Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Смовський Костянтин Авдійович (21 травня 1889 — 8 березня 1960) — український військовий діяч, полковник Армії УНР, генерал-хорунжий на еміграції, колабораціоніст.
| Костянтин Смовський | |||
|---|---|---|---|
 Генерал-хорунжий | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 21 травня 1889 с. Гнідинці, Лохвицький повіт, Полтавська губернія | ||
| Смерть | 8 березня 1960 (70 років) м. Міннеаполіс,  США | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  УНР,  Гетьманат | ||
| Рід військ | Артилерія | ||
| Війни / битви | Перша Світова війна Українсько-радянська війна Перший зимовий похід Бій за Арсенал Битва під Мотовилівкою Друга Світова війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Життєпис
Частина українських діаспорних видань та наукових джерел називають датою народження військового діяча 21 травня 1892 року. На противагу їм сам Смовський у власних спогадах, що були опубліковані в газеті «Свобода», зазначає 21 травня 1894. А. Руккас віднайшов метричну книгу з якої довідуємося, що Костянтин Смовський народився таки 21 травня, але 1889 р. у селі Гнідинці Лохвицького повіту Полтавської губернії (сьогодні - Прилуцького району Чернігівської області). Того ж дня, 21 травня 1889 р., був охрещений у місцевій Троїцькій церкві. У Гнідинцях він навчався в початковій школі, а згодом у гімназії у м. Прилуки .
Імперське військо
У 1913 закінчив Михайлівське артилерійське училище. У роки Першої світової війни на фронті, командир кінно-гірської гарматної батареї. На початку 1917 командував запасною гарматною батареєю у Москві.
У деяких документах зазначав, що під час Першої світової війни був сотником Кубанського козацького війська, але за документами атестаційної комісії Армії УНР (1921 р.) в російській армії був унтер-офіцером.
Після Лютневої революції 1917 в Росії включився до українського руху. Був делегатом III Всеукраїнського військового з'їзду у Києві від Московського гарнізону. Був обраний делегатом до Одеси на переговори про українізацію Одеської військової округи.
В Українській Армії
З кінця 1917 на службі в Українській армії.
З 22 листопада 1917 р. — викладач з практичного обслуговування гармат у 2-й Українській юнацькій школі.
У січні 1918 вступив до Гайдамацького коша Слобідської України військ Центральної Ради. Створив і очолив гарматну батарею Коша. Брав участь у вуличних боях із більшовицькими повстанцями, зокрема, за завод «Арсенал», дніпровські мости.
Навесні, з 25 березня 1918 року призначений помічником військового коменданта в Острозі, організував набір поповнення для Армії УНР. Після гетьманського перевороту направлений до Бердичева, де 5 жовтня 1918 року очолив 1-шу гарматну батарею Окремого чорноморського коша Армії Української Держави. З 24 листопада 1918 р. — командир 1-го гарматного полісу Окремого Чорноморського Коша військ Директорії. Приєднався до повстання Директорії УНР, брав участь у Мотовилівському бою 1918.
Підвищений у ранзі до полковника, сформував Чорноморський гарматний полк.
З 11 лютого 1919 р. — командир 5-го кінного Кінбурнського полку 2-ї кінної дивізії Дієвої армії УНР.
З 21 квітня 1919 р. — командир 29-го кінного дієвого полку, який 29 травня 1919 р. було згорнуто в Окремий кінний дивізіон, а 4 липня 1919 р. — розгорнуто у 1-й кінний полк (з 9 липня 1919 р. — 2-й кінний полк) ім. М. Залізняка Дієвої армії УНР. З 19 серпня 1919 р. — помічник командира 2-го кінного полку ім М. Залізняка та член ремонтної комісії з поповнення армії кінським складом
Узимку 1919 у боях у Лівобережній Україні з військами радянської Росії поранений і потрапив до полону. Невдовзі втік і після лікування у Києві повернувся на фронт.
З 6 по 21 грудня 1919 брав участь у Першому зимовому поході Армії УНР, згодом повернувся на польську територію, де був інтернований польською владою.
Навесні 1920 року служив у 6-й Січовій дивізії Армії УНР, дезертував.
З 23 липня 1920 р. — командир 1-го кінного ім М. Залізняка полку Армії УНР. З 13 серпня 1920 р. — т. в. о. командира 1-ї бригади Окремої кінної дивізії Армії УНР, одночасно був командиром 1-го кінного полку ім М. Залізняка. З 13 квітня 1921 р. — помічник комбрига 1-ї Окремої кінної дивізії Армії УНР.
Улітку 1921 року був усунутий із посади після з'ясування атестаційною комісією відсутності офіцерського звання до служби в українській армії.
З 1921 року жив на еміграції у Польщі.
У польському та німецькому одностроях
Після поразки Армії УНР він був серед тих старшин УНР, яких за домовленістю Петлюри з Пілсудським було за контрактом 1929 року прийнято до Війська Польського для продовження своєї служби за фахом, на випадок війни з СРСР. У польському війську служив у 11-му уланському полку (Цеханів). Останнє звання у польській армії — майор. Брав участь у німецько-польській війні 1939 року, був захоплений німцями до полону. У січні 1940 року за сприяння Військового міністерства УНР в еміграції був звільнений з полону.
З початком війни Німеччини проти СРСР він, як і декотрі старшини Армії УНР, прибули до України; станом на середину жовтня 1941 року Смовський знаходився в Києві, де зустрівся з членами Буковинського куреня. Брав участь в організації української допоміжної поліції у Києві. Навесні 1942 його призначили заступником командира 118-го батальйону шуцманшафту, який брав участь у боях проти радянських партизан на півночі України, а з грудня 1942 — в Білорусі.
Надалі служив в інших українських колабораціоністських формаціях, що підпорядковувались Німеччині. З березня 1945 року був приділений до штабу Української національної армії. 8–9 травня 1945 року від імені командування Української національної армії вів переговори з командувачами американських та англійських військ про інтернування УНА на контрольовані ними території.
Повоєнна міграція
З 1945 року — на еміграції у Західній Німеччині, один з ініціаторів створення Спілки українських вояків. 1950 року емігрував до США. Активно діяв у ветеранських організаціях вояків Армії УНР. Очолював Союз українських ветеранів. Екзильним урядом УНР Смовському було надано звання генерал-хорунжого. Помер у Міннеаполісі (США). Похований 12 березня 1960 р. на цвинтарі при православній церкві святого Юрія Переможця у м. Міннеаполіс.
Примітки
- К. Смовський. Моя служба Батьківщині // Свобода. — 1958. — № 39 (28 лютого). — С. 2. з джерела 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
- Facebook. www.facebook.com. Процитовано 13 травня 2023.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
- К. Смовський. Моя служба Батьківщині // Свобода. — 1958. — № 41 (4 березня). — С. 2. з джерела 23 січня 2022. Процитовано 20 листопада 2019.
- Кириллова Н.В., Селеменев В.Д., Скалабан В.В. . — Минск : НАРБ, 2009. — 78 с. — .
- Rudling, Per Anders. "The Khatyn Massacre in Belorussia: A historical controversy revisited." Holocaust and Genocide Studies 26.1 (2012): 29-58.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Коваленко С. Смовський Костянтин Овдійович / Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — К. : Видавництво «Стікс», 2015. — 368 с.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- Українське військо [ 26 червня 2017 у Wayback Machine.]
Посилання
- Смовський Кость // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1782. — 1000 екз.
- Українці у французькому Русі опору [ 27 листопада 2019 у Wayback Machine.] / «Машина часу» на youtube (відео)
- Обвалили нацистський фронт і пустили американців на Рейн: історія українських партизан у французькому Русі опору [ 30 листопада 2019 у Wayback Machine.] / доповнена письмова версія відео
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Smovskij Kostyantin Avdijovich 21 travnya 1889 8 bereznya 1960 ukrayinskij vijskovij diyach polkovnik Armiyi UNR general horunzhij na emigraciyi kolaboracionist Kostyantin Smovskij General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya21 travnya 1889 1889 05 21 s Gnidinci Lohvickij povit Poltavska guberniyaSmert8 bereznya 1960 1960 03 08 70 rokiv m Minneapolis SShAVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNR GetmanatRid vijskArtileriyaVijni bitviPersha Svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Pershij zimovij pohid Bij za Arsenal Bitva pid Motovilivkoyu Druga Svitova vijnaNagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri Voyennij hrest UNR ZhittyepisChastina ukrayinskih diaspornih vidan ta naukovih dzherel nazivayut datoyu narodzhennya vijskovogo diyacha 21 travnya 1892 roku Na protivagu yim sam Smovskij u vlasnih spogadah sho buli opublikovani v gazeti Svoboda zaznachaye 21 travnya 1894 A Rukkas vidnajshov metrichnu knigu z yakoyi doviduyemosya sho Kostyantin Smovskij narodivsya taki 21 travnya ale 1889 r u seli Gnidinci Lohvickogo povitu Poltavskoyi guberniyi sogodni Priluckogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Togo zh dnya 21 travnya 1889 r buv ohreshenij u miscevij Troyickij cerkvi U Gnidincyah vin navchavsya v pochatkovij shkoli a zgodom u gimnaziyi u m Priluki Obkladinka metrichnoyi knigi s Gnidinci Lohvickogo povitu Poltavskoyi guberniyi Zapis pro narodzhennya i hreshennya Kostyantina Smovskogo Imperske vijsko U 1913 zakinchiv Mihajlivske artilerijske uchilishe U roki Pershoyi svitovoyi vijni na fronti komandir kinno girskoyi garmatnoyi batareyi Na pochatku 1917 komanduvav zapasnoyu garmatnoyu batareyeyu u Moskvi U deyakih dokumentah zaznachav sho pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv sotnikom Kubanskogo kozackogo vijska ale za dokumentami atestacijnoyi komisiyi Armiyi UNR 1921 r v rosijskij armiyi buv unter oficerom Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 v Rosiyi vklyuchivsya do ukrayinskogo ruhu Buv delegatom III Vseukrayinskogo vijskovogo z yizdu u Kiyevi vid Moskovskogo garnizonu Buv obranij delegatom do Odesi na peregovori pro ukrayinizaciyu Odeskoyi vijskovoyi okrugi V Ukrayinskij Armiyi Z kincya 1917 na sluzhbi v Ukrayinskij armiyi Z 22 listopada 1917 r vikladach z praktichnogo obslugovuvannya garmat u 2 j Ukrayinskij yunackij shkoli U sichni 1918 vstupiv do Gajdamackogo kosha Slobidskoyi Ukrayini vijsk Centralnoyi Radi Stvoriv i ocholiv garmatnu batareyu Kosha Brav uchast u vulichnih boyah iz bilshovickimi povstancyami zokrema za zavod Arsenal dniprovski mosti Navesni z 25 bereznya 1918 roku priznachenij pomichnikom vijskovogo komendanta v Ostrozi organizuvav nabir popovnennya dlya Armiyi UNR Pislya getmanskogo perevorotu napravlenij do Berdicheva de 5 zhovtnya 1918 roku ocholiv 1 shu garmatnu batareyu Okremogo chornomorskogo kosha Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Z 24 listopada 1918 r komandir 1 go garmatnogo polisu Okremogo Chornomorskogo Kosha vijsk Direktoriyi Priyednavsya do povstannya Direktoriyi UNR brav uchast u Motovilivskomu boyu 1918 Pidvishenij u ranzi do polkovnika sformuvav Chornomorskij garmatnij polk Z 11 lyutogo 1919 r komandir 5 go kinnogo Kinburnskogo polku 2 yi kinnoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Z 21 kvitnya 1919 r komandir 29 go kinnogo diyevogo polku yakij 29 travnya 1919 r bulo zgornuto v Okremij kinnij divizion a 4 lipnya 1919 r rozgornuto u 1 j kinnij polk z 9 lipnya 1919 r 2 j kinnij polk im M Zaliznyaka Diyevoyi armiyi UNR Z 19 serpnya 1919 r pomichnik komandira 2 go kinnogo polku im M Zaliznyaka ta chlen remontnoyi komisiyi z popovnennya armiyi kinskim skladom Uzimku 1919 u boyah u Livoberezhnij Ukrayini z vijskami radyanskoyi Rosiyi poranenij i potrapiv do polonu Nevdovzi vtik i pislya likuvannya u Kiyevi povernuvsya na front Z 6 po 21 grudnya 1919 brav uchast u Pershomu zimovomu pohodi Armiyi UNR zgodom povernuvsya na polsku teritoriyu de buv internovanij polskoyu vladoyu Navesni 1920 roku sluzhiv u 6 j Sichovij diviziyi Armiyi UNR dezertuvav Z 23 lipnya 1920 r komandir 1 go kinnogo im M Zaliznyaka polku Armiyi UNR Z 13 serpnya 1920 r t v o komandira 1 yi brigadi Okremoyi kinnoyi diviziyi Armiyi UNR odnochasno buv komandirom 1 go kinnogo polku im M Zaliznyaka Z 13 kvitnya 1921 r pomichnik kombriga 1 yi Okremoyi kinnoyi diviziyi Armiyi UNR Ulitku 1921 roku buv usunutij iz posadi pislya z yasuvannya atestacijnoyu komisiyeyu vidsutnosti oficerskogo zvannya do sluzhbi v ukrayinskij armiyi Z 1921 roku zhiv na emigraciyi u Polshi Smovskij oriyentovno u 1920 h U polskomu ta nimeckomu odnostroyah Pislya porazki Armiyi UNR vin buv sered tih starshin UNR yakih za domovlenistyu Petlyuri z Pilsudskim bulo za kontraktom 1929 roku prijnyato do Vijska Polskogo dlya prodovzhennya svoyeyi sluzhbi za fahom na vipadok vijni z SRSR U polskomu vijsku sluzhiv u 11 mu ulanskomu polku Cehaniv Ostannye zvannya u polskij armiyi major Brav uchast u nimecko polskij vijni 1939 roku buv zahoplenij nimcyami do polonu U sichni 1940 roku za spriyannya Vijskovogo ministerstva UNR v emigraciyi buv zvilnenij z polonu Z pochatkom vijni Nimechchini proti SRSR vin yak i dekotri starshini Armiyi UNR pribuli do Ukrayini stanom na seredinu zhovtnya 1941 roku Smovskij znahodivsya v Kiyevi de zustrivsya z chlenami Bukovinskogo kurenya Brav uchast v organizaciyi ukrayinskoyi dopomizhnoyi policiyi u Kiyevi Navesni 1942 jogo priznachili zastupnikom komandira 118 go bataljonu shucmanshaftu yakij brav uchast u boyah proti radyanskih partizan na pivnochi Ukrayini a z grudnya 1942 v Bilorusi Nadali sluzhiv v inshih ukrayinskih kolaboracionistskih formaciyah sho pidporyadkovuvalis Nimechchini Z bereznya 1945 roku buv pridilenij do shtabu Ukrayinskoyi nacionalnoyi armiyi 8 9 travnya 1945 roku vid imeni komanduvannya Ukrayinskoyi nacionalnoyi armiyi viv peregovori z komanduvachami amerikanskih ta anglijskih vijsk pro internuvannya UNA na kontrolovani nimi teritoriyi Povoyenna migraciya Z 1945 roku na emigraciyi u Zahidnij Nimechchini odin z iniciatoriv stvorennya Spilki ukrayinskih voyakiv 1950 roku emigruvav do SShA Aktivno diyav u veteranskih organizaciyah voyakiv Armiyi UNR Ocholyuvav Soyuz ukrayinskih veteraniv Ekzilnim uryadom UNR Smovskomu bulo nadano zvannya general horunzhogo Pomer u Minneapolisi SShA Pohovanij 12 bereznya 1960 r na cvintari pri pravoslavnij cerkvi svyatogo Yuriya Peremozhcya u m Minneapolis PrimitkiK Smovskij Moya sluzhba Batkivshini Svoboda 1958 39 28 lyutogo S 2 z dzherela 15 sichnya 2019 Procitovano 15 sichnya 2019 Facebook www facebook com Procitovano 13 travnya 2023 PDF Arhiv originalu PDF za 15 veresnya 2023 Procitovano 12 zhovtnya 2023 K Smovskij Moya sluzhba Batkivshini Svoboda 1958 41 4 bereznya S 2 z dzherela 23 sichnya 2022 Procitovano 20 listopada 2019 Kirillova N V Selemenev V D Skalaban V V Minsk NARB 2009 78 s ISBN 978 985 6372 62 2 Rudling Per Anders The Khatyn Massacre in Belorussia A historical controversy revisited Holocaust and Genocide Studies 26 1 2012 29 58 PDF Arhiv originalu PDF za 27 zhovtnya 2023 Procitovano 12 zhovtnya 2023 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Kovalenko S Smovskij Kostyantin Ovdijovich Chorni zaporozhci istoriya polku 2 ge vidannya K Vidavnictvo Stiks 2015 368 s Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Ukrayinske vijsko 26 chervnya 2017 u Wayback Machine PosilannyaSmovskij Kost Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1782 1000 ekz Ukrayinci u francuzkomu Rusi oporu 27 listopada 2019 u Wayback Machine Mashina chasu na youtube video Obvalili nacistskij front i pustili amerikanciv na Rejn istoriya ukrayinskih partizan u francuzkomu Rusi oporu 30 listopada 2019 u Wayback Machine dopovnena pismova versiya video