчилися і далі він підіймається, чіпляючись за уступи на прямовисній стіні. На самій вершині він намацує вікно і потрапляє до кімнати під склепінням даху. У кімнаті герой намацує у стелі плиту люка, яку він штовхає та йде нагору. Дивно, але замість даху на висоті він опиняється в кімнаті з мармуровими стінами, на рівні землі. Вперше в житті він бачить Місяць, який приводить його в захоплення. Подолавши емоції, які він відчуває, і споглядаючи те, про що досі він лише читав, герой вивчає сільську місцевість, де він опинився. Цвинтар і церква здаються йому знайомими. Інтуїтивно він знаходить шлях до замку, що поріс плющем. Замок підозріло схожий на його власний, але тільки кілька веж зникли та з'явилося нове крило. Всередині люди гуляють світським вечором. Прагнучи випробувати перший людський контакт, він пролазить у вікно зали. Люди всередині кричать і біжать у паніці. Багато хто сліпо спотикається, затуливши очі руками. Герой боїться того, що, можливо, ховається у замку. Прагнучи знайти пояснення, що відбувається, він блукає кімнатами, поки не знаходить золоту арку, в якій він стикається з монстром: Герой торкається монстра і з жахом біжить назад у свій замок. Він безуспішно намагається зрушити люк і розуміє, що не зможе повернутися в старий світ. Він згадав, що з ним сталося і чий це був замок. Тепер йому залишається тільки літати на зловісних гулях (англ. Fiendish Ghouls) при нічному вітрі або грати в катакомбах Нефен-Ка в таємній долині Хадата біля берегів Нілу — і таким чином насолоджуватися чимось, що можна вважати громадським життям. Тепер його місце біля кам'яних надгробків Неб і на безмовних святах Нітокріс під Великою Пірамідою. Він знову намагається забути минуле і лише «Непенте» дарує йому забуття. Він назавжди став Ізгоєм після того, як простяг пальці до монстра за золотою аркою, але не відчув нічого, крім поверхні дзеркала.
Натхнення
Лавкрафт писав про оповідання «Ізгой», що він «представляє буквально несвідому імітацію найвищої майстерності Едгара По».
У оповіданні «Береніка» експозиція також описує самотність, у якій і був порятунок для героя. Герой прийшов до людей, не усвідомлюючи себе монстром, але був відкинутий і втратив причини триматися за життя. Розв'язка оповідання «Маска червоної смерті» описує схоже викриття героя.
Ідея «стати іншим» паралельна тому, що відбувається у цьому оповіданні. Інтенсивність процесу посилюється, оскільки читач дізнається про зміну сутності людини разом з оповідачем. Роман "Франкенштейн "(1818) Мері Шеллі демонструє як монстр лякає людей і викликає у них шок, коли входить до котеджу: "Я ледве поклав ногу у двері, перш ніж діти завищали, а одна з жінок знепритомніла ". Пізніше монстр заглядає в калюжу і вперше бачить свій відбиток у воді.
Можливо, ця історія була частково натхнена розповіддю «Фрагменти з журналу одиночної людини» Натаніеля Готорна, в якому чоловік у похоронному вбранні йде вулицею Бродвея і усвідомлює шоковану реакцію перехожих, лише коли бачить своє відображення у вітрині магазину.
Колін Вілсон у книзі «Сила сну» (1961) вказує на розповідь Оскара Уайльда «День народження інфанти», в якому деформований карлик з жахом бачить своє відображення вперше.
Деякі шанувальники творчості Лавкрафта припускають, що «Ізгой» представляє автобіографію самого Лавкрафта, який у такий оригінальний спосіб проникає в природу потойбіччя. Лавкрафт міг говорити про своє власне життя, коли писав: "Я завжди знав, що я стороння людина і незнайомець у цьому столітті ". Але «Енциклопедія Лавкрафта» вважає подібний аналіз перебільшенням і припускає, що частина історії «можливо, свідчить про самооцінку Лавкрафта, особливо в образі того, хто завжди вважав себе потворним, і чия мати хоча б одного разу говорила про огидну особу свого сина». 24 травня 1921 року померла Сьюзі Лавкрафт, через ускладнення після операції. Лавкрафт писав у листі, що перебуває в стані глибокої печалі та висловив бажання, щоб його життя могло закінчитися.
В оповіданні згадуються назви з міфології Стародавнього Єгипту. Потайна долина Хадат (англ. Unknown valley of Hadoth) біля берегів Нілу — схоже на гору Кадат з оповідання "Інші Боги ". Катакомби Нефен-Ка (англ. Catacombs of Nephren-Ka) та свято Нітокріс під Великою Пірамідою (англ. Great Pyramid of Nitokris) пізніше згадуються в оповіданнях: «Той, що живе у Темряві» і "Похований з фараонами ". Ім'я Неб (англ. Neb) більше не зустрічається у творах Лавкрафта, але в пізніх творах з'явиться божества Наг та Єб. «Непенте» (англ. Nepenthe) є єгипетським зіллям від туги.
Аналіз
Історик жахів Ліс Деніелс описав «Ізгой» як «можливо, кращу роботу автора». Джоанна Расс назвала «Ізгой» одним з найкращих оповідань Лавкрафта, описавши його як «поетичну меланхолію». Хоча деякі критики можуть стверджувати, що «Ізгой» — це чистого виду жах, де значну роль відіграють переважно готичні теми, включаючи самотність, нелюдяність і потойбічне життя, які підіймають розповідь на глибший, психологічний рівень.
Зв'язки з іншими творами
- В оповіданні «Алхімік» описаний схожий замок.
- У оповіданні «Склеп» описано примарну вечірку.
- В оповіданні «Свято» описано Потойбічний світ, а також проходи в скелі Кінгспорту, що ведуть до Загробного світу.
- У оповіданні «Пес» некромант і гуль наслав прокляття на тих, хто його потривожив.
- В оповіданні описано Потойбічну галерею художника Пікмана, де він виставляв картини собакоподібних істот із Потойбічного світу.
- У повісті «Сновидні пошуки незвіданого Кадата» описані гулі в Країні снів.
Примітки
- Straub, Peter (2005). Lovecraft: Tales. The Library of America. p. 823. ISBN 1-931082-72-3.
- S. T. Joshi, explanatory notes to «The Outsider», The Call of Cthulhu and Other Weird Stories.
- Joshi, S.T.; Schultz, David E. (2004). An H.P. Lovecraft Encyclopedia. Hippocampus Press. pp. 198—199. ISBN 978-0974878911.
- de Camp, L. Sprague (1975). Lovecraft: A Biography (First ed.). Garden City, New York: Doubleday. ISBN 0-385-00578-4. OCLC 979196. S2CID 190754775.
- Les Daniels (1975). Living in Fear: A History of Horror in the Mass Media. Da Capo Press, P. 120. ISBN 0306801930.
- Joanna Russ, "Lovecraft, H(oward) P(hilips), in Twentieth-Century Science-Fiction Writers by Curtis C. Smith. St. James Press, 1986, ISBN 0-912289-27-9 (pp.461-3).
Посилання
- Текст оповідання на сайті hplovecraft.com
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Storonnij abo Izgoj angl The Outsider opovidannya amerikanskogo pismennika Govarda Fillipsa Lavkrafta napisane z bereznya po serpen 1921 roku ta vpershe opublikovane v zhurnali Weird Tales u kvitni 1926 Storonnij AvtorGovard LavkraftKrayinaSShAMovaanglijskaSeriyaCikl snivZhanrfantastika zhahivVidano1926Vidano ukrayinskoyuVidavnictvo ZhupanskogoPerekladach i Ostap Ukrayinec Poperednij tvirMisyachni bolotaNastupnij tvirInshi bogi Storonnij u Vikishovishi Storonnij odin iz najchastishe perevidavanih tvoriv Lavkrafta a takozh odna z najpopulyarnishih istorij koli nebud opublikovanih u zhurnali Weird Tales Rozpovid opisuye zagadkovu osobistist yaka zhive na samoti v zamku skilki sebe pam yataye i odnogo razu virishuye virvatisya na volyu v poshukah lyudskogo spilkuvannya i svitla SyuzhetOpovidannya pohodit vid pershoyi osobi tayemnichogo geroya yakij opisuye svoye samotnye zhittya u starovinnomu zamku Pam yat geroya silno rozplivchasta ne pam yataye nichogo pro sebe vklyuchno z tim zvidki vin i koli narodivsya Vin ne vidchuvaye techiyi chasu i zabuv koli chuv golos inshoyi lyudini ne znaye zhodnoyi zhivoyi istoti krim bezshumnih shuriv netopiriv ta pavukiv Geroj opisuye otochennya napivzrujnovanogo zamku de nemaye svitla i stoyit motoroshnij zapah tlinu Zamok otochuyut motoroshni dereva Pohmurogo gayu angl Twilight groves Sama lishe chorna bashta angl Black tower jde vgoru u nevidome Zovnishnye nebo angl Unknown outer sky Geroj hodit cherez gnilnij riv angl Putrid moat i chitaye zastarili knigi sho prikrashayut stini zamku Z knig vin cherpaye vsi znannya pro navkolishnij svit Kistki ta cherepi v sklepah zdayutsya jomu realnishimi nizh zhivi istoti Odnak vin chasto uyavlyav sebe v gushi veselih natovpiv u Sonyachnomu sviti angl Sunny world sho lezhit za neskinchennim lisom Ale varto projti vglib lisu yak dovkola zgushuyutsya neskinchenni sutinki angl Endless twilights i todi vin bizhit nazad Geroj virishuye zvilnitisya zi svogo shozhogo na v yaznicyu budinku Vin pochinaye pidijmatisya shodami chornoyi vezhi yaka mozhe stati jogo yedinoyu nadiyeyu na poryatunok Shabli zakinchilisya i dali vin pidijmayetsya chiplyayuchis za ustupi na pryamovisnij stini Na samij vershini vin namacuye vikno i potraplyaye do kimnati pid sklepinnyam dahu U kimnati geroj namacuye u steli plitu lyuka yaku vin shtovhaye ta jde nagoru Divno ale zamist dahu na visoti vin opinyayetsya v kimnati z marmurovimi stinami na rivni zemli Vpershe v zhitti vin bachit Misyac yakij privodit jogo v zahoplennya Podolavshi emociyi yaki vin vidchuvaye i spoglyadayuchi te pro sho dosi vin lishe chitav geroj vivchaye silsku miscevist de vin opinivsya Cvintar i cerkva zdayutsya jomu znajomimi Intuyitivno vin znahodit shlyah do zamku sho poris plyushem Zamok pidozrilo shozhij na jogo vlasnij ale tilki kilka vezh znikli ta z yavilosya nove krilo Vseredini lyudi gulyayut svitskim vechorom Pragnuchi viprobuvati pershij lyudskij kontakt vin prolazit u vikno zali Lyudi vseredini krichat i bizhat u panici Bagato hto slipo spotikayetsya zatulivshi ochi rukami Geroj boyitsya togo sho mozhlivo hovayetsya u zamku Pragnuchi znajti poyasnennya sho vidbuvayetsya vin blukaye kimnatami poki ne znahodit zolotu arku v yakij vin stikayetsya z monstrom Geroj torkayetsya monstra i z zhahom bizhit nazad u svij zamok Vin bezuspishno namagayetsya zrushiti lyuk i rozumiye sho ne zmozhe povernutisya v starij svit Vin zgadav sho z nim stalosya i chij ce buv zamok Teper jomu zalishayetsya tilki litati na zlovisnih gulyah angl Fiendish Ghouls pri nichnomu vitri abo grati v katakombah Nefen Ka v tayemnij dolini Hadata bilya beregiv Nilu i takim chinom nasolodzhuvatisya chimos sho mozhna vvazhati gromadskim zhittyam Teper jogo misce bilya kam yanih nadgrobkiv Neb i na bezmovnih svyatah Nitokris pid Velikoyu Piramidoyu Vin znovu namagayetsya zabuti minule i lishe Nepente daruye jomu zabuttya Vin nazavzhdi stav Izgoyem pislya togo yak prostyag palci do monstra za zolotoyu arkoyu ale ne vidchuv nichogo krim poverhni dzerkala Weird Tales kviten 1926 tom 7 nomer 4NathnennyaLavkraft pisav pro opovidannya Izgoj sho vin predstavlyaye bukvalno nesvidomu imitaciyu najvishoyi majsternosti Edgara Po U opovidanni Berenika ekspoziciya takozh opisuye samotnist u yakij i buv poryatunok dlya geroya Geroj prijshov do lyudej ne usvidomlyuyuchi sebe monstrom ale buv vidkinutij i vtrativ prichini trimatisya za zhittya Rozv yazka opovidannya Maska chervonoyi smerti opisuye shozhe vikrittya geroya Ideya stati inshim paralelna tomu sho vidbuvayetsya u comu opovidanni Intensivnist procesu posilyuyetsya oskilki chitach diznayetsya pro zminu sutnosti lyudini razom z opovidachem Roman Frankenshtejn 1818 Meri Shelli demonstruye yak monstr lyakaye lyudej i viklikaye u nih shok koli vhodit do kotedzhu Ya ledve poklav nogu u dveri persh nizh diti zavishali a odna z zhinok znepritomnila Piznishe monstr zaglyadaye v kalyuzhu i vpershe bachit svij vidbitok u vodi Mozhlivo cya istoriya bula chastkovo nathnena rozpoviddyu Fragmenti z zhurnalu odinochnoyi lyudini Natanielya Gotorna v yakomu cholovik u pohoronnomu vbranni jde vuliceyu Brodveya i usvidomlyuye shokovanu reakciyu perehozhih lishe koli bachit svoye vidobrazhennya u vitrini magazinu Kolin Vilson u knizi Sila snu 1961 vkazuye na rozpovid Oskara Uajlda Den narodzhennya infanti v yakomu deformovanij karlik z zhahom bachit svoye vidobrazhennya vpershe Deyaki shanuvalniki tvorchosti Lavkrafta pripuskayut sho Izgoj predstavlyaye avtobiografiyu samogo Lavkrafta yakij u takij originalnij sposib pronikaye v prirodu potojbichchya Lavkraft mig govoriti pro svoye vlasne zhittya koli pisav Ya zavzhdi znav sho ya storonnya lyudina i neznajomec u comu stolitti Ale Enciklopediya Lavkrafta vvazhaye podibnij analiz perebilshennyam i pripuskaye sho chastina istoriyi mozhlivo svidchit pro samoocinku Lavkrafta osoblivo v obrazi togo hto zavzhdi vvazhav sebe potvornim i chiya mati hocha b odnogo razu govorila pro ogidnu osobu svogo sina 24 travnya 1921 roku pomerla Syuzi Lavkraft cherez uskladnennya pislya operaciyi Lavkraft pisav u listi sho perebuvaye v stani glibokoyi pechali ta visloviv bazhannya shob jogo zhittya moglo zakinchitisya V opovidanni zgaduyutsya nazvi z mifologiyi Starodavnogo Yegiptu Potajna dolina Hadat angl Unknown valley of Hadoth bilya beregiv Nilu shozhe na goru Kadat z opovidannya Inshi Bogi Katakombi Nefen Ka angl Catacombs of Nephren Ka ta svyato Nitokris pid Velikoyu Piramidoyu angl Great Pyramid of Nitokris piznishe zgaduyutsya v opovidannyah Toj sho zhive u Temryavi i Pohovanij z faraonami Im ya Neb angl Neb bilshe ne zustrichayetsya u tvorah Lavkrafta ale v piznih tvorah z yavitsya bozhestva Nag ta Yeb Nepente angl Nepenthe ye yegipetskim zillyam vid tugi AnalizIstorik zhahiv Lis Deniels opisav Izgoj yak mozhlivo krashu robotu avtora Dzhoanna Rass nazvala Izgoj odnim z najkrashih opovidan Lavkrafta opisavshi jogo yak poetichnu melanholiyu Hocha deyaki kritiki mozhut stverdzhuvati sho Izgoj ce chistogo vidu zhah de znachnu rol vidigrayut perevazhno gotichni temi vklyuchayuchi samotnist nelyudyanist i potojbichne zhittya yaki pidijmayut rozpovid na glibshij psihologichnij riven Zv yazki z inshimi tvoramiV opovidanni Alhimik opisanij shozhij zamok U opovidanni Sklep opisano primarnu vechirku V opovidanni Svyato opisano Potojbichnij svit a takozh prohodi v skeli Kingsportu sho vedut do Zagrobnogo svitu U opovidanni Pes nekromant i gul naslav proklyattya na tih hto jogo potrivozhiv V opovidanni opisano Potojbichnu galereyu hudozhnika Pikmana de vin vistavlyav kartini sobakopodibnih istot iz Potojbichnogo svitu U povisti Snovidni poshuki nezvidanogo Kadata opisani guli v Krayini sniv PrimitkiStraub Peter 2005 Lovecraft Tales The Library of America p 823 ISBN 1 931082 72 3 S T Joshi explanatory notes to The Outsider The Call of Cthulhu and Other Weird Stories Joshi S T Schultz David E 2004 An H P Lovecraft Encyclopedia Hippocampus Press pp 198 199 ISBN 978 0974878911 de Camp L Sprague 1975 Lovecraft A Biography First ed Garden City New York Doubleday ISBN 0 385 00578 4 OCLC 979196 S2CID 190754775 Les Daniels 1975 Living in Fear A History of Horror in the Mass Media Da Capo Press P 120 ISBN 0306801930 Joanna Russ Lovecraft H oward P hilips in Twentieth Century Science Fiction Writers by Curtis C Smith St James Press 1986 ISBN 0 912289 27 9 pp 461 3 PosilannyaTekst opovidannya na sajti hplovecraft com