Ставища́ни — село в Україні, у Білогірській селищній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 399 осіб.
село Ставищани | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Шепетівський район |
Громада | Білогірська селищна громада |
Облікова картка | село Ставищани |
Основні дані | |
Засноване | 1576 |
Населення | 399 |
Площа | 0,224 км² |
Густота населення | 1781,25 осіб/км² |
Поштовий індекс | 30222 |
Телефонний код | +380 3841 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°02′56″ пн. ш. 26°17′32″ сх. д. / 50.04889° пн. ш. 26.29222° сх. д.Координати: 50°02′56″ пн. ш. 26°17′32″ сх. д. / 50.04889° пн. ш. 26.29222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 253 м |
Водойми | Кума (притока Вілії) |
Місцева влада | |
Адреса ради | 30200, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, смт Білогір’я, вул. Шевченка, 44 |
Карта | |
Ставищани | |
Ставищани | |
Мапа | |
Біля села розташований Ставищанський гідрологічний заказник.
Історія
Стародавня історія
На території села виявлено знаряддя праці та зброю доби неоліту, бронзи та раннього заліза (VIII—VII ст. до н. ери).
Середньовіччя
По Різдву Христовому на землях сучасного Верхнього Погориння, на яких розташовані Ставищани, проживали слов'янські племена дулібів, що в VI–VII ст. створили одну з перших праукраїнських державних формацій і яка була зруйнована навалою азійської аварської орди.
Після знищення Аварського каганату у ІХ ст. королем франків Карлом Великим прямі нащадки дулібів — волиняни, відновили тут слов'янську державність.
Протягом Х ст. землі сучасних Ставищан, як і вся тодішня Волинь, увійшли до складу Київської Русі вже як складова Володимирського князівства. Волиняни стали одним з базових компонентів формування українського (русинського) етносу і є предками сучасного корінного українського населення села Ставищани та навколишніх сіл і містечок.
В ХІІ ст. за навколишні землі внаслідок феодального дроблення Київської Русі точилася боротьба між галицькими, волинськими, а пізніше і київськими князями.
З 1199 року землі сучасних Ставищан стали частиною об'єднаного Галицько-Волинського князівства, яке очолював князь Роман Мстиславич.
З 1212 року майбутня Ставищанщина знаходиться у складі переданого Лешком Білим Володимирського (Волинського) князівства на чолі з кн. Олександром Белзським.
В 1253 році навколишні землі увійшли до складу Галицько-Волинського королівства Русі — першого в історії України українського королівства, яке очолив перший український король Данило Галицький.
По занепаді в середині XIV ст. українського королівства — Галицько-Волинського королівства, майбутні Ставищанські землі разом з усією Волинською Україною увійшли до складу Великого Князівства Литовського.
Новітня історія
Давня назва села — Уніїв, до 1945 року — Войнегове. Село було центром Уніївської волості Острозького повіту Волинської губернії.
Село згадується в письмовому акті від 6 лютого 1681 року. Це був купчий документ, оформлений Андрієм Ліщинським.
В селі були волосне управління і фельдшер. Дворів було 81, де проживало 669 душ православних, 43 душі римо-католиків та 8 душ жидів. Власником земель і невеличкого ставу був поміщик С. П. Малиновський.
22 травня 2015 року в Ставищанах пройшли збори місцевої сільської релігійної громади — щодо визначення релігійної юрисдикції вірян в селі. Переважна більшість обрала УПЦ Київського Патріархату. До релігійної громади входить також село Кащенці, жителі якого підтримали ставищан
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Білогірської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Білогірського району, село увійшло до складу Шепетівського району.
Історико-культурні пам'ятки
Маєток графів Левандовських, тепер приміщення ставищанської лікарні.
Дерев'яна Православна церква в центральній частині села, розібрана за радянської влади.
Приміщення початкової школи.
Городище-"замчисько" в південній околиці села.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 26 травня 2015.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Ставищани [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stavisha ni selo v Ukrayini u Bilogirskij selishnij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 399 osib selo StavishaniKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Shepetivskij rajonGromada Bilogirska selishna gromadaOblikova kartka selo Stavishani Osnovni daniZasnovane 1576Naselennya 399Plosha 0 224 km Gustota naselennya 1781 25 osib km Poshtovij indeks 30222Telefonnij kod 380 3841Geografichni daniGeografichni koordinati 50 02 56 pn sh 26 17 32 sh d 50 04889 pn sh 26 29222 sh d 50 04889 26 29222 Koordinati 50 02 56 pn sh 26 17 32 sh d 50 04889 pn sh 26 29222 sh d 50 04889 26 29222Serednya visota nad rivnem morya 253 mVodojmi Kuma pritoka Viliyi Misceva vladaAdresa radi 30200 Hmelnicka obl Shepetivskij r n smt Bilogir ya vul Shevchenka 44KartaStavishaniStavishaniMapa Bilya sela roztashovanij Stavishanskij gidrologichnij zakaznik IstoriyaStarodavnya istoriya Na teritoriyi sela viyavleno znaryaddya praci ta zbroyu dobi neolitu bronzi ta rannogo zaliza VIII VII st do n eri Serednovichchya Po Rizdvu Hristovomu na zemlyah suchasnogo Verhnogo Pogorinnya na yakih roztashovani Stavishani prozhivali slov yanski plemena dulibiv sho v VI VII st stvorili odnu z pershih praukrayinskih derzhavnih formacij i yaka bula zrujnovana navaloyu azijskoyi avarskoyi ordi Pislya znishennya Avarskogo kaganatu u IH st korolem frankiv Karlom Velikim pryami nashadki dulibiv volinyani vidnovili tut slov yansku derzhavnist Protyagom H st zemli suchasnih Stavishan yak i vsya todishnya Volin uvijshli do skladu Kiyivskoyi Rusi vzhe yak skladova Volodimirskogo knyazivstva Volinyani stali odnim z bazovih komponentiv formuvannya ukrayinskogo rusinskogo etnosu i ye predkami suchasnogo korinnogo ukrayinskogo naselennya sela Stavishani ta navkolishnih sil i mistechok V HII st za navkolishni zemli vnaslidok feodalnogo droblennya Kiyivskoyi Rusi tochilasya borotba mizh galickimi volinskimi a piznishe i kiyivskimi knyazyami Z 1199 roku zemli suchasnih Stavishan stali chastinoyu ob yednanogo Galicko Volinskogo knyazivstva yake ocholyuvav knyaz Roman Mstislavich Z 1212 roku majbutnya Stavishanshina znahoditsya u skladi peredanogo Leshkom Bilim Volodimirskogo Volinskogo knyazivstva na choli z kn Oleksandrom Belzskim V 1253 roci navkolishni zemli uvijshli do skladu Galicko Volinskogo korolivstva Rusi pershogo v istoriyi Ukrayini ukrayinskogo korolivstva yake ocholiv pershij ukrayinskij korol Danilo Galickij Po zanepadi v seredini XIV st ukrayinskogo korolivstva Galicko Volinskogo korolivstva majbutni Stavishanski zemli razom z usiyeyu Volinskoyu Ukrayinoyu uvijshli do skladu Velikogo Knyazivstva Litovskogo Novitnya istoriya Davnya nazva sela Uniyiv do 1945 roku Vojnegove Selo bulo centrom Uniyivskoyi volosti Ostrozkogo povitu Volinskoyi guberniyi Selo zgaduyetsya v pismovomu akti vid 6 lyutogo 1681 roku Ce buv kupchij dokument oformlenij Andriyem Lishinskim V seli buli volosne upravlinnya i feldsher Dvoriv bulo 81 de prozhivalo 669 dush pravoslavnih 43 dushi rimo katolikiv ta 8 dush zhidiv Vlasnikom zemel i nevelichkogo stavu buv pomishik S P Malinovskij 22 travnya 2015 roku v Stavishanah projshli zbori miscevoyi silskoyi religijnoyi gromadi shodo viznachennya religijnoyi yurisdikciyi viryan v seli Perevazhna bilshist obrala UPC Kiyivskogo Patriarhatu Do religijnoyi gromadi vhodit takozh selo Kashenci zhiteli yakogo pidtrimali stavishan 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Bilogirskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bilogirskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Shepetivskogo rajonu Istoriko kulturni pam yatkiMayetok grafiv Levandovskih teper primishennya stavishanskoyi likarni Derev yana Pravoslavna cerkva v centralnij chastini sela rozibrana za radyanskoyi vladi Primishennya pochatkovoyi shkoli Gorodishe zamchisko v pivdennij okolici sela Primitki Arhiv originalu za 26 travnya 2015 Procitovano 26 travnya 2015 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Stavishani 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi