Сприйняття часу є предметом дослідження психології та нейронауки. Суб'єктивна оцінка людиною інтервалів часу варіюється в широких межах: так час, проведений стоянням у черзі сприймається довшим ніж проведений за цікавою і новою діяльністю. У сприйнятті часу виділяють темпоральні (часові) ілюзії, як-от ефект зупиненої стрілки годинника. Сприйняття часу вивчається експериментально, через дослідження нейронних механізмів роботи мозку, а також є предметом філософських спекуляцій.
Характеристика
За тривалий час дослідники накопичили ряд спостережень і закономірностей, які висвітлюють природу сприйняття часу людиною. Суб'єктивно час може тривати в кілька разів довше або коротше за об'єктивно виміряний. Відомим прикладом цього є «парадокс відпустки», який полягає в тому, що час добре проведеної відпустки пролітає для людини швидко, але у спогадах вона сприймається як довгий відрізок часу. Тому вчені говорять про окремий характер перспективного і ретроспективного сприйняття часу. Шлях, яким людина йде перший раз, сприймається довгим через велику кількість візуальної новизни. Натомість, коли шлях уже запам'ятований, в пам'яті залишається мало нових деталей саме цієї подорожі. Це дає змогу припускати, що впливає саме фокусування уваги, коли людина помічає більше деталей. Мозок у свою чергу з об'єму цієї інформації намагається здогадатись, скільки часу минуло. Це дозволяє пояснити, чому для дітей час рухається повільніше, ніж для старших людей. Американський психолог Віль'ям Джеймс у 1890 році писав, що «пришвидшена течія часу у дорослих пояснюється одноманітністю їх спогадів, а також спрощенням поглядів на прожите життя».
Фізіологічно, в мозку людини немає окремої системи, яка б відповідала за відмірювання часу. Роль мозочку пов'язують з відмірюванням часу в масштабі мілісекунд, а передньої лобної долі — секундних інтервалів.
Натомість годинник — це пристрій, створений людиною для вимірювання часу. За соціальним договором людство координує власну діяльність відповідно до часу на годиннику. Проте ваш мозок не сприймає тривалість у часі згідно зі стандартизованими одиницями хвилин і годин на годиннику. Час у нашому досвіді та спогадах належить до іншого роду часосприйняття.
Упродовж еволюції живі організми, зокрема й людина, розробили багато біологічних годинників, які допомагають нам слідкувати за часом. Різниця між численними внутрішніми вартовими часу нашого мозку полягає не тільки в шкалі відліку часу, але й у явищах, на які орієнтуються нейронні годинники. Деякі внутрішні годинники слідкують за зовнішніми процесами, наприклад циркадні годинники, що налаштовані на денне світло. Вони допомагають організму адаптуватися до ритму дня.
Інші внутрішні годинники фіксують явища внутрішнього походження, як-от клітини гіпокампу. Вони утворюють ланцюговий сигнал, подібний до ефекту доміно, який точно відстежує час тривалістю до десяти секунд. На сьогоднішній день нейронаука активно вивчає суть і явище мірила часу, яким користується мозок для фіксування наших переживань і спогадів, що здатні тривати від секунди чи хвилини до годин.
Ефекти
Хроностазис
— це часова ілюзія, коли момент появи чогось нового сприймається розтягнутим у часі. Наприклад після швидкої саккади очей на годинник з секундною стрілкою час її зупинки може сприйматися як значно більший за 1 секунду, тобто вона замирає. Припускають, що це може бути пов'язаним з фокусуванням уваги. Хроностазис не обмежується візуальним сприйняттям.
Каппа-ефект
Відноситься до сприйняття кількох послідовних стимулів. Сприйняття такої послідовності може мінятися як в більшу, так і у меншу сторону.
Вплив різних обставин
Вплив емоційних станів
Радість
Радість може сповільнювати сприйняття часу, якщо супроводжується збільшенням фокусування уваги.
Страх
Люди в екстремальних ситуаціях стверджують про своє сповільнення сприйняття під час їх, але це не підтверджується експериментальними даними. Таку ілюзію створює більший об'єм запам'ятованих деталей.
Депресія
Люди, які перебувають у депресії, адекватніше сприймають течію часу. Дослідники назвали це «депресивним реалізмом». Згідно з іншою точкою зору, для людей в стані депресії час суб'єктивно тече повільніше.
Вік
За даними психологів, суб'єктивна течія часу має властивість прискорюватися в людей з віком. Тобто для дітей час тече значно повільніше.
Речовини
Стимулятори викликають переоцінку тривалості часу, що минув, а депресанти і анестетики навпаки недооцінку.
Нейротрансміттери, такі як допамін і норадреналін, пов'язані з приємними переживаннями, прискорюють сприйняття часу.
Температура тіла
В дослідженнях припускається, що сприйняття часу прискорюється зі збільшенням температури і сповільнюється зі зменшенням.
Перспективи нейронауки
Перспективи філософії
Примітки
- . ARC.UA (укр.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.
- Yarrow K, Whiteley L, Rothwell JC, Haggard P (Feb 2006). Spatial consequences of bridging the saccadic gap. Vision Research. 46 (4): 545—555. doi:10.1016/j.visres.2005.04.019. PMID 16005489.
- Kornbrot DE, Msetfi RM, Grimwood MJ (21 August 2013). . PLOS ONE. 8 (8): e71585. doi:10.1371/journal.pone.0071585. PMC 3749223. PMID 23990960. Архів оригіналу за 14 лютого 2014. Процитовано 13 грудня 2016.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Rammsayer, T. (1989). Is there a common dopaminergic basis of time perception and reaction time?. Neuropsychobiology. 21: 37—42. PMID 2573003.
Див. також
- (Нервове кодування)
- Дежавю
- Просторові клітини
- Теорія кодування
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sprijnyattya chasu ye predmetom doslidzhennya psihologiyi ta nejronauki Sub yektivna ocinka lyudinoyu intervaliv chasu variyuyetsya v shirokih mezhah tak chas provedenij stoyannyam u cherzi sprijmayetsya dovshim nizh provedenij za cikavoyu i novoyu diyalnistyu U sprijnyatti chasu vidilyayut temporalni chasovi ilyuziyi yak ot efekt zupinenoyi strilki godinnika Sprijnyattya chasu vivchayetsya eksperimentalno cherez doslidzhennya nejronnih mehanizmiv roboti mozku a takozh ye predmetom filosofskih spekulyacij Ilyuziya zamirannya sekundnoyi strilki godinnika vinikaye pri shvidkomu poglyadi na nogo hronostazis HarakteristikaZa trivalij chas doslidniki nakopichili ryad sposterezhen i zakonomirnostej yaki visvitlyuyut prirodu sprijnyattya chasu lyudinoyu Sub yektivno chas mozhe trivati v kilka raziv dovshe abo korotshe za ob yektivno vimiryanij Vidomim prikladom cogo ye paradoks vidpustki yakij polyagaye v tomu sho chas dobre provedenoyi vidpustki prolitaye dlya lyudini shvidko ale u spogadah vona sprijmayetsya yak dovgij vidrizok chasu Tomu vcheni govoryat pro okremij harakter perspektivnogo i retrospektivnogo sprijnyattya chasu Shlyah yakim lyudina jde pershij raz sprijmayetsya dovgim cherez veliku kilkist vizualnoyi novizni Natomist koli shlyah uzhe zapam yatovanij v pam yati zalishayetsya malo novih detalej same ciyeyi podorozhi Ce daye zmogu pripuskati sho vplivaye same fokusuvannya uvagi koli lyudina pomichaye bilshe detalej Mozok u svoyu chergu z ob yemu ciyeyi informaciyi namagayetsya zdogadatis skilki chasu minulo Ce dozvolyaye poyasniti chomu dlya ditej chas ruhayetsya povilnishe nizh dlya starshih lyudej Amerikanskij psiholog Vil yam Dzhejms u 1890 roci pisav sho prishvidshena techiya chasu u doroslih poyasnyuyetsya odnomanitnistyu yih spogadiv a takozh sproshennyam poglyadiv na prozhite zhittya Fiziologichno v mozku lyudini nemaye okremoyi sistemi yaka b vidpovidala za vidmiryuvannya chasu Rol mozochku pov yazuyut z vidmiryuvannyam chasu v masshtabi milisekund a perednoyi lobnoyi doli sekundnih intervaliv Natomist godinnik ce pristrij stvorenij lyudinoyu dlya vimiryuvannya chasu Za socialnim dogovorom lyudstvo koordinuye vlasnu diyalnist vidpovidno do chasu na godinniku Prote vash mozok ne sprijmaye trivalist u chasi zgidno zi standartizovanimi odinicyami hvilin i godin na godinniku Chas u nashomu dosvidi ta spogadah nalezhit do inshogo rodu chasosprijnyattya Uprodovzh evolyuciyi zhivi organizmi zokrema j lyudina rozrobili bagato biologichnih godinnikiv yaki dopomagayut nam slidkuvati za chasom Riznicya mizh chislennimi vnutrishnimi vartovimi chasu nashogo mozku polyagaye ne tilki v shkali vidliku chasu ale j u yavishah na yaki oriyentuyutsya nejronni godinniki Deyaki vnutrishni godinniki slidkuyut za zovnishnimi procesami napriklad cirkadni godinniki sho nalashtovani na denne svitlo Voni dopomagayut organizmu adaptuvatisya do ritmu dnya Inshi vnutrishni godinniki fiksuyut yavisha vnutrishnogo pohodzhennya yak ot klitini gipokampu Voni utvoryuyut lancyugovij signal podibnij do efektu domino yakij tochno vidstezhuye chas trivalistyu do desyati sekund Na sogodnishnij den nejronauka aktivno vivchaye sut i yavishe mirila chasu yakim koristuyetsya mozok dlya fiksuvannya nashih perezhivan i spogadiv sho zdatni trivati vid sekundi chi hvilini do godin EfektiHronostazis ce chasova ilyuziya koli moment poyavi chogos novogo sprijmayetsya roztyagnutim u chasi Napriklad pislya shvidkoyi sakkadi ochej na godinnik z sekundnoyu strilkoyu chas yiyi zupinki mozhe sprijmatisya yak znachno bilshij za 1 sekundu tobto vona zamiraye Pripuskayut sho ce mozhe buti pov yazanim z fokusuvannyam uvagi Hronostazis ne obmezhuyetsya vizualnim sprijnyattyam Kappa efekt Vidnositsya do sprijnyattya kilkoh poslidovnih stimuliv Sprijnyattya takoyi poslidovnosti mozhe minyatisya yak v bilshu tak i u menshu storonu Vpliv riznih obstavinVpliv emocijnih staniv Radist Radist mozhe spovilnyuvati sprijnyattya chasu yaksho suprovodzhuyetsya zbilshennyam fokusuvannya uvagi Strah Lyudi v ekstremalnih situaciyah stverdzhuyut pro svoye spovilnennya sprijnyattya pid chas yih ale ce ne pidtverdzhuyetsya eksperimentalnimi danimi Taku ilyuziyu stvoryuye bilshij ob yem zapam yatovanih detalej Depresiya Lyudi yaki perebuvayut u depresiyi adekvatnishe sprijmayut techiyu chasu Doslidniki nazvali ce depresivnim realizmom Zgidno z inshoyu tochkoyu zoru dlya lyudej v stani depresiyi chas sub yektivno teche povilnishe Vik Za danimi psihologiv sub yektivna techiya chasu maye vlastivist priskoryuvatisya v lyudej z vikom Tobto dlya ditej chas teche znachno povilnishe Rechovini Stimulyatori viklikayut pereocinku trivalosti chasu sho minuv a depresanti i anestetiki navpaki nedoocinku Nejrotransmitteri taki yak dopamin i noradrenalin pov yazani z priyemnimi perezhivannyami priskoryuyut sprijnyattya chasu Temperatura tila V doslidzhennyah pripuskayetsya sho sprijnyattya chasu priskoryuyetsya zi zbilshennyam temperaturi i spovilnyuyetsya zi zmenshennyam Perspektivi nejronaukiPerspektivi filosofiyiPrimitki ARC UA ukr Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 24 serpnya 2020 Yarrow K Whiteley L Rothwell JC Haggard P Feb 2006 Spatial consequences of bridging the saccadic gap Vision Research 46 4 545 555 doi 10 1016 j visres 2005 04 019 PMID 16005489 Kornbrot DE Msetfi RM Grimwood MJ 21 August 2013 PLOS ONE 8 8 e71585 doi 10 1371 journal pone 0071585 PMC 3749223 PMID 23990960 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2014 Procitovano 13 grudnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Rammsayer T 1989 Is there a common dopaminergic basis of time perception and reaction time Neuropsychobiology 21 37 42 PMID 2573003 Div takozhNervove koduvannya Dezhavyu Prostorovi klitini Teoriya koduvannya