Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стара фортеця Наваріно (грец. Παλαιό Ναυαρίνο) — укріплення XIII століття поблизу Пілоса, Греція, розташоване на вершині 200 м. на скалі біля північного входу в затоку. Це один із двох замків, що охороняють бухту Пілоса, другий це — Нова фортеця, розташована коло південного входу в затоку.
| Стара фортеця | |
|---|---|
 | |
36°57′29″ пн. ш. 21°39′25″ сх. д. / 36.95827600002777302° пн. ш. 21.65707300002777913° сх. д.Координати: 36°57′29″ пн. ш. 21°39′25″ сх. д. / 36.95827600002777302° пн. ш. 21.65707300002777913° сх. д. | |
| Тип | замок форт і археологічна пам'ятка |
| Статус спадщини | d і d[1] |
| Країна |  Греція |
| Розташування | d |
| Архітектурний стиль | d |
  Стара фортеця (Наваріно) (Греція) | |
 Стара фортеця у Вікісховищі | |
Історія
У 1204 році, після четвертого хрестового походу, Пелопоннес або Морея потрапили під владу Ахейського князівства, держави хрестоносців. Відповідно до французької та грецької версій «Хроніки Мореї», фортеця була побудована Миколою II де Сент-Омером, володарем Фів, який у 1281 р. отримав значні землі в Мессенії в обмін на володіння своєї дружини в Каламаті та Хлемуці. Фортеця побудована на руїнах древнього акрополя з використанням його будівельних матеріалів. Є версія, що фортецю побудував Микола ІІІ, племінник Миколи ІІ. Проте, Микола II в період 1287–1289 служив намісником (байлі) Ахаї тому те, що він побудував фортецю більш ймовірно. Незважаючи на наміри Миколи II, проте незрозуміло, чи справді його небіж успадкував фортецю Наваріно.
Після цього фортеця залишалася відносно неважливою, за винятком військово-морської битви при Сапієнці 1354 р. між Венеційською та Генуезькою республіками та епізоду 1364 р. під час конфлікту між Марією Бурбонською та принцом Філіпом Таранто, який полягав у спробі Марії претендувати на князівство після смерті чоловіка Роберта Таранто. Марія отримала у власність Наваріно (разом з Каламатою та Мані) від Роберта у 1358 році, а місцевий каштелян, вірний Марії, ненадовго ув'язнив нового управляючого (байлі) Саймона дель Поджіо. Марія зберігала контроль над Наварино до своєї смерті в 1377 році. Приблизно в цей час в цій місцевості розселилися албанці (1381/2 рр). З початку XV століття венеційці зосередилися на фортеці Наваріно, боячись, щоб її суперники генуезці не захопили її та не використали як базу для нападів на венеційські форпости замки Метоні і Короні. На цей випадок, венеційці самі захопили фортецю у 1417 р. і після тривалих дипломатичних переговорів у 1423 р. їм вдалося узаконити своє володіння нею.
У 1423 році Наваріно, як і решта Пелопоннесу, зазнав свого першого османського набігу під керівництвом , який повторився у 1452 році. Після 1460 року фортеця, поряд з іншими венеційськими форпостами та Монемвасією та півостровом Мані, були єдиними областями на півострові, яким володіли християни. Венеційський контроль над Наваріно пережив Першу османсько-венеційську війну (1463–1479), але під час Другої османсько-венеційської війни (1499–1503) його було втрачено. Після поразки венеційців у битві при Модоні у серпні 1500 року гарнізон з 3000 чоловік здався, хоча він був добре забезпечений щоб пережити облогу. Проте у грудні 1501 року венеційці відвоювали її.
20 травня 1501 року спільна атака турків під проводом Кемаль-реїса та з моря і суші відновила контроль над фортецею.
У 1572/3 рр. капудан-паша Улуч Алі-реїс збудував нову фортецю Наваріно, щоб замінити застарілу франкську фортецю, важливість якої зменшилась, оскільки нове укріплення краще покривало головний вхід до бухти на південь, тим більше, що вузький північний вхід був перекритий у 1571 р. кораблями, що затонули після Битви при Лепанто. Нова фортеця мала також більш безпечне водопостачання. До кінця XVI століття стара фортеця мала лише невеликий гарнізон і поступово руйнувалась. Під час Першої Морейської війни (шостої османсько-венеційської війни 1684 -1699 рр.) османи сконцентрували свою оборону на новому замку, і гарнізон старого замку у складі 100 чоловік 2 червня 1686 р. здався без бою венеційцям під проводом Франческо Морозіні. Поряд із рештою Пелопоннесу фортеці залишалися у венеційських руках до 1715 року, коли османи відбили їх. Венеційці роздумовували чи підсилювати, чи зруйнувати фортецю, але в кінцевому підсумку внесли кілька модифікацій, перш ніж її захопили османи. У квітні-червні 1770 р. територія фортеці була тимчасово утримувана росіянами, під час російсько-турецької війни 1768–1774 рр.та .
Після початку грецької революції греки в серпні 1821 року захопили нову фортецю Наваріно. Місцевість залишилася в грецьких руках до 1825 року, коли Ібрагім-паша з Єгипту захопив старий замок (29 квітня). Османсько-єгипетський гарнізон залишився там, поки він не був переданий французьким військам генерала навесні 1828 року. Після цього замок не використовувався.
Стан та архітектура
Фортеця перебуває в руїнах, а вхід до неї важкодоступний та обмежений. Частково збереглися її зовнішні стіни. Фортеця займає площу близько 50 соток у формі трапеції. Частина стін та повторно використаний будівельний матеріал збереглися від акрополя. На думку вчених, замок, побудований святим Миколою II Омером, обмежений нинішньою цитаделлю, на північному кінці вершини пагорба. Тут була не лише фортеця як оборонна споруда, але і поселення, яке повинно було простягатися на захід і з західного боку з портовими спорудами на пляжі, про що свідчать часткові залишки в цій місцевості. Головний вхід знаходиться на південній стороні, де закінчується під'їзний шлях, який піднімається від протоки Сикії, залишаючи за собою старовинні стіни та пам’ятки османського та новішого житла. Зараз значна частина воріт обвалилася. Зовнішня стіна по периметру оточує верх скелі і розділена на дві частини поперечною стіною, з півдня на північ, а всередині стін можна знайти руїни громадських та приватних будівель, католицької церкви та підземні резервуари для води. Також сьогодні збереглися три ряди цегли посеред південної сторони зовнішнього огородження, нижні частин стіни в північно-східній частині замку, а також основа двох круглих башт там же.
У часи до Латинократії, поряд із залишками акведука на пляжі та вцілілим мостом через річку Тифломіти (Τυφλομύτη) між Романосом (Ρωμανού) і Траганою (Τραγάνας), мала бути маленька прямокутна вежа на західному кінці західної зовнішньої стіни, збудована з цегли у візантійський період, тоді як пізніші будівлі замку збудовані в основному в два періоди - венеційську окупацію 1423-1500 років та турецьку XVI століття. Сьогоднішні руїни датуються головним чином до кінця XVI століття, але південний корпус, ймовірно, був доданий венеційцями чи османами-турками. На схід замок не був оточений стінами через природне укріплення пагорба, але там, де були побудовані стіни, вони тонкі та високі, з валами та ознаками різних етапів їх будівництва.
Фотогалерея
-
![image]()
Внутрішній стан стін фортеці -
![image]()
Зображення замку в середньовіччі -
![image]()
Зовнішній стан стін фортеці -
![image]()
Відображення нападу Ібрагіма-паші на Сфактерію (в середині), флангова атака на Нову фортецю Наварино (ліворуч) та Стару фортецю Наваріно (праворуч) у 1825 році
Примітки
- https://www.arxaiologikoktimatologio.gov.gr/el/monuments_info?id=147192&type=Monument
- Wolpert, 2005, с. 223—240.
- . odysseus.culture.gr. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 липня 2020.
- Bon, 1969, с. 416.
- Bon, 1969, с. 408—410, 416—417.
- Bon, 1969, с. 284, 417.
- Savvides, 1992, с. 68—72.
- Bées та Savvides, 1993, с. 1037—1039.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stara fortecya Navarino grec Palaio Nayarino ukriplennya XIII stolittya poblizu Pilosa Greciya roztashovane na vershini 200 m na skali bilya pivnichnogo vhodu v zatoku Ce odin iz dvoh zamkiv sho ohoronyayut buhtu Pilosa drugij ce Nova fortecya roztashovana kolo pivdennogo vhodu v zatoku Stara fortecya36 57 29 pn sh 21 39 25 sh d 36 95827600002777302 pn sh 21 65707300002777913 sh d 36 95827600002777302 21 65707300002777913 Koordinati 36 57 29 pn sh 21 39 25 sh d 36 95827600002777302 pn sh 21 65707300002777913 sh d 36 95827600002777302 21 65707300002777913Tipzamok fort i arheologichna pam yatkaStatus spadshinid i d 1 Krayina Greciya ISO3166 1 alpha 3 GRC ISO3166 1 cifrovij 300 RoztashuvannyadArhitekturnij stildStara fortecya Navarino Greciya Stara fortecya u VikishovishiIstoriyaU 1204 roci pislya chetvertogo hrestovogo pohodu Peloponnes abo Moreya potrapili pid vladu Ahejskogo knyazivstva derzhavi hrestonosciv Vidpovidno do francuzkoyi ta greckoyi versij Hroniki Moreyi fortecya bula pobudovana Mikoloyu II de Sent Omerom volodarem Fiv yakij u 1281 r otrimav znachni zemli v Messeniyi v obmin na volodinnya svoyeyi druzhini v Kalamati ta Hlemuci Fortecya pobudovana na ruyinah drevnogo akropolya z vikoristannyam jogo budivelnih materialiv Ye versiya sho fortecyu pobuduvav Mikola III pleminnik Mikoli II Prote Mikola II v period 1287 1289 sluzhiv namisnikom bajli Ahayi tomu te sho vin pobuduvav fortecyu bilsh jmovirno Nezvazhayuchi na namiri Mikoli II prote nezrozumilo chi spravdi jogo nebizh uspadkuvav fortecyu Navarino Pislya cogo fortecya zalishalasya vidnosno nevazhlivoyu za vinyatkom vijskovo morskoyi bitvi pri Sapiyenci 1354 r mizh Venecijskoyu ta Genuezkoyu respublikami ta epizodu 1364 r pid chas konfliktu mizh Mariyeyu Burbonskoyu ta princom Filipom Taranto yakij polyagav u sprobi Mariyi pretenduvati na knyazivstvo pislya smerti cholovika Roberta Taranto Mariya otrimala u vlasnist Navarino razom z Kalamatoyu ta Mani vid Roberta u 1358 roci a miscevij kashtelyan virnij Mariyi nenadovgo uv yazniv novogo upravlyayuchogo bajli Sajmona del Podzhio Mariya zberigala kontrol nad Navarino do svoyeyi smerti v 1377 roci Priblizno v cej chas v cij miscevosti rozselilisya albanci 1381 2 rr Z pochatku XV stolittya venecijci zoseredilisya na forteci Navarino boyachis shob yiyi superniki genuezci ne zahopili yiyi ta ne vikoristali yak bazu dlya napadiv na venecijski forposti zamki Metoni i Koroni Na cej vipadok venecijci sami zahopili fortecyu u 1417 r i pislya trivalih diplomatichnih peregovoriv u 1423 r yim vdalosya uzakoniti svoye volodinnya neyu U 1423 roci Navarino yak i reshta Peloponnesu zaznav svogo pershogo osmanskogo nabigu pid kerivnictvom yakij povtorivsya u 1452 roci Pislya 1460 roku fortecya poryad z inshimi venecijskimi forpostami ta Monemvasiyeyu ta pivostrovom Mani buli yedinimi oblastyami na pivostrovi yakim volodili hristiyani Venecijskij kontrol nad Navarino perezhiv Pershu osmansko venecijsku vijnu 1463 1479 ale pid chas Drugoyi osmansko venecijskoyi vijni 1499 1503 jogo bulo vtracheno Pislya porazki venecijciv u bitvi pri Modoni u serpni 1500 roku garnizon z 3000 cholovik zdavsya hocha vin buv dobre zabezpechenij shob perezhiti oblogu Prote u grudni 1501 roku venecijci vidvoyuvali yiyi 20 travnya 1501 roku spilna ataka turkiv pid provodom Kemal reyisa ta z morya i sushi vidnovila kontrol nad forteceyu U 1572 3 rr kapudan pasha Uluch Ali reyis zbuduvav novu fortecyu Navarino shob zaminiti zastarilu franksku fortecyu vazhlivist yakoyi zmenshilas oskilki nove ukriplennya krashe pokrivalo golovnij vhid do buhti na pivden tim bilshe sho vuzkij pivnichnij vhid buv perekritij u 1571 r korablyami sho zatonuli pislya Bitvi pri Lepanto Nova fortecya mala takozh bilsh bezpechne vodopostachannya Do kincya XVI stolittya stara fortecya mala lishe nevelikij garnizon i postupovo rujnuvalas Pid chas Pershoyi Morejskoyi vijni shostoyi osmansko venecijskoyi vijni 1684 1699 rr osmani skoncentruvali svoyu oboronu na novomu zamku i garnizon starogo zamku u skladi 100 cholovik 2 chervnya 1686 r zdavsya bez boyu venecijcyam pid provodom Franchesko Morozini Poryad iz reshtoyu Peloponnesu forteci zalishalisya u venecijskih rukah do 1715 roku koli osmani vidbili yih Venecijci rozdumovuvali chi pidsilyuvati chi zrujnuvati fortecyu ale v kincevomu pidsumku vnesli kilka modifikacij persh nizh yiyi zahopili osmani U kvitni chervni 1770 r teritoriya forteci bula timchasovo utrimuvana rosiyanami pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rr ta Pislya pochatku greckoyi revolyuciyi greki v serpni 1821 roku zahopili novu fortecyu Navarino Miscevist zalishilasya v greckih rukah do 1825 roku koli Ibragim pasha z Yegiptu zahopiv starij zamok 29 kvitnya Osmansko yegipetskij garnizon zalishivsya tam poki vin ne buv peredanij francuzkim vijskam generala navesni 1828 roku Pislya cogo zamok ne vikoristovuvavsya Stan ta arhitekturaFortecya perebuvaye v ruyinah a vhid do neyi vazhkodostupnij ta obmezhenij Chastkovo zbereglisya yiyi zovnishni stini Fortecya zajmaye ploshu blizko 50 sotok u formi trapeciyi Chastina stin ta povtorno vikoristanij budivelnij material zbereglisya vid akropolya Na dumku vchenih zamok pobudovanij svyatim Mikoloyu II Omerom obmezhenij ninishnoyu citadellyu na pivnichnomu kinci vershini pagorba Tut bula ne lishe fortecya yak oboronna sporuda ale i poselennya yake povinno bulo prostyagatisya na zahid i z zahidnogo boku z portovimi sporudami na plyazhi pro sho svidchat chastkovi zalishki v cij miscevosti Golovnij vhid znahoditsya na pivdennij storoni de zakinchuyetsya pid yiznij shlyah yakij pidnimayetsya vid protoki Sikiyi zalishayuchi za soboyu starovinni stini ta pam yatki osmanskogo ta novishogo zhitla Zaraz znachna chastina vorit obvalilasya Zovnishnya stina po perimetru otochuye verh skeli i rozdilena na dvi chastini poperechnoyu stinoyu z pivdnya na pivnich a vseredini stin mozhna znajti ruyini gromadskih ta privatnih budivel katolickoyi cerkvi ta pidzemni rezervuari dlya vodi Takozh sogodni zbereglisya tri ryadi cegli posered pivdennoyi storoni zovnishnogo ogorodzhennya nizhni chastin stini v pivnichno shidnij chastini zamku a takozh osnova dvoh kruglih basht tam zhe U chasi do Latinokratiyi poryad iz zalishkami akveduka na plyazhi ta vcililim mostom cherez richku Tiflomiti Tyflomyth mizh Romanosom Rwmanoy i Traganoyu Traganas mala buti malenka pryamokutna vezha na zahidnomu kinci zahidnoyi zovnishnoyi stini zbudovana z cegli u vizantijskij period todi yak piznishi budivli zamku zbudovani v osnovnomu v dva periodi venecijsku okupaciyu 1423 1500 rokiv ta turecku XVI stolittya Sogodnishni ruyini datuyutsya golovnim chinom do kincya XVI stolittya ale pivdennij korpus jmovirno buv dodanij venecijcyami chi osmanami turkami Na shid zamok ne buv otochenij stinami cherez prirodne ukriplennya pagorba ale tam de buli pobudovani stini voni tonki ta visoki z valami ta oznakami riznih etapiv yih budivnictva FotogalereyaVnutrishnij stan stin forteci Zobrazhennya zamku v serednovichchi Zovnishnij stan stin forteci Vidobrazhennya napadu Ibragima pashi na Sfakteriyu v seredini flangova ataka na Novu fortecyu Navarino livoruch ta Staru fortecyu Navarino pravoruch u 1825 rociPrimitkihttps www arxaiologikoktimatologio gov gr el monuments info id 147192 amp type Monument Wolpert 2005 s 223 240 odysseus culture gr Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 9 lipnya 2020 Bon 1969 s 416 Bon 1969 s 408 410 416 417 Bon 1969 s 284 417 Savvides 1992 s 68 72 Bees ta Savvides 1993 s 1037 1039