Старець в православній традиції це досвідчений старолітній монах священик чи мирянин великий молитвенник зразок покори п

Старець — в православній традиції це досвідчений, старолітній монах, священик чи мирянин, великий молитвенник, зразок покори, перший та правдивий послушник, часто бувши і єдиним, людина Божа, яка помагає людям триматись віри в Бога, усвідомлювати, каятись і виправляти власні помилки.

Старець — це учитель і наставник від Бога, прозорливець, якому відкриті помисли людей, що приходять до нього, та гріхи їхнього життя. Це той, до кого йдуть «виложити душу», виплакати своє горе, той, від кого чекають зцілення в хворобі й поради у важкій чи безвихідній ситуації. Вважається, що людина, яка чинить за словом старця, завжди буває винагороджена: її життя покращується, безвихідна ситуація вирішується, хвороба відступає. Іншими словами, старець — це живий святий, зазвичай, ясновидець, до якого приходять по пораду, настанову чи зцілення.

В Україні «старцями» або «дідами» також називали сліпих мандрівних співців, відомих в літературі як кобзарів і лірників, псальмоспівців, людей убогих, людей Божих. Старці використовували народні музичні інструменти — кобзу, бандуру, ліру, — а також могли співати без акомпанементу (т. зв. стихівничі), об'єднувала їх сліпота, псевдоцехова організація, спільний — переважно релігійний — репертуар пісень. Не зважаючи на часті переслідування з боку офіційної церкви, старці користувалися повагою простого народу — іноді їх навіть запрошували для відправлення релігійних обрядів замість священиків.

Мандрівні святі старці згадуються вже в староруських билинах, в яких оповідається про епоху 10-13 ст., зокрема в билинах про першого святоруського козака і отамана Іллю Муромця, одного з сойму святих, просіявших на святих горах Київських, святого Києво-Печерської Лаври.

Кобзарі

Докладніше: Кобзар

Православні старці

Найвідоміші православні старці 19—20 століття:

Кирил (Павлов) (нар. 1920, Росія)
Іоанн Крестьянкін (1910-2006, Росія)
Амфілохій Почаївський (1897-1971, Україна)
Святий Кукша Одеський (1895-1964, Україна)
Іван Кронштадський (1829-1908, Росія)
Лаврентій Чернігівський (1868-1950, Україна)
Амвросій Оптинський
(1878-1971, Росія)
Іосиф Оптинський (1837-1911)
(1845-1913)
(молодший; 1855-1922)
(1853-1928)
(1888-1931)
(1865-1938)
(1914 – 2003, Сербія)
(1910-1996, Росія)

(1850-1936)
(1866-1938)
(1838-1918)
(1844-1915)
Серафим Вирицький (1865-1949, Росія)
(1898-1979, Росія)
1894-1982)
(1917-1995, Росія)
Миколай Гур'янов 1909-2002, Росія)
(1841-1948)
(1869-1960)
1881-1979)
(1898-1980)
(1894-1975)
(1901-1959, Греція)
(Катунакіот, 1912-1998, Греція)

Нектарій Егінський (1846-1920, Греція)
(1859-1923)
(1864-1936)
(1881-1952)
Лука Войно-Ясенецький (1877-1961, Україна)
Аліпія Авдєєва 1910-1988)
1926-1993)
1912-1997)
(1904-1998)
(1902-1999)
Паїсій Святогорець (1924-1994, Греція)
(1859-1944, Румунія)
(1913, Румунія - 1960, Палестина)
(1912-1998, Румунія)

Див. також

Джерела та література

Вілкул Т. Л. Старці градські, старійшини людські // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 831. — .
Гурбик А. О. Старці в Україні 14–16 ст. // там же, с.832
Старець // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1833. — 1000 екз.
(рос.) Великие старцы двадцатого столетия. 115 жизнеописаний. Воспоминания. Поучения. Подвиги и чудеса. Молитвы
(рос.) Старцы 20 века, Светлана Девятова
Кушпет Володимир. Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (XIX — поч. XX ст.): Наукове видання. — Київ : Темпора, 2007. — 592 с. — 2000 прим. — .

Посилання

Старецтво // Українська Релігієзнавча Енциклопедія