Стеллаленд, офіційно відома як Республіка Стеллаленд (нід. Republiek Stellaland) 1882-1883, а після об'єднання з сусідньою державою Гошен, як Сполучені Штати Стеллаленд (нід. Verenigde Staten van Stellaland) 1883—1885 рр. — була Бурською республікою, розташованою в області Бечуаналенд, на захід від Трансваалю.
Republiek Stellaland & Het Land Goosen Республіка Стеллаленд & Держава Гошен (1882-1883) об'єднана як Verenigde Staten van Stellaland Сполучені Штати Стеллаленд | |||||||||||
Бурська республіка протекторат ПАР (1884) | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Девіз Gewapend en Regtvaardig голландською: Прекрасно і просто | |||||||||||
Розташування Стеллаленду В Південній Африці (1882-1885) | |||||||||||
Столиця | Vrijburg (Фрейбург) | ||||||||||
Мови | голландською (письмовий) Африкаанс (розмовний) Тсвана | ||||||||||
Релігії | Голландська реформатська церква, Анемізм | ||||||||||
Форма правління | Республіка | ||||||||||
Адміністратор | |||||||||||
- Стеллаленд | Gerrit Jacobus van Niekerk | ||||||||||
- Гошен (1882-1883) | Nicklaas Gey van Pittius | ||||||||||
Законодавчий орган | "Die Bestuur" | ||||||||||
Історія | |||||||||||
- Заснування Стеллаленду | липень 1882 | ||||||||||
- Заснування Гошену | жовтень 1882 | ||||||||||
- Об'єднання | Серпень 1883 | ||||||||||
- Анексія (ПАР) | вересень 1884 | ||||||||||
- Вторгнення (британське) | грудень 1884 | ||||||||||
- скасування | серпень 1885 | ||||||||||
Площа | |||||||||||
- Стеллаленд | 15 500 км2 | ||||||||||
- Гошен | 10 400 км2 | ||||||||||
Населення | |||||||||||
- Стеллаленд | 20 500 осіб | ||||||||||
Густота | 1,3 осіб/км² | ||||||||||
- Гошен | 17 000 л. | ||||||||||
Густота | 1,6 осіб/км² | ||||||||||
Валюта | Південно-Африканський фунт (£) | ||||||||||
| |||||||||||
|
Під час своєї короткої історії, Стеллаленд, хоча і невеликий за розміром, став центром конфлікту між Британською імперією та Південно-Африканською Республікою, два головні претенденти на цей терен. Після серії претензій і анексій, британського страху бурського експансіонізму в кінцевому підсумку призвело до загибелі республіки, і, серед інших факторів, призвели до Другої англо-бурської війни.
Історія
Передумови
До проголошення республіки, терен знаходився під контролем конкуруючих племен гриква і тсвана, в той час як Велика Британія претендувала на терен як частину протекторату Британський Бечуаналенд. Два племені під керівництвом Mankoroane і Montsioa, яких британці розглядати як «дружні», два інші під керівництвом Moshette і Massouw. За часів ворожнечі між Mankoroane та іншими керманичами, кожна зі сторін вдавалася до вербування добровольців, обіцяючи їм землі в обмін на їхню допомогу. Після врегулювання конфлікту за посередництва Республіки Трансваалю, велика частина земель Mankoroane у 416 господарств в 3000 морг (2563 га) кожному, були надані бурським найманцям, які воювали на боці супротивника, і нові поселенці вирішили проголосити незалежність.
Створення
Республіка Стеллаленд була офіційно створено 26 липня 1882, на чолі з новообраним президентом , фермером з Трансваалю, і отримала назву Stellaland (Зіркова Земля) на честь комети, що було видно в небі в той час. місто Фрейбург було засновано й оголошено його столицею. При його створенні, нова країна мала площу 15500 км² і мав населення 20 500 осіб, 3000 з яких були європейського походження.
Держава Ґошен, названа на честь біблійної землі Ґошен (), була заснована Nicklaas Gey van Pittius в жовтні 1882 р. на сусідньому терені, званому Rooigrond, Ґошен, мав населення 17 000, з яких приблизно 2000 осіб були європейського походження, і мав площу 10 400 км².
6 серпня 1883, Стеллаленд і Ґошен об'єдналися в Сполучені Штати Стеллаленд.
Внутрішній стан
Закони та Конституція були практично ідентичні, Республіці Трансвааль Республіка ніколи не видавала незалежну валюту, але замість цього, як і всі навколишні держави, використовувала Південно-Африканський фунт, проте, друкували власні поштові марки починаючи з лютого 1884, які все ще мають ходження серед колекціонерів і наразі.
Анексія
У зв'язку з тим, що уряд ван Нікерка оголосив про стягування податків на всі торгові операції що відбуваються через її територію, Сесіл Родес, засновник діамантової компанії De Beers, та британська адміністрація мали побоювання втратити контроль в гірничому бізнесу, через те що Стеллаленд лежав на одному з головних торгових шляхів. Також припускалося, що невелика країна у результаті може бути включена в сусідню Республіку Трансвааль з метою обійти 1881 року в якій міститься заклик до припинення бурської експансії.
Ці побоювання були підтвердилися, коли 10 вересня 1884 президент Трансваалю оголосив, що цей район знаходиться під захистом Трансваалю і буде приєднано до нього його через шість днів. У грудні 1884 британці відправили війська з сером на чолі, які вдерлися в країну, а потім скасували республіку в серпні наступного року, перш ніж вона була включена в Британський Бечуаналенд.
Стеллаленд в поточній політиці
Починаючи з 2008 року, украй праві політичні групи Afrikaner Weerstandsbeweging (Африканерський Рух Опору) почали лобіювання відновлення незалежної бурської республіки. За словами колишнього лідера групи, , група володіє старими контрактами 1882 року, що підтверджує власність області та пообіцяв передати їх до розгляду в Міжнародний Суд в Гаазі, якщо необхідно.
Примітки
- Tijdschrift van het Nederlandsch Aardrijkskundig Genootschap, Amsterdam, 2 (1), 1884: 690f
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Williams, Basil (1921), Cecil Rhodes, New York: Henry Holt & Company, с. 71f
- McCall, George T. (1919), History of South Africa from 1873 to 1884, London: George Allen & Unwin Ltd., с. 147f
- Webster, Roger (2003), The Boer Republics of Stellaland and Goshen, The Illustrated at the Fireside: True Southern African Stories, Claremont: Spearhead, с. 23, ISBN
- Fisher, William Edward Garrett (1900), The Transvaal and the Boers, London: Chapman & Hall, с. 242
- Mekeel, ред. (27 вересня 1919), Mekeel's weekly stamp news, WholeNo. 1500, Portland, ME: Severn-Wylie-Jewett Co., 33 (39): 344
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() - Paulin, Christopher M. (2001), White men's dreams, Black men's blood: African labor and British expansionism in Southern Africa, 1877-1895, Trenton, NJ: Africa World Press, с. 131, ISBN
- Aitton, D. (1897), Geschiedenis van Zuid-Afrika, Amsterdam/Pretoria: J.H. de Bussy, с. 318
- Harper, Paddy (15 червня 2008), , , архів оригіналу за 14 липня 2008, процитовано 9 жовтня 2010
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stellalend oficijno vidoma yak Respublika Stellalend nid Republiek Stellaland 1882 1883 a pislya ob yednannya z susidnoyu derzhavoyu Goshen yak Spolucheni Shtati Stellalend nid Verenigde Staten van Stellaland 1883 1885 rr bula Burskoyu respublikoyu roztashovanoyu v oblasti Bechuanalend na zahid vid Transvaalyu Republiek Stellaland amp Het Land Goosen Respublika Stellalend amp Derzhava Goshen 1882 1883 ob yednana yakVerenigde Staten van Stellaland Spolucheni Shtati Stellalend Burska respublika protektorat PAR 1884 1882 1885 Prapor 1883 1885 Gerb Deviz Gewapend en Regtvaardig gollandskoyu Prekrasno i prosto Stellalend istorichni kordoni na kartiRoztashuvannya Stellalendu V Pivdennij Africi 1882 1885 Stolicya Vrijburg Frejburg Movi gollandskoyu pismovij Afrikaans rozmovnij Tsvana Religiyi Gollandska reformatska cerkva Anemizm Forma pravlinnya Respublika Administrator Stellalend Gerrit Jacobus van Niekerk Goshen 1882 1883 Nicklaas Gey van Pittius Zakonodavchij organ Die Bestuur Istoriya Zasnuvannya Stellalendu lipen 1882 Zasnuvannya Goshenu zhovten 1882 Ob yednannya Serpen 1883 Aneksiya PAR veresen 1884 Vtorgnennya britanske gruden 1884 skasuvannya serpen 1885 Plosha Stellalend 15 500 km2 Goshen 10 400 km2 Naselennya Stellalend 20 500 osib Gustota 1 3 osib km Goshen 17 000 l Gustota 1 6 osib km Valyuta Pivdenno Afrikanskij funt Poperednik Nastupnik tsvana grikva Bechuanalend Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stellalend Pid chas svoyeyi korotkoyi istoriyi Stellalend hocha i nevelikij za rozmirom stav centrom konfliktu mizh Britanskoyu imperiyeyu ta Pivdenno Afrikanskoyu Respublikoyu dva golovni pretendenti na cej teren Pislya seriyi pretenzij i aneksij britanskogo strahu burskogo ekspansionizmu v kincevomu pidsumku prizvelo do zagibeli respubliki i sered inshih faktoriv prizveli do Drugoyi anglo burskoyi vijni IstoriyaPeredumovi Do progoloshennya respubliki teren znahodivsya pid kontrolem konkuruyuchih plemen grikva i tsvana v toj chas yak Velika Britaniya pretenduvala na teren yak chastinu protektoratu Britanskij Bechuanalend Dva plemeni pid kerivnictvom Mankoroane i Montsioa yakih britanci rozglyadati yak druzhni dva inshi pid kerivnictvom Moshette i Massouw Za chasiv vorozhnechi mizh Mankoroane ta inshimi kermanichami kozhna zi storin vdavalasya do verbuvannya dobrovolciv obicyayuchi yim zemli v obmin na yihnyu dopomogu Pislya vregulyuvannya konfliktu za poserednictva Respubliki Transvaalyu velika chastina zemel Mankoroane u 416 gospodarstv v 3000 morg 2563 ga kozhnomu buli nadani burskim najmancyam yaki voyuvali na boci suprotivnika i novi poselenci virishili progolositi nezalezhnist Stellalend temno zelenim Stvorennya Respublika Stellalend bula oficijno stvoreno 26 lipnya 1882 na choli z novoobranim prezidentom fermerom z Transvaalyu i otrimala nazvu Stellaland Zirkova Zemlya na chest kometi sho bulo vidno v nebi v toj chas misto Frejburg bulo zasnovano j ogolosheno jogo stoliceyu Pri jogo stvorenni nova krayina mala ploshu 15500 km i mav naselennya 20 500 osib 3000 z yakih buli yevropejskogo pohodzhennya Derzhava Goshen nazvana na chest biblijnoyi zemli Goshen bula zasnovana Nicklaas Gey van Pittius v zhovtni 1882 r na susidnomu tereni zvanomu Rooigrond Goshen mav naselennya 17 000 z yakih priblizno 2000 osib buli yevropejskogo pohodzhennya i mav ploshu 10 400 km 6 serpnya 1883 Stellalend i Goshen ob yednalisya v Spolucheni Shtati Stellalend Vnutrishnij stan Zakoni ta Konstituciya buli praktichno identichni Respublici Transvaal Respublika nikoli ne vidavala nezalezhnu valyutu ale zamist cogo yak i vsi navkolishni derzhavi vikoristovuvala Pivdenno Afrikanskij funt prote drukuvali vlasni poshtovi marki pochinayuchi z lyutogo 1884 yaki vse she mayut hodzhennya sered kolekcioneriv i narazi Aneksiya U zv yazku z tim sho uryad van Nikerka ogolosiv pro styaguvannya podatkiv na vsi torgovi operaciyi sho vidbuvayutsya cherez yiyi teritoriyu Sesil Rodes zasnovnik diamantovoyi kompaniyi De Beers ta britanska administraciya mali poboyuvannya vtratiti kontrol v girnichomu biznesu cherez te sho Stellalend lezhav na odnomu z golovnih torgovih shlyahiv Takozh pripuskalosya sho nevelika krayina u rezultati mozhe buti vklyuchena v susidnyu Respubliku Transvaal z metoyu obijti 1881 roku v yakij mistitsya zaklik do pripinennya burskoyi ekspansiyi Ci poboyuvannya buli pidtverdilisya koli 10 veresnya 1884 prezident Transvaalyu ogolosiv sho cej rajon znahoditsya pid zahistom Transvaalyu i bude priyednano do nogo jogo cherez shist dniv U grudni 1884 britanci vidpravili vijska z serom na choli yaki vderlisya v krayinu a potim skasuvali respubliku v serpni nastupnogo roku persh nizh vona bula vklyuchena v Britanskij Bechuanalend Stellalend v potochnij politici Pochinayuchi z 2008 roku ukraj pravi politichni grupi Afrikaner Weerstandsbeweging Afrikanerskij Ruh Oporu pochali lobiyuvannya vidnovlennya nezalezhnoyi burskoyi respubliki Za slovami kolishnogo lidera grupi grupa volodiye starimi kontraktami 1882 roku sho pidtverdzhuye vlasnist oblasti ta poobicyav peredati yih do rozglyadu v Mizhnarodnij Sud v Gaazi yaksho neobhidno PrimitkiTijdschrift van het Nederlandsch Aardrijkskundig Genootschap Amsterdam 2 1 1884 690f a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Propushenij abo porozhnij title dovidka Williams Basil 1921 Cecil Rhodes New York Henry Holt amp Company s 71f McCall George T 1919 History of South Africa from 1873 to 1884 London George Allen amp Unwin Ltd s 147f Webster Roger 2003 The Boer Republics of Stellaland and Goshen The Illustrated at the Fireside True Southern African Stories Claremont Spearhead s 23 ISBN 0864865589 Fisher William Edward Garrett 1900 The Transvaal and the Boers London Chapman amp Hall s 242 Mekeel red 27 veresnya 1919 Mekeel s weekly stamp news WholeNo 1500 Portland ME Severn Wylie Jewett Co 33 39 344 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Propushenij abo porozhnij title dovidka Paulin Christopher M 2001 White men s dreams Black men s blood African labor and British expansionism in Southern Africa 1877 1895 Trenton NJ Africa World Press s 131 ISBN 0865439281 Aitton D 1897 Geschiedenis van Zuid Afrika Amsterdam Pretoria J H de Bussy s 318 Harper Paddy 15 chervnya 2008 arhiv originalu za 14 lipnya 2008 procitovano 9 zhovtnya 2010