Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скайлаб англ Skylab від англ sky laboratory небесна лабораторія перша американська орбітальна станція Перебувала на навк

Скайлеб

Скайлеб

Скайлаб (англ. Skylab, від англ. sky laboratory «небесна лабораторія» — перша американська орбітальна станція. Перебувала на навколоземній орбіті з 1973 по 1979.

Скайлаб
image
Основні параметри
Повна назваОрбітальна станція «Скайлаб»
COSPAR ID1973-027A
NORAD ID06633
Організаціяimage НАСА
Тип апаратаорбітальна станція
Штучний супутникЗемлі
Обертів34981
Дата запуску14 травня 1973, 17:30:00 UTC
Ракета-носійСатурн-5
Космодромimage мис Канаверал
Схід з орбіти11 липня 1979
Технічні параметри
Маса77 000
Розміридовжина: 24,6 м
максимальний діаметр: 6,6 м
Орбітальні дані
Нахил орбіти50 °
Період обертання93,4 хв
Апоцентр442
Перицентр434
Обертів за добу15,4
image
Skylab в польоті на орбіті 1973, попереду стикувальний вузол

Станція масою 77 т була виведена на орбіту у безпілотному режимі ракетою-носієм Сатурн V. Три експедиції, що працювали на станції протягом 1973—1974, були доставлені модифікованими кораблями Аполлон, що виводились на орбіту меншим носієм Сатурн-1Б. Протягом двох останніх пілотованих польотів додатковий Аполлон / Сатурн IB стояв готовий до старту для порятунку екіпажу на орбіті, якщо у цьому виникне необхідність.

Станція була пошкоджена під час запуску, коли мікрометеоритний щит під дією швидкісного напору повітря відділився від корпусу, відірвавши одну з двох основних панелей сонячних батарей і заклинивши іншу так, що вона не могла розгорнутись. Це призвело до значної нестачі електроенергії і позбавило «Скайлаб» захисту від інтенсивного сонячного опромінення, загрожуючи унеможливити її використання. Найважливішою метою першої експедиції були ремонтні роботи, що полягали передусім у встановленні заміни теплового екрану та звільненні застряглої сонячної батареї.

На станції протягом її функціонування було виконано численні наукові дослідження, зокрема, сонячної корони, природних ресурсів Землі (експеримент EREP); зроблено тисячі фотографій Землі у видимому, інфрачервоному і надвисокочастотному діапазонах.

Існували плани відновлення і повторного використання станції «Скайлаб», які включали підняття і коригування її орбіти з допомогою космічного човника. Проте проєкт Спейс шаттл затримувався, а станція, орбіта якої знижувалась несподівано швидко внаслідок підвищеної сонячної активності, увійшла в атмосферу і зруйнувалася над західною Австралією 1979. Подальші (після програми «Скайлаб») проєкти НАСА були пов'язані з космічними лабораторіями — Спейслаб, та космічна станція «Фрідом» (пізніше — Міжнародна космічна станція).

Повна вартість програми «Скайлаб» становила близько 3 млрд доларів США у цінах того часу.

Історія

Перші проєкти орбітальних станцій з'являлися у СРСР і США з кінця 1950-их років. Одним з найпоширеніших варіантів була переробка верхнього ступеня ракети-носія в повноцінний орбітальний модуль.

1963 ВПС США запропонували проєкт військової розвідувальної станції «Пілотована орбітальна лабораторія» (англ. Manned Orbiting Laboratory, MOL) на базі верхнього ступеня ракети «Аджена» — проєкт розроблявся, але не був реалізований.

Приблизно в той же час Вернер фон Браун представив ​​концепцію «Практичного застосування програми Аполлон», де серед іншого передбачалося використовувати верхній ступінь ракети Сатурн-1Б як житловий простір орбітальної станції. Фактично станція виконувала два завдання — спочатку виводила себе на орбіту як ракетний ступінь, потім звільнений бак рідкого водню дообладнували і ступінь перетворювався на орбітальний модуль. Передбачалася наявність стикувального вузла, сонячних батарей та іншого обладнання. Проєкт під робочою назвою «Орбітальна майстерня» (англ. Orbital Workshop) знайшов підтримку керівництва НАСА, почалася реалізація.

Значне скорочення космічного бюджету на початку 70-х років змусило НАСА переглянути свої програми. Значно скоротили програму орбітальних станцій. З іншого боку, після скасування місячних експедицій Аполлон-18, −19, −20 у розпорядженні НАСА залишився запас надважких ракет Сатурн-5, які легко могли вивести на орбіту повністю оснащену орбітальну станцію, варіант з дообладнанням водневого бака ставав неактуальним. Остаточний варіант отримав назву «Скайлаб» — «Небесна лабораторія».

Конструкція

Скайлаб була побудована на основі корпусу верхнього ступеня ракети Сатурн-1Б. Корпус був вкритий теплоізоляцією, внутрішній простір баків було пристосовано для життя і наукових досліджень.

image
Схематичне зображення «Скайлаб» в розрізі, що дає уявлення про розміри станції. Зліва — пристикований транспортний корабель КК Аполлон
image
Схематичне зображення. Всередині «Скайлаба»

У верхній частині корпусу були встановлені відсік обладнання, шлюзова камера з основним осьовим і резервним бічним стикувальним вузлами довжиною 5,28 м і діаметром 3 м, до якої був прикріплений масивний відсік астрофізичних наукових приладів «Телескоп Аполлон» (англ. ATM Apollo Telescope Mount) — сонячна обсерваторія, що працювала у багатьох ділянках спектру. Після виходу на орбіту відсік повертався на 90 °, відкриваючи доступ до осьового стикувального вузла.

Стикувальний модуль мав два стикувальні вузли і шлюзову камеру з люками для виходів у відкритий космос.

Порожній водневий бак ступеня утворював орбітальний блок станції внутрішнім діаметром 6,6 м, розгороджений ґратчастими перегородками на лабораторний (ЛВ) і побутовий (ПВ) відсіки висотою 6 м і 2 м. Кисневий бак використовувався для збору відходів. В ЛВ виконувались наукові експерименти, у ПВ екіпаж відпочивав, готував і вживав їжу, спав, виконував процедури особистої гігієни. Все необхідне для діяльності трьох екіпажів перебувало на борту «Скайлаба» під час запуску: 907 кг продуктів і 2722 кг води.

Система електропостачання станції складалася з шести панелей сонячних батарей (СБ): основних, що розгорталися на корпусі у вигляді двох великих крил, і чотирьох, що розкривалися хрестоподібно на блоці АТМ. Також електричну енергію постачали паливні елементи пристикованого корабля Аполлон.

Зовнішня довжина комплексу «Скайлаб» з пристикованим транспортним кораблем Аполлон — 36 м, маса — 91,1 т. У житлових відсіках загальним обсягом 352,4 м³ підтримувалася штучна киснево-азотна атмосфера (74 % кисню і 26 % азоту) з тиском 0,35 атм і температурою 21-32 ° С.

«Скайлаб» мала величезний внутрішній обсяг, надаючи практично необмежену свободу пересувань, наприклад легко можна було стрибати від стінки до стінки під час занять гімнастикою. Астронавти вважали побутові умови на станції вельми комфортними: зокрема, там був встановлений душ. Був і спеціалізований туалет — шафа розміром з автомат для продажу газованої води з трьома сечоприймачами, який робив автоматичний аналіз сечі; для зручності фіксації тіла перед ним до підлоги були прикріплені гумові капці. Вода не регенерувалася. Кожен астронавт мав невеликий окремий відсік-каюту — нішу зі шторкою, де було спальне місце і ящик для особистих речей.

У задній частині розташовувався великий бак для відходів, паливні баки для двигунів маневрування, а також тепловий радіатор.

Запуск

image
Запуск РН «Сатурн-5» із орбітальною станцією «Скайлаб»

«Скайлаб» запустили 14 травня 1973 о 17:30 UTC ракетою-носієм «Сатурн-5», а через добу ракетою Сатурн-1Б на станцію мала вирушити перша експедиція в складі командира — Чарлза Конрада, пілота командного модуля — та лікаря Джозефа Кервіна.

«Скайлаб» вийшла на майже кругову орбіту висотою 435 км, розкрилися сонячні батареї на ATM, проте одна СБ на корпусі станції не розкрилася, а інша відірвалася. Як показало розслідування, при виведенні зі станції зірвало теплоізоляційний екран (що виконував також функцію захисту від метеоритів, який вирвав одну СБ і заклинив іншу. Незабаром на станції почала зростати температура, досягнувши всередині 38 °C, а назовні −80 °C. «Скайлаб» залишилася без електропостачання і терморегуляції, експлуатувати її було практично неможливо. Для вирішення ситуації на станцію вирішено доставити заміну екрану — своєрідну «парасольку», полотнище, натягнуте на 4 розсувні спиці. «Парасолька» була в найкоротші терміни виготовлена і 25 травня надіслана на станцію разом з першою експедицією.

Експедиції на «Скайлаб»

На станції побували, як і планувалося, три експедиції. Основним завданням експедицій було вивчення адаптації людини до умов невагомості і проведення наукових експериментів. Оскільки сам запуск станції мав позначення SL-1 («Скайлаб-1»), три пілотовані польоти мали номери 2, 3 і 4.

Виходи у відкритий космос під час експедицій здійснювались для регулярної зміни плівки астрономічних інструментів, встановлених на зовнішній стороні станції. Незважаючи на численні труднощі, експедиціями на «Скайлабі» було виконано чимало біологічних, технічних і астрофізичних експериментів. Найбільш важливими були телескопічні спостереження Сонця в рентгенівському та ультрафіолетовому діапазонах, було знято безліч спалахів, відкриті корональні діри.

Польоти Емблеми Командир Пілот Науковець Дата запуску Дата посадки Тривалість (діб)
Скайлеб-1 «SL-1»
image
 безпілотний запуск космічної станції 14.05.1973
17:30:00 UTC 		11.07.1979
16:37:00 UTC 		2248,96
Скайлаб-2 «SL-2» («SLM-1»)
image
 Чарлз Конрад Джозеф Кервін 25.02.1973
13:00:00 UTC 		22.06.1973
13:49:48 UTC 		28,03
Скайлаб-3 «SL-3» («SLM-2»)
image
 Овен Герріотт 28.07.1973
11:10:50 UTC 		25.09.1973
22:19:51 UTC 		59,46
Скайлаб-4 «SL-4» («SLM-3»)
image
 Джералд Карр Вільям Поуг Едвард Гібсон 16.11.1973
14:01:23 UTC 		08.02.1974
15:16:53 UTC 		84,04

Завершення проєкту

Пропонувався 20-денний політ SL-5 Скайлаб-5 для наукових експериментів і підняття орбіти станції.

Обговорювалися способи зберегти «Скайлаб» до початку польотів багаторазових кораблів Спейс Шаттл, після чого експлуатувати не менше 5 років.

Програма «Скайлаб-Шаттл» передбачала один політ для істотного підняття орбіти за допомогою рушійного модуля, доставленого шатлом, два польоти експедицій відновлення з доставкою нового стикувального вузла в першому, а потім регулярні багатомісячні експедиції з доведенням екіпажу на станції до шести-восьми осіб, пристикування нового більшого шлюзового модуля, інших модулів (зокрема не призначених для вільного польоту шаттлових лабораторій Спейслаб) і ферм, а також, можливо, дообладнання використаним зовнішнім баком системи Шаттл більшого розміру.

Після польоту ЕПАС (Союз-Аполлон) існувала пропозиція створити комплекс Скайлаб-Салют. Остаточного рішення і фінансування не було ухвалено.

image
Фрагмент «Скайлаба»

Зростання сонячної активності призвело до збільшення щільності атмосфери на висоті орбіти «Скайлаб», зниження станції прискорилося. Підйом станції на вищу орбіту був неможливий, оскільки у неї не було власного двигуна (підйом орбіти здійснювався тільки двигунами пристикованих КК «Аполлон», в яких на станцію прибували екіпажі). Центр управління польотом зорієнтував станцію на вхід в атмосферу о 16:37 за Гринвічем 11 липня 1979. Районом затоплення станції передбачалася точка за 1300 км на південь від Кейптауна, ПАР. Проте помилка в розрахунках в межах 4 % і той факт, що станція руйнувалася повільніше, ніж передбачалося, привели до зміщення точки падіння незгорілих уламків: частина з них впала в західній Австралії на південь від міста Перт. Деякі уламки були виявлені між містами Есперанс і Роулін і зараз експонуються в музеях.

image
Сонячний спалах. Знімки зі «Скайлаба»

Посилання

  • Сторінка програми Skylab на сайті NASA(англ.)
  • Скайлаб Енциклопедія астронавтики(англ.)

Див. також

Примітки

  1. Skylab Space Station
  2. , Колесніков Ю.В. У відкритому космосі. — М. : , 1990. — () — .

Галерея

  • image
    Засоби поводження з відходами в резервній Скайлаб в Американському національному музеї авіації та космонавтики.
  • image
    Астронавт-манекен обідає на борту резервної Скайлаб в Національному музеї авіації та космонавтики Смітсонівського інституту.
  • image
    Космічна лабораторія США з дослідження космосу. Ювілейна марка, випуск 1974 року. Показано станцію після початкового ремонту станції, зокрема парасольку.
  • image
    Ілюстрація конфігурації Скайлаб із пристикованим кораблем «Аполлон».
  • image
    Корабель НАСА для стеження за Скайлаб. Зверніть увагу на радар стеження і антени телеметрії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Skajlab angl Skylab vid angl sky laboratory nebesna laboratoriya persha amerikanska orbitalna stanciya Perebuvala na navkolozemnij orbiti z 1973 po 1979 SkajlabOsnovni parametriPovna nazvaOrbitalna stanciya Skajlab COSPAR ID1973 027ANORAD ID06633OrganizaciyaNASATip aparataorbitalna stanciyaShtuchnij suputnikZemliObertiv34981Data zapusku14 travnya 1973 17 30 00 UTCRaketa nosijSaturn 5Kosmodrommis KanaveralShid z orbiti11 lipnya 1979Tehnichni parametriMasa77 000Rozmiridovzhina 24 6 m maksimalnij diametr 6 6 mOrbitalni daniNahil orbiti50 Period obertannya93 4 hvApocentr442Pericentr434Obertiv za dobu15 4 Skylab v poloti na orbiti 1973 poperedu stikuvalnij vuzol Stanciya masoyu 77 t bula vivedena na orbitu u bezpilotnomu rezhimi raketoyu nosiyem Saturn V Tri ekspediciyi sho pracyuvali na stanciyi protyagom 1973 1974 buli dostavleni modifikovanimi korablyami Apollon sho vivodilis na orbitu menshim nosiyem Saturn 1B Protyagom dvoh ostannih pilotovanih polotiv dodatkovij Apollon Saturn IB stoyav gotovij do startu dlya poryatunku ekipazhu na orbiti yaksho u comu vinikne neobhidnist Stanciya bula poshkodzhena pid chas zapusku koli mikrometeoritnij shit pid diyeyu shvidkisnogo naporu povitrya viddilivsya vid korpusu vidirvavshi odnu z dvoh osnovnih panelej sonyachnih batarej i zaklinivshi inshu tak sho vona ne mogla rozgornutis Ce prizvelo do znachnoyi nestachi elektroenergiyi i pozbavilo Skajlab zahistu vid intensivnogo sonyachnogo oprominennya zagrozhuyuchi unemozhliviti yiyi vikoristannya Najvazhlivishoyu metoyu pershoyi ekspediciyi buli remontni roboti sho polyagali peredusim u vstanovlenni zamini teplovogo ekranu ta zvilnenni zastryagloyi sonyachnoyi batareyi Na stanciyi protyagom yiyi funkcionuvannya bulo vikonano chislenni naukovi doslidzhennya zokrema sonyachnoyi koroni prirodnih resursiv Zemli eksperiment EREP zrobleno tisyachi fotografij Zemli u vidimomu infrachervonomu i nadvisokochastotnomu diapazonah Isnuvali plani vidnovlennya i povtornogo vikoristannya stanciyi Skajlab yaki vklyuchali pidnyattya i koriguvannya yiyi orbiti z dopomogoyu kosmichnogo chovnika Prote proyekt Spejs shattl zatrimuvavsya a stanciya orbita yakoyi znizhuvalas nespodivano shvidko vnaslidok pidvishenoyi sonyachnoyi aktivnosti uvijshla v atmosferu i zrujnuvalasya nad zahidnoyu Avstraliyeyu 1979 Podalshi pislya programi Skajlab proyekti NASA buli pov yazani z kosmichnimi laboratoriyami Spejslab ta kosmichna stanciya Fridom piznishe Mizhnarodna kosmichna stanciya Povna vartist programi Skajlab stanovila blizko 3 mlrd dolariv SShA u cinah togo chasu IstoriyaPershi proyekti orbitalnih stancij z yavlyalisya u SRSR i SShA z kincya 1950 ih rokiv Odnim z najposhirenishih variantiv bula pererobka verhnogo stupenya raketi nosiya v povnocinnij orbitalnij modul 1963 VPS SShA zaproponuvali proyekt vijskovoyi rozviduvalnoyi stanciyi Pilotovana orbitalna laboratoriya angl Manned Orbiting Laboratory MOL na bazi verhnogo stupenya raketi Adzhena proyekt rozroblyavsya ale ne buv realizovanij Priblizno v toj zhe chas Verner fon Braun predstaviv koncepciyu Praktichnogo zastosuvannya programi Apollon de sered inshogo peredbachalosya vikoristovuvati verhnij stupin raketi Saturn 1B yak zhitlovij prostir orbitalnoyi stanciyi Faktichno stanciya vikonuvala dva zavdannya spochatku vivodila sebe na orbitu yak raketnij stupin potim zvilnenij bak ridkogo vodnyu doobladnuvali i stupin peretvoryuvavsya na orbitalnij modul Peredbachalasya nayavnist stikuvalnogo vuzla sonyachnih batarej ta inshogo obladnannya Proyekt pid robochoyu nazvoyu Orbitalna majsternya angl Orbital Workshop znajshov pidtrimku kerivnictva NASA pochalasya realizaciya Znachne skorochennya kosmichnogo byudzhetu na pochatku 70 h rokiv zmusilo NASA pereglyanuti svoyi programi Znachno skorotili programu orbitalnih stancij Z inshogo boku pislya skasuvannya misyachnih ekspedicij Apollon 18 19 20 u rozporyadzhenni NASA zalishivsya zapas nadvazhkih raket Saturn 5 yaki legko mogli vivesti na orbitu povnistyu osnashenu orbitalnu stanciyu variant z doobladnannyam vodnevogo baka stavav neaktualnim Ostatochnij variant otrimav nazvu Skajlab Nebesna laboratoriya KonstrukciyaSkajlab bula pobudovana na osnovi korpusu verhnogo stupenya raketi Saturn 1B Korpus buv vkritij teploizolyaciyeyu vnutrishnij prostir bakiv bulo pristosovano dlya zhittya i naukovih doslidzhen Shematichne zobrazhennya Skajlab v rozrizi sho daye uyavlennya pro rozmiri stanciyi Zliva pristikovanij transportnij korabel KK Apollon Shematichne zobrazhennya Vseredini Skajlaba U verhnij chastini korpusu buli vstanovleni vidsik obladnannya shlyuzova kamera z osnovnim osovim i rezervnim bichnim stikuvalnim vuzlami dovzhinoyu 5 28 m i diametrom 3 m do yakoyi buv prikriplenij masivnij vidsik astrofizichnih naukovih priladiv Teleskop Apollon angl ATM Apollo Telescope Mount sonyachna observatoriya sho pracyuvala u bagatoh dilyankah spektru Pislya vihodu na orbitu vidsik povertavsya na 90 vidkrivayuchi dostup do osovogo stikuvalnogo vuzla Stikuvalnij modul mav dva stikuvalni vuzli i shlyuzovu kameru z lyukami dlya vihodiv u vidkritij kosmos Porozhnij vodnevij bak stupenya utvoryuvav orbitalnij blok stanciyi vnutrishnim diametrom 6 6 m rozgorodzhenij gratchastimi peregorodkami na laboratornij LV i pobutovij PV vidsiki visotoyu 6 m i 2 m Kisnevij bak vikoristovuvavsya dlya zboru vidhodiv V LV vikonuvalis naukovi eksperimenti u PV ekipazh vidpochivav gotuvav i vzhivav yizhu spav vikonuvav proceduri osobistoyi gigiyeni Vse neobhidne dlya diyalnosti troh ekipazhiv perebuvalo na bortu Skajlaba pid chas zapusku 907 kg produktiv i 2722 kg vodi Sistema elektropostachannya stanciyi skladalasya z shesti panelej sonyachnih batarej SB osnovnih sho rozgortalisya na korpusi u viglyadi dvoh velikih kril i chotiroh sho rozkrivalisya hrestopodibno na bloci ATM Takozh elektrichnu energiyu postachali palivni elementi pristikovanogo korablya Apollon Zovnishnya dovzhina kompleksu Skajlab z pristikovanim transportnim korablem Apollon 36 m masa 91 1 t U zhitlovih vidsikah zagalnim obsyagom 352 4 m pidtrimuvalasya shtuchna kisnevo azotna atmosfera 74 kisnyu i 26 azotu z tiskom 0 35 atm i temperaturoyu 21 32 S Skajlab mala velicheznij vnutrishnij obsyag nadayuchi praktichno neobmezhenu svobodu peresuvan napriklad legko mozhna bulo stribati vid stinki do stinki pid chas zanyat gimnastikoyu Astronavti vvazhali pobutovi umovi na stanciyi velmi komfortnimi zokrema tam buv vstanovlenij dush Buv i specializovanij tualet shafa rozmirom z avtomat dlya prodazhu gazovanoyi vodi z troma sechoprijmachami yakij robiv avtomatichnij analiz sechi dlya zruchnosti fiksaciyi tila pered nim do pidlogi buli prikripleni gumovi kapci Voda ne regeneruvalasya Kozhen astronavt mav nevelikij okremij vidsik kayutu nishu zi shtorkoyu de bulo spalne misce i yashik dlya osobistih rechej U zadnij chastini roztashovuvavsya velikij bak dlya vidhodiv palivni baki dlya dviguniv manevruvannya a takozh teplovij radiator ZapuskZapusk RN Saturn 5 iz orbitalnoyu stanciyeyu Skajlab Skajlab zapustili 14 travnya 1973 o 17 30 UTC raketoyu nosiyem Saturn 5 a cherez dobu raketoyu Saturn 1B na stanciyu mala virushiti persha ekspediciya v skladi komandira Charlza Konrada pilota komandnogo modulya ta likarya Dzhozefa Kervina Skajlab vijshla na majzhe krugovu orbitu visotoyu 435 km rozkrilisya sonyachni batareyi na ATM prote odna SB na korpusi stanciyi ne rozkrilasya a insha vidirvalasya Yak pokazalo rozsliduvannya pri vivedenni zi stanciyi zirvalo teploizolyacijnij ekran sho vikonuvav takozh funkciyu zahistu vid meteoritiv yakij virvav odnu SB i zakliniv inshu Nezabarom na stanciyi pochala zrostati temperatura dosyagnuvshi vseredini 38 C a nazovni 80 C Skajlab zalishilasya bez elektropostachannya i termoregulyaciyi ekspluatuvati yiyi bulo praktichno nemozhlivo Dlya virishennya situaciyi na stanciyu virisheno dostaviti zaminu ekranu svoyeridnu parasolku polotnishe natyagnute na 4 rozsuvni spici Parasolka bula v najkorotshi termini vigotovlena i 25 travnya nadislana na stanciyu razom z pershoyu ekspediciyeyu Ekspediciyi na Skajlab Na stanciyi pobuvali yak i planuvalosya tri ekspediciyi Osnovnim zavdannyam ekspedicij bulo vivchennya adaptaciyi lyudini do umov nevagomosti i provedennya naukovih eksperimentiv Oskilki sam zapusk stanciyi mav poznachennya SL 1 Skajlab 1 tri pilotovani poloti mali nomeri 2 3 i 4 Persha ekspediciya SL 2 Skajlab 2 Charlz Konrad Dzhozef Kervin trivala 28 dib 25 05 1973 22 06 1973 i mala ne stilki naukovij skilki remontnij harakter Pid chas kilkoh vihodiv u kosmos astronavti rozkrili zaklinenu sonyachnu batareyu i vidnovili termoregulyaciyu stanciyi za dopomogoyu vstanovlenoyi teplozahisnoyi parasolki Druga ekspediciya SL 3 Skajlab 3 u skladi Alana Bina Dzheka Lusmi i Ovena Gerriotta virushila na stanciyu 28 07 1973 i provela na orbiti 59 dib Pid chas vihodu u vidkritij kosmos bulo vstanovleno drugij teploizolyacijnij ekran buli takozh vikonani operaciyi pov yazani iz zaminoyu giroskopiv Tretya i ostannya ekspediciya SL 4 Skajlab 4 Dzherald Karr Edvard Gibson Vilyam Poug startuvala 16 listopada 1973 i vstanovila rekord trivalosti perebuvannya lyudini v kosmosi 84 dobi yakij buv pobitij 1977 na Salyuti 6 96 dib Dzherald Karr Edvard Gibson i Vilyam Poug virushili v kosmos na korabli Apollon 16 listopada 1973 a povernulisya na Zemlyu nastupnogo roku 8 lyutogo 1974 Karr Gibson i Poug stali pershimi astronavtami yaki zustrili Novij rik u kosmosi Pid chas vihodu u vidkritij kosmos buv vipravlenij radar dlya vivchennya zemnih prirodnih bagatstv Vihodi u vidkritij kosmos pid chas ekspedicij zdijsnyuvalis dlya regulyarnoyi zmini plivki astronomichnih instrumentiv vstanovlenih na zovnishnij storoni stanciyi Nezvazhayuchi na chislenni trudnoshi ekspediciyami na Skajlabi bulo vikonano chimalo biologichnih tehnichnih i astrofizichnih eksperimentiv Najbilsh vazhlivimi buli teleskopichni sposterezhennya Soncya v rentgenivskomu ta ultrafioletovomu diapazonah bulo znyato bezlich spalahiv vidkriti koronalni diri Poloti Emblemi Komandir Pilot Naukovec Data zapusku Data posadki Trivalist dib Skajleb 1 SL 1 bezpilotnij zapusk kosmichnoyi stanciyi 14 05 1973 17 30 00 UTC 11 07 1979 16 37 00 UTC 2248 96 Skajlab 2 SL 2 SLM 1 Charlz Konrad Dzhozef Kervin 25 02 1973 13 00 00 UTC 22 06 1973 13 49 48 UTC 28 03 Skajlab 3 SL 3 SLM 2 Oven Gerriott 28 07 1973 11 10 50 UTC 25 09 1973 22 19 51 UTC 59 46 Skajlab 4 SL 4 SLM 3 Dzherald Karr Vilyam Poug Edvard Gibson 16 11 1973 14 01 23 UTC 08 02 1974 15 16 53 UTC 84 04Zavershennya proyektuProponuvavsya 20 dennij polit SL 5 Skajlab 5 dlya naukovih eksperimentiv i pidnyattya orbiti stanciyi Obgovoryuvalisya sposobi zberegti Skajlab do pochatku polotiv bagatorazovih korabliv Spejs Shattl pislya chogo ekspluatuvati ne menshe 5 rokiv Programa Skajlab Shattl peredbachala odin polit dlya istotnogo pidnyattya orbiti za dopomogoyu rushijnogo modulya dostavlenogo shatlom dva poloti ekspedicij vidnovlennya z dostavkoyu novogo stikuvalnogo vuzla v pershomu a potim regulyarni bagatomisyachni ekspediciyi z dovedennyam ekipazhu na stanciyi do shesti vosmi osib pristikuvannya novogo bilshogo shlyuzovogo modulya inshih moduliv zokrema ne priznachenih dlya vilnogo polotu shattlovih laboratorij Spejslab i ferm a takozh mozhlivo doobladnannya vikoristanim zovnishnim bakom sistemi Shattl bilshogo rozmiru Pislya polotu EPAS Soyuz Apollon isnuvala propoziciya stvoriti kompleks Skajlab Salyut Ostatochnogo rishennya i finansuvannya ne bulo uhvaleno Fragment Skajlaba Zrostannya sonyachnoyi aktivnosti prizvelo do zbilshennya shilnosti atmosferi na visoti orbiti Skajlab znizhennya stanciyi priskorilosya Pidjom stanciyi na vishu orbitu buv nemozhlivij oskilki u neyi ne bulo vlasnogo dviguna pidjom orbiti zdijsnyuvavsya tilki dvigunami pristikovanih KK Apollon v yakih na stanciyu pribuvali ekipazhi Centr upravlinnya polotom zoriyentuvav stanciyu na vhid v atmosferu o 16 37 za Grinvichem 11 lipnya 1979 Rajonom zatoplennya stanciyi peredbachalasya tochka za 1300 km na pivden vid Kejptauna PAR Prote pomilka v rozrahunkah v mezhah 4 i toj fakt sho stanciya rujnuvalasya povilnishe nizh peredbachalosya priveli do zmishennya tochki padinnya nezgorilih ulamkiv chastina z nih vpala v zahidnij Avstraliyi na pivden vid mista Pert Deyaki ulamki buli viyavleni mizh mistami Esperans i Roulin i zaraz eksponuyutsya v muzeyah Sonyachnij spalah Znimki zi Skajlaba PosilannyaStorinka programi Skylab na sajti NASA angl Skajlab Enciklopediya astronavtiki angl Div takozhSpejslab KK Apollon MKSPrimitkiSkylab Space Station Kolesnikov Yu V U vidkritomu kosmosi M 1990 ISBN 5 7155 0200 4 GalereyaZasobi povodzhennya z vidhodami v rezervnij Skajlab v Amerikanskomu nacionalnomu muzeyi aviaciyi ta kosmonavtiki Astronavt maneken obidaye na bortu rezervnoyi Skajlab v Nacionalnomu muzeyi aviaciyi ta kosmonavtiki Smitsonivskogo institutu Kosmichna laboratoriya SShA z doslidzhennya kosmosu Yuvilejna marka vipusk 1974 roku Pokazano stanciyu pislya pochatkovogo remontu stanciyi zokrema parasolku Ilyustraciya konfiguraciyi Skajlab iz pristikovanim korablem Apollon Korabel NASA dlya stezhennya za Skajlab Zvernit uvagu na radar stezhennya i anteni telemetriyi

Дата публікації:
Топ