Лише Веста зазвичай достатньо яскрава щоб її можна було побачити неозброєним оком За ідеальних умов спостереження з дуже

Лише Веста зазвичай достатньо яскрава, щоб її можна було побачити неозброєним оком. За ідеальних умов спостереження з дуже темним небом, людина з хорошим зором може також побачити Цереру, а також Палладу та Іриду в їх рідкісних перигелієвих протистояннях.

Всі наведені нижче астероїди можуть досягати видимої зоряної величини, яка перевищує або дорівнює +8,3. Жоден з астероїдів у зовнішній частині поясу астероїдів ніколи не зможе досягти такої яскравості. Навіть Гігея та Інтерамнія рідко досягають величин вище +10,0. Це пов'язано з різним розподілом спектральних типів у різних частинах поясу астероїдів: всі астероїди з найвищим альбедо зосереджені ближче до орбіти Марса, а типи C і D зі значно нижчим альбедо поширені у зовнішньому поясі. Астероїди з дуже великими ексцентриситетами орбіт досягають своєї максимальної зоряної величини рідко, коли їхній перигелій дуже близький до геліоцентричного з'єднання із Землею, або (у випадку 99942 Апофіс, (152680) 1998 KJ₉, (153814) 2001 WN₅ і 367943 Дуенде), коли астероїд проходить дуже близько до Землі.

Список

Назва	Мінімальна зоряна величина	Велика піввісь, а.о.	Ексцентриситет	Діаметр, км	Рік відкриття
99942 Апофіс	3,4*	0,922	0,191	0,32	2004
4 Веста	5,20	2,361	0,089172	529	1807
2 Паллада	6,49	2,773	0,230725	544	1802
1 Церера	6,65	2,766	0,079905	952	1801
7 Ірида	6,73	2,385	0,231422	200	1847
433 Ерос	6,8	1,458	0,222725	34 × 11 × 11	1898
(153814) 2001 WN5	6,85	1,711	0,467207	0,93	2001
367943 Дуенде	7,04	0,910	0,089319	0,04 × 0,02	2012
6 Геба	7,5	2,425	0,201726	186	1847
3 Юнона	7,5	2,668	0,258194	233	1804
18 Мельпомена	7,5	2,296	0,218708	141	1852
(152680) 1998 KJ9	7,74	1,448	0,639770	0,5	1998
15 Евномія	7,9	2,643	0,187181	268	1851
8 Флора	7,9	2,202	0,156207	128	1847
324 Бамберга	8,0	2,682	0,338252	229	1892
1036 Ганімед	8,1	2,6657	0,533710	32	1924
9 Метіда	8,1	2,387	0,121441	190	1848
192 Навсікая	8,2	2,404	0,246216	103	1879
20 Массалія	8,3	2,409	0,142880	145	1852

Див. також

Джерела

Martinez, Patrick (1994). The Observer's Guide to Astronomy. Cambridge University Press. с. 298.
NEODyS. newton.spacedys.com. Процитовано 25 березня 2023.
Minor Planet Ephemeris Service: Query Results. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 25 березня 2023.

[1] Martinez, Patrick (1994). The Observer's Guide to Astronomy. Cambridge University Press. с. 298.

[2] NEODyS. newton.spacedys.com. Процитовано 25 березня 2023.

[3] Minor Planet Ephemeris Service: Query Results. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 25 березня 2023.