Солова масть

Сол́ова масть — одна з похідних мастей коней, що виникла внаслідок генетично обумовленого явища , часткової втрати або ослаблення пігменту коней. Лошата солової масті зазвичай народжуються світлішими за рудих, з світлішою шерстю та рожевою чи рожевувато-сірою шкірою, у дорослому віці шкіра темна, за винятком областей з білими відмітинами. Відтінок солової масті може суттєво змінюватись аж до повного потемніння жовтого кольору до сірувато чи коричнувато-сірого за рахунок накопичення та руйнування пігменту.

Соловий кінь.

Опис

Головні ознаки

• Усі відтінки жовтого: від молочно-білого, піщано-жовтого, до насиченого жовтого та жовтогарячого на тілі коня, що визначається дією пігменту феомеланіну, частково чи суттєво освітленого.
• Захисне волосся - грива, хвіст, фризи на ногах, - вибілені, іноді можна помітити присутність забарвленого волосся в гриві та хвості.

Відтінки солової масті

Відтінки — лише візуальна характеристика масті коней, що не має генетичного підпорядкування, оскільки відтінок однієї і тої самої масті може суттєво змінюватися під впливом навколишнього середовища та на різних стадіях розвитку організму (впродовж життя коня). Виділяють наступні відтінки солової масті коней:

• Світло-солова (молочно-солова)
• Солова (типова солова, карамельно-солова)
• Солова в яблука
• Темно-солова (вугільно-солова)

Поширення

Солова масть може існувати лише в тих породах, де зустрічається кремовий тип мастей. На території України на солову масть можна натрапити в орловській рисистій, торійській, українській верховій, більшості порід поні, деяких інших породах та у безпородних коней. Солової масті не може бути в арабській чистокровній, гуцульській, хафлінгерів, більшості порід ваговозів та деяких інших породах, де ця масть вважалась небажаною і піддалась елімінації.

Генетика

Солову масть описують як комбінацію генетично рудої (гомозиготно-рецесивної за алелями Extension) та одного домінантного алеля кремового типу мастей (алелю Cream). Іноді солову масть візуально не відрізнити від рудої чи ірисової, тоді звертаються до ДНК-тестів на відповідні гени та роблять детальний генеалогічний аналіз. Зустрічаються коні з багатьма комбінаціями генів поза Extension та Cream, тоді масть має відповідну до її генотипу назву - солово-савраса, солово-ряба, солово-чубара, солово-чала тощо.

Символізм

Солова масть рідко згадується в літературі, проте досить часто таких коней ототожнюють з сонцем, пшеницею, піском та золотом через їх жовтий колір. Раніше солових коней називали половими, тобто кольору спілого жита, пшениці, соломи, з часом ця назва вийшла з ужитку.

«Де мій половий коник? - Питав Півень, наступаючи на горло Ляхові подертим вуглярським личаком» (Ю. Логвин).

• Коні солової масті в живописі.
• Кінний портрет Хосокави Сумімото, 1507, японський художник Кано Мотонобу.
• Кінний портрет Жан VI д'Омон, 16 ст., невідомий художник.
• Кінний портрет Людовіка II де Бурбона, як хлопчика, 1643-1647, фламандський художник Гонсалес Кокс.
• Кінний портрет Крістоф-Бернгарда фон Галена, 1674, німецький художник Вольфганг Хаймбах.
• Посідланий кінь з козою в стайні, 1700-1729, голландський живописець Авраам ван Калрает.
• Прогулянка на коні, 1755-1760, венеціанський художник П'єтро Лонгі.
• Напад лева на коня, 1762, англійський живописець Джордж Стаббс.
• Генрієтта Харлі, графиня Оксфорда та Мортімер, 18 ст., англійський живописець Джон Вуттон.
• Леді Ґодіва, 1877, британський живописець Вільям Голмс Салліван.

Посилання

1. Генетика солової масті
2. Коні породи морган солової масті
3. Тестування на солову масть

Див. також

• Руда масть
• Булана масть
• Ахалтекінський кінь

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Солова масть