Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скраглі́вка — село в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області. Відстань до райцентру становить близько 7 км і проходить автошляхом Т 2309. Населення становить 1474 особи.
Географія
Селом протікає річка Гнилоп'ять.
Історія
У 1758 (можл.1759) р. у Скрагліївці було відкрито папірню, папір на якій виробляли для потреб друкарні при монастирі Кармелітів Босих у Бердичеві.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бистрицької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 1211 осіб, налічувалось 123 дворових господарства, існували 2 православні церкви, 2 водяних млини та винокурний завод.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1478 осіб (707 чоловічої статі та 771 — жіночої), з яких 1382 — православної віри.
У 1932–1933 роках село постраждало від Голодомору. Тоді у Скраглівці голодувало 40 сімей, смертних випадків — 21. Приблизно половина голодуючих були колгоспниками.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1732 особи, з яких 776 чоловіків та 956 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1481 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,07 % |
| російська | 0,86 % |
| молдовська | 0,07 % |
Герб
Герб села затверджений рішенням № 247 Скраглівської сільської ради від 16.09. 2009 року. Герб села являє собою прямокутний щит з заокругленими нижніми кутами, з співвідношенням ширини до висоти 8:9.Герб може зображуватися на щитах іншої форми, а також з прикрасами.
Опис
Щит розтятий зігнуто у формі літери «U». На першому лазуровому полі з золотою облямівкою срібна чайка, що летить, та яка супроводжується унизу зліва червоним із срібною облямівкою вогнем. На другому зеленому полі обабіч золоті гілочки сосни з шишкою, дуба із двома жолудями, та унизу трьома листками вільхи. Щит розміщений у золотому картуші, верхня половина якого еклектична, а нижня утворена з колосків, унизу якого на червоній стрічці золотими літерами — «Скраглівка», під стрічкою червоні цифри 1630. Щит увінчаний золотою сільською короною.
Символіка
Чайка-скиглівка на гербі є ключовою фігурою, яка відтворює трагічну подію села, яке в 1240 році було вщент зруйноване, пограбоване і спалене монголо-татарами, а його мешканців побито. Над зруйнованим селом(за переказом) довгий час літала чайка і скиглила(плакала, тужила). Звідси і перша назва села — Скиглівка, пізніше Скраглівка. Чайка символізує гордість і незалежність, а за давнім повір'ям вона є охороною сім'ї і роду. Лазуровий колір символізує щирість, відданість, честь, благородство, духовність, чисте небо, воду, бездоганність і великодушшя Гілки листя дерев вказують на місцевий ландшафт, його лісистість, а зелений колір символізує відродження, надію, радість, здоров'я і молодість. Червоний колір символізує мужність, хоробрість, справедливу боротьбу, а також кров, пролиту за свободу і незалежність. Срібло символізує чистоту, відкритість, Божественну мудрість, взаєморозуміння, мир і досконалість. Золоті колоски та корона символізують врожай і достаток. Золото є символом багатства, слави, стабільності, поваги, енергії та розуму. Цифри 1630 — це документальна дата утворення села.
Автори
Автор проекту В. С. Сватула, член-кореспондент Волинсько-Подільської колегії, член Українського Геральдичного Товариства, голова Бердичівського відділення ВПГК. Художник І.Янушкевич.
Прапор
Прапор с. Скраглівка затверджений Рішенням Скраглівської сільської ради № 247 від 16.09. 2009р
Опис
Квадратне полотнище, яке складається з трьох горизонтальних смуг — синьої, жовтої та зеленої у співвідношенні 2:1:1. На верхньому полі біла чайка, яка летить, та на нижньому зеленому полі обабіч жовті жолуді з стеблом і листям.
Символіка
Символіка прапора відповідає символіці герба.
Автори
Автор проекту прапора В. С. Сватула, член-кореспондент Волинсько-Подільської колегії, член Українського Геральдичного Товариства, голова Бердичівського відділення ВПГК. Художник І.Янушкевич.
Легенда Скраглівки
Певну достовірність має і одна із легенд про назву села. Так, у 1240 році, коли численні орди монголо-татар хана Батия (а можливо, орди кримськотатарського хана Менглі Гірея Першого в 1482 році) смертельним вихором пронеслися по нашій землі, вся округа, в тому числі і село, була вщент зруйнована, пограбована і спалена. Після такого нашестя дуже довго, мало що не до двох століть, ці місця пустували і ніким не заселялися. Одиноким господарем чудового ландшафту, на якому дзеркальним овалом світилися навколишні озера та річка і непохитно стояли густі, дрімучі ліси, була птаха-чайка, яка з настанням темряви літала навкруги і скиглила. Вона тужила, немов оплакувала людське горе, і в її криках чулися сльози та стогін поневоленого і замордованого народу. Йшов час. У цих чудових за природно-економічними умовами місцях знову з'явилися люди і поступово почали забудовувати своє поселення. Чимало тут поселилося козаків, про що свідчать давні прізвиська ряду сучасних родин. Отож перші поселенці і назвали поселення від тужливого скиглення птиці-чайки Скиглівкою, а згодом — Скраглівкою.
Холодна криничка
Цікавою ще є історія одного джерела «Холодна криничка» або ще в народі на нього говорять «Холодна вода», яке з'явилося дуже давно. Про нього розказують старожили, а їм переповідали їхні батьки, а батькам — їхні діди та бабусі. Дану історію повідала бабуся — Н. М. Орел, котрій виповнилося 90 р. А вона почула цю історію від своєї бабусі — Т. Г. Ільченко.
Серед горбів та розкішної зелені розташувалось село. Кожної весни воно тонуло у вишневих садах. Велетенською стіною, як сторожа, стояв сосновий ліс. Далеко розносилися дзвони білокам'яної церкви. Люди просиналися з третіми півнями, а засинали під звуки солов'їної пісні. Здавалося, ніщо не порушить розміреного життя, не забере мрії та надії.
…Сонце вже сідало за вечірній пруг, жінки готували вечерю, діти безтурботно бавилися біля хати, коли ця земля застогнала і здалеку долинуло гупання копит та голосне іржання коней. Це йшла монгольська орда.
Передчуваючи небезпеку, сонце зробилося яскраво-червоним і небо пригнулось до землі.
Всі люди, від старого до малого, кинулися в церкву. Вони довго молилися і просили Господа захисти їх від навали.
Чужинці оточили село, здавалося, вже ніщо не порятує. Аж раптом на очах у ворогів земля розступилася і поглинула село. Налякані завойовники повернули своїх коней.
А на місці села через деякий час з'явилося життєдайне джерело, вода у якому завжди чиста і холодна. Люди обкопали його і зробили криничку.
З того часу багато води утекло. Та стоїть криничка як пам'ять про село, своєю прохолодою тамує спрагу подорожніх. Старожили розповідають, що в той час, коли у Скраглівському храмі дзвонять дзвони, їх відлуння можна почути біля кринички, прихилившись вухом до землі. І стоїть «Холодна вода» як символ людського страждання та непокори.
Із розповіді старожилів я довідався ще про один цікавий факт. В 1944 р. була сильна посуха. Всі віруючі люди разом із стареньким батюшкою вирушили пішки до джерела просити в Бога, щоб він послав дощ. Люди втомлені, зморені спрагою йшли всю дорогу і молились, попереду себе несли Хрест і ікону. Небо було дуже чисте, без однієї хмаринки. Сильно пекло сонце.
Коли вони підійшли до джерела, в небі з'явилась маленька цяточка, то була хмаринка. Люди помолились біля води, враз з цієї хмари полляв дощ, який перетворився в зливу. З тих пір і досі мої односельчани в спеку йдуть до «Холодної кринички» просити дощу. Вони вважають, що для того, щоб попросити дощу, потрібно потрудитись: йти пішки до джерела і молитись всю дорогу, свято вірити в Бога. Влітку під час польових робіт скраглівчани йдуть до кринички по воду.
Відомі люди
- Борисюк Микола Кіндратович (1919—2014) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, почесний громадянин Бердичева, відмінник народної освіти України.
- Олійник Іван Іванович — військовик.
- — Голова Скраглівського колгоспу «Зоря» (1992—1995). З 1995 року до квітня 2016 року — сільський голова села Скраглівка, почесний громадянин Бердичівського району.
- Мельник Анатолій Васильович — депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликання.
- Косюченко Сергій Юрійович — журналіст, громадський діяч.
Див. також
Джерела
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У 7 кн. — Житомир : Знання України, 2006. — Т. 1. — 724 с. — .
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скраглівка |
- Єршов., В.О. (2008). монография.pdf "Польська література Волині доби романтизму: генологія мемуаристичності" (PDF) (укр) . Житомир: Полісся. с. 50. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ ()[недоступне посилання з червня 2019] - Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-87. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 20.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Посилання
- Погода в селі Скраглівка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Skrahlówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 714. (пол.)
- Михайленко П. П. Моя рідна Скраглівка — Житомир: Полісся, 2003. — 296с.: іл. Історико-краєзнавчий нарис.
- Kustyń, słoboda przy wsi Skrahlówce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 203. (пол.)
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skragli vka selo v Ukrayini u Berdichivskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Vidstan do rajcentru stanovit blizko 7 km i prohodit avtoshlyahom T 2309 Naselennya stanovit 1474 osobi GeografiyaRichka Gnilop yat Selom protikaye richka Gnilop yat IstoriyaBratska mogila zagiblih pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U 1758 mozhl 1759 r u Skragliyivci bulo vidkrito papirnyu papir na yakij viroblyali dlya potreb drukarni pri monastiri Karmelitiv Bosih u Berdichevi Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Bistrickoyi volosti Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 1211 osib nalichuvalos 123 dvorovih gospodarstva isnuvali 2 pravoslavni cerkvi 2 vodyanih mlini ta vinokurnij zavod Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1478 osib 707 cholovichoyi stati ta 771 zhinochoyi z yakih 1382 pravoslavnoyi viri U 1932 1933 rokah selo postrazhdalo vid Golodomoru Todi u Skraglivci goloduvalo 40 simej smertnih vipadkiv 21 Priblizno polovina goloduyuchih buli kolgospnikami NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1732 osobi z yakih 776 cholovikiv ta 956 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 1481 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 07 rosijska 0 86 moldovska 0 07 GerbGerb sela zatverdzhenij rishennyam 247 Skraglivskoyi silskoyi radi vid 16 09 2009 roku Gerb sela yavlyaye soboyu pryamokutnij shit z zaokruglenimi nizhnimi kutami z spivvidnoshennyam shirini do visoti 8 9 Gerb mozhe zobrazhuvatisya na shitah inshoyi formi a takozh z prikrasami Opis Shit roztyatij zignuto u formi literi U Na pershomu lazurovomu poli z zolotoyu oblyamivkoyu sribna chajka sho letit ta yaka suprovodzhuyetsya unizu zliva chervonim iz sribnoyu oblyamivkoyu vognem Na drugomu zelenomu poli obabich zoloti gilochki sosni z shishkoyu duba iz dvoma zholudyami ta unizu troma listkami vilhi Shit rozmishenij u zolotomu kartushi verhnya polovina yakogo eklektichna a nizhnya utvorena z koloskiv unizu yakogo na chervonij strichci zolotimi literami Skraglivka pid strichkoyu chervoni cifri 1630 Shit uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Simvolika Chajka skiglivka na gerbi ye klyuchovoyu figuroyu yaka vidtvoryuye tragichnu podiyu sela yake v 1240 roci bulo vshent zrujnovane pograbovane i spalene mongolo tatarami a jogo meshkanciv pobito Nad zrujnovanim selom za perekazom dovgij chas litala chajka i skiglila plakala tuzhila Zvidsi i persha nazva sela Skiglivka piznishe Skraglivka Chajka simvolizuye gordist i nezalezhnist a za davnim povir yam vona ye ohoronoyu sim yi i rodu Lazurovij kolir simvolizuye shirist viddanist chest blagorodstvo duhovnist chiste nebo vodu bezdogannist i velikodushshya Gilki listya derev vkazuyut na miscevij landshaft jogo lisistist a zelenij kolir simvolizuye vidrodzhennya nadiyu radist zdorov ya i molodist Chervonij kolir simvolizuye muzhnist horobrist spravedlivu borotbu a takozh krov prolitu za svobodu i nezalezhnist Sriblo simvolizuye chistotu vidkritist Bozhestvennu mudrist vzayemorozuminnya mir i doskonalist Zoloti koloski ta korona simvolizuyut vrozhaj i dostatok Zoloto ye simvolom bagatstva slavi stabilnosti povagi energiyi ta rozumu Cifri 1630 ce dokumentalna data utvorennya sela Avtori Avtor proektu V S Svatula chlen korespondent Volinsko Podilskoyi kolegiyi chlen Ukrayinskogo Geraldichnogo Tovaristva golova Berdichivskogo viddilennya VPGK Hudozhnik I Yanushkevich PraporPrapor s Skraglivka zatverdzhenij Rishennyam Skraglivskoyi silskoyi radi 247 vid 16 09 2009r Opis Kvadratne polotnishe yake skladayetsya z troh gorizontalnih smug sinoyi zhovtoyi ta zelenoyi u spivvidnoshenni 2 1 1 Na verhnomu poli bila chajka yaka letit ta na nizhnomu zelenomu poli obabich zhovti zholudi z steblom i listyam Simvolika Simvolika prapora vidpovidaye simvolici gerba Avtori Avtor proektu prapora V S Svatula chlen korespondent Volinsko Podilskoyi kolegiyi chlen Ukrayinskogo Geraldichnogo Tovaristva golova Berdichivskogo viddilennya VPGK Hudozhnik I Yanushkevich Legenda SkraglivkiPevnu dostovirnist maye i odna iz legend pro nazvu sela Tak u 1240 roci koli chislenni ordi mongolo tatar hana Batiya a mozhlivo ordi krimskotatarskogo hana Mengli Gireya Pershogo v 1482 roci smertelnim vihorom proneslisya po nashij zemli vsya okruga v tomu chisli i selo bula vshent zrujnovana pograbovana i spalena Pislya takogo nashestya duzhe dovgo malo sho ne do dvoh stolit ci miscya pustuvali i nikim ne zaselyalisya Odinokim gospodarem chudovogo landshaftu na yakomu dzerkalnim ovalom svitilisya navkolishni ozera ta richka i nepohitno stoyali gusti drimuchi lisi bula ptaha chajka yaka z nastannyam temryavi litala navkrugi i skiglila Vona tuzhila nemov oplakuvala lyudske gore i v yiyi krikah chulisya slozi ta stogin ponevolenogo i zamordovanogo narodu Jshov chas U cih chudovih za prirodno ekonomichnimi umovami miscyah znovu z yavilisya lyudi i postupovo pochali zabudovuvati svoye poselennya Chimalo tut poselilosya kozakiv pro sho svidchat davni prizviska ryadu suchasnih rodin Otozh pershi poselenci i nazvali poselennya vid tuzhlivogo skiglennya ptici chajki Skiglivkoyu a zgodom Skraglivkoyu Holodna krinichkaCikavoyu she ye istoriya odnogo dzherela Holodna krinichka abo she v narodi na nogo govoryat Holodna voda yake z yavilosya duzhe davno Pro nogo rozkazuyut starozhili a yim perepovidali yihni batki a batkam yihni didi ta babusi Danu istoriyu povidala babusya N M Orel kotrij vipovnilosya 90 r A vona pochula cyu istoriyu vid svoyeyi babusi T G Ilchenko Sered gorbiv ta rozkishnoyi zeleni roztashuvalos selo Kozhnoyi vesni vono tonulo u vishnevih sadah Veletenskoyu stinoyu yak storozha stoyav sosnovij lis Daleko roznosilisya dzvoni bilokam yanoyi cerkvi Lyudi prosinalisya z tretimi pivnyami a zasinali pid zvuki solov yinoyi pisni Zdavalosya nisho ne porushit rozmirenogo zhittya ne zabere mriyi ta nadiyi Sonce vzhe sidalo za vechirnij prug zhinki gotuvali vecheryu diti bezturbotno bavilisya bilya hati koli cya zemlya zastognala i zdaleku dolinulo gupannya kopit ta golosne irzhannya konej Ce jshla mongolska orda Peredchuvayuchi nebezpeku sonce zrobilosya yaskravo chervonim i nebo prignulos do zemli Vsi lyudi vid starogo do malogo kinulisya v cerkvu Voni dovgo molilisya i prosili Gospoda zahisti yih vid navali Chuzhinci otochili selo zdavalosya vzhe nisho ne poryatuye Azh raptom na ochah u vorogiv zemlya rozstupilasya i poglinula selo Nalyakani zavojovniki povernuli svoyih konej A na misci sela cherez deyakij chas z yavilosya zhittyedajne dzherelo voda u yakomu zavzhdi chista i holodna Lyudi obkopali jogo i zrobili krinichku Z togo chasu bagato vodi uteklo Ta stoyit krinichka yak pam yat pro selo svoyeyu proholodoyu tamuye spragu podorozhnih Starozhili rozpovidayut sho v toj chas koli u Skraglivskomu hrami dzvonyat dzvoni yih vidlunnya mozhna pochuti bilya krinichki prihilivshis vuhom do zemli I stoyit Holodna voda yak simvol lyudskogo strazhdannya ta nepokori Iz rozpovidi starozhiliv ya dovidavsya she pro odin cikavij fakt V 1944 r bula silna posuha Vsi viruyuchi lyudi razom iz starenkim batyushkoyu virushili pishki do dzherela prositi v Boga shob vin poslav dosh Lyudi vtomleni zmoreni spragoyu jshli vsyu dorogu i molilis poperedu sebe nesli Hrest i ikonu Nebo bulo duzhe chiste bez odniyeyi hmarinki Silno peklo sonce Koli voni pidijshli do dzherela v nebi z yavilas malenka cyatochka to bula hmarinka Lyudi pomolilis bilya vodi vraz z ciyeyi hmari pollyav dosh yakij peretvorivsya v zlivu Z tih pir i dosi moyi odnoselchani v speku jdut do Holodnoyi krinichki prositi doshu Voni vvazhayut sho dlya togo shob poprositi doshu potribno potruditis jti pishki do dzherela i molitis vsyu dorogu svyato viriti v Boga Vlitku pid chas polovih robit skraglivchani jdut do krinichki po vodu Vidomi lyudiBorisyuk Mikola Kindratovich 1919 2014 radyanskij vijskovik uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni pochesnij gromadyanin Berdicheva vidminnik narodnoyi osviti Ukrayini Olijnik Ivan Ivanovich vijskovik Golova Skraglivskogo kolgospu Zorya 1992 1995 Z 1995 roku do kvitnya 2016 roku silskij golova sela Skraglivka pochesnij gromadyanin Berdichivskogo rajonu Melnik Anatolij Vasilovich deputat Verhovnoyi Radi URSR 9 10 go sklikannya Kosyuchenko Sergij Yurijovich zhurnalist gromadskij diyach Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast DzherelaReabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Zhitomirska oblast U 7 kn Zhitomir Znannya Ukrayini 2006 T 1 724 s ISBN 966 655 220 5 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Skraglivka Yershov V O 2008 monografiya pdf Polska literatura Volini dobi romantizmu genologiya memuaristichnosti PDF ukr Zhitomir Polissya s 50 ISBN ISBN 978 966 655 379 9 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka nedostupne posilannya z chervnya 2019 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 87 X 270 120 s ros doref Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Zhitomirska oblast U semi knigah Kniga persha 2006 s 20 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli Skraglivka 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Skrahlowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 714 pol Mihajlenko P P Moya ridna Skraglivka Zhitomir Polissya 2003 296s il Istoriko krayeznavchij naris Kustyn sloboda przy wsi Skrahlowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 203 pol Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi