Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скальдична поезія (Skaldekvad) — різновид поезії давньої Скандинавії. Поетичну творчість скандинавів та ісландців традиційно поділяють на два кардинально відмінні роди: на еддичну та скальдичну поезії. Тоді як еддична поезія вирізняється простотою форми та змістом епічного характеру і є близькою до фольклору, поезія скальдична володіє спеціально витонченою формою та часто доволі бідним змістом.
Скальдична традиція склалась вже до першої половини IX століття. Вона надзвичайно стійко зберігалася ще близько двохсот років після введення писемності в Ісландії, доволі повільно розпадаючись під впливом європейських писемних літератур.
Скальд
Скальд — давньоскандинавський поет-співець. Скальди жили переважно при дворах та дружинах конунґів й творили в період між ІХ та XIV століттями. Головними жанрами їх поезії були: (бойова пісня, яка прославляла звершення конунґа, його дружини та висловлювала героїчні ідеали), та окрема . За гарний твір скальд міг отримати цілий статок.
Пісні скальдів, які виконували самі поети без музичного супроводу, зберігалися протягом низки століть в усній традиції. Поезія скальдів має авторство: відомо приблизно 350 імен. Найвідоміші скальди: Браґі Боддасон (ІХ ст.), Еґіль Скатлаґрімссон (приб. 910 — приб. 990), Кормак Еґмундарсон (X ст.), Сноррі Стурлусон тощо.
Перші скальди були норвежцями. У Х ст. мистецтво скальдів зазнало широкого розповсюдження в Ісландії. Відтоді більшість скальдів при дворах знаті походили з Ісландії.
Скальд в нідерландському живописі — алегорія річки Шельди, яка протікає територією Бельгії, Франції та Нідерландів. Часто зустрічається разом з Антверпією (алегорією Антверпена).
Специфіка
У скальдичних творах неможливо виявити жодних слідів художньої вигадки. Поезія для скальдів — це засіб констатації фактів, які викликають нехудожній інтерес та лежать поза сферою їхньої творчості. Скальди можуть лише повідомляти факти, безпосередніми свідками яких вони були. Вони не обирають зміст своїх поезій, а він визначається дійсністю. Поняття «художньої вигадки» ще не існувало, воно для людини ери вікінґів було б невідмінним від брехні. Тому функція скальдичної поезії була абсолютно відмінною від сучасного уявлення про літературну творчість.
Питання походження
Існує декілька теорій походження скальдичної поезії: «кельтський вплив», традиція придворного церемоніалу (Ж. де Фріс), походження творів такого роду з пережитків архаїчної свідомості, яка надавала слову та словесній формі магічного значення (Е. Нюррен, А. Ольмаркс). Російський скандинавіст питання появи та розвитку скальдичної поезії як специфічної літературної форми відносив до проблеми авторства та «прикордонного» стану між літературою та фольклором. Найімовірніше, що скальдична поезія розвивалася з еддичної в результаті послідовного ускладнення останньої.
Авторство
Скальдична поезія — перший етап переходу до усвідомленого авторства в поезії. Авторство ще не розповсюджується на зміст твору, але поки що лише на форму, це проміжна, прикордонна стадія між власне літературою та фольклором.
Всі зусилля скальда спрямовано на витончену розробку форми, яка була ніби як незалежною від змісту. Ця гіпертрофія форми є наслідком свого роду неповноцінного авторства. Скальди, щоправда, безсумнівно усвідомлюють себе авторами своїх творів. Де-факто, у скальдів уже наявне авторське право, хоча й доволі примітивне. Імовірно, у них вже існує й певне уявлення про плагіат. Але авторство поширюється в них лише на форму, а не на зміст.
відносить походження такого виду творчості, як скальдична поезія, саме до того факту, що, не маючи можливості та усвідомленого бажання змінювати зміст твору, автор змінює форму, максимально ускладнюючи її й демонструючи тим самим свою особисту майстерність.
Форма
Як еддична, так й скальдична поетика належать до даньогерманської алітераційної поезії, тієї її форми, яка існувала в германців ще до нашої ери. Скальдична поезія повністю склалась вже в ту еру, до якої відносяться найдавніші пам'ятки — до першої половини IX століття. Алітерація в скальдичній поезії — суворо регламентована база поезії. Крім того, в скальдичній поезії регламентовано внутрішні рими, кількість складів у рядкові й рядків у строфі.
Сноррі Стурлусон у «Перелікові розмірів», поетичній частині «Молодшої Едди», наводить 102 віси, кожна з яких ілюструє новий розмір, розташування алітерацій та внутрішніх рим у строфі, кількість складів у рядкові тощо.
Найпоширенішим поетичним розміром є (dróttkvætt), ним написано п'ять шостих усієї скальдичної поезії.
Інші різновиди скальдичних розмірів:
Окремі речення в скальдичній строфі можуть переплітатися або вставлятися одне в інше. Кількість типів такого переплетіння досягає півсотні й це робить прочитання та розшифрування творів ще важчими.
Яким чином могла виникнути така складна синтаксична структура, досі лишається загадкою. Можливо, це обумовлено складністю та жорсткістю віршованих розмірів, які, аби бути дотриманими, змушували переплітати речення; існує припущення, що синтаксис ускладнювався свідомо, з метою більшої образності або штучного затемнення сенсу, пов'язаного з магічною функцією вірша. Існує також припущення, що принаймні деякі жанри скальдичної поезії спочатку призначалися для виконання в два голоси, а потім така специфічна побудова тексту стала традиційною.
Жанри
Головний жанр скальдичної поезії — хвалебна пісня. Хвалебні пісні складалися зазвичай на честь тих чи інших керівників й часто забезпечували скальдові заступництво. Відомо також декілька хвалебних пісень — «викупів голови», тобто за гарну драпу скальда могли не лише винагородити, але й позбавити від того чи іншого покарання.
Головна форма скальдичної хвалебної пісні — (dråpa). В її структурі обов'язково було декілька вставних речень («стев», тобто приспівів), які розділяли драпу на декілька відтинків. Стев може навіть абсолютно не мати нічого спільного за змістом з темою самої драпи.
Стев відрізняє драпу від флокка (flokk), циклу віс, які не розбиті стевом. Драпу вважали урочистішою, аніж флокк.
Драпа й флокк складаються з самостійних метрично та змістовно віс, й у хвалебних піснях ніколи не буває нічого подібного до сюжету. Єдина послідовність, яку можна прослідкувати — це хронологія зображуваних подій, відображених, поза тим, неіндивідуалізовано. У драпах скальд оповідає завжди про сучасні йому події, очевидцем яких він був або про які чув від очевидців.
Різновидом хвалебної пісні була так звана щитова драпа, тобто драпа, в якій подається опис зображень на щиті, який скальд отримав у подарунок від заступника, якого він звеличує. Або як варіант сама драпа писалася на щиті й мала статус оберіга для власника.
Окрема віса — також жанр скальдичної поезії. Вони збереглися як цитати в саґах, де їх наводять як репліки героїв. Скальдична віса — це, на відміну від драпи, безкорислива творчість, але віси побудовано за тими ж ритмічними та стилістичними канонами, і їхній зміст набагато різноманітніший від змісту драпи. Віса може оповідати про сутичку, угоду, побачення, злочин, випадкову зустріч, сон абощо.
Огудна поезія — нід — вважається окремим жанром скальдичної поезії й обіймає в ній окреме місце. За формою вона не відрізняється від інших віс, за змістом може зображати той самий спектр ситуацій, але змальованих відповідним негативним штибом. Доволі часто ніди маскували під драпи, бо ставлення до нідів було доволі серйозним, їм приписували магічну силу, й висміювання, поміщене в ускладнену, свідомо затемнену форму, сприймалося як заклинання, за яке скальда могли стратити на місці. Тоді як в драпі предметами традиційного вихваляння були звитяга та щедрість чоловіків і краса жінок (частіше в окремих вісах), в ніді використовували мотив травестії.
Фразеологія
Своєрідним підручником скальдичної фразеології є «Мова поезії», друга частина «Молодшої Едди» Сноррі Стурлусона.
Головні стилістичні елементи скальдичної поезії — гейті (heiti) та кеннінґи (kjenning). Саме система численних алегоричних означень так ускладнює сприйняття та затуманює сенс скальдичної поезії.
Мед поезії
Міф про мед поезії оповідається в «Молодшій Едді» Сноррі Стурлусона. Два племені богів, аси та вани, на знак укладення миру створили людину на ім'я Квасір. Він був таким мудрим, що не було запитання, на яке він не зміг би відповісти. Він подорожував світом й учив людей мудрості. Одного разу два злісних карлики заманили Квасіра до себе й убили його. Його кров'ю вони сповнили три чаші, змішали її з медом й питво, що утворилося, кожного, хто б його не спробував, перетворювало на скальда або вченого. Багато людей загинуло, поки мед поезії переходив з рук у руки. Нарешті, його заховав у скелях велетень Ґуттунґ, а охороняти поставив доньку на ім'я Ґуннльод. Одін вирішив здобути цей мед. Він просвердлив дірку в скелі, перетворився на змію й проповз до печери, де сиділа Ґуннльод. Вона дозволила йому випити три ковтки меду й Одін випив усі три чаші. Він виліз назад й полетів до асів у личині орла. Там він виплюнув мед у велику чашу й відтоді скальдів звуть «ті, хто скуштував меду поезії». Але меду було надто багато й частина його вилетіла в орла з-під хвоста. Й кажуть, що цей мед дістався поганим скальдам.
Скальдична поезія та саґи
Багато взірців скальдичної поезії дійшло до нас як віршовані фрагменти, включені до саґ, які оповідають як про самих скальдів (, , , «Саґа про Еґіля», «Саґа про Ґіслі», тощо), так й згадують про них побіжно (, , «Гнила шкіра», , «Саґа про Ньяла», тощо). Ситуативність багатьох скальдичних поезій, включених до саґ, написання їх експромтом, за випадку, робить їх своєрідною поетичною ілюстрацією того, що відбувається або ж висловлює думки та почуття того, хто вимовляє ці рядки. В саґах неодноразово змальовані навіть змагання героїв, які почергово промовляють віси (наприк., в «Сазі про Ґуннлауґа») Визнається, поза тим, що далеко не всі віси, наведені в саґах як імпровізації, такими є. Більш того, їх не обов'язково створили ті персонажі, яким їх приписують. Деякі віси могли виникнути в період усного побутування саґи або під час її записування.
Відомі скальди
Першим скальдом називали Браґі Старого (Браґі Боддасон). Він жив в Норвегії в ті часи, коли Ісландія ще не була заселеною, й вважався пращуром низки ісландців, які жили в ІХ-Х століттях. Зважаючи на його місце в їхніх біографіях, він жив у першій половині ІХ століття. Його віси — найдавніші зі збережених скальдичних поезій, це хвалебні пісні на честь норвезьких конунґів. Також збереглися оповіді про його надзвичайну прозорливість та мудрість. В ісландській традиції згадується один з асів на ім'я Браґі. Існує думка, що саме перший скальд був перетворений на бога поезії
Еґіля Скатлаґрімссона (приб. 910—990 рр.) вважають найвидатнішим зі скальдів. Про нього складено «Саґу про Еґіля», одну з найкращих ісландських . Збереглася порівняно велика кількість його творів й серед них відомий », склавши який він отримав свободу від свого найбільшого ворога, норвезького конунґа Ейріка Кривавої Сокири.
Іншими відомим скальдами були: Ейвінд Фіннсон Губитель Скальдів, Кормак Еґмундарсон (герой «Саґи про Кормака»), Ґіслі син Торбьйорна Кислого («Саґа про Ґіслі»), Галльфред Важкий Скальд, Ґуннлауґ Іллуґасон Зміїний Язик («Саґа про Ґуннлауґа»), Бьйорн Арнґейрссон Богатир з Гіт-ріки («Саґа про Бьйорна»), (), Гаральд Сіґурдарсон Суворий, тощо.
Тексти
- Міфи та легенди. Тексти
Джерела
- Стеблин-Каменский М. И. Скальдическая поэзия // Поэзия скальдов. — Л.: Наука, 1979. — 183 с.
- Стеблин-Каменский М. И. Происхождение поэзии скальдов // Скандинавский сборник III. — Таллин, 1958.
- Гуревич А. Я. Старшая Эдда (отрывок) // Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах. — М: Художественная литература, 1975.
- Стеблин-Каменский М. И. Культура Исландии. — Спб, 2003.
- Стеблин-Каменский М. И. Мир саги. — Л., 1984.
- Самарин Р. М. Поэзия скальдов. История всемирной литературы. — Т. 2. — М., 1984. — С. 486—490.
- Гуревич Е. А., Матюшина И. Г. Поэзия скальдов. — М.: РГГУ, 1999.
- Смирницкая О. А. О поэзии скальдов в «Круге Земном» и её переводе на русский язык // Снорри Стурлусон. Круг Земной. — М.: Наука, 1980.
Посилання
- Філолог та історик Федір Успенський про скальдичну поезію
- Norrœn Dýrð — Портал «Северная Слава»
- Ульвдалир
- Обе Пряхи
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skaldichna poeziya Skaldekvad riznovid poeziyi davnoyi Skandinaviyi Poetichnu tvorchist skandinaviv ta islandciv tradicijno podilyayut na dva kardinalno vidminni rodi na eddichnu ta skaldichnu poeziyi Todi yak eddichna poeziya viriznyayetsya prostotoyu formi ta zmistom epichnogo harakteru i ye blizkoyu do folkloru poeziya skaldichna volodiye specialno vitonchenoyu formoyu ta chasto dovoli bidnim zmistom Skaldichna tradiciya sklalas vzhe do pershoyi polovini IX stolittya Vona nadzvichajno stijko zberigalasya she blizko dvohsot rokiv pislya vvedennya pisemnosti v Islandiyi dovoli povilno rozpadayuchis pid vplivom yevropejskih pisemnih literatur SkaldSkald davnoskandinavskij poet spivec Skaldi zhili perevazhno pri dvorah ta druzhinah konungiv j tvorili v period mizh IH ta XIV stolittyami Golovnimi zhanrami yih poeziyi buli inshi movi bojova pisnya yaka proslavlyala zvershennya konunga jogo druzhini ta vislovlyuvala geroyichni ideali ta okrema Za garnij tvir skald mig otrimati cilij statok Pisni skaldiv yaki vikonuvali sami poeti bez muzichnogo suprovodu zberigalisya protyagom nizki stolit v usnij tradiciyi Poeziya skaldiv maye avtorstvo vidomo priblizno 350 imen Najvidomishi skaldi Bragi Boddason IH st Egil Skatlagrimsson prib 910 prib 990 Kormak Egmundarson X st Snorri Sturluson tosho Pershi skaldi buli norvezhcyami U H st mistectvo skaldiv zaznalo shirokogo rozpovsyudzhennya v Islandiyi Vidtodi bilshist skaldiv pri dvorah znati pohodili z Islandiyi Skald v niderlandskomu zhivopisi alegoriya richki Sheldi yaka protikaye teritoriyeyu Belgiyi Franciyi ta Niderlandiv Chasto zustrichayetsya razom z Antverpiyeyu alegoriyeyu Antverpena SpecifikaU skaldichnih tvorah nemozhlivo viyaviti zhodnih slidiv hudozhnoyi vigadki Poeziya dlya skaldiv ce zasib konstataciyi faktiv yaki viklikayut nehudozhnij interes ta lezhat poza sferoyu yihnoyi tvorchosti Skaldi mozhut lishe povidomlyati fakti bezposerednimi svidkami yakih voni buli Voni ne obirayut zmist svoyih poezij a vin viznachayetsya dijsnistyu Ponyattya hudozhnoyi vigadki she ne isnuvalo vono dlya lyudini eri vikingiv bulo b nevidminnim vid brehni Tomu funkciya skaldichnoyi poeziyi bula absolyutno vidminnoyu vid suchasnogo uyavlennya pro literaturnu tvorchist Pitannya pohodzhennyaIsnuye dekilka teorij pohodzhennya skaldichnoyi poeziyi keltskij vpliv tradiciya pridvornogo ceremonialu Zh de Fris pohodzhennya tvoriv takogo rodu z perezhitkiv arhayichnoyi svidomosti yaka nadavala slovu ta slovesnij formi magichnogo znachennya E Nyurren A Olmarks Rosijskij skandinavist inshi movi pitannya poyavi ta rozvitku skaldichnoyi poeziyi yak specifichnoyi literaturnoyi formi vidnosiv do problemi avtorstva ta prikordonnogo stanu mizh literaturoyu ta folklorom Najimovirnishe sho skaldichna poeziya rozvivalasya z eddichnoyi v rezultati poslidovnogo uskladnennya ostannoyi AvtorstvoSkaldichna poeziya pershij etap perehodu do usvidomlenogo avtorstva v poeziyi Avtorstvo she ne rozpovsyudzhuyetsya na zmist tvoru ale poki sho lishe na formu ce promizhna prikordonna stadiya mizh vlasne literaturoyu ta folklorom Vsi zusillya skalda spryamovano na vitonchenu rozrobku formi yaka bula nibi yak nezalezhnoyu vid zmistu Cya gipertrofiya formi ye naslidkom svogo rodu nepovnocinnogo avtorstva Skaldi shopravda bezsumnivno usvidomlyuyut sebe avtorami svoyih tvoriv De fakto u skaldiv uzhe nayavne avtorske pravo hocha j dovoli primitivne Imovirno u nih vzhe isnuye j pevne uyavlennya pro plagiat Ale avtorstvo poshiryuyetsya v nih lishe na formu a ne na zmist vidnosit pohodzhennya takogo vidu tvorchosti yak skaldichna poeziya same do togo faktu sho ne mayuchi mozhlivosti ta usvidomlenogo bazhannya zminyuvati zmist tvoru avtor zminyuye formu maksimalno uskladnyuyuchi yiyi j demonstruyuchi tim samim svoyu osobistu majsternist FormaYak eddichna tak j skaldichna poetika nalezhat do danogermanskoyi aliteracijnoyi poeziyi tiyeyi yiyi formi yaka isnuvala v germanciv she do nashoyi eri Skaldichna poeziya povnistyu sklalas vzhe v tu eru do yakoyi vidnosyatsya najdavnishi pam yatki do pershoyi polovini IX stolittya Aliteraciya v skaldichnij poeziyi suvoro reglamentovana baza poeziyi Krim togo v skaldichnij poeziyi reglamentovano vnutrishni rimi kilkist skladiv u ryadkovi j ryadkiv u strofi Snorri Sturluson u Perelikovi rozmiriv poetichnij chastini Molodshoyi Eddi navodit 102 visi kozhna z yakih ilyustruye novij rozmir roztashuvannya aliteracij ta vnutrishnih rim u strofi kilkist skladiv u ryadkovi tosho Najposhirenishim poetichnim rozmirom ye inshi movi drottkvaett nim napisano p yat shostih usiyeyi skaldichnoyi poeziyi Inshi riznovidi skaldichnih rozmiriv inshi movi inshi movi inshi movi inshi movi Okremi rechennya v skaldichnij strofi mozhut pereplitatisya abo vstavlyatisya odne v inshe Kilkist tipiv takogo perepletinnya dosyagaye pivsotni j ce robit prochitannya ta rozshifruvannya tvoriv she vazhchimi Yakim chinom mogla viniknuti taka skladna sintaksichna struktura dosi lishayetsya zagadkoyu Mozhlivo ce obumovleno skladnistyu ta zhorstkistyu virshovanih rozmiriv yaki abi buti dotrimanimi zmushuvali pereplitati rechennya isnuye pripushennya sho sintaksis uskladnyuvavsya svidomo z metoyu bilshoyi obraznosti abo shtuchnogo zatemnennya sensu pov yazanogo z magichnoyu funkciyeyu virsha Isnuye takozh pripushennya sho prinajmni deyaki zhanri skaldichnoyi poeziyi spochatku priznachalisya dlya vikonannya v dva golosi a potim taka specifichna pobudova tekstu stala tradicijnoyu ZhanriGolovnij zhanr skaldichnoyi poeziyi hvalebna pisnya Hvalebni pisni skladalisya zazvichaj na chest tih chi inshih kerivnikiv j chasto zabezpechuvali skaldovi zastupnictvo Vidomo takozh dekilka hvalebnih pisen vikupiv golovi tobto za garnu drapu skalda mogli ne lishe vinagoroditi ale j pozbaviti vid togo chi inshogo pokarannya Golovna forma skaldichnoyi hvalebnoyi pisni inshi movi drapa V yiyi strukturi obov yazkovo bulo dekilka vstavnih rechen stev tobto prispiviv yaki rozdilyali drapu na dekilka vidtinkiv Stev mozhe navit absolyutno ne mati nichogo spilnogo za zmistom z temoyu samoyi drapi Stev vidriznyaye drapu vid flokka flokk ciklu vis yaki ne rozbiti stevom Drapu vvazhali urochistishoyu anizh flokk Drapa j flokk skladayutsya z samostijnih metrichno ta zmistovno vis j u hvalebnih pisnyah nikoli ne buvaye nichogo podibnogo do syuzhetu Yedina poslidovnist yaku mozhna proslidkuvati ce hronologiya zobrazhuvanih podij vidobrazhenih poza tim neindividualizovano U drapah skald opovidaye zavzhdi pro suchasni jomu podiyi ochevidcem yakih vin buv abo pro yaki chuv vid ochevidciv Riznovidom hvalebnoyi pisni bula tak zvana shitova drapa tobto drapa v yakij podayetsya opis zobrazhen na shiti yakij skald otrimav u podarunok vid zastupnika yakogo vin zvelichuye Abo yak variant sama drapa pisalasya na shiti j mala status oberiga dlya vlasnika Okrema visa takozh zhanr skaldichnoyi poeziyi Voni zbereglisya yak citati v sagah de yih navodyat yak repliki geroyiv Skaldichna visa ce na vidminu vid drapi bezkorisliva tvorchist ale visi pobudovano za timi zh ritmichnimi ta stilistichnimi kanonami i yihnij zmist nabagato riznomanitnishij vid zmistu drapi Visa mozhe opovidati pro sutichku ugodu pobachennya zlochin vipadkovu zustrich son abosho Ogudna poeziya nid vvazhayetsya okremim zhanrom skaldichnoyi poeziyi j obijmaye v nij okreme misce Za formoyu vona ne vidriznyayetsya vid inshih vis za zmistom mozhe zobrazhati toj samij spektr situacij ale zmalovanih vidpovidnim negativnim shtibom Dovoli chasto nidi maskuvali pid drapi bo stavlennya do nidiv bulo dovoli serjoznim yim pripisuvali magichnu silu j vismiyuvannya pomishene v uskladnenu svidomo zatemnenu formu sprijmalosya yak zaklinannya za yake skalda mogli stratiti na misci Todi yak v drapi predmetami tradicijnogo vihvalyannya buli zvityaga ta shedrist cholovikiv i krasa zhinok chastishe v okremih visah v nidi vikoristovuvali motiv travestiyi FrazeologiyaSvoyeridnim pidruchnikom skaldichnoyi frazeologiyi ye Mova poeziyi druga chastina Molodshoyi Eddi Snorri Sturlusona Golovni stilistichni elementi skaldichnoyi poeziyi gejti heiti ta kenningi kjenning Same sistema chislennih alegorichnih oznachen tak uskladnyuye sprijnyattya ta zatumanyuye sens skaldichnoyi poeziyi Med poeziyiMif pro med poeziyi opovidayetsya v Molodshij Eddi Snorri Sturlusona Dva plemeni bogiv asi ta vani na znak ukladennya miru stvorili lyudinu na im ya Kvasir Vin buv takim mudrim sho ne bulo zapitannya na yake vin ne zmig bi vidpovisti Vin podorozhuvav svitom j uchiv lyudej mudrosti Odnogo razu dva zlisnih karliki zamanili Kvasira do sebe j ubili jogo Jogo krov yu voni spovnili tri chashi zmishali yiyi z medom j pitvo sho utvorilosya kozhnogo hto b jogo ne sprobuvav peretvoryuvalo na skalda abo vchenogo Bagato lyudej zaginulo poki med poeziyi perehodiv z ruk u ruki Nareshti jogo zahovav u skelyah veleten Guttung a ohoronyati postaviv donku na im ya Gunnlod Odin virishiv zdobuti cej med Vin prosverdliv dirku v skeli peretvorivsya na zmiyu j propovz do pecheri de sidila Gunnlod Vona dozvolila jomu vipiti tri kovtki medu j Odin vipiv usi tri chashi Vin viliz nazad j poletiv do asiv u lichini orla Tam vin viplyunuv med u veliku chashu j vidtodi skaldiv zvut ti hto skushtuvav medu poeziyi Ale medu bulo nadto bagato j chastina jogo viletila v orla z pid hvosta J kazhut sho cej med distavsya poganim skaldam Skaldichna poeziya ta sagiBagato vzirciv skaldichnoyi poeziyi dijshlo do nas yak virshovani fragmenti vklyucheni do sag yaki opovidayut yak pro samih skaldiv Saga pro Egilya Saga pro Gisli tosho tak j zgaduyut pro nih pobizhno Gnila shkira Saga pro Nyala tosho Situativnist bagatoh skaldichnih poezij vklyuchenih do sag napisannya yih ekspromtom za vipadku robit yih svoyeridnoyu poetichnoyu ilyustraciyeyu togo sho vidbuvayetsya abo zh vislovlyuye dumki ta pochuttya togo hto vimovlyaye ci ryadki V sagah neodnorazovo zmalovani navit zmagannya geroyiv yaki pochergovo promovlyayut visi naprik v Sazi pro Gunnlauga Viznayetsya poza tim sho daleko ne vsi visi navedeni v sagah yak improvizaciyi takimi ye Bilsh togo yih ne obov yazkovo stvorili ti personazhi yakim yih pripisuyut Deyaki visi mogli viniknuti v period usnogo pobutuvannya sagi abo pid chas yiyi zapisuvannya Vidomi skaldiDokladnishe Skaldi Pershim skaldom nazivali Bragi Starogo Bragi Boddason Vin zhiv v Norvegiyi v ti chasi koli Islandiya she ne bula zaselenoyu j vvazhavsya prashurom nizki islandciv yaki zhili v IH H stolittyah Zvazhayuchi na jogo misce v yihnih biografiyah vin zhiv u pershij polovini IH stolittya Jogo visi najdavnishi zi zberezhenih skaldichnih poezij ce hvalebni pisni na chest norvezkih konungiv Takozh zbereglisya opovidi pro jogo nadzvichajnu prozorlivist ta mudrist V islandskij tradiciyi zgaduyetsya odin z asiv na im ya Bragi Isnuye dumka sho same pershij skald buv peretvorenij na boga poeziyi Egilya Skatlagrimssona prib 910 990 rr vvazhayut najvidatnishim zi skaldiv Pro nogo skladeno Sagu pro Egilya odnu z najkrashih islandskih Zbereglasya porivnyano velika kilkist jogo tvoriv j sered nih vidomij inshi movi sklavshi yakij vin otrimav svobodu vid svogo najbilshogo voroga norvezkogo konunga Ejrika Krivavoyi Sokiri Inshimi vidomim skaldami buli Ejvind Finnson Gubitel Skaldiv Kormak Egmundarson geroj Sagi pro Kormaka Gisli sin Torbjorna Kislogo Saga pro Gisli Gallfred Vazhkij Skald Gunnlaug Illugason Zmiyinij Yazik Saga pro Gunnlauga Bjorn Arngejrsson Bogatir z Git riki Saga pro Bjorna Garald Sigurdarson Suvorij tosho TekstiMifi ta legendi TekstiDzherelaSteblin Kamenskij M I Skaldicheskaya poeziya Poeziya skaldov L Nauka 1979 183 s Steblin Kamenskij M I Proishozhdenie poezii skaldov Skandinavskij sbornik III Tallin 1958 Gurevich A Ya Starshaya Edda otryvok Beovulf Starshaya Edda Pesn o Nibelungah M Hudozhestvennaya literatura 1975 Steblin Kamenskij M I Kultura Islandii Spb 2003 Steblin Kamenskij M I Mir sagi L 1984 Samarin R M Poeziya skaldov Istoriya vsemirnoj literatury T 2 M 1984 S 486 490 Gurevich E A Matyushina I G Poeziya skaldov M RGGU 1999 Smirnickaya O A O poezii skaldov v Kruge Zemnom i eyo perevode na russkij yazyk Snorri Sturluson Krug Zemnoj M Nauka 1980 PosilannyaFilolog ta istorik Fedir Uspenskij pro skaldichnu poeziyu Norrœn Dyrd Portal Severnaya Slava Ulvdalir Obe Pryahi