Стигма

Стигма (від дав.-гр. στίγμα) — знак, тавро, татуювання, , відмітка.

У біології

• Стигма, або вічко — світлочутлива органела клітини найпростіших, наприклад евгленових.
• Дихальце, або стигма — вхід у трахейну систему комах та інших тварин

У медицині

•  — сукупність ознак хвороби, що уможливлює встановити попередній діагноз
• Стигма — кривава виразка або червона пляма на тілі людини;
• Стигма — загальна назва шкірних захворювань, що зазвичай спостерігаються при істерії;

У суспільстві

• Стигма (соціальна стигматизація) — негативна асоціація людини із чим-небудь відразливим, непрестижним, ганебним. Це явище подібне до стереотипу і відрізняється від нього безпосередньою спрямованістю на якості людини.

В історії

• Стигма — тавро на тілі раба або злочинця у Давній Греції.
• Стигма — знак давньогрецької писемності, лігатура Ϛ, ϛ, утворена сполученням букв Στ, στ з сигми (Σ, σ, ς) та тау (Τ, τ), замінила (Ϝ, ϝ) як позначення числа 6. Не плутати з фінальною сигмою (ς). Застосовувався у іонійській системі числення.

У релігії

• Стигмати — релігійне поняття, рани, що відкриваються у святих і вірян на кшталт ран Христа при його розп'ятті на хресті.

Література

• Топачевський А. В., Масюк Н. П. Прісноводні водорості Української РСР, під ред. Макаревич М. Ф., К.: Вища школа, 1984.