Скрелінги (старонорв., Ісл. «Skrælingi», мн. Ч. — «skrælingjar») — збірна назва, дане скандинавами народам Гренландії і Північної Америки. У «вінландських сагах» так називають індіанців аборигенів Нового світу — можливо, це могли бути індіанці-Беотуки. Цим же словом іменували і аборигенів Гренландії.
Етимологія
Етимологія слова незрозуміла. Існують різні гіпотези про його походження з давньонорвезької, данської або ісландської мов; різні фахівці перекладають його як «волоцюги», «виродки», «одягнені в шкури», «слабці» або «замірки». Сучасною ісландською мовою це слово позначає дикуна або варвара.
Скрелінги Вінланда
«Сага про Еріка Рудого» та «Сага про гренландців» описують плавання вікінгів до земель на заході від Гренландії. Зокрема, згадуються землі Хеллуланд, Маркланд і Вінланд. Під Хеллуландом, ймовірно, мається на увазі Баффінова Земля, під Маркландом — Лабрадор. Про жителів Хеллуланда і Маркланда не сказано ані слова, за винятком явно вигаданої зустрічі з якоюсь «одноногою» істотою. Ньюфаундленд (Вінланд) виявився більш привабливим для скандинавів, що спричинило кілька плавань до його берегів (точні дати невідомі, проте плавання почалися незабаром після початку заселення Гренландії) і кілька спроб колонізації. Першовідкривачем нових земель (а також Північної Америки) вважається Лейф Ейріксон, який назвав нову землю Вінландом і заснував там перше поселення.
Достовірно невідомо, коли саме скандинави могли вперше зустрітися з аборигенами Нового світу. Перша задокументована зустріч з індіанцями сталася під час експедиції, очолюваної братом Лейфа Торвальдом. Зупинившись для лагодження корабля, вікінги вирішили розвідати місцевість і наткнулися на дев'ятьох аборигенів в шкіряних пірогах. З невідомої причини Торвальд наказав своїм людям атакувати скрелінгів. Восьмеро аборигенів було вбито, одному вдалося втекти. Наступної ночі корабель Торвальда був атакований натовпом скрелінгів, які прийшли помститися за вбитих товаришів. Вікінгам вдалося звернути їх до втечі, проте Торвальд був поранений стрілою і незабаром помер. Ймовірно, Торвальд Ейріксон був першим європейцем, котрий загинув на території Америки.
Інший мандрівник, Торфінн Карлсефні, зумів налагодити з тубільцями відносно мирні стосунки і навіть торгував з ними. Скрелінги приносили звірині шкури і міняли їх на молочні продукти і тканину (особливо їм подобалася тканина червоного кольору). Продавати скрелінгам зброю Торфінн строго заборонив, що зрештою призвело до збройного зіткнення: один з індіанців спробував вкрасти зброю і був убитий. Інша сутичка мала зовсім безглузду причину: індіанців, які прийшли для торгів, налякав бик, що вирвався з огорожі. Після цього епізоду поселенці вирішили, що незважаючи на все багатство нової землі, залишатися в ній небезпечно, і повернулися до Гренландії. Таким чином, поселення в Вінланді проіснувало лише кілька років.
Після експедиції Карлсефні нових спроб колонізації Вінланду (принаймні задокументованих) не робилося. За деякими даними, плавання в Північну Америку тривали ще кілька століть (зокрема, гренландці могли ходити туди за будівельним лісом), однак достовірних підтверджень тому немає.
У частини корінних ісландців була виявлена унікальна мітохондріальна гаплогруппа С1, характерна лише для аборигенів Америки і деяких народів Азії. Відкриття вказує, що серед предків цих людей була індіанська жінка, котра прибула в Ісландію на рубежі першого і другого тисячоліть нашої ери. Ця гаплогруппа — свідчення першого генетичного контакту між європейцями та корінними американцями.
Скрелінги Гренландії
Скандинавські поселенці жили в Гренландії приблизно з IX ст. н. е. по XVI в. н. е. Згідно з археологічними даними, в цей проміжок часу північний захід острова заселили люди культури Туле. Також цілком можливо, що скандинави могли контактувати і з більш ранньою культурою Дорсет.
Під час прибуття до Гренландії перших поселенців в 980-х роках її єдиними мешканцями були люди згасаючої культури Дорсет — нащадки так званих палеоескімосів (які не мали генетичного зв'язку із сучасними ескімосами), дуже нечисленні. У сазі про похід Ейріка Рудого йдеться про руїни жител і залишки човнів, знайдених вікінгами в Гренландії. Скандинавські колоністи могли і безпосередньо зустрічатися з останніми дорсетцями: на користь цього свідчать кілька знахідок металевих норманських виробів в контексті культури Дорсет.
У XII в. н. е. в Гренландію прибули люди культури Туле — предки сучасних ескімосів, що влаштувалися в північно-західній частині острова і змінили культуру Дорсет. Письмові джерела того часу дають про контакти між Туле і колоністами досить скупі відомості. Зате ці контакти мають численні археологічні підтвердження — ймовірно, між двома народами відбувалась торгівля: ескімоси отримували металеві вироби і вовняну тканину, яку дуже цінували, і платили за них моржової кісткою, бивнями нарвала і песцевими шкурами. Залишається невідомим, за яких обставин і як часто гренландці торгували з ескімосами, намагалися оволодіти їхньою мовою і т. д.
Першу задокументовану згадку про зустріч зі скрелінгами можна знайти в «Історії Норвегії»: мисливці, що попрямували на північ острова, зіткнулися з якимись людьми низького зросту, які не знали заліза та були озброєні стрілами з кістяними наконечниками і кам'яними ножами. Ця подія датована кінцем XI століття — хоча точність цього датування спірна: адже «Історія Норвегії» була написана через кілька століть після описаних подій.
Наступна згадка про скрелінгів датована 1342 роком: в «Описі Гренландії» сумно констатується, що Західне поселення було захоплено скрелінгами, жителі його зникли, а худоба розбіглася і здичавіла. Єпископ Гіслі Оддсон припустив, що жителі поселення могли зректися християнської віри і примкнути до тубільців. Також описується сутичка між норманами і скрелінгами біля Східного поселення, датована 1379 роком. Ескімоси вбили 18 осіб і забрали двох хлопчиків.
У ескімоському фольклорі збереглися деякі згадки про контакти з норманськими колоністами («кавдлунаїт»). Як і в скандинавських джерелах, взаємини між двома народами описуються як неприязні або відкрито ворожі. В одній з легенд, проте, описується мирне співіснування інуїтів і кавдлунаїтів; згадується, що і ті, і інші володіли мовою сусідів.
Контакти між скандинавами і ескімосами закінчилися з занепадом гренландських колоній, викликаним так званим «Малим льодовиковим періодом». Погіршення клімату, падіння попиту на моржеву кістку і епідемія чуми в Європі порушили торговельні зв'язки Гренландії з материком, життєво необхідні поселенцям. Культура Туле, більш пристосована до арктичного клімату, успішно пережила похолодання. Доля колоністів невідома: вони могли бути винищені ескімосами, могли покинути Гренландію або просто вимерти. Через два століття експедиція місіонера Ганса Еґеде (1721 р.) спробувала знайти на острові нащадків скандинавів, однак виявила лише ескімосів. Вивчаючи мову калааллісут, Егеде встановив, що деякі її слова можуть мати скандинавське походження.
У бортжурналах різних мореплавців XIX і початку XX століть згадуються зустрічі зі світловолосими ескімосами (причому не тільки в Гренландії). Іноді йдеться про окремих осіб, що виділялися серед темноволосих одноплемінників; іноді — навіть про цілі племена ескімосів-блондинів. За однією з версій, це могли бути нащадки норманських колоністів. Втім, за сучасними даними, блондини серед корінних жителів Арктики відсутні, а генетичні дослідження не виявили у ескімосів скандинавських гаплогрупп.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skrelingi staronorv Isl Skraelingi mn Ch skraelingjar zbirna nazva dane skandinavami narodam Grenlandiyi i Pivnichnoyi Ameriki U vinlandskih sagah tak nazivayut indianciv aborigeniv Novogo svitu mozhlivo ce mogli buti indianci Beotuki Cim zhe slovom imenuvali i aborigeniv Grenlandiyi EtimologiyaEtimologiya slova nezrozumila Isnuyut rizni gipotezi pro jogo pohodzhennya z davnonorvezkoyi danskoyi abo islandskoyi mov rizni fahivci perekladayut jogo yak volocyugi virodki odyagneni v shkuri slabci abo zamirki Suchasnoyu islandskoyu movoyu ce slovo poznachaye dikuna abo varvara Skrelingi Vinlanda Saga pro Erika Rudogo ta Saga pro grenlandciv opisuyut plavannya vikingiv do zemel na zahodi vid Grenlandiyi Zokrema zgaduyutsya zemli Helluland Markland i Vinland Pid Hellulandom jmovirno mayetsya na uvazi Baffinova Zemlya pid Marklandom Labrador Pro zhiteliv Hellulanda i Marklanda ne skazano ani slova za vinyatkom yavno vigadanoyi zustrichi z yakoyus odnonogoyu istotoyu Nyufaundlend Vinland viyavivsya bilsh privablivim dlya skandinaviv sho sprichinilo kilka plavan do jogo beregiv tochni dati nevidomi prote plavannya pochalisya nezabarom pislya pochatku zaselennya Grenlandiyi i kilka sprob kolonizaciyi Pershovidkrivachem novih zemel a takozh Pivnichnoyi Ameriki vvazhayetsya Lejf Ejrikson yakij nazvav novu zemlyu Vinlandom i zasnuvav tam pershe poselennya Dostovirno nevidomo koli same skandinavi mogli vpershe zustritisya z aborigenami Novogo svitu Persha zadokumentovana zustrich z indiancyami stalasya pid chas ekspediciyi ocholyuvanoyi bratom Lejfa Torvaldom Zupinivshis dlya lagodzhennya korablya vikingi virishili rozvidati miscevist i natknulisya na dev yatoh aborigeniv v shkiryanih pirogah Z nevidomoyi prichini Torvald nakazav svoyim lyudyam atakuvati skrelingiv Vosmero aborigeniv bulo vbito odnomu vdalosya vtekti Nastupnoyi nochi korabel Torvalda buv atakovanij natovpom skrelingiv yaki prijshli pomstitisya za vbitih tovarishiv Vikingam vdalosya zvernuti yih do vtechi prote Torvald buv poranenij striloyu i nezabarom pomer Jmovirno Torvald Ejrikson buv pershim yevropejcem kotrij zaginuv na teritoriyi Ameriki Inshij mandrivnik Torfinn Karlsefni zumiv nalagoditi z tubilcyami vidnosno mirni stosunki i navit torguvav z nimi Skrelingi prinosili zvirini shkuri i minyali yih na molochni produkti i tkaninu osoblivo yim podobalasya tkanina chervonogo koloru Prodavati skrelingam zbroyu Torfinn strogo zaboroniv sho zreshtoyu prizvelo do zbrojnogo zitknennya odin z indianciv sprobuvav vkrasti zbroyu i buv ubitij Insha sutichka mala zovsim bezgluzdu prichinu indianciv yaki prijshli dlya torgiv nalyakav bik sho virvavsya z ogorozhi Pislya cogo epizodu poselenci virishili sho nezvazhayuchi na vse bagatstvo novoyi zemli zalishatisya v nij nebezpechno i povernulisya do Grenlandiyi Takim chinom poselennya v Vinlandi proisnuvalo lishe kilka rokiv Pislya ekspediciyi Karlsefni novih sprob kolonizaciyi Vinlandu prinajmni zadokumentovanih ne robilosya Za deyakimi danimi plavannya v Pivnichnu Ameriku trivali she kilka stolit zokrema grenlandci mogli hoditi tudi za budivelnim lisom odnak dostovirnih pidtverdzhen tomu nemaye U chastini korinnih islandciv bula viyavlena unikalna mitohondrialna gaplogruppa S1 harakterna lishe dlya aborigeniv Ameriki i deyakih narodiv Aziyi Vidkrittya vkazuye sho sered predkiv cih lyudej bula indianska zhinka kotra pribula v Islandiyu na rubezhi pershogo i drugogo tisyacholit nashoyi eri Cya gaplogruppa svidchennya pershogo genetichnogo kontaktu mizh yevropejcyami ta korinnimi amerikancyami Skrelingi GrenlandiyiSkandinavski poselenci zhili v Grenlandiyi priblizno z IX st n e po XVI v n e Zgidno z arheologichnimi danimi v cej promizhok chasu pivnichnij zahid ostrova zaselili lyudi kulturi Tule Takozh cilkom mozhlivo sho skandinavi mogli kontaktuvati i z bilsh rannoyu kulturoyu Dorset Pid chas pributtya do Grenlandiyi pershih poselenciv v 980 h rokah yiyi yedinimi meshkancyami buli lyudi zgasayuchoyi kulturi Dorset nashadki tak zvanih paleoeskimosiv yaki ne mali genetichnogo zv yazku iz suchasnimi eskimosami duzhe nechislenni U sazi pro pohid Ejrika Rudogo jdetsya pro ruyini zhitel i zalishki chovniv znajdenih vikingami v Grenlandiyi Skandinavski kolonisti mogli i bezposeredno zustrichatisya z ostannimi dorsetcyami na korist cogo svidchat kilka znahidok metalevih normanskih virobiv v konteksti kulturi Dorset U XII v n e v Grenlandiyu pribuli lyudi kulturi Tule predki suchasnih eskimosiv sho vlashtuvalisya v pivnichno zahidnij chastini ostrova i zminili kulturu Dorset Pismovi dzherela togo chasu dayut pro kontakti mizh Tule i kolonistami dosit skupi vidomosti Zate ci kontakti mayut chislenni arheologichni pidtverdzhennya jmovirno mizh dvoma narodami vidbuvalas torgivlya eskimosi otrimuvali metalevi virobi i vovnyanu tkaninu yaku duzhe cinuvali i platili za nih morzhovoyi kistkoyu bivnyami narvala i pescevimi shkurami Zalishayetsya nevidomim za yakih obstavin i yak chasto grenlandci torguvali z eskimosami namagalisya ovoloditi yihnoyu movoyu i t d Pershu zadokumentovanu zgadku pro zustrich zi skrelingami mozhna znajti v Istoriyi Norvegiyi mislivci sho popryamuvali na pivnich ostrova zitknulisya z yakimis lyudmi nizkogo zrostu yaki ne znali zaliza ta buli ozbroyeni strilami z kistyanimi nakonechnikami i kam yanimi nozhami Cya podiya datovana kincem XI stolittya hocha tochnist cogo datuvannya spirna adzhe Istoriya Norvegiyi bula napisana cherez kilka stolit pislya opisanih podij Nastupna zgadka pro skrelingiv datovana 1342 rokom v Opisi Grenlandiyi sumno konstatuyetsya sho Zahidne poselennya bulo zahopleno skrelingami zhiteli jogo znikli a hudoba rozbiglasya i zdichavila Yepiskop Gisli Oddson pripustiv sho zhiteli poselennya mogli zrektisya hristiyanskoyi viri i primknuti do tubilciv Takozh opisuyetsya sutichka mizh normanami i skrelingami bilya Shidnogo poselennya datovana 1379 rokom Eskimosi vbili 18 osib i zabrali dvoh hlopchikiv U eskimoskomu folklori zbereglisya deyaki zgadki pro kontakti z normanskimi kolonistami kavdlunayit Yak i v skandinavskih dzherelah vzayemini mizh dvoma narodami opisuyutsya yak nepriyazni abo vidkrito vorozhi V odnij z legend prote opisuyetsya mirne spivisnuvannya inuyitiv i kavdlunayitiv zgaduyetsya sho i ti i inshi volodili movoyu susidiv Kontakti mizh skandinavami i eskimosami zakinchilisya z zanepadom grenlandskih kolonij viklikanim tak zvanim Malim lodovikovim periodom Pogirshennya klimatu padinnya popitu na morzhevu kistku i epidemiya chumi v Yevropi porushili torgovelni zv yazki Grenlandiyi z materikom zhittyevo neobhidni poselencyam Kultura Tule bilsh pristosovana do arktichnogo klimatu uspishno perezhila poholodannya Dolya kolonistiv nevidoma voni mogli buti vinisheni eskimosami mogli pokinuti Grenlandiyu abo prosto vimerti Cherez dva stolittya ekspediciya misionera Gansa Egede 1721 r sprobuvala znajti na ostrovi nashadkiv skandinaviv odnak viyavila lishe eskimosiv Vivchayuchi movu kalaallisut Egede vstanoviv sho deyaki yiyi slova mozhut mati skandinavske pohodzhennya U bortzhurnalah riznih moreplavciv XIX i pochatku XX stolit zgaduyutsya zustrichi zi svitlovolosimi eskimosami prichomu ne tilki v Grenlandiyi Inodi jdetsya pro okremih osib sho vidilyalisya sered temnovolosih odnopleminnikiv inodi navit pro cili plemena eskimosiv blondiniv Za odniyeyu z versij ce mogli buti nashadki normanskih kolonistiv Vtim za suchasnimi danimi blondini sered korinnih zhiteliv Arktiki vidsutni a genetichni doslidzhennya ne viyavili u eskimosiv skandinavskih gaplogrupp Primitki