Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Собор-базиліка Чефалу (італ. Duomo di Cefalù) — римокатолицька церква в Чефалу, Сицилія, Італія.
| Собор-базиліка Чефалу | |
|---|---|
| Duomo di Cefalù | |
 Фасад собору | |
| 38°02′23″ пн. ш. 14°01′26″ сх. д. / 38.03972° пн. ш. 14.02389° сх. д.Координати: 38°02′23″ пн. ш. 14°01′26″ сх. д. / 38.03972° пн. ш. 14.02389° сх. д. | |
| Тип споруди | собор-базиліка |
| Сучасний статус | діючий |
| Розташування | Італія, Чефалу, Сицилія |
| Початок будівництва | 1131 |
| Кінець будівництва | 1240 |
| Стиль | Нормано-арабо-візантійський |
| Належність | Римо-католицька церква |
| Єпархія | d |
| Стан | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| Юрисдикція | діоцезія Чефалу |
| Оригінальна назва | італ. Duomo di Cefalù |
| Епонім | Cefalù[d] |
| Присвячення | Ісус Христос |
| Вебсайт | diocesimessina.it |
 Світова спадщина  | |
| Arab-Norman Palermo and the Cathedral Churches of Cefalù and Monreale | |
| Тип | Культурний |
| Критерії | ii, iv |
| Ідентифікатор | 1487 |
| Регіон ЮНЕСКО | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2015 (39 сесія) |
  Собор Чефалу (Італія) | |
 Собор Чефалу у Вікісховищі | |
Будівництво собору, що почалося 1131 року в нормандському стилі, оскільки острів Сицилія був в 1091 році. За переказами, будівлю було побудовано після клятви, що дав Святому Спасителю король Сицилії Рожер II, після того як він врятувався від шторму і висадився на міський пляж. Схожа на фортецю будівля, яку видно здалеку, височіла над середньовічним містом та була могутнім нагадуванням про норманську присутність.
Історія
Собор був побудований в районі древнього і постійного заселення, про що свідчать знахідки давньоримської дорого і ранньої християнської мозаїки. Будівництво почалося в 1131 року, створення мозаїки в апсиді — у 1145, а саркофаги, які надав Рожер II для поховання себе та дружини, були встановлені того ж року.
Після 1172 року церква пережила період занепаду будівництва і в 1215 році імператор Священної Римської імперії Фрідріх II переніс два згадані саркофаги до кафедрального собору Палермо. Скоро по тому, будівництво собору було відновлено і фасад було завершено у 1240 році. Собор був освячений 1267 року Родольфом де Шевре, єпископом Альбано.
У 1472 році між двома вежами фасаду був доданий портик роботи Амброджо да Комо.
Опис
Архітектура
Перед собором розташований великий двір-парвізе (який називається turniali), що колись був цвинтарем. За переказами, цвинтар був створений з землі, привезеної з Єрусалиму і мав здатність викликати швидку муміфікацію трупів.
Знаменитий фасад характеризується двома великими норманськими вежами, кожна з вікнами з середниками та увінчана невеликим шпилем, доданим в 15 столітті. Шпилі різні — один є в плані квадратом, оточений полум'я-образними мерлонами, які символізують Папську владу і митру; другий має восьмикутний план і гібеллінські мерлони, що символізують королівську і світську владу.
Портик 15-го століття має три арки, дві зовнішніх — гостроконечні, підтримується чотирма колонами і ребрами склепіння. Під портиком розташовані Porta Regum (Королівські двері), оточені витончено прикрашеним мармуровим порталом та настінним живописом.
Інтер'єр собору в плані є латинським хрестом, розділений на головний і бокові нефи рядами античних колон: чотирнадцять з рожевого граніту і дві з мармуру. Бази і капітелі колон використані повторно і походять з 2-го століття нашої ери. Два великі капітелі, які підтримують тріумфальну арку головного нефа, ймовірно, були створені в майстерні Апулії в середині 12 століття.
Дах нави був понижений, що можна побачити зовні будівлі. Трансепт є вищим, ніж головний і бокові нефи. У той час як частини будівлі мають бочкоподібне склепіння, а інші частини — склепіння з відкритими дерев'яними опорами даху, пресбітерій має ребристе склепіння з каменю.
За середхрестям, церква незвичайна тим, що поєднує в собі стиль, який по суті є романським у його масивних простих формах, з загостреною (або стрілчастою) аркою. Ця риса також присутня у соборі Монреале. Це є предтечею готичного стиля, який виник у паризькому регіоні вже через декілька років.
Церква має три апсиди, які також зустрічаються на Сицилії в соборі Монреале. Два нижчих бокових апсиди мають верхні яруси екстер'єру прикрашені глухою аркадою дрібних пересічних арок і скульптурних консолей, які так само широко використовуються у соборі Монреале. Консолі датуються 1215—1223 роками і зображають маски, голови тварин і людей у викривлених положеннях. Консолі центральної апсиди пізніші — вона спочатку мала три великі очні вікна, які згодом були замуровані, щоб дати простір для мозаїки всередині, та велике центральне вікно стрільчастої форми. Дві інші пари круглих вікон розташовані на кінцях трансепту.
Клуатр
Собор має клуатр, до якого можна потрапити з церкви. Аркада має стрілчасті арки, кожна з яких спирається на тонкі парні колони. Хоча форма не відрізняється від іспанських і французьких клуатрів, композитні капітелі парних колон є чітко візантійськими за їх мотивами — вони мають зображення істот, таких, як леви і орли, які є дзеркальними, розташованими один проти одного, як у багатьох зразках декоративного різьблення у Равенні.
Твори мистецтва
Мозаїка пресбітерія
Ймовірно планувалось покрити весь інтер'єр церкви мозаїкою, але вона була завершена лише у пресбітерії. До нашого часу вціліла мозаїка апсиди та десь половини бічних стін. Рожер II привіз майстрів техніки мозаїки з Константинополя. Вони адаптували своє традиційне візантійське декоративне мистецтво до архітектурної структурі північно-європейського походження.
Домінуючою фігурою у схемі декору є бюст Христа Пантократора, зображеного з піднятою рукою у благословенні на напівкуполі апсиди. В лівій руці він тримає Євангеліє від Івана, в якому можна прочитати, грецькою та латиною: «Я світло світу, хто йде за мною, не блукатиме у темряві, але матиме світло життя» (Іоанн, 8:12).
У верхньому ярусі стіни апсиди зображена Пресвята Богородиця, з руками піднятими в пророцтві і в оточенні чотирьох архангелів. У другому і третьому ярусах, по обидві сторони центрального вікна, розташовані фігури апостолів і євангелістів, за певним теологічним планом .
Оздоблення мозаїкою прикраси простягається у пресбітерій, де на бокових стінах розташовані фігури пророків і святих. На правій стіні, поруч з королівським троном зображені королівські фігури, а на лівій стороні, поруч єпископським троном — церковні фігури. Кожен малюнок супроводжується написом грецькою або латинською мовою, описуючи хто зображений. На стелі зі хрестовим склепінням зображені чотири херувими і чотири серафими.
Головні фігури (Христа Пантократора і Діви Марії) одягнені в синє, через необхідність контрасту на тлі золотих плиток та через коштовність синього кольору в той час. Зображення має високу майстерність — елегантність драпірування одягу і чутливість у зображенні облич та жестів. Мозаїка собору Чефалу вважається кращою візантійською мозаїкою в Італії і стоїть на рівні з іншими витонченими пізньовізантийськими роботами у Константинополі.
Оздоблення візантійською мозаїкою було завершено (припинилось) до 1170 року. Нижня частина і бічні стіни пресбітерія були завершені лише в 17 столітті, закривши попередні картини, від яких сьогодні майже не лишилось слідів.
Інші твори
З оригінального розпису собору збереглися лише фреска «Урбан V» кінця 14 століття на колоні лівого нефу, і «Мадонна на троні» 15 століття у лівому рукаві трансепту.
У базиліці знаходиться і кілька поховальних пам'ятників, включаючи пізній античний саркофаг, середньовічний саркофаг, і варту уваги усипальницю єпископа Кастеллі 18 століття.
Купіль 12 століття, вирізану з цілісного шматка каменю, прикрашають чотири малі скульптурні леви. В церкві також зберігається полотно «Мадонна» роботи майстерні Антонелло Гаджині (16 століття) та розписаний дерев'яний хрест Гульєльмо да Пезаро (1468). Орган є великим двомануальним інструментом з окремою консоллю і простими трубами.
Стеля нави розписана бюстами, химерними тваринами і іншим мотивами, ймовірно виконаними арабськими майстрами.
Починаючи з 1985 року, митець з Палермо Мікеле Канцонері встановив у соборі 72 спірних сучасних абстрактних вітражі, заснованих на епізодах зі Старого та Нового заповітів.
Ранньо-християнська мозаїка
Розкопки на території собору виявили частини поліхромної мозаїки 6-го століття. Вони зображують голуба, що п'є, частини двох інших птахів, два невеликі деревця і лілієподібну квітку, оточену рамкою зі стрілчастим і ромбічним орнаментом.
Мозаїка, ймовірно, належала до візантійської базиліки, яка існувала на цьому місці до поточного собору. Цей район Чефалу був населений принаймні з 8-го століття, коли там був єпископський престол.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: собор Чефалу |
Примітки
- походить від закритих дворів «парадізо», які будувались перед церквами; див. відкритий двір перед СОбором Св. Петра в Римі; умовний відповідник у православ'ї — «непокрита паперть»
- Див. троянда (архітектура)
- Grady, Ellen, Blue Guide Sicily, 7th Edition, Somerset Books, London, 2006
Посилання
- Chronology [ 27 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (Italian)
- CENOBIUM — A Project for the Multimedia Representation of Romanesque Cloister Capitals in the Mediterranean Region [ 1 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sobor bazilika Chefalu ital Duomo di Cefalu rimokatolicka cerkva v Chefalu Siciliya Italiya Sobor bazilika ChefaluDuomo di CefaluFasad soboru38 02 23 pn sh 14 01 26 sh d 38 03972 pn sh 14 02389 sh d 38 03972 14 02389 Koordinati 38 02 23 pn sh 14 01 26 sh d 38 03972 pn sh 14 02389 sh d 38 03972 14 02389Tip sporudi sobor bazilikaSuchasnij status diyuchijRoztashuvannya Italiya Chefalu SiciliyaPochatok budivnictva 1131Kinec budivnictva 1240Stil Normano arabo vizantijskijNalezhnist Rimo katolicka cerkvaYeparhiya dStan chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d Yurisdikciya dioceziya ChefaluOriginalna nazva ital Duomo di CefaluEponim Cefalu d Prisvyachennya Isus HristosVebsajt diocesimessina it Svitova spadshina Arab Norman Palermo and the Cathedral Churches of Cefalu and MonrealeTip KulturnijKriteriyi ii ivIdentifikator 1487Region YuNESKO Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2015 39 sesiya Sobor Chefalu Italiya Sobor Chefalu u Vikishovishi Budivnictvo soboru sho pochalosya 1131 roku v normandskomu stili oskilki ostriv Siciliya buv v 1091 roci Za perekazami budivlyu bulo pobudovano pislya klyatvi sho dav Svyatomu Spasitelyu korol Siciliyi Rozher II pislya togo yak vin vryatuvavsya vid shtormu i visadivsya na miskij plyazh Shozha na fortecyu budivlya yaku vidno zdaleku visochila nad serednovichnim mistom ta bula mogutnim nagaduvannyam pro normansku prisutnist IstoriyaSobor Chefalu v misti Sobor buv pobudovanij v rajoni drevnogo i postijnogo zaselennya pro sho svidchat znahidki davnorimskoyi dorogo i rannoyi hristiyanskoyi mozayiki Budivnictvo pochalosya v 1131 roku stvorennya mozayiki v apsidi u 1145 a sarkofagi yaki nadav Rozher II dlya pohovannya sebe ta druzhini buli vstanovleni togo zh roku Pislya 1172 roku cerkva perezhila period zanepadu budivnictva i v 1215 roci imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Fridrih II perenis dva zgadani sarkofagi do kafedralnogo soboru Palermo Skoro po tomu budivnictvo soboru bulo vidnovleno i fasad bulo zaversheno u 1240 roci Sobor buv osvyachenij 1267 roku Rodolfom de Shevre yepiskopom Albano U 1472 roci mizh dvoma vezhami fasadu buv dodanij portik roboti Ambrodzho da Komo OpisArhitektura Vid zboku Pered soborom roztashovanij velikij dvir parvize yakij nazivayetsya turniali sho kolis buv cvintarem Za perekazami cvintar buv stvorenij z zemli privezenoyi z Yerusalimu i mav zdatnist viklikati shvidku mumifikaciyu trupiv Znamenitij fasad harakterizuyetsya dvoma velikimi normanskimi vezhami kozhna z viknami z serednikami ta uvinchana nevelikim shpilem dodanim v 15 stolitti Shpili rizni odin ye v plani kvadratom otochenij polum ya obraznimi merlonami yaki simvolizuyut Papsku vladu i mitru drugij maye vosmikutnij plan i gibellinski merloni sho simvolizuyut korolivsku i svitsku vladu Portik 15 go stolittya maye tri arki dvi zovnishnih gostrokonechni pidtrimuyetsya chotirma kolonami i rebrami sklepinnya Pid portikom roztashovani Porta Regum Korolivski dveri otocheni vitoncheno prikrashenim marmurovim portalom ta nastinnim zhivopisom Inter yer soboru v plani ye latinskim hrestom rozdilenij na golovnij i bokovi nefi ryadami antichnih kolon chotirnadcyat z rozhevogo granitu i dvi z marmuru Bazi i kapiteli kolon vikoristani povtorno i pohodyat z 2 go stolittya nashoyi eri Dva veliki kapiteli yaki pidtrimuyut triumfalnu arku golovnogo nefa jmovirno buli stvoreni v majsterni Apuliyi v seredini 12 stolittya Vnutrishnij viglyad v bik vivtarya Dah navi buv ponizhenij sho mozhna pobachiti zovni budivli Transept ye vishim nizh golovnij i bokovi nefi U toj chas yak chastini budivli mayut bochkopodibne sklepinnya a inshi chastini sklepinnya z vidkritimi derev yanimi oporami dahu presbiterij maye rebriste sklepinnya z kamenyu Za seredhrestyam cerkva nezvichajna tim sho poyednuye v sobi stil yakij po suti ye romanskim u jogo masivnih prostih formah z zagostrenoyu abo strilchastoyu arkoyu Cya risa takozh prisutnya u sobori Monreale Ce ye predtecheyu gotichnogo stilya yakij vinik u parizkomu regioni vzhe cherez dekilka rokiv Cerkva maye tri apsidi yaki takozh zustrichayutsya na Siciliyi v sobori Monreale Dva nizhchih bokovih apsidi mayut verhni yarusi ekster yeru prikrasheni gluhoyu arkadoyu dribnih peresichnih arok i skulpturnih konsolej yaki tak samo shiroko vikoristovuyutsya u sobori Monreale Konsoli datuyutsya 1215 1223 rokami i zobrazhayut maski golovi tvarin i lyudej u vikrivlenih polozhennyah Konsoli centralnoyi apsidi piznishi vona spochatku mala tri veliki ochni vikna yaki zgodom buli zamurovani shob dati prostir dlya mozayiki vseredini ta velike centralne vikno strilchastoyi formi Dvi inshi pari kruglih vikon roztashovani na kincyah transeptu Kluatr Sobor maye kluatr do yakogo mozhna potrapiti z cerkvi Arkada maye strilchasti arki kozhna z yakih spirayetsya na tonki parni koloni Hocha forma ne vidriznyayetsya vid ispanskih i francuzkih kluatriv kompozitni kapiteli parnih kolon ye chitko vizantijskimi za yih motivami voni mayut zobrazhennya istot takih yak levi i orli yaki ye dzerkalnimi roztashovanimi odin proti odnogo yak u bagatoh zrazkah dekorativnogo rizblennya u Ravenni Tvori mistectva Mozayika presbiteriya Hristos Pantokrator Jmovirno planuvalos pokriti ves inter yer cerkvi mozayikoyu ale vona bula zavershena lishe u presbiteriyi Do nashogo chasu vcilila mozayika apsidi ta des polovini bichnih stin Rozher II priviz majstriv tehniki mozayiki z Konstantinopolya Voni adaptuvali svoye tradicijne vizantijske dekorativne mistectvo do arhitekturnoyi strukturi pivnichno yevropejskogo pohodzhennya Dominuyuchoyu figuroyu u shemi dekoru ye byust Hrista Pantokratora zobrazhenogo z pidnyatoyu rukoyu u blagoslovenni na napivkupoli apsidi V livij ruci vin trimaye Yevangeliye vid Ivana v yakomu mozhna prochitati greckoyu ta latinoyu Ya svitlo svitu hto jde za mnoyu ne blukatime u temryavi ale matime svitlo zhittya Ioann 8 12 U verhnomu yarusi stini apsidi zobrazhena Presvyata Bogorodicya z rukami pidnyatimi v proroctvi i v otochenni chotiroh arhangeliv U drugomu i tretomu yarusah po obidvi storoni centralnogo vikna roztashovani figuri apostoliv i yevangelistiv za pevnim teologichnim planom Ozdoblennya mozayikoyu prikrasi prostyagayetsya u presbiterij de na bokovih stinah roztashovani figuri prorokiv i svyatih Na pravij stini poruch z korolivskim tronom zobrazheni korolivski figuri a na livij storoni poruch yepiskopskim tronom cerkovni figuri Kozhen malyunok suprovodzhuyetsya napisom greckoyu abo latinskoyu movoyu opisuyuchi hto zobrazhenij Na steli zi hrestovim sklepinnyam zobrazheni chotiri heruvimi i chotiri serafimi Golovni figuri Hrista Pantokratora i Divi Mariyi odyagneni v sinye cherez neobhidnist kontrastu na tli zolotih plitok ta cherez koshtovnist sinogo koloru v toj chas Zobrazhennya maye visoku majsternist elegantnist drapiruvannya odyagu i chutlivist u zobrazhenni oblich ta zhestiv Mozayika soboru Chefalu vvazhayetsya krashoyu vizantijskoyu mozayikoyu v Italiyi i stoyit na rivni z inshimi vitonchenimi piznovizantijskimi robotami u Konstantinopoli Ozdoblennya vizantijskoyu mozayikoyu bulo zaversheno pripinilos do 1170 roku Nizhnya chastina i bichni stini presbiteriya buli zaversheni lishe v 17 stolitti zakrivshi poperedni kartini vid yakih sogodni majzhe ne lishilos slidiv Inshi tvori Sobor vnochi Z originalnogo rozpisu soboru zbereglisya lishe freska Urban V kincya 14 stolittya na koloni livogo nefu i Madonna na troni 15 stolittya u livomu rukavi transeptu U bazilici znahoditsya i kilka pohovalnih pam yatnikiv vklyuchayuchi piznij antichnij sarkofag serednovichnij sarkofag i vartu uvagi usipalnicyu yepiskopa Kastelli 18 stolittya Kupil 12 stolittya virizanu z cilisnogo shmatka kamenyu prikrashayut chotiri mali skulpturni levi V cerkvi takozh zberigayetsya polotno Madonna roboti majsterni Antonello Gadzhini 16 stolittya ta rozpisanij derev yanij hrest Gulyelmo da Pezaro 1468 Organ ye velikim dvomanualnim instrumentom z okremoyu konsollyu i prostimi trubami Stelya navi rozpisana byustami himernimi tvarinami i inshim motivami jmovirno vikonanimi arabskimi majstrami Pochinayuchi z 1985 roku mitec z Palermo Mikele Kanconeri vstanoviv u sobori 72 spirnih suchasnih abstraktnih vitrazhi zasnovanih na epizodah zi Starogo ta Novogo zapovitiv Ranno hristiyanska mozayika Rozkopki na teritoriyi soboru viyavili chastini polihromnoyi mozayiki 6 go stolittya Voni zobrazhuyut goluba sho p ye chastini dvoh inshih ptahiv dva neveliki derevcya i liliyepodibnu kvitku otochenu ramkoyu zi strilchastim i rombichnim ornamentom Mozayika jmovirno nalezhala do vizantijskoyi baziliki yaka isnuvala na comu misci do potochnogo soboru Cej rajon Chefalu buv naselenij prinajmni z 8 go stolittya koli tam buv yepiskopskij prestol Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu sobor Chefalu Sobor MonrealePrimitkipohodit vid zakritih dvoriv paradizo yaki buduvalis pered cerkvami div vidkritij dvir pered SOborom Sv Petra v Rimi umovnij vidpovidnik u pravoslav yi nepokrita papert Div troyanda arhitektura Grady Ellen Blue Guide Sicily 7th Edition Somerset Books London 2006PosilannyaChronology 27 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Italian CENOBIUM A Project for the Multimedia Representation of Romanesque Cloister Capitals in the Mediterranean Region 1 veresnya 2011 u Wayback Machine