Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Софія Шарлотта Ганноверська герцогиня Брауншвейга і Люнебурга нім Sophie Charlotte von Hannover 30 жовтня 1668 Бад Ібург

Софія Шарлотта Ганноверська

Софія Шарлотта Ганноверська

Софія Шарлотта Ганноверська, герцогиня Брауншвейга і Люнебурга (нім. Sophie Charlotte von Hannover, 30 жовтня 1668, Бад-Ібург — 1 лютого 1705, Ганновер) — єдина дочка Софії Ганноверської і курфюрста Ганновера Ернста Августа Брауншвейг-Люнебургського. У 1701 році Софія Шарлотта стала першою королевою Пруссії. Вона володіла французькою, англійською та італійською мовами і, як і її мати, приятелювала з Готфрідом Лейбніцем. Бабуся Фрідріха Великого.

Софія Шарлотта Ганноверська
нім. Sophie Charlotte von Hannover
image
Народилася 30 жовтня 1668(1668-10-30)[1][2][3]
Бад-Ібург, Оснабрюк, Нижня Саксонія, Німеччина[1]
Померла 1 лютого 1705(1705-02-01)[1][2][3] (36 років)
Ганновер, Священна Римська імперія[1]
·пневмонія
Поховання Берлінський собор
Країна image Брауншвейг-Люнебург[d]
image Королівство Пруссія
Діяльність колекціонерка
Знання мов німецька
Титул герцог, королева-консорт і королева[d][5]
Конфесія протестантизм
Рід Ганноверська династія
Батько d
Мати Софія Ганноверська
Родичі Єлизавета-Шарлотта Пфальцська, Луїза Юліана Оранська, Фрідріх I і Георг II
Брати, сестри d, Георг I, d, d і d
У шлюбі з Фрідріх I
Діти Фрідріх Вільгельм I, d[6] і d[6]

Біографія

Софія Шарлотта народилася в палаці Ібург. Перші п'ять років життя вона провела разом з батьками в провінційному Ібургському палаці, потім сім'я архієпископа-курфюрста переселилася в 1673 році в нову резиденцію — палац в Оснабрюці. Вона була єдиною дочкою у своїх батьків; у неї було три старших і три молодших брати. У 1679 році після смерті її дядька Йоганна Фрідріха Брауншвейг-Люнебургського сім'я переїхала з Оснабрюка в Ганновер, де батько Софії Шарлотти вступив у володіння князівством Каленберг.

Протестантська сім'я Софії Шарлотти не виключала можливості шлюбу з католиком за політичними мотивами. Разом з матір'ю, яка захоплювалася садовим мистецтвом, Софія Шарлотта побувала у Франції. Однак головною метою поїздки Софії Ганноверської був шлюб з дофіном, сином французького короля Людовика XIV.

Спроба видати Софію Шарлотту за дофіна закінчилася невдачею, зіткнувшись з династичними планами її батька. 8 жовтня 1684 року її видали заміж за курпринца Бранденбурга Фрідріха, який був удівцем. Чотири роки по тому помер Великий курфюрст Фрідріх-Вільгельм, і Фрідріх вступив на курфюршеський трон. Шлюб, укладений з політичних мотивів, виявився нещасливим. Курфюрстіна народила Фрідріху I двох дітей, з яких вижив тільки один син, що став згодом королем Пруссії Фрідріхом Вільгельмом I.

У 1696 році Софія Шарлотта отримала в подарунок маєток Літц (Лютцов — нім. Lietzow, Lützow) з маленьким заміським палацом, який за вказівкою короля Фрідріха був перебудований у літній палац Літценбург. Так курфюрстіна, а пізніше королева жила відносно незалежно, а її чоловік отримував доступ до палацу тільки на запрошення, як, наприклад, влітку 1699 року на урочисте відкриття палацу до дня народження Софії Шарлотти. 18 січня 1701 роки Софія Шарлотта була коронована своїм чоловіком як перша королева Пруссії.

1 лютого 1705 роки Софія Шарлотта померла від запалення горла в Ганновері, перебуваючи в гостях у своєї матері. Своє останнє пристановище вона знайшла в Берлінському кафедральному соборі. Після смерті королеви палац Літценбург був перейменований у Шарлоттенбург і перебудований у дипломатичному представництві спорудження в три крила. Цей крок був зроблений Фрідріхом насамперед з династичних мотивів, оскільки прусський монарх, який не мав видатних предків і не вчинив великих подвигів, піддавався глузуванням європейських правителів і всіляко прагнув до визнання свого королівського звання. Спираючись на традиції Ганноверського королівського дому, він доклав усіх зусиль до звеличення пам'яті своєї дружини.

Королева Софія Шарлотта була інтелектуалка. Вона запрошувала до свого двору в Літценбурзі відомих людей свого часу, композиторів (Тореллі, Бонончіні, Аріосто), поетів і вчених (в тому числі Лейбніца, з яким, як і її мати, листувалася). Вона також була обдарована музично і володіла пером досить, щоб писати італійські тексти для виконання при її дворі кантат і дуетів. Під її заступництвом були поставлені перші в Берліні опери — «Аті» 1700 року (на лібретто Аббе Мауро) і «Тріумф Парнаса» («Театральний фестиваль») 1702 року.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118751530 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  5. Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages / A. Commire, D. Klezmer — Detroit: Gale, Yorkin Publications, 2006. — 2572 p. —
    d:Track:Q18608895d:Track:Q2077283d:Track:Q12439d:Track:Q4768240d:Track:Q107407429d:Track:Q105802405
  6. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sofiya Sharlotta Gannoverska gercoginya Braunshvejga i Lyuneburga nim Sophie Charlotte von Hannover 30 zhovtnya 1668 Bad Iburg 1 lyutogo 1705 Gannover yedina dochka Sofiyi Gannoverskoyi i kurfyursta Gannovera Ernsta Avgusta Braunshvejg Lyuneburgskogo U 1701 roci Sofiya Sharlotta stala pershoyu korolevoyu Prussiyi Vona volodila francuzkoyu anglijskoyu ta italijskoyu movami i yak i yiyi mati priyatelyuvala z Gotfridom Lejbnicem Babusya Fridriha Velikogo Sofiya Sharlotta Gannoverskanim Sophie Charlotte von HannoverNarodilasya 30 zhovtnya 1668 1668 10 30 1 2 3 Bad Iburg Osnabryuk Nizhnya Saksoniya Nimechchina 1 Pomerla 1 lyutogo 1705 1705 02 01 1 2 3 36 rokiv Gannover Svyashenna Rimska imperiya 1 pnevmoniyaPohovannya Berlinskij soborKrayina Braunshvejg Lyuneburg d Korolivstvo PrussiyaDiyalnist kolekcionerkaZnannya mov nimeckaTitul gercog koroleva konsort i koroleva d 5 Konfesiya protestantizmRid Gannoverska dinastiyaBatko dMati Sofiya GannoverskaRodichi Yelizaveta Sharlotta Pfalcska Luyiza Yuliana Oranska Fridrih I i Georg IIBrati sestri d Georg I d d i dU shlyubi z Fridrih IDiti Fridrih Vilgelm I d 6 i d 6 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSofiya Sharlotta narodilasya v palaci Iburg Pershi p yat rokiv zhittya vona provela razom z batkami v provincijnomu Iburgskomu palaci potim sim ya arhiyepiskopa kurfyursta pereselilasya v 1673 roci v novu rezidenciyu palac v Osnabryuci Vona bula yedinoyu dochkoyu u svoyih batkiv u neyi bulo tri starshih i tri molodshih brati U 1679 roci pislya smerti yiyi dyadka Joganna Fridriha Braunshvejg Lyuneburgskogo sim ya pereyihala z Osnabryuka v Gannover de batko Sofiyi Sharlotti vstupiv u volodinnya knyazivstvom Kalenberg Protestantska sim ya Sofiyi Sharlotti ne viklyuchala mozhlivosti shlyubu z katolikom za politichnimi motivami Razom z matir yu yaka zahoplyuvalasya sadovim mistectvom Sofiya Sharlotta pobuvala u Franciyi Odnak golovnoyu metoyu poyizdki Sofiyi Gannoverskoyi buv shlyub z dofinom sinom francuzkogo korolya Lyudovika XIV Sproba vidati Sofiyu Sharlottu za dofina zakinchilasya nevdacheyu zitknuvshis z dinastichnimi planami yiyi batka 8 zhovtnya 1684 roku yiyi vidali zamizh za kurprinca Brandenburga Fridriha yakij buv udivcem Chotiri roki po tomu pomer Velikij kurfyurst Fridrih Vilgelm i Fridrih vstupiv na kurfyursheskij tron Shlyub ukladenij z politichnih motiviv viyavivsya neshaslivim Kurfyurstina narodila Fridrihu I dvoh ditej z yakih vizhiv tilki odin sin sho stav zgodom korolem Prussiyi Fridrihom Vilgelmom I U 1696 roci Sofiya Sharlotta otrimala v podarunok mayetok Litc Lyutcov nim Lietzow Lutzow z malenkim zamiskim palacom yakij za vkazivkoyu korolya Fridriha buv perebudovanij u litnij palac Litcenburg Tak kurfyurstina a piznishe koroleva zhila vidnosno nezalezhno a yiyi cholovik otrimuvav dostup do palacu tilki na zaproshennya yak napriklad vlitku 1699 roku na urochiste vidkrittya palacu do dnya narodzhennya Sofiyi Sharlotti 18 sichnya 1701 roki Sofiya Sharlotta bula koronovana svoyim cholovikom yak persha koroleva Prussiyi 1 lyutogo 1705 roki Sofiya Sharlotta pomerla vid zapalennya gorla v Gannoveri perebuvayuchi v gostyah u svoyeyi materi Svoye ostannye pristanovishe vona znajshla v Berlinskomu kafedralnomu sobori Pislya smerti korolevi palac Litcenburg buv perejmenovanij u Sharlottenburg i perebudovanij u diplomatichnomu predstavnictvi sporudzhennya v tri krila Cej krok buv zroblenij Fridrihom nasampered z dinastichnih motiviv oskilki prusskij monarh yakij ne mav vidatnih predkiv i ne vchiniv velikih podvigiv piddavavsya gluzuvannyam yevropejskih praviteliv i vsilyako pragnuv do viznannya svogo korolivskogo zvannya Spirayuchis na tradiciyi Gannoverskogo korolivskogo domu vin doklav usih zusil do zvelichennya pam yati svoyeyi druzhini Koroleva Sofiya Sharlotta bula intelektualka Vona zaproshuvala do svogo dvoru v Litcenburzi vidomih lyudej svogo chasu kompozitoriv Torelli Bononchini Ariosto poetiv i vchenih v tomu chisli Lejbnica z yakim yak i yiyi mati listuvalasya Vona takozh bula obdarovana muzichno i volodila perom dosit shob pisati italijski teksti dlya vikonannya pri yiyi dvori kantat i duetiv Pid yiyi zastupnictvom buli postavleni pershi v Berlini operi Ati 1700 roku na libretto Abbe Mauro i Triumf Parnasa Teatralnij festival 1702 roku PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118751530 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Dictionary of Women Worldwide 25 000 Women Through the Ages A Commire D Klezmer Detroit Gale Yorkin Publications 2006 2572 p ISBN 978 0 7876 7585 1 d Track Q18608895d Track Q2077283d Track Q12439d Track Q4768240d Track Q107407429d Track Q105802405 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824

Дата публікації:
Топ