Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Споруди античного Дамаску — споруди, зведені у елліністичний, римський та ранньовізантійський періоди в історії столиці сучасної Сирії міста Дамаск, окремі залишки яких дійшли і до наших часів.
У Дамаску активна людська діяльність не припинялась і по завершенні античних часів — більше того, він побував столицею халіфів, зростав та наразі є найбільшим містом Сирії. Це призвело до знищення майже всіх монументальних споруд стародавнього міста, хоча кілька об'єктів (або залишків об'єктів) римського періоду все ще можливо оглянути.
Храм Юпітера
Найграндіознішою культовою спорудою античного Дамаска було святилище Юпітера Дамаського (за повною титулатурою він тут прозивався Iuppiter Optimus Maximus Damascenus). Багато дослідників вважають, що це була конверсія стародавнього семітського культу Хадада, котрий, як і звичний нам Зевс/Юпітер, завідував грозою. Втім, інші вказують на відсутність свідчень щодо пошановування Хадада в античному Дамаску та елліністичний характер центрального поселення, котре знаходилось в межах оборонних мурів.
Святилище мало два розташовані один в одному двори прямокутної форми — зовнішній теменос розмірами 380х310 метрів та внутрішній периболос, котрий нараховував 156х97 метрів і в якому розташовувався власне Храм Юпітера. Враховуючи, що все це знаходилось в межах міських стін, де цінність землі зазвичай стрімко зростала, самі розміри святилища свідчать про його особливу роль для мешканців Дамаска. По внутрішньому периметру як периболоса, так і теменоса з усіх чотирьох боків тягнулись портики, а на західній та східній сторонах останнього облаштували два парадні входи (пропілеї). Зведення цього грандіозного комплексу зайняло майже все 1 століття н. е.
Із перемогою християнства в кінці 4 століття Храм Юпітера перетворили на церкву Івана Хрестителя. А після арабського завоювання при халіфі Аль-Валіді I на місці колишнього святилища звели Велику Мечеть (Мечеть Омеядів). Наразі серед споруд її комплексу можливо оглянути лише фрагмент західних пропілеїв із чудовими капітелями та різьбленими елементами, менш вражаючі залишки східних пропілеїв та одну зі стін святилища, інкорпоровану у Мечеть Омеядів (два останні об'єкти можливо побачити на фото зі статті за цим посиланням [Архівовано 30 квітня 2019 у Wayback Machine.]).
Брами міста
Римське місто оточували мури овальної форми із вісьмома брамами, кожна з яких була присвячена якомусь небесному тілу (ці відомості дійшли до нас завдяки середньовічним арабським хроністам). У мусульманський період оборонні споруди зазнали сильної перебудови, хоча окремі елементи мурів саме римського походження збереглись.
Що стосується брам, то наразі із них свою первісну форму більш менш зберігає лише одна — Баб-Шаркі (араб. «Східна», в античності — «Брама Сонця»). Споруджена на початку 1 століття н. е. в часи правління Октавіана Августа, через дві сотні років вона зазнала перебудови під час правління імператора Септимія Севера або його наступника Каракалли. Пройшовши через неї, античний мандрівник потрапляв на східне завершення головної вулиці міста — декуманусу максимусу. Брама має три проїзди — центральний для колісниць та возів і два менші бічні, призначені для пішоходів. Саме біля цієї брами у вересні 635 року захисники міста оголосили про свою капітуляцію під час , що надало їм можливість покинути його. Втім, у інших джерелах вказується протилежна (в буквальному сенсі) точка зору — через Баб-Шаркі увірвався арабський полководець Халід-інб-аль-Валід, що й змусило містян оголосити про капітуляцію біля західних воріт Баб-аль-Джабія. В будь-якому випадку, це по суті стало остаточним завершенням античного періоду Дамаска. Під час правління Нур ад-Діна Зенгі (1154—1174) над брамою спорудили мінарет. А якщо дивитись на неї із зовнішньої (східної) сторони, то праворуч знаходяться залишки однієї з двох оборонних веж, якими підсилили оборону цієї ділянки у 1248—1249 роках. Станом на кінець 19 століття всі проїзди брами були закладені, а її сучасний вигляд став наслідком реконструкції в період французького управління Сирією.
Також можливо відзначити браму Баб-Кісан (не перекладається як власне ім'я, а у старовину рахувалась «Брамою Сатурна»). Християни вважають, що саме біля неї апостола Павла спустили зі стіни у корзині, коли він був вимушений тікати з Дамаску через конфлікт із керівництвом юдейської общини. В основі споруди збереглись блоки римського періоду, проте вона була спершу перебудована все тим же Нур ад-Діном Зенгі, а потім мамлюками у 1364 році (наявна зараз арка носить виразні риси саме мамлюкського стилю). В кінці 19 століття мелькітський патріарх Грегорі II Джозеф (Gregory II Youssef) придбав ділянку із брамою, на основі якої в подальшому створили каплицю Святого Павла (відкрита у 1939 році).
Ще 5 дамаських брам, котрі знаходяться на місці колишніх воріт античного міста, пройшли сильну перебудову в часи правління Зангідів, Аюбідів чи мамлюків, хоча щонайменше в основі двох з них залишились римські фундаменти. Нарешті, восьма брама Баб-Наср (її антична присвята невідома) була зруйнована у 1393 році за наказом мамлюкського султана. Незадовго до того її перебудував полководець Мінташ, котрий у підсумку підняв повстання, проте зазнав поразки у боротьбі з урядовими військами. Слідом за цим від султана прийшов наказ зруйнувати браму дощенту, щоб ніхто не називав цю прекрасну оновлену споруду іменем Мінташа.
Зведена інформація про античні брами Дамаску наведена у таблиці (можливо відзначити, що ще одна існуюча наразі брама міста — Баб-аль-Фарадж — не мала античного відповідника).
| Сучасна назва | Римська присвята | Перебудова | Коментар |
| Баб-аль-Фарадіс | Меркурій | 1132-1142 | |
| Баб-аль-Салам | Місяць | 1171-1172, 1243 | |
| Баб-Тума | Венера | 1227, 1333—1334 | |
| Баб-Шаркі | Сонце | - | гарно збережена римська споруда |
| Баб-Кісан | Сатурн | 1154, 1364 | перетворена на каплицю Св. Павла |
| Баб-аль-Сагір | Марс | 1156 | основа із римських блоків |
| Баб-аль-Джабія | Юпітер | 1164, 1227 | основа із римських блоків |
| Баб-аль-Наср | невідомо | 2 пол. 14 ст. | зруйнована біля 1393 |
Вулиця з колонами
Від східних воріт Баб-Шаркі до західних Баб-аль-Джабія через все античне місто прямувала його головна вулиця, котрою в даному випадку був декуманус максимус. Вона мала ширину 26 метрів та включала 14-метровий центральний проїзд і розташовані обабіч протяжні портики коринфського ордеру. Можливо відзначити, що такий архітектурний прийом був вельми популярний в часи розквіту римської імперії, а гарно чи задовільно збережені зразки вулиць з колоннами наразі можливо побачити у Герасі (Йорданія), та (Туреччина). Що стосується дамаського декуманусу, його колонади повністю втрачені, хоча сам він став основою сучасних вулиць Мідхат-Паша та Баб-Шаркі.
Втім, одну античну споруду (точніше — її залишки) тут все-таки можливо побачити. Це римська тріумфальна арка, віднайдена французькими археологами у 1947 році на глибині п'яти метрів та згодом частково відновлена. За одним із припущень, її звели на відзначення подій 64 року до н. е., коли Дамаск став частиною римської імперії. Первісно арка становила собою тетрапілон — споруду із чотирьох розташованих по кутах квадрату елементів, котру зазвичай зводили на перетині двох проїздів. Як приклад можна навести північний тетрапілон Гераси, проте дамаська арка була значно грандіознішою та мала на кожному з чотирьох фасадів по три проходи (як і у випадку з Баб-Шаркі, більший центральний та два менші бічні). При цьому те, що сьогодні відновлено, становить лише один бічний прохід від східного фасаду.
За чотири сотні метрів далі на захід по вулиці археологи виявили підмурівки споруди, котра, ймовірно, була ще одним тетрапілоном — але особливої форми, так званим тетракіоніоном (із чотирма окремими кутовими елементами). Якщо ці припущення правдиві, то тут знаходилось щось подібне за загальною схемою до герасенського тетракіоніону. Крім того, за певними свідченнями з арабських джерел, у центрі споруди (по суті — площі) підносилась колона зі статуєю.
Театр Ірода
За повідомленням Йосипа Флавія, Ірод Великий подарував Дамаску театр (тобто профінансував його будівництво). Ця споруда, котра вийшла із ужитку в 1-й половині 6 століття н. е., не тільки не збереглась, але навіть місце її розташування тривалий час було невідоме. Втім, у підсумку встановили, що одна з відомих дамаських споруд — Бейт-ал-Аккад (будинок османського періоду, а до того мамлюкський палац) — стоїть на залишках театру. При цьому спершу звернули увагу на специфічний напівокруглий контур вулиць оточуючого кварталу, а потім підтвердили здогадку розкопками у дворі будинку, під час яких виявили залишки сцени. За непрямими ознаками театр мав діаметр у 93 метри, що зіставне зі спорудою у сирійській Пальмірі (могла вміщати від 7 до 9 тисяч осіб).
Див. також
Примітки
- Millar, Fergus (1993). The Roman Near East, 31 B.C.-A.D. 337 (англ.). Harvard University Press. ISBN .
- III, John A. Shoup (25 жовтня 2018). The History of Syria (англ.). ABC-CLIO. ISBN .
- Manager. Bab Kisan , where St. Paul escaped from Damascus. syriatimes.sy (брит.). Процитовано 6 листопада 2019.
- Bab Kisan: View of old city wall // CurateND. curate.nd.edu. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 6 листопада 2019.
- Moaz, Abd al-Razzaq; Tabbaa, Yasser; Takieddine, Zina; Daiber, Verena; Bakkour, Dina; Hafian, Wa'al; Hasan, Haytham; Mayor, Balázs; Michaudel, Benjamin (2015). The Ayyubid Era. Art and Architecture in Medieval Syria (ісп.). Museum With No Frontiers, MWNF (Museum Ohne Grenzen). ISBN .
- Ṣaṣrā, Muḥammad ibn Muḥammad Ibn (1963). A Chronicle of Damascus, 1389-1397 (англ.). University of California Press.
- Burns, Ross (30 червня 2009). Monuments of Syria: A Guide (англ.). I.B.Tauris. ISBN .
- Demeter, Daniel (9 квітня 2015). Damascus – Gates & Towers دمشق – البوابات و الابراج. Syria Photo Guide (амер.). Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 листопада 2019.
- Finegan, Jack (30 жовтня 2014). The Archeology of the New Testament: The Mediterranean World of the Early Christian Apostles (англ.). Routledge. ISBN .
- Burns, Ross (11 червня 2007). Damascus: A History (англ.). Routledge. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sporudi antichnogo Damasku sporudi zvedeni u ellinistichnij rimskij ta rannovizantijskij periodi v istoriyi stolici suchasnoyi Siriyi mista Damask okremi zalishki yakih dijshli i do nashih chasiv U Damasku aktivna lyudska diyalnist ne pripinyalas i po zavershenni antichnih chasiv bilshe togo vin pobuvav stoliceyu halifiv zrostav ta narazi ye najbilshim mistom Siriyi Ce prizvelo do znishennya majzhe vsih monumentalnih sporud starodavnogo mista hocha kilka ob yektiv abo zalishkiv ob yektiv rimskogo periodu vse she mozhlivo oglyanuti Zmist 1 Hram Yupitera 2 Brami mista 3 Vulicya z kolonami 4 Teatr Iroda 5 Div takozh 6 PrimitkiHram Yupiterared nbsp Zalishki zahidnih propileyiv Hramu Yupitera Najgrandioznishoyu kultovoyu sporudoyu antichnogo Damaska bulo svyatilishe Yupitera Damaskogo za povnoyu titulaturoyu vin tut prozivavsya Iuppiter Optimus Maximus Damascenus Bagato doslidnikiv vvazhayut sho ce bula konversiya starodavnogo semitskogo kultu Hadada kotrij yak i zvichnij nam Zevs Yupiter zaviduvav grozoyu Vtim inshi vkazuyut na vidsutnist svidchen shodo poshanovuvannya Hadada v antichnomu Damasku ta ellinistichnij harakter centralnogo poselennya kotre znahodilos v mezhah oboronnih muriv nbsp Dekor zahidnih propileyiv reprodukciya zobrazhennya 1870 roku Svyatilishe malo dva roztashovani odin v odnomu dvori pryamokutnoyi formi zovnishnij temenos rozmirami 380h310 metriv ta vnutrishnij peribolos kotrij narahovuvav 156h97 metriv i v yakomu roztashovuvavsya vlasne Hram Yupitera Vrahovuyuchi sho vse ce znahodilos v mezhah miskih stin de cinnist zemli zazvichaj strimko zrostala sami rozmiri svyatilisha svidchat pro jogo osoblivu rol dlya meshkanciv Damaska Po vnutrishnomu perimetru yak peribolosa tak i temenosa z usih chotiroh bokiv tyagnulis portiki a na zahidnij ta shidnij storonah ostannogo oblashtuvali dva paradni vhodi propileyi Zvedennya cogo grandioznogo kompleksu zajnyalo majzhe vse 1 stolittya n e 1 Iz peremogoyu hristiyanstva v kinci 4 stolittya Hram Yupitera peretvorili na cerkvu Ivana Hrestitelya A pislya arabskogo zavoyuvannya pri halifi Al Validi I na misci kolishnogo svyatilisha zveli Veliku Mechet Mechet Omeyadiv Narazi sered sporud yiyi kompleksu mozhlivo oglyanuti lishe fragment zahidnih propileyiv iz chudovimi kapitelyami ta rizblenimi elementami mensh vrazhayuchi zalishki shidnih propileyiv ta odnu zi stin svyatilisha inkorporovanu u Mechet Omeyadiv dva ostanni ob yekti mozhlivo pobachiti na foto zi statti za cim posilannyam Arhivovano 30 kvitnya 2019 u Wayback Machine Brami mistared nbsp Karta starogo mista z poznachennyam miscya roztashuvannya bram Damaska Brama Bab al Faradzh u verhnomu livomu kuti ne isnuvala v antichni chasi Zrujnovana brama Bab Nasr jmovirno znahodilas na zahodi mista pivdennishe vid citadeli Rimske misto otochuvali muri ovalnoyi formi iz vismoma bramami kozhna z yakih bula prisvyachena yakomus nebesnomu tilu ci vidomosti dijshli do nas zavdyaki serednovichnim arabskim hronistam U musulmanskij period oboronni sporudi zaznali silnoyi perebudovi hocha okremi elementi muriv same rimskogo pohodzhennya zbereglis nbsp Suchasnij viglyad brami Bab Sharki nbsp Vid na zamurovanu bramu Bab Sharki v kinci 19 stolittya Sho stosuyetsya bram to narazi iz nih svoyu pervisnu formu bilsh mensh zberigaye lishe odna Bab Sharki arab Shidna v antichnosti Brama Soncya Sporudzhena na pochatku 1 stolittya n e v chasi pravlinnya Oktaviana Avgusta cherez dvi sotni rokiv vona zaznala perebudovi pid chas pravlinnya imperatora Septimiya Severa abo jogo nastupnika Karakalli Projshovshi cherez neyi antichnij mandrivnik potraplyav na shidne zavershennya golovnoyi vulici mista dekumanusu maksimusu Brama maye tri proyizdi centralnij dlya kolisnic ta voziv i dva menshi bichni priznacheni dlya pishohodiv Same bilya ciyeyi brami u veresni 635 roku zahisniki mista ogolosili pro svoyu kapitulyaciyu pid chas shturmu Damaska arabami 2 sho nadalo yim mozhlivist pokinuti jogo Vtim u inshih dzherelah vkazuyetsya protilezhna v bukvalnomu sensi tochka zoru cherez Bab Sharki uvirvavsya arabskij polkovodec Halid inb al Valid sho j zmusilo mistyan ogolositi pro kapitulyaciyu bilya zahidnih vorit Bab al Dzhabiya V bud yakomu vipadku ce po suti stalo ostatochnim zavershennyam antichnogo periodu Damaska Pid chas pravlinnya Nur ad Dina Zengi 1154 1174 nad bramoyu sporudili minaret A yaksho divitis na neyi iz zovnishnoyi shidnoyi storoni to pravoruch znahodyatsya zalishki odniyeyi z dvoh oboronnih vezh yakimi pidsilili oboronu ciyeyi dilyanki u 1248 1249 rokah Stanom na kinec 19 stolittya vsi proyizdi brami buli zakladeni a yiyi suchasnij viglyad stav naslidkom rekonstrukciyi v period francuzkogo upravlinnya Siriyeyu nbsp Kaplicya Svyatogo Pavla sporudzhena na osnovi brami Bab Kisan Takozh mozhlivo vidznachiti bramu Bab Kisan ne perekladayetsya yak vlasne im ya a u starovinu rahuvalas Bramoyu Saturna Hristiyani vvazhayut sho same bilya neyi apostola Pavla spustili zi stini u korzini koli vin buv vimushenij tikati z Damasku cherez konflikt iz kerivnictvom yudejskoyi obshini V osnovi sporudi zbereglis bloki rimskogo periodu prote vona bula spershu perebudovana vse tim zhe Nur ad Dinom Zengi a potim mamlyukami u 1364 roci nayavna zaraz arka nosit virazni risi same mamlyukskogo stilyu V kinci 19 stolittya melkitskij patriarh Gregori II Dzhozef Gregory II Youssef pridbav dilyanku iz bramoyu na osnovi yakoyi v podalshomu stvorili kaplicyu Svyatogo Pavla vidkrita u 1939 roci 3 4 5 She 5 damaskih bram kotri znahodyatsya na misci kolishnih vorit antichnogo mista projshli silnu perebudovu v chasi pravlinnya Zangidiv Ayubidiv chi mamlyukiv hocha shonajmenshe v osnovi dvoh z nih zalishilis rimski fundamenti Nareshti vosma brama Bab Nasr yiyi antichna prisvyata nevidoma bula zrujnovana u 1393 roci za nakazom mamlyukskogo sultana Nezadovgo do togo yiyi perebuduvav polkovodec Mintash kotrij u pidsumku pidnyav povstannya prote zaznav porazki u borotbi z uryadovimi vijskami Slidom za cim vid sultana prijshov nakaz zrujnuvati bramu doshentu shob nihto ne nazivav cyu prekrasnu onovlenu sporudu imenem Mintasha 6 Zvedena informaciya pro antichni brami Damasku navedena u tablici mozhlivo vidznachiti sho she odna isnuyucha narazi brama mista Bab al Faradzh ne mala antichnogo vidpovidnika 7 8 Suchasna nazva Rimska prisvyata Perebudova Komentar Bab al Faradis Merkurij 1132 1142 Bab al Salam Misyac 1171 1172 1243 Bab Tuma Venera 1227 1333 1334 Bab Sharki Sonce garno zberezhena rimska sporuda Bab Kisan Saturn 1154 1364 peretvorena na kaplicyu Sv Pavla Bab al Sagir Mars 1156 osnova iz rimskih blokiv Bab al Dzhabiya Yupiter 1164 1227 osnova iz rimskih blokiv Bab al Nasr nevidomo 2 pol 14 st zrujnovana bilya 1393Vulicya z kolonamired Vid shidnih vorit Bab Sharki do zahidnih Bab al Dzhabiya cherez vse antichne misto pryamuvala jogo golovna vulicya kotroyu v danomu vipadku buv dekumanus maksimus Vona mala shirinu 26 metriv ta vklyuchala 14 metrovij centralnij proyizd i roztashovani obabich protyazhni portiki korinfskogo orderu Mozhlivo vidznachiti sho takij arhitekturnij prijom buv velmi populyarnij v chasi rozkvitu rimskoyi imperiyi a garno chi zadovilno zberezheni zrazki vulic z kolonnami narazi mozhlivo pobachiti u Gerasi Jordaniya Perge ta Side Turechchina Sho stosuyetsya damaskogo dekumanusu jogo kolonadi povnistyu vtracheni hocha sam vin stav osnovoyu suchasnih vulic Midhat Pasha ta Bab Sharki nbsp Rimska triumfalna arka nbsp Rimska triumfalna arka z inshoyi storoni Vtim odnu antichnu sporudu tochnishe yiyi zalishki tut vse taki mozhlivo pobachiti Ce rimska triumfalna arka vidnajdena francuzkimi arheologami u 1947 roci na glibini p yati metriv ta zgodom chastkovo vidnovlena Za odnim iz pripushen yiyi zveli na vidznachennya podij 64 roku do n e koli Damask stav chastinoyu rimskoyi imperiyi 9 Pervisno arka stanovila soboyu tetrapilon sporudu iz chotiroh roztashovanih po kutah kvadratu elementiv kotru zazvichaj zvodili na peretini dvoh proyizdiv Yak priklad mozhna navesti pivnichnij tetrapilon Gerasi prote damaska arka bula znachno grandioznishoyu ta mala na kozhnomu z chotiroh fasadiv po tri prohodi yak i u vipadku z Bab Sharki bilshij centralnij ta dva menshi bichni Pri comu te sho sogodni vidnovleno stanovit lishe odin bichnij prohid vid shidnogo fasadu Za chotiri sotni metriv dali na zahid po vulici arheologi viyavili pidmurivki sporudi kotra jmovirno bula she odnim tetrapilonom ale osoblivoyi formi tak zvanim tetrakionionom iz chotirma okremimi kutovimi elementami Yaksho ci pripushennya pravdivi to tut znahodilos shos podibne za zagalnoyu shemoyu do gerasenskogo tetrakionionu Krim togo za pevnimi svidchennyami z arabskih dzherel u centri sporudi po suti ploshi pidnosilas kolona zi statuyeyu 10 Teatr Irodared nbsp Budinok Bejt al Akkad yakij stoyit na zalishkah teatru Iroda Za povidomlennyam Josipa Flaviya Irod Velikij podaruvav Damasku teatr tobto profinansuvav jogo budivnictvo Cya sporuda kotra vijshla iz uzhitku v 1 j polovini 6 stolittya n e ne tilki ne zbereglas ale navit misce yiyi roztashuvannya trivalij chas bulo nevidome Vtim u pidsumku vstanovili sho odna z vidomih damaskih sporud Bejt al Akkad budinok osmanskogo periodu a do togo mamlyukskij palac stoyit na zalishkah teatru Pri comu spershu zvernuli uvagu na specifichnij napivokruglij kontur vulic otochuyuchogo kvartalu a potim pidtverdili zdogadku rozkopkami u dvori budinku pid chas yakih viyavili zalishki sceni Za nepryamimi oznakami teatr mav diametr u 93 metri sho zistavne zi sporudoyu u sirijskij Palmiri mogla vmishati vid 7 do 9 tisyach osib 10 Div takozhred Istoriya antichnogo DamaskaPrimitkired Millar Fergus 1993 The Roman Near East 31 B C A D 337 angl Harvard University Press ISBN 9780674778863 III John A Shoup 25 zhovtnya 2018 The History of Syria angl ABC CLIO ISBN 9781440858352 Manager Bab Kisan where St Paul escaped from Damascus syriatimes sy brit Procitovano 6 listopada 2019 Bab Kisan View of old city wall CurateND curate nd edu Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 6 listopada 2019 Moaz Abd al Razzaq Tabbaa Yasser Takieddine Zina Daiber Verena Bakkour Dina Hafian Wa al Hasan Haytham Mayor Balazs Michaudel Benjamin 2015 The Ayyubid Era Art and Architecture in Medieval Syria isp Museum With No Frontiers MWNF Museum Ohne Grenzen ISBN 9783902782175 Ṣaṣra Muḥammad ibn Muḥammad Ibn 1963 A Chronicle of Damascus 1389 1397 angl University of California Press Burns Ross 30 chervnya 2009 Monuments of Syria A Guide angl I B Tauris ISBN 9780857714893 Demeter Daniel 9 kvitnya 2015 Damascus Gates amp Towers دمشق البوابات و الابراج Syria Photo Guide amer Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 6 listopada 2019 Finegan Jack 30 zhovtnya 2014 The Archeology of the New Testament The Mediterranean World of the Early Christian Apostles angl Routledge ISBN 9781317605058 a b Burns Ross 11 chervnya 2007 Damascus A History angl Routledge ISBN 9781134488506 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sporudi antichnogo Damasku amp oldid 40706842