Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Станісла́в А́вґуст Понято́вський (пол. Stanisław August Poniatowski; 17 січня 1732 — 12 лютого 1798) — останній король польський, великий князь литовський і великий князь руський (1764—1795), правитель Республіки Обох Націй (Речі Посполитої).
| Станіслав-Август Понятовський пол. Stanisław August Poniatowski | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 7 листопада 1764 — 25 листопада 1795 | ||
| Попередник: | Август III | |
| Ім'я при народженні: | пол. Stanisław Antoni Poniatowski | |
| Народження: | 17 січня 1732[1][2][…] Вовчин, Велике князівство Литовське | |
| Смерть: | 12 лютого 1798[1][2][…] (66 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[1] | |
| Причина смерті: | інсульт | |
| Поховання: | d, d і катедра Івана Хрестителя (Варшава) | |
| Країна: | Річ Посполита і Російська імперія | |
| Релігія: | католицтво | |
| Рід: | Понятовські | |
| Батько: | Станіслав Цьолек Понятовський | |
| Мати: | Констанція Понятовська | |
| Діти: | d, Ізабела Грабовська, d[4], Анна Петрівна, d, d, d і d | |
| Автограф: |  | |
| Нагороди: | ||
| | ||
Представник польського шляхетського роду Понятовських. Народився у Вовчині, Берестейське воєводство, Литва. Син мазовецького воєводи Станіслава Понятовського і Констанції Чарторийської. Здобув добру освіту; багато подорожував Західною Європою. 1750 року обраний на надзвичайний сейм Речі Посполитої від Закрочимської землі. Був полковником ланового реґіменту, ломжинським комісаром Радомського скарбового трибуналу (1751), великим литовським стольником (1755), перемишльським старостою (1756–1764). Брав участь у Гродненському сеймі (1752), був залучений до Головного литовського трибуналу у Вільні (1755). Працював секретарем у британського посланника в Російській імперії Ч. Уїльямса. Став фаворитом майбутньої імператриці Катерини ІІ. Призначений дипломатичним представником короля Авґуста III (1756), проте за підозрою у причетності до політичних інтриг видалений із Санкт-Петербурґа російською імператрицею Єлизаветою (1758). Обраний на польський престол за підтримки Катерини II та прусського короля Фрідріха II. Надав православним і протестантам рівні права з римо-католиками (1768). Проводив реформування в усіх сферах політично-суспільного життя. Заснував Лицарську школу — кадетський корпус, порцеляновий завод, національний театр, монетний двір, палацово-парковий комплекс Лазенки. Зібрав цінні колекції старожитностей і бібліотеку. Забезпечив докладний картографічний опис теренів Речі Посполитої. Спирався на іноземну допомогу в конфлікті з Барською конфедерацією (з 1768). Визнав російські, прусські та австрійські загарбання, що зрештою призвело до ліквідації його держави. Був одним з авторів Конституції Речі Посполитої (1791), але зрікся цього акта та приєднався до Тарговицької конфедерації (1792). Фактично підкорився повстанню Костюшка, хоча й заявив про його недоречність (1794). Виступив посередником у капітуляції Варшави перед військами Суворова. Конвойований до Гродна за наказом Катерини II й детронізований (1795). Переїхав до Санкт-Петербурга на запрошення російського імператора Павла I, де й помер. Похований у петербурзькій католицькій церкві Св. Катерини. Перепохований у Вовчині (1938), а згодом — у варшавському Катедральному соборі Івана Хрестителя (1995). Нагороджений орденами Білого орла (1755), Чорного орла (1764), Св. апостола Андрія Первозванного з діамантами (1787), удостоєний почесного членства Петербурзької АН (1777), член АН у Берліні (1791).
Імена
- Станісла́в-А́вгуст
- Станісла́в II А́вгуст
- А́вгуст IV
- Станісла́в-Анто́ній Понято́вський (до 1764)
Життєпис
Станіслав-Август Понятовський народився 17 січня 1732 року в маєтку Вовчині, Берестейського повіту Берестейське воєводство, Великого князівства Литовського (нині Кам'янецький район Берестейської області Білорусі). Його батьком був мазовецький воєвода Станіслав Понятовський, що згодом став краківським каштеляном. Матір'ю хлопця була княгиня Констанція Чарторийська.
Дістав добру освіту. Станіслава-Августа виховувано переважно у Гданську (1733—1739), і тимчасово утримувано в Кам'янці (1735). Він навчався у Варшавському колегіумі чернечого театинського ордену. Хлопець студіював логіку та математику на лекціях російського міністра у Варшаві графа Г.-К. Кейзерлінга (з 1744).
1748 року Станіслав-Август взяв участь в експедиційному корпусі князя в західноєвропейському поході (1748). Багато подорожував Західною Європою: Німеччиною, Австрією, Голландією, Францією, Великою Британією.
Початок політичної кар'єри
1750 року його обрано на надзвичайний сейм Речі Посполитої від Закрочимської землі.
1752 року, у 20-річному віці, звернув на себе увагу в Сеймі Речі Посполитої своїми ораторськими здібностями (посол до Сейму від Берестейського воєводства).
Був полковником ланового регіменту, ломжинським комісаром Радомського скарбового трибуналу (1751), великим литовським стольником (1755), перемиським старостою (1756–1764). Брав участь у Гродненському сеймі (1752), його залучено до Головного Литовського трибуналу у Вільні (1755).
Працював секретарем у британського посланця в Російській імперії . У 1757–1762 роках — польсько-саксонський посол у Росії.
Зробився фаворитом княгині, майбутньої імператриці Катерини ІІ. Призначений дипломатичним представником короля Августа III (1756), проте за підозрою в причетності до політичних інтриг його видалила з Санкт-Петербурга російська імператриця Єлизавета (1758).
Урядування
У 1764 році його обрано на короля за підтримки російської імператриці Катерини II та прусського короля Фрідріха II.
Надав православним та протестантам рівні права з римокатоликами (1768). Проводив реформування в усіх сферах політично-суспільного життя. Заснував Лицарську школу — кадетський корпус, порцелянову фабрику, національний театр, монетний двір, палацово-парковий комплекс Лазенки. Зібрав цінні колекції старожитностей і бібліотеку. Забезпечив докладний картографічний опис теренів Речі Посполитої. Спирався на чужоземну допомогу в конфлікті з Барською конфедерацією (з 1768).
На перші роки його врядування припали Барська конфедерація і Коліївщина (1768), що спричинило перший поділ Польщі 1772 року.
Визнав чинними російські, прусські та австрійські загарбання, що зрештою призвело до ліквідації його держави.
Був одним із авторів Конституції Речі Посполитої (1791), але зрікся того акту та приєднався до Тарговицької конфедерації (1792).
У політиці орієнтувався на Росію, що зумовило, зокрема, після другого поділу Речі Посполитої (1793 р.), цілковиту втрату його авторитету.
Фактично підкорився повстанню Костюшка, хоча й заявив про його недоречність (1794). Виступив посередником у капітуляції Варшави перед Олександром Суворовим. Після третього поділу Речі Посполитої, був змушений 25 листопада 1795 року зректися престолу. Конвойований до Городні за наказом Катерини II та детронізований (1795).
Останні роки життя
Після відречення мешкав у Городні. Болюче пережив втрату трону, писав в листах, що він тепер не що інше, як подоба померлого, скаржився на тиск та стеження з боку росіян. Мав намір виїхати до Італії, але отримав запрошення від Павла I, яке скоріше було наказом, переїхати до Петербурга. В листі до племінника Юзефа писав:
 | Всі мої листи розкривають, а мене просять писати як можливо менше |  |
Помер у Санкт-Петербурзі. Поховано в католицькому Храмі святої Катерини Олександрійської. Після смерті в казні колишнього короля було знайдено 123 дуката при боргах в 34 000 дукатів. Частину боргів закрили розпродавши його багату колекцію творів мистецтва, залишок списали дипломатичним шляхом.
Критики
Сучасники критично оцінювали діяльність Понятовського та його надмірну зацікавленість предметами мистецтва, зазначавши, що йому краще було б мати трон на Парнасі, ніж в реальному світі. Також відомий вислів - "В Росії баба - король, а в Польщі король - баба", якраз про період правління Станіслава-Августа Понятовського та Катерини ІІ, зв'язок з якою також закидали королю як причину трагедії Польщі.
Перепоховання
1938 року Сталін рештки короля передав польському уряду. 30 липня 1938 року прах короля вивезено до Польщі. Рештки зберігалися в Троїцькому костелі селища Вовчин на річці Пульва за 35 км від Берестя, де раніше стояв родовий маєток Станіслава II Августа Понятовського. Після початку другої світової війни Вовчин потрапив у число територій, приєднаних до Білоруської РСР. У середині 50-х років XX століття костел вилучено з державного реєстру історико-архітектурних пам'яток, використовувано як склад. Поховання Станіслава II Августа Понятовського розграбовано.
Жовтень 1988 р. — польський уряд звернувся до Михайла Горбачова з проханням дати змогу перепоховати прах Станіслава II Августа у Варшаві. Радянська археологічна експедиція на місці поховання виявила фрагменти одягу, взуття короля, частини коронаційного плаща. Про те, що стало з забальзамованим тілом, бронзовою короною з позолотою відомо лише з чуток. Грудень 1988 р. усе, що збереглося, повернуто польській стороні. Прах короля покоїться у варшавському Катедральному соборі Івана Хрестителя (1995).
Королівська бібліотека
Велику книгозбірню Станіслава II Августа Понятовського передали Найвищій Волинській гімназії у Кременець 1805 року. Після Листопадового повстання ліцей було закрито, і він став матеріальною базою для новозаснованого Університету Св. Володимира. Після Революції фонди з університетської бібліотеки передано до Національної бібліотеки імені Вернадського, де вона зберігається дотепер.
Колекція старожитностей
З часів юності майбутній король був пристрасним колекціонером живопису, монет, камей та інших витворів мистецтва. Перше полотно для своєї колекції Понятовський придбав у Брюсселі у 1748 році у віці 16 років. Надалі вивчення старожитностей та художніх цінностей стало його величезним захопленням. Також збірка короля мала й навчальне значення. В кінці правління колекція Понятовського вміщала 2289 картин, 8000 античних монет, 30 000 гравюр. Загалом зібрання налічувало близько 100 тисяч предметів. Особливу цікавість викликає велике зібрання рідкісних гем - камей та інталій від античних до європейських ХVІ -- ХVІІІ столітть. Після відречення від трону Станіслав-Август, не маючи можливості розплатитися грошима, подарував 180 картин людям з свого оточення замість платні за службу. У цей же час частина колекції - дорогоцінний посуд, різноманітні рідкості - було розпродано, дещо розкрадено. Мармурові копії відомих скульптур, деякі полотна опинилися в колекціях Потоцьких, Лянцкоронських, Радзивілів. Після переїзду до Петербургу Понятовський перевозить туди і частину своєї колекції. Він представляє російським вельможам такі шедеври з свого зібрання як "Амур" Гвідо Рені або "Наруга над Христом" школи Рембрандта, деякі з них дарує петербурзьким меценатам, а імператору Павлу І дістаються монументальні скульптурні групи, які й досі знаходяться в Ермітажі. Після смерті Понятовського для покриття його боргів колекція була розпродана, частина відійшла до племінника короля - Станіслава Понятовського, багато екземплярів потрапили до зібрань провідних музеїв світу, але доля багатьох предметів невідома.
Титул
- Dei Gratia Rex Fidei Defensor Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kijoviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensciae, Severiae et Czerniechoviae
Повний титул: польською — Z Bożej łaski i woli narodu król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, kijowski, wołyński, podolski, podlaski, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski etc. etc.
Українською: Божою Ласкою і волею народу король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Подільський, Підляський, Інфлянтський, Смоленський, Сіверський, Чернігівський та ін.
Нагороди та звання
Нагороджений орденами Білого орла (1755), Чорного орла (1764), святого апостола Андрія Первозванного з діамантами (1787), удостоєний почесного членства Петербурзької АН (1777), член АН у Берліні (1791).
Праці
- Mémoires, t. 1—2. St.-Pétersburg—Leningrad, 1914—1924.
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119095777 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- RKDartists
- Lundy D. R. The Peerage
- Усенко П. Г. Станіслав-Август Понятовський // Енциклопедія історії України… Т. 9. С. 803.
- Понятовський Станіслав Август // © 2013 «VseslovA»
- О.Нєвєров (1981). Музей 2, Художественньіе коллекции двух Понятовских (рус) . москва: Совєтскій художнік. с. 171.
- Станіслав II Август Понятовський: біографія
- П.Гуцал, І.Дем'янова. Понятовський Станіслав Август… — С. 117.
- Sіemiеński L (1861). Оstatni rok życia króla Stanisława Augusta (пол) . Kraków. с. 21.
- [1]
- Станіслав Авґуст Понятовський як меценат і колекціонер. Culture.pl (укр.). Процитовано 22 січня 2024.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Усенко П. Г. Станіслав-Август Понятовський // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 803. — .
- Korzon T. Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta (1764—1794). — Krakow—Warszawa, 1897. — T. 1.
- Link-Lenczowski A. Poniatowski (Ciołek Poniatowski) Stanisław h. Ciołek (1676—1762) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/3, zeszyt 114. — 409—624 s. — S. 471—481.
- Michalski J. Stanisław August Poniatowski // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa, Kraków 2002. — T. XLI/4. — S. 612—640.
- Костомаров Н. И. Последние годы Речи Посполитой, т. 1—2. СПб., 1886
- Korzon T. Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta, t. 1—3. Kraków—Warszawa, 1897
- Zahorski A. Stanisław August politik. Warszawa, 1966.
- Góralski Z. Stanisław August w insurekcji kościuszkowskiej. Warszawa, 1988.
- Zamojski A. Ostatni król Polski. Warszawa, 1990.
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Станіслав-Август Понятовський- Станіслав-Август Понятовський // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 934.
- Stanislaus II August Poniatowski King of Poland
- Понятовський Станіслав Август
- (пол.)
- (пол.)
- Станіслав II Август Понятовський: біографія
- Життя і смерть Станіслава Августа Понятовського // Туристичний Кобрин (бел.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Stanislav Ponyatovskij Stanisla v A vgust Ponyato vskij pol Stanislaw August Poniatowski 17 sichnya 1732 17320117 12 lyutogo 1798 ostannij korol polskij velikij knyaz litovskij i velikij knyaz ruskij 1764 1795 pravitel Respubliki Oboh Nacij Rechi Pospolitoyi Stanislav Avgust Ponyatovskij pol Stanislaw August Poniatowski Korol Polskij Velikij knyaz Litovskij Velikij knyaz Ruskij 7 listopada 1764 25 listopada 1795 Poperednik Avgust III Im ya pri narodzhenni pol Stanislaw Antoni PoniatowskiNarodzhennya 17 sichnya 1732 1732 01 17 1 2 Vovchin Velike knyazivstvo LitovskeSmert 12 lyutogo 1798 1798 02 12 1 2 66 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Prichina smerti insultPohovannya d d i katedra Ivana Hrestitelya Varshava Krayina Rich Pospolita i Rosijska imperiyaReligiya katolictvoRid PonyatovskiBatko Stanislav Colek PonyatovskijMati Konstanciya PonyatovskaDiti d Izabela Grabovska d 4 Anna Petrivna d d d i d Avtograf Nagorodi d 11 grudnya 1766 Mediafajli b u Vikishovishi Predstavnik polskogo shlyahetskogo rodu Ponyatovskih Narodivsya u Vovchini Berestejske voyevodstvo Litva Sin mazoveckogo voyevodi Stanislava Ponyatovskogo i Konstanciyi Chartorijskoyi Zdobuv dobru osvitu bagato podorozhuvav Zahidnoyu Yevropoyu 1750 roku obranij na nadzvichajnij sejm Rechi Pospolitoyi vid Zakrochimskoyi zemli Buv polkovnikom lanovogo regimentu lomzhinskim komisarom Radomskogo skarbovogo tribunalu 1751 velikim litovskim stolnikom 1755 peremishlskim starostoyu 1756 1764 Brav uchast u Grodnenskomu sejmi 1752 buv zaluchenij do Golovnogo litovskogo tribunalu u Vilni 1755 Pracyuvav sekretarem u britanskogo poslannika v Rosijskij imperiyi Ch Uyilyamsa Stav favoritom majbutnoyi imperatrici Katerini II Priznachenij diplomatichnim predstavnikom korolya Avgusta III 1756 prote za pidozroyu u prichetnosti do politichnih intrig vidalenij iz Sankt Peterburga rosijskoyu imperatriceyu Yelizavetoyu 1758 Obranij na polskij prestol za pidtrimki Katerini II ta prusskogo korolya Fridriha II Nadav pravoslavnim i protestantam rivni prava z rimo katolikami 1768 Provodiv reformuvannya v usih sferah politichno suspilnogo zhittya Zasnuvav Licarsku shkolu kadetskij korpus porcelyanovij zavod nacionalnij teatr monetnij dvir palacovo parkovij kompleks Lazenki Zibrav cinni kolekciyi starozhitnostej i biblioteku Zabezpechiv dokladnij kartografichnij opis tereniv Rechi Pospolitoyi Spiravsya na inozemnu dopomogu v konflikti z Barskoyu konfederaciyeyu z 1768 Viznav rosijski prusski ta avstrijski zagarbannya sho zreshtoyu prizvelo do likvidaciyi jogo derzhavi Buv odnim z avtoriv Konstituciyi Rechi Pospolitoyi 1791 ale zriksya cogo akta ta priyednavsya do Targovickoyi konfederaciyi 1792 Faktichno pidkorivsya povstannyu Kostyushka hocha j zayaviv pro jogo nedorechnist 1794 Vistupiv poserednikom u kapitulyaciyi Varshavi pered vijskami Suvorova Konvojovanij do Grodna za nakazom Katerini II j detronizovanij 1795 Pereyihav do Sankt Peterburga na zaproshennya rosijskogo imperatora Pavla I de j pomer Pohovanij u peterburzkij katolickij cerkvi Sv Katerini Perepohovanij u Vovchini 1938 a zgodom u varshavskomu Katedralnomu sobori Ivana Hrestitelya 1995 Nagorodzhenij ordenami Bilogo orla 1755 Chornogo orla 1764 Sv apostola Andriya Pervozvannogo z diamantami 1787 udostoyenij pochesnogo chlenstva Peterburzkoyi AN 1777 chlen AN u Berlini 1791 ImenaStanisla v A vgust Stanisla v II A vgust A vgust IV Stanisla v Anto nij Ponyato vskij do 1764 ZhittyepisStanislav Avgust Ponyatovskij narodivsya 17 sichnya 1732 roku v mayetku Vovchini Berestejskogo povitu Berestejske voyevodstvo Velikogo knyazivstva Litovskogo nini Kam yaneckij rajon Berestejskoyi oblasti Bilorusi Jogo batkom buv mazoveckij voyevoda Stanislav Ponyatovskij sho zgodom stav krakivskim kashtelyanom Matir yu hlopcya bula knyaginya Konstanciya Chartorijska Distav dobru osvitu Stanislava Avgusta vihovuvano perevazhno u Gdansku 1733 1739 i timchasovo utrimuvano v Kam yanci 1735 Vin navchavsya u Varshavskomu kolegiumi chernechogo teatinskogo ordenu Hlopec studiyuvav logiku ta matematiku na lekciyah rosijskogo ministra u Varshavi grafa G K Kejzerlinga z 1744 1748 roku Stanislav Avgust vzyav uchast v ekspedicijnomu korpusi knyazya v zahidnoyevropejskomu pohodi 1748 Bagato podorozhuvav Zahidnoyu Yevropoyu Nimechchinoyu Avstriyeyu Gollandiyeyu Franciyeyu Velikoyu Britaniyeyu Pochatok politichnoyi kar yeri 1750 roku jogo obrano na nadzvichajnij sejm Rechi Pospolitoyi vid Zakrochimskoyi zemli 1752 roku u 20 richnomu vici zvernuv na sebe uvagu v Sejmi Rechi Pospolitoyi svoyimi oratorskimi zdibnostyami posol do Sejmu vid Berestejskogo voyevodstva Buv polkovnikom lanovogo regimentu lomzhinskim komisarom Radomskogo skarbovogo tribunalu 1751 velikim litovskim stolnikom 1755 peremiskim starostoyu 1756 1764 Brav uchast u Grodnenskomu sejmi 1752 jogo zalucheno do Golovnogo Litovskogo tribunalu u Vilni 1755 Pracyuvav sekretarem u britanskogo poslancya v Rosijskij imperiyi U 1757 1762 rokah polsko saksonskij posol u Rosiyi Zrobivsya favoritom knyagini majbutnoyi imperatrici Katerini II Priznachenij diplomatichnim predstavnikom korolya Avgusta III 1756 prote za pidozroyu v prichetnosti do politichnih intrig jogo vidalila z Sankt Peterburga rosijska imperatricya Yelizaveta 1758 Uryaduvannya U 1764 roci jogo obrano na korolya za pidtrimki rosijskoyi imperatrici Katerini II ta prusskogo korolya Fridriha II Nadav pravoslavnim ta protestantam rivni prava z rimokatolikami 1768 Provodiv reformuvannya v usih sferah politichno suspilnogo zhittya Zasnuvav Licarsku shkolu kadetskij korpus porcelyanovu fabriku nacionalnij teatr monetnij dvir palacovo parkovij kompleks Lazenki Zibrav cinni kolekciyi starozhitnostej i biblioteku Zabezpechiv dokladnij kartografichnij opis tereniv Rechi Pospolitoyi Spiravsya na chuzhozemnu dopomogu v konflikti z Barskoyu konfederaciyeyu z 1768 Na pershi roki jogo vryaduvannya pripali Barska konfederaciya i Koliyivshina 1768 sho sprichinilo pershij podil Polshi 1772 roku Viznav chinnimi rosijski prusski ta avstrijski zagarbannya sho zreshtoyu prizvelo do likvidaciyi jogo derzhavi Buv odnim iz avtoriv Konstituciyi Rechi Pospolitoyi 1791 ale zriksya togo aktu ta priyednavsya do Targovickoyi konfederaciyi 1792 U politici oriyentuvavsya na Rosiyu sho zumovilo zokrema pislya drugogo podilu Rechi Pospolitoyi 1793 r cilkovitu vtratu jogo avtoritetu Faktichno pidkorivsya povstannyu Kostyushka hocha j zayaviv pro jogo nedorechnist 1794 Vistupiv poserednikom u kapitulyaciyi Varshavi pered Oleksandrom Suvorovim Pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi buv zmushenij 25 listopada 1795 roku zrektisya prestolu Konvojovanij do Gorodni za nakazom Katerini II ta detronizovanij 1795 Ostanni roki zhittya Pislya vidrechennya meshkav u Gorodni Bolyuche perezhiv vtratu tronu pisav v listah sho vin teper ne sho inshe yak podoba pomerlogo skarzhivsya na tisk ta stezhennya z boku rosiyan Mav namir viyihati do Italiyi ale otrimav zaproshennya vid Pavla I yake skorishe bulo nakazom pereyihati do Peterburga V listi do pleminnika Yuzefa pisav Vsi moyi listi rozkrivayut a mene prosyat pisati yak mozhlivo menshe Pomer u Sankt Peterburzi Pohovano v katolickomu Hrami svyatoyi Katerini Oleksandrijskoyi Pislya smerti v kazni kolishnogo korolya bulo znajdeno 123 dukata pri borgah v 34 000 dukativ Chastinu borgiv zakrili rozprodavshi jogo bagatu kolekciyu tvoriv mistectva zalishok spisali diplomatichnim shlyahom Kritiki Suchasniki kritichno ocinyuvali diyalnist Ponyatovskogo ta jogo nadmirnu zacikavlenist predmetami mistectva zaznachavshi sho jomu krashe bulo b mati tron na Parnasi nizh v realnomu sviti Takozh vidomij visliv V Rosiyi baba korol a v Polshi korol baba yakraz pro period pravlinnya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo ta Katerini II zv yazok z yakoyu takozh zakidali korolyu yak prichinu tragediyi Polshi Perepohovannya1938 roku Stalin reshtki korolya peredav polskomu uryadu 30 lipnya 1938 roku prah korolya vivezeno do Polshi Reshtki zberigalisya v Troyickomu kosteli selisha Vovchin na richci Pulva za 35 km vid Berestya de ranishe stoyav rodovij mayetok Stanislava II Avgusta Ponyatovskogo Pislya pochatku drugoyi svitovoyi vijni Vovchin potrapiv u chislo teritorij priyednanih do Biloruskoyi RSR U seredini 50 h rokiv XX stolittya kostel vilucheno z derzhavnogo reyestru istoriko arhitekturnih pam yatok vikoristovuvano yak sklad Pohovannya Stanislava II Avgusta Ponyatovskogo rozgrabovano Zhovten 1988 r polskij uryad zvernuvsya do Mihajla Gorbachova z prohannyam dati zmogu perepohovati prah Stanislava II Avgusta u Varshavi Radyanska arheologichna ekspediciya na misci pohovannya viyavila fragmenti odyagu vzuttya korolya chastini koronacijnogo plasha Pro te sho stalo z zabalzamovanim tilom bronzovoyu koronoyu z pozolotoyu vidomo lishe z chutok Gruden 1988 r use sho zbereglosya povernuto polskij storoni Prah korolya pokoyitsya u varshavskomu Katedralnomu sobori Ivana Hrestitelya 1995 Korolivska bibliotekaVeliku knigozbirnyu Stanislava II Avgusta Ponyatovskogo peredali Najvishij Volinskij gimnaziyi u Kremenec 1805 roku Pislya Listopadovogo povstannya licej bulo zakrito i vin stav materialnoyu bazoyu dlya novozasnovanogo Universitetu Sv Volodimira Pislya Revolyuciyi fondi z universitetskoyi biblioteki peredano do Nacionalnoyi biblioteki imeni Vernadskogo de vona zberigayetsya doteper Kolekciya starozhitnostejZ chasiv yunosti majbutnij korol buv pristrasnim kolekcionerom zhivopisu monet kamej ta inshih vitvoriv mistectva Pershe polotno dlya svoyeyi kolekciyi Ponyatovskij pridbav u Bryusseli u 1748 roci u vici 16 rokiv Nadali vivchennya starozhitnostej ta hudozhnih cinnostej stalo jogo velicheznim zahoplennyam Takozh zbirka korolya mala j navchalne znachennya V kinci pravlinnya kolekciya Ponyatovskogo vmishala 2289 kartin 8000 antichnih monet 30 000 gravyur Zagalom zibrannya nalichuvalo blizko 100 tisyach predmetiv Osoblivu cikavist viklikaye velike zibrannya ridkisnih gem kamej ta intalij vid antichnih do yevropejskih HVI HVIII stolitt Pislya vidrechennya vid tronu Stanislav Avgust ne mayuchi mozhlivosti rozplatitisya groshima podaruvav 180 kartin lyudyam z svogo otochennya zamist platni za sluzhbu U cej zhe chas chastina kolekciyi dorogocinnij posud riznomanitni ridkosti bulo rozprodano desho rozkradeno Marmurovi kopiyi vidomih skulptur deyaki polotna opinilisya v kolekciyah Potockih Lyanckoronskih Radziviliv Pislya pereyizdu do Peterburgu Ponyatovskij perevozit tudi i chastinu svoyeyi kolekciyi Vin predstavlyaye rosijskim velmozham taki shedevri z svogo zibrannya yak Amur Gvido Reni abo Naruga nad Hristom shkoli Rembrandta deyaki z nih daruye peterburzkim mecenatam a imperatoru Pavlu I distayutsya monumentalni skulpturni grupi yaki j dosi znahodyatsya v Ermitazhi Pislya smerti Ponyatovskogo dlya pokrittya jogo borgiv kolekciya bula rozprodana chastina vidijshla do pleminnika korolya Stanislava Ponyatovskogo bagato ekzemplyariv potrapili do zibran providnih muzeyiv svitu ale dolya bagatoh predmetiv nevidoma TitulDei Gratia Rex Fidei Defensor Poloniae Magnus Dux Lithuaniae Russiae Prussiae Masoviae Samogitiae Kijoviae Volhyniae Podoliae Podlachiae Livoniae Smolensciae Severiae et Czerniechoviae Povnij titul polskoyu Z Bozej laski i woli narodu krol Polski wielki ksiaze litewski ruski pruski mazowiecki zmudzki kijowski wolynski podolski podlaski inflancki smolenski siewierski i czernihowski etc etc Ukrayinskoyu Bozhoyu Laskoyu i voleyu narodu korol Polshi Velikij knyaz Litovskij Ruskij Prusskij Mazoveckij Zhmudskij Kiyivskij Volinskij Podilskij Pidlyaskij Inflyantskij Smolenskij Siverskij Chernigivskij ta in Nagorodi ta zvannyaNagorodzhenij ordenami Bilogo orla 1755 Chornogo orla 1764 svyatogo apostola Andriya Pervozvannogo z diamantami 1787 udostoyenij pochesnogo chlenstva Peterburzkoyi AN 1777 chlen AN u Berlini 1791 PraciMemoires t 1 2 St Petersburg Leningrad 1914 1924 Div takozhKoliyivshina Barska konfederaciyaPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119095777 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 RKDartists d Track Q17299517 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Usenko P G Stanislav Avgust Ponyatovskij Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 9 S 803 Ponyatovskij Stanislav Avgust c 2013 VseslovA O Nyevyerov 1981 Muzej 2 Hudozhestvennie kollekcii dvuh Ponyatovskih rus moskva Sovyetskij hudozhnik s 171 Stanislav II Avgust Ponyatovskij biografiya P Gucal I Dem yanova Ponyatovskij Stanislav Avgust S 117 Siemienski L 1861 Ostatni rok zycia krola Stanislawa Augusta pol Krakow s 21 1 Stanislav Avgust Ponyatovskij yak mecenat i kolekcioner Culture pl ukr Procitovano 22 sichnya 2024 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Usenko P G Stanislav Avgust Ponyatovskij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 803 ISBN 978 966 00 1290 5 Korzon T Wewnetrzne dzieje Polski za Stanislawa Augusta 1764 1794 Krakow Warszawa 1897 T 1 Link Lenczowski A Poniatowski Ciolek Poniatowski Stanislaw h Ciolek 1676 1762 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1983 T XXVII 3 zeszyt 114 409 624 s S 471 481 Michalski J Stanislaw August Poniatowski Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow 2002 T XLI 4 S 612 640 Kostomarov N I Poslednie gody Rechi Pospolitoj t 1 2 SPb 1886 Korzon T Wewnetrzne dzieje Polski za Stanislawa Augusta t 1 3 Krakow Warszawa 1897 Zahorski A Stanislaw August politik Warszawa 1966 Goralski Z Stanislaw August w insurekcji kosciuszkowskiej Warszawa 1988 Zamojski A Ostatni krol Polski Warszawa 1990 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stanislav Avgust Ponyatovskij Stanislav Avgust Ponyatovskij Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 934 Stanislaus II August Poniatowski King of Poland Ponyatovskij Stanislav Avgust pol pol Stanislav II Avgust Ponyatovskij biografiya Zhittya i smert Stanislava Avgusta Ponyatovskogo Turistichnij Kobrin bel