Спаське адміралтейство (також Спаська верф) — один з центрів кораблебудування в місті Миколаїв, що розташовувався на березі річки Південний Буг. Створений головним чином зусиллями командира Чорноморського флоту та військового губернатора Миколаєва і Севастополя Олексія Самуїловича Грейга у 1826 році.
Спаське адміралтейство | ||||
---|---|---|---|---|
Генеральний план колишнього Спаського адміралтейства з показом місця, обраного для побудови елінгу, 20 січня 1875 | ||||
46°58′39″ пн. ш. 31°57′46″ сх. д. / 46.97750° пн. ш. 31.96278° сх. д. | ||||
Статус | не існує | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Миколаїв | |||
Автор проєкту | Г. О. Потьомкін | |||
Архітектор | Л. А. Опацький | |||
Будівник | О. О. Перовський | |||
Побудовано на кошти | О. О. Перовський | |||
Засновник | О. С. Грейг | |||
Засновано | 1826 | |||
Перша згадка | 1788 — 1791 | |||
Будівництво | 1826 — 1828 | |||
Власник | О. О. Перовський Російська імперія | |||
Спаське адміралтейство (Україна) | ||||
Верф існувала переважно коштом державних замовлень на будування військових кораблів з підряду в місцевих купців. Такий підхід забезпечував кращу якість і більш високі темпи робіт будівництва.
Передумови створення
Перші відомості про заснування Спаського адміралтейства з'явилися незадовго після заснування у 1788 році головної верфі — Миколаївського адміралтейства. З доповідей будівника міста і верфей М. Л. Фалєєва адміралу М. С. Мордвинову відомо, що князь Г. О. Потьомкін доручав Фалєєву «всі великі судна і кораблі будувати в Миколаєві на Бузі, де визначив доку і калям (елінгам) бути і гавань дерев'яну зробити». При цьому через велику вартість таких робіт від більшої частини цих планів довелося відмовитися, проте навіть у скороченому варіанті проєкту в Спаську передбачалося створення сухого доку для будівництва та ремонту кораблів: «бути адміралтейству і верфі на Інгулі, де тепер побудова кораблів виробляється, а на Бузі, зважаючи на наявну там джерельну воду, мати док, в якій напускати і випускати її без машини».
Свою назву адміралтейство отримало через місце його розташування, оскільки знаходилося на околиці Спаського урочища — маєтку князя Потьомкіна.
Перші спроби реалізувати проєкт Потьомкіна були під час керівництва містом адмірала М. С. Мордвинова. До 1795 року розробили проєкт верфі, що передбачала створення дока й кількох елінгів. Автором проєкту виступив інженер Гаскоїн, проте жодної споруди так і не побудували, залишивши в Спаську тільки каль, створений за проєктом І. І. Князєва: в перші кілька десятків існування Миколаївського адміралтейства російський флот майже не будувався, а у верфі на Інгулі елінги стояли пустками роками.
Історія
Заснування
План Г. О. Потьомкіна з будівництва нової верфі в Миколаєві вдалося реалізувати із призначенням на Чорноморський флот віцеадмірала О. С. Грейга, що, отримавши у спадок від маркіза Івана де Траверсе занепалий Чорноморський флот, взявся енергійно його відбудовувати. Наявні елінги, здебільшого в адміралтействі на Інгулі, не могли забезпечити будівництво великої кількості суден, тому Грейг доручив розробити проєкт спорудження елінгів у Спаську і домігся дозволу на його здійснення. Для цієї цілі Грейг вирішив залучити приватний капітал, оскільки державних коштів було мало, а виробничих сил було недостатньо. Вибір Спаського урочища для будівництва нової верфі пояснювався кількома причинами:
- велика глибина води майже коло самого берега, просторна акваторія, що була напряму пов'язана з відкритою водою, зокрема Бузьким лиманом і його фарватерами;
- піщані пляж і дно коло берега, що дозволяли легко поглиблювати за необхідності акваторію, що прилягала до стапелів;
- круті відроги берега з материковими скалами з вапняку дозволяли зручно й надійсно будувати нові стапелі.
Під час російсько-турецької війни 1828—1829 років термінове посилення і поповнення російського флоту компенсувалося роботою обох верфей в Миколаєві: у 1829 році в місті будувалися одразу 13 суден (з них чотири — лінійні кораблі і фрегати), а 1829 року — 25 суден (з них чотири — лінійні кораблі).
Оскільки для будівництва такої кількості суден адміралтейських майстрових не вистачало, Грейг домігся дозволу будувати частину суден з підряду, тобто залучаючи для цього приватних підприємців і найману робочу силу. У 1825 році підрядник Чорноморського флоту, що будував для нього невеличкі судна, одеський купець першої гільдії Міхель Серебряний звернувся до царя з проханням дозволити йому будівництво двох лінійних кораблів і двох фрегатів з підряду. З аналогічним проханням у 1826 році звернувся постачальник лісу для Чорноморського флоту, дійсний статський радник і поміщик Чернігівської губернії Олексій Олексійович Перовський. У тому ж 1826 році з ними було укладено контракти.
Серебряний почав будувати кораблі і елінги на Інгулі, а Перовському відвели місце в Спаському урочищі на березі Бузького лиману, вище за течією від переправи. Згодом за проєктом архітектора Л. А. Опацького Перовський розпочав будівництво будівлі креслярів, двох елінгів для закладки великих суден, кораблів і фрегатів та інших будівель. У 1828 році будівництво було завершено: було побудовано два корабельних елінги і пристань.
Протягом 1828—1829 років у Спаському адміралтействі побудували 84-гарматний корабель «Анапа», у 1829—1831 роках такий самий корабель . У ці ж роки зі стапелів Спаського адміралтейства були спущені великі 60-гарматні фрегати «Варна» і «Бургас». Певний час верф О. О. Перовського була приватним підприємством, але після побудови суден, близько 1833 року Спаська верф була викуплена в казну і згодом була занедбана.
Після російсько-турецької війни
Після призначення на пост головного командира Чорноморського флоту віцеадмірала М. П. Лазарєва, Чорноморський флот Російської імперії зазнав великого оновлення. Лазарєв поставив завдання довести склад флоту до штатного числа. Незабаром було отримано дозвіл імператора Миколи I на будівництво з підряду трьох кораблів у Спаському адміралтействі, про що йдеться в рапорті Лазарєва адміралу О. С. Меншикову від 17 вересня 1836 року.
Терміново було відремонтовано елінги, а 28 серпня 1838 року було закладено одразу два 84-гарматних лінійних кораблі типу «Султан Махмуд», «Гавриїл» і «Уриїл», які будував за підрядом миколаївський купець і промисловець , а 1839 року був закладений третій, аналогічний корабель «Єгудиїл». Контроль за будівництвом усіх трьох суден здійснював сам М. П. Лазарєв.
З 1842 року у чорноморському суднобудуванні настав спад, викликаний перерозподілом коштів на створення доків і . У 1844 році підрядником Рафаловичем в Спаському адміралтействі закладено фрегат «Кулевчі». Цей корабель став останнім чорноморським фрегатом, оскільки спочатку нові судна цього класу не включали до штатів, а потім у передових флотах з'явилися парові фрегати і звичайні фрегати будувати перестали.
У 1847 році в Спаському адміралтействі закладено третій 120-гарматний корабель Чорноморського флоту Російської імперії «Париж», а 1850 року аналогічний корабель . Обидва кораблі у 1853 році брали участь в знаменитій Сінопській битві.
У 1855 році на стапелі Спаського адміралтейства було закладено паровий фрегат — в майбутньому першу імператорську яхту на Чорному морі, що перейняла свою назву із загиблого під Одесою англійського судна «Tiger», з якого була знята парова машина для яхти.
Для будівництва парового фрегата О. С. Рафаловичу передали ще один елінг Спаського адміралтейства, який він реконструював власним коштом. Будівництво пароплава затягнулося також через Кримську війну. Крім того, у жовтні 1855 року у Дніпровському лимані ворожі судна захопили два великі плоти дубового і соснового лісу, які прямували до Миколаєва на Спаське адміралтейство та належали Рафаловичу. У зв'язку з цим йому довелося звертатися з проханням про відстрочку виконання контракту на будівництво пароплава. Відстрочка була дана до 1 жовтня 1856 року, однак дерев'яний пароплав завдовжки 62,8 метра спустили на воду через два роки після призначеного терміну — 9 жовтня 1858 року.
У зв'язку із забороною мати Російській імперії військовий флот на Чорному морі, згідно з Паризьким миром, було «найвище наказано, не ставлячи на пароплаві «Тигр» артилерії та зачепивши обшивками гарматні порти, вважати його імператорською яхтою та під яхтовим прапором вивести для плавання по Чорному морю».
Кримська війна і Паризький мирний договір, що послідував за нею, ліквідувавши Чорноморський флот, перервав роботи на Спаському адміралтействі, але ненадовго: вже у 1857—1860 роках в Спаському адміралтействі підрядом будують гвинтові корвети і , а також гвинтові шхуни і .
Занепад
Поступово в другій половині XIX століття купці-підрядники втрачали інтерес до суднобудування. Це відбувалося з кількох причин: отримання та здійснення підрядів відбувалося під повним контролем і значним тиском з боку держави, яка часто порушувала зобов'язання за укладеними контрактами — розрахунки з купцями здійснювали невчасно, значні збитки, яких зазнали купці у зв'язку зі зменшенням обсягів будівництва, належним чином не відшкодовували. Таким чином, величезні капіталовкладення в суднобудування ставали вкрай невигідними для приватних підрядників, оскільки не приносили бажаного прибутку, а іноді й залишали купців у збитках.
На початку 1870-х років вкладати капітали в будівництво кораблів стає все менш вигідним, тим більше, що уряд не стимулював розвиток підрядного суднобудування, тому Спаське адміралтейство поступово занепадало, а підрядники почали виводити свої капітали зі сфери суднобудування.
Згодом, у 1880 році, на місці Спаського адміралтейства було засновано приватну пароплавну верф комерції радника інженера С. Л. Кундишева-Болодіна. У 1890-х роках він з підряду будував тут броненосець типу «Дванадцять апостолів», але розорився. Корабель виявився недобудованим, а верф занепала. Після банкрутства Кундишева-Болодіна ділянка була продана Російському товариству пароплавства і торгівлі, а на місці елінгів і причалів колишнього Спаського адміралтейства виникла низка пристаней: міська — для причалювання торгових суден і пасажирських пароплавів, річкова — здійснювала пароплавний зв'язок із пунктами, розташованими вгору по Бузькому лиману і з Херсоном тощо.
Занепавши, земельна ділянка була переобладнана під річковий вокзал, будівлю якого збудували у 1980 році. На відрогах берега, де стояли стапелі адміралтейства, розміщувалися швартувальні стінки вокзалу, звідки відходили рейси теплоходів на приміські дачі, Херсона і Південним Бугом аж до Вознесенська.
Продукція
Назва | Тип | Проєкт | Водотоннажність | Закладений | Спущений на воду | Списаний |
---|---|---|---|---|---|---|
Чесма | л/к | 22 грудня 1826 | 24 червня 1828 | 1841 | ||
Анапа | л/к | 22 липня 1828 | 7 вересня 1829 | 1845 | ||
л/к | — | 11 травня 1829 | 24 серпня 1830 | 1850 | ||
л/к | — | 27 серпня 1829 | 11 вересня 1830 | 1845 | ||
л/к | — | 28 серпня 1829 | 31 липня 1831 | 1847 | ||
Варна | фр. | 1829 | 16 серпня 1830 | 30 травня 1838 | ||
Бургас | фр. | 11 листопада 1831 | 7 листопада 1832 | 1842 | ||
Три Святителі | л/к | — | 4700 | 29 грудня 1835 | 28 серпня 1838 | 11 вересня 1854 |
Гавриїл | л/к | «Султан Махмуд» | 3790 | 28 серпня 1838 | 19 листопада 1839 | 5 листопада 1854 |
Уриїл | л/к | «Султан Махмуд» | 3790 | 28 серпня 1838 | 31 жовтня 1840 | 11 вересня 1854 |
Єгудиїл | л/к | «Султан Махмуд» | 3790 | 21 вересня 1839 | 17 вересня 1843 | 28 серпня 1855 |
Ростислав | л/к | — | 3890 | 16 травня 1843 | 1 листопада 1844 | 13 лютого 1855 |
Святослав | л/к | «Султан Махмуд» | 3790 | 16 травня 1843 | 7 грудня 1845 | 13 лютого 1855 |
Париж | л/к | 4790 | 18 червня 1847 | 23 жовтня 1849 | 1859 | |
л/к | 4790 | 7 травня 1850 | 29 вересня 1852 | 28 серпня 1855 | ||
л/к | — | 5563 | 3 серпня 1853 | 29 жовтня 1857 | 26 січня 1874 | |
ях. | 1855 | 9 жовтня 1859 | ||||
кор. | 1016 | 29 жовтня 1857 | 30 серпня 1859 | |||
кор. | 1016 | 29 жовтня 1857 | 7 серпня 1860 | |||
шх. | 20 червня 1859 | 11 січня 1860 | ||||
шх. | 20 червня 1859 | 11 листопада 1860 |
Примітки
- Крючков, Ю. С. (28 квітня 2018). Спасское адмиралтейство (рос.). Николаевский базар: Шинкаренко, Андрей. Процитовано 23 березня 2024.
- Крючков, Ю. С. (2018). Парусное судостроение в Николаеве (1790—1865) (рос.). Николаев: Наваль. с. 198—202. ISBN .
- Крючков, Ю. С. (2008). Алексей Самуилович Грейг и его время (рос.). Николаев: Издательство Ирины Гудым. с. 329. ISBN .
- Бойчук, Светлана (30 серпня 2016). Первый городской архитектор Людвиг Опацкий (рос.). Вечерний Николаев. оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 23 березня 2024.
- Крючков, Ю. С. (1997). История улиц Николаева (рос.). Николаев: Возможности Киммерии. с. 85.
- Крючков, Ю. С. (1991). Старый Николаев и окрестности (рос.). Николаев: Дикий Сад. с. 13, 19, 55.
- Период от русско-турецкой войны 1806—1812 годов до начала Крымской войны 1853—1856 годов (рос.). RUnivers. Процитовано 23 березня 2024.
- Доценко, В. В.; Богатырев, И. В.; Вахарловский, Г. А.; Кротов, П. А.; Сацкий, А. Г. (1994). Парусное деревянное судостроение. История отечественного судостроения (рос.). Т. 1. Санкт-Петербург: Издательство «Судостроение». с. 408—409.
- Крищенко, Светлана (21 червня 2010). Постройка первой императорской яхты на Черном море (рос.). Николаевский базар. Процитовано 23 березня 2024.
- Щукин, В. В. (2009). Земляки. Очерки истории еврейской общины города Николаева (рос.). Николаев: Издательство Ирины Гудым. с. 106—107. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spaske admiraltejstvo takozh Spaska verf odin z centriv korablebuduvannya v misti Mikolayiv sho roztashovuvavsya na berezi richki Pivdennij Bug Stvorenij golovnim chinom zusillyami komandira Chornomorskogo flotu ta vijskovogo gubernatora Mikolayeva i Sevastopolya Oleksiya Samuyilovicha Grejga u 1826 roci Spaske admiraltejstvoGeneralnij plan kolishnogo Spaskogo admiraltejstva z pokazom miscya obranogo dlya pobudovi elingu 20 sichnya 187546 58 39 pn sh 31 57 46 sh d 46 97750 pn sh 31 96278 sh d 46 97750 31 96278Statusne isnuyeKrayina UkrayinaRoztashuvannyaMikolayivAvtor proyektuG O PotomkinArhitektorL A OpackijBudivnikO O PerovskijPobudovano na koshtiO O PerovskijZasnovnikO S GrejgZasnovano1826Persha zgadka1788 1791Budivnictvo1826 1828VlasnikO O Perovskij Rosijska imperiyaSpaske admiraltejstvo Ukrayina Verf isnuvala perevazhno koshtom derzhavnih zamovlen na buduvannya vijskovih korabliv z pidryadu v miscevih kupciv Takij pidhid zabezpechuvav krashu yakist i bilsh visoki tempi robit budivnictva Peredumovi stvorennyaPershi vidomosti pro zasnuvannya Spaskogo admiraltejstva z yavilisya nezadovgo pislya zasnuvannya u 1788 roci golovnoyi verfi Mikolayivskogo admiraltejstva Z dopovidej budivnika mista i verfej M L Falyeyeva admiralu M S Mordvinovu vidomo sho knyaz G O Potomkin doruchav Falyeyevu vsi veliki sudna i korabli buduvati v Mikolayevi na Buzi de viznachiv doku i kalyam elingam buti i gavan derev yanu zrobiti Pri comu cherez veliku vartist takih robit vid bilshoyi chastini cih planiv dovelosya vidmovitisya prote navit u skorochenomu varianti proyektu v Spasku peredbachalosya stvorennya suhogo doku dlya budivnictva ta remontu korabliv buti admiraltejstvu i verfi na Inguli de teper pobudova korabliv viroblyayetsya a na Buzi zvazhayuchi na nayavnu tam dzherelnu vodu mati dok v yakij napuskati i vipuskati yiyi bez mashini Svoyu nazvu admiraltejstvo otrimalo cherez misce jogo roztashuvannya oskilki znahodilosya na okolici Spaskogo urochisha mayetku knyazya Potomkina Pershi sprobi realizuvati proyekt Potomkina buli pid chas kerivnictva mistom admirala M S Mordvinova Do 1795 roku rozrobili proyekt verfi sho peredbachala stvorennya doka j kilkoh elingiv Avtorom proyektu vistupiv inzhener Gaskoyin prote zhodnoyi sporudi tak i ne pobuduvali zalishivshi v Spasku tilki kal stvorenij za proyektom I I Knyazyeva v pershi kilka desyatkiv isnuvannya Mikolayivskogo admiraltejstva rosijskij flot majzhe ne buduvavsya a u verfi na Inguli elingi stoyali pustkami rokami IstoriyaZasnuvannya Plan G O Potomkina z budivnictva novoyi verfi v Mikolayevi vdalosya realizuvati iz priznachennyam na Chornomorskij flot viceadmirala O S Grejga sho otrimavshi u spadok vid markiza Ivana de Traverse zanepalij Chornomorskij flot vzyavsya energijno jogo vidbudovuvati Nayavni elingi zdebilshogo v admiraltejstvi na Inguli ne mogli zabezpechiti budivnictvo velikoyi kilkosti suden tomu Grejg doruchiv rozrobiti proyekt sporudzhennya elingiv u Spasku i domigsya dozvolu na jogo zdijsnennya Dlya ciyeyi cili Grejg virishiv zaluchiti privatnij kapital oskilki derzhavnih koshtiv bulo malo a virobnichih sil bulo nedostatno Vibir Spaskogo urochisha dlya budivnictva novoyi verfi poyasnyuvavsya kilkoma prichinami velika glibina vodi majzhe kolo samogo berega prostorna akvatoriya sho bula napryamu pov yazana z vidkritoyu vodoyu zokrema Buzkim limanom i jogo farvaterami pishani plyazh i dno kolo berega sho dozvolyali legko pogliblyuvati za neobhidnosti akvatoriyu sho prilyagala do stapeliv kruti vidrogi berega z materikovimi skalami z vapnyaku dozvolyali zruchno j nadijsno buduvati novi stapeli Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 rokiv terminove posilennya i popovnennya rosijskogo flotu kompensuvalosya robotoyu oboh verfej v Mikolayevi u 1829 roci v misti buduvalisya odrazu 13 suden z nih chotiri linijni korabli i fregati a 1829 roku 25 suden z nih chotiri linijni korabli Oskilki dlya budivnictva takoyi kilkosti suden admiraltejskih majstrovih ne vistachalo Grejg domigsya dozvolu buduvati chastinu suden z pidryadu tobto zaluchayuchi dlya cogo privatnih pidpriyemciv i najmanu robochu silu U 1825 roci pidryadnik Chornomorskogo flotu sho buduvav dlya nogo nevelichki sudna odeskij kupec pershoyi gildiyi Mihel Serebryanij zvernuvsya do carya z prohannyam dozvoliti jomu budivnictvo dvoh linijnih korabliv i dvoh fregativ z pidryadu Z analogichnim prohannyam u 1826 roci zvernuvsya postachalnik lisu dlya Chornomorskogo flotu dijsnij statskij radnik i pomishik Chernigivskoyi guberniyi Oleksij Oleksijovich Perovskij U tomu zh 1826 roci z nimi bulo ukladeno kontrakti Serebryanij pochav buduvati korabli i elingi na Inguli a Perovskomu vidveli misce v Spaskomu urochishi na berezi Buzkogo limanu vishe za techiyeyu vid perepravi Zgodom za proyektom arhitektora L A Opackogo Perovskij rozpochav budivnictvo budivli kreslyariv dvoh elingiv dlya zakladki velikih suden korabliv i fregativ ta inshih budivel U 1828 roci budivnictvo bulo zaversheno bulo pobudovano dva korabelnih elingi i pristan Protyagom 1828 1829 rokiv u Spaskomu admiraltejstvi pobuduvali 84 garmatnij korabel Anapa u 1829 1831 rokah takij samij korabel U ci zh roki zi stapeliv Spaskogo admiraltejstva buli spusheni veliki 60 garmatni fregati Varna i Burgas Pevnij chas verf O O Perovskogo bula privatnim pidpriyemstvom ale pislya pobudovi suden blizko 1833 roku Spaska verf bula vikuplena v kaznu i zgodom bula zanedbana Pislya rosijsko tureckoyi vijni Pislya priznachennya na post golovnogo komandira Chornomorskogo flotu viceadmirala M P Lazaryeva Chornomorskij flot Rosijskoyi imperiyi zaznav velikogo onovlennya Lazaryev postaviv zavdannya dovesti sklad flotu do shtatnogo chisla Nezabarom bulo otrimano dozvil imperatora Mikoli I na budivnictvo z pidryadu troh korabliv u Spaskomu admiraltejstvi pro sho jdetsya v raporti Lazaryeva admiralu O S Menshikovu vid 17 veresnya 1836 roku Terminovo bulo vidremontovano elingi a 28 serpnya 1838 roku bulo zakladeno odrazu dva 84 garmatnih linijnih korabli tipu Sultan Mahmud Gavriyil i Uriyil yaki buduvav za pidryadom mikolayivskij kupec i promislovec a 1839 roku buv zakladenij tretij analogichnij korabel Yegudiyil Kontrol za budivnictvom usih troh suden zdijsnyuvav sam M P Lazaryev Z 1842 roku u chornomorskomu sudnobuduvanni nastav spad viklikanij pererozpodilom koshtiv na stvorennya dokiv i U 1844 roci pidryadnikom Rafalovichem v Spaskomu admiraltejstvi zakladeno fregat Kulevchi Cej korabel stav ostannim chornomorskim fregatom oskilki spochatku novi sudna cogo klasu ne vklyuchali do shtativ a potim u peredovih flotah z yavilisya parovi fregati i zvichajni fregati buduvati perestali U 1847 roci v Spaskomu admiraltejstvi zakladeno tretij 120 garmatnij korabel Chornomorskogo flotu Rosijskoyi imperiyi Parizh a 1850 roku analogichnij korabel Obidva korabli u 1853 roci brali uchast v znamenitij Sinopskij bitvi U 1855 roci na stapeli Spaskogo admiraltejstva bulo zakladeno parovij fregat v majbutnomu pershu imperatorsku yahtu na Chornomu mori sho perejnyala svoyu nazvu iz zagiblogo pid Odesoyu anglijskogo sudna Tiger z yakogo bula znyata parova mashina dlya yahti Dlya budivnictva parovogo fregata O S Rafalovichu peredali she odin eling Spaskogo admiraltejstva yakij vin rekonstruyuvav vlasnim koshtom Budivnictvo paroplava zatyagnulosya takozh cherez Krimsku vijnu Krim togo u zhovtni 1855 roku u Dniprovskomu limani vorozhi sudna zahopili dva veliki ploti dubovogo i sosnovogo lisu yaki pryamuvali do Mikolayeva na Spaske admiraltejstvo ta nalezhali Rafalovichu U zv yazku z cim jomu dovelosya zvertatisya z prohannyam pro vidstrochku vikonannya kontraktu na budivnictvo paroplava Vidstrochka bula dana do 1 zhovtnya 1856 roku odnak derev yanij paroplav zavdovzhki 62 8 metra spustili na vodu cherez dva roki pislya priznachenogo terminu 9 zhovtnya 1858 roku U zv yazku iz zaboronoyu mati Rosijskij imperiyi vijskovij flot na Chornomu mori zgidno z Parizkim mirom bulo najvishe nakazano ne stavlyachi na paroplavi Tigr artileriyi ta zachepivshi obshivkami garmatni porti vvazhati jogo imperatorskoyu yahtoyu ta pid yahtovim praporom vivesti dlya plavannya po Chornomu moryu Krimska vijna i Parizkij mirnij dogovir sho posliduvav za neyu likviduvavshi Chornomorskij flot perervav roboti na Spaskomu admiraltejstvi ale nenadovgo vzhe u 1857 1860 rokah v Spaskomu admiraltejstvi pidryadom buduyut gvintovi korveti i a takozh gvintovi shhuni i Zanepad Postupovo v drugij polovini XIX stolittya kupci pidryadniki vtrachali interes do sudnobuduvannya Ce vidbuvalosya z kilkoh prichin otrimannya ta zdijsnennya pidryadiv vidbuvalosya pid povnim kontrolem i znachnim tiskom z boku derzhavi yaka chasto porushuvala zobov yazannya za ukladenimi kontraktami rozrahunki z kupcyami zdijsnyuvali nevchasno znachni zbitki yakih zaznali kupci u zv yazku zi zmenshennyam obsyagiv budivnictva nalezhnim chinom ne vidshkodovuvali Takim chinom velichezni kapitalovkladennya v sudnobuduvannya stavali vkraj nevigidnimi dlya privatnih pidryadnikiv oskilki ne prinosili bazhanogo pributku a inodi j zalishali kupciv u zbitkah Na pochatku 1870 h rokiv vkladati kapitali v budivnictvo korabliv staye vse mensh vigidnim tim bilshe sho uryad ne stimulyuvav rozvitok pidryadnogo sudnobuduvannya tomu Spaske admiraltejstvo postupovo zanepadalo a pidryadniki pochali vivoditi svoyi kapitali zi sferi sudnobuduvannya Zgodom u 1880 roci na misci Spaskogo admiraltejstva bulo zasnovano privatnu paroplavnu verf komerciyi radnika inzhenera S L Kundisheva Bolodina U 1890 h rokah vin z pidryadu buduvav tut bronenosec tipu Dvanadcyat apostoliv ale rozorivsya Korabel viyavivsya nedobudovanim a verf zanepala Pislya bankrutstva Kundisheva Bolodina dilyanka bula prodana Rosijskomu tovaristvu paroplavstva i torgivli a na misci elingiv i prichaliv kolishnogo Spaskogo admiraltejstva vinikla nizka pristanej miska dlya prichalyuvannya torgovih suden i pasazhirskih paroplaviv richkova zdijsnyuvala paroplavnij zv yazok iz punktami roztashovanimi vgoru po Buzkomu limanu i z Hersonom tosho Zanepavshi zemelna dilyanka bula pereobladnana pid richkovij vokzal budivlyu yakogo zbuduvali u 1980 roci Na vidrogah berega de stoyali stapeli admiraltejstva rozmishuvalisya shvartuvalni stinki vokzalu zvidki vidhodili rejsi teplohodiv na primiski dachi Hersona i Pivdennim Bugom azh do Voznesenska ProdukciyaNazva Tip Proyekt Vodotonnazhnist Zakladenij Spushenij na vodu Spisanij Chesma l k 22 grudnya 1826 24 chervnya 1828 1841 Anapa l k 22 lipnya 1828 7 veresnya 1829 1845 l k 11 travnya 1829 24 serpnya 1830 1850 l k 27 serpnya 1829 11 veresnya 1830 1845 l k 28 serpnya 1829 31 lipnya 1831 1847 Varna fr 1829 16 serpnya 1830 30 travnya 1838 Burgas fr 11 listopada 1831 7 listopada 1832 1842 Tri Svyatiteli l k 4700 29 grudnya 1835 28 serpnya 1838 11 veresnya 1854 Gavriyil l k Sultan Mahmud 3790 28 serpnya 1838 19 listopada 1839 5 listopada 1854 Uriyil l k Sultan Mahmud 3790 28 serpnya 1838 31 zhovtnya 1840 11 veresnya 1854 Yegudiyil l k Sultan Mahmud 3790 21 veresnya 1839 17 veresnya 1843 28 serpnya 1855 Rostislav l k 3890 16 travnya 1843 1 listopada 1844 13 lyutogo 1855 Svyatoslav l k Sultan Mahmud 3790 16 travnya 1843 7 grudnya 1845 13 lyutogo 1855 Parizh l k 4790 18 chervnya 1847 23 zhovtnya 1849 1859 l k 4790 7 travnya 1850 29 veresnya 1852 28 serpnya 1855 l k 5563 3 serpnya 1853 29 zhovtnya 1857 26 sichnya 1874 yah 1855 9 zhovtnya 1859 kor 1016 29 zhovtnya 1857 30 serpnya 1859 kor 1016 29 zhovtnya 1857 7 serpnya 1860 shh 20 chervnya 1859 11 sichnya 1860 shh 20 chervnya 1859 11 listopada 1860PrimitkiKryuchkov Yu S 28 kvitnya 2018 Spasskoe admiraltejstvo ros Nikolaevskij bazar Shinkarenko Andrej Procitovano 23 bereznya 2024 Kryuchkov Yu S 2018 Parusnoe sudostroenie v Nikolaeve 1790 1865 ros Nikolaev Naval s 198 202 ISBN 978 617 7007 04 2 Kryuchkov Yu S 2008 Aleksej Samuilovich Grejg i ego vremya ros Nikolaev Izdatelstvo Iriny Gudym s 329 ISBN 978 966 8592 60 7 Bojchuk Svetlana 30 serpnya 2016 Pervyj gorodskoj arhitektor Lyudvig Opackij ros Vechernij Nikolaev originalu za 28 lipnya 2017 Procitovano 23 bereznya 2024 Kryuchkov Yu S 1997 Istoriya ulic Nikolaeva ros Nikolaev Vozmozhnosti Kimmerii s 85 Kryuchkov Yu S 1991 Staryj Nikolaev i okrestnosti ros Nikolaev Dikij Sad s 13 19 55 Period ot russko tureckoj vojny 1806 1812 godov do nachala Krymskoj vojny 1853 1856 godov ros RUnivers Procitovano 23 bereznya 2024 Docenko V V Bogatyrev I V Vaharlovskij G A Krotov P A Sackij A G 1994 Parusnoe derevyannoe sudostroenie Istoriya otechestvennogo sudostroeniya ros T 1 Sankt Peterburg Izdatelstvo Sudostroenie s 408 409 Krishenko Svetlana 21 chervnya 2010 Postrojka pervoj imperatorskoj yahty na Chernom more ros Nikolaevskij bazar Procitovano 23 bereznya 2024 Shukin V V 2009 Zemlyaki Ocherki istorii evrejskoj obshiny goroda Nikolaeva ros Nikolaev Izdatelstvo Iriny Gudym s 106 107 ISBN 978 966 8592 52 2