Прові́нція Сици́лія / Сики́лія (лат. Provincia Sicilia, МФА: [proːˈwɪŋ.ki.a sɪˈkɪ.lʲi.a]; грец. ἐπαρχία Σικελίας, eparchía Sikelías) — римська провінція у 241 до н.е. – 440, 535 — 687 рр. Розташовувалася на островах Сицилія і Мальта, з адміністративним центром у Сиракузах . Перша провінція Римської республіки. Утворена після перемоги над Картагеном у Першій пунічній війні як проконсульська провінція. Важлива житниця Риму. Основні міста — Агрігент, Дрепан, Катана, Кентуріпе, Лілібе, Мессана, Панормо, Тавроменій, Терми Гімери, на Сицилії, а також Мдіна і Марса на Мальті. Перестала існувати внаслідок приєднання острова до Вандальського королівства у Північній Африці (440), незадовго до падіння Західної Римської імперії (476). Згодом терени провінції перебували під владою Одоакра (476) й Італійського королівства готів (493). Повернута Східною Римською імперією (535). Перетворена візантійцями на Сицилійську тему (бл. 687), яку захопили маври (831), а звільнили — нормани (1071). Скорочено — Сицилія, або Сикилія (лат. Sicilia).
Сицилія | |
Дата створення / заснування | 241 до н. е. |
---|---|
Континент | Євразія |
Країна | Стародавній Рим |
Столиця | Сиракуза |
Територія перекривається з | Італія і Мальта |
Юрисдикція | Стародавній Рим |
Межею є | Середземне море |
Замінений на | Сицилія |
На заміну | Карфаген |
Історичний період | античність |
Час/дата припинення існування | 476 |
Координати: 37°35′59″ пн. ш. 14°00′55″ сх. д. / 37.59995800002777600° пн. ш. 14.015378000028° сх. д.
Історія
Перша провінція Римської республіки, утворена після Першої пунічної війни з Карфагеном. Створена як територія що керується проконсулом. Центром провінції було місто Сиракузи.
Протягом наступних шести століть Сицилія була провінцією Римської республіки та Римської імперії. У ці часи Сицилія була житницею імперії, найважливішим постачальником продовольства місту Рим. Імперія не робила зусиль для романізації регіону, який залишався значною мірою грецьким.
На території Сицилії знаходилися одні з перших християнських громад. Одними з перших християнських святих були сицилійські Свята Агата з Катанії і Свята Люсі з Сіракуз.
У 440 р. Сицилія перейшла до вандалів Гейзеріха. Пізніше переходить до Візантії та належить арабам з 827 до 965.
Міста
- Агрігент (лат. Agrigentum; сучасне Агрідженто, Італія)
- Дрепан (лат. Drepanum; сучасне Трапані, Італія)
- Катана / Катина (лат. Catăna / Catĭna; сучасна Катанія, Італія)
- Кентуріпе / Центуріпе (лат. Centuripae; сучасне Чентуріпе, Італія)
- Лілібе (лат. Lilybaeum; сучасна Марсала, Італія)
- Мессана (лат. Messana; сучасна Мессіна, Італія)
- Панормо (лат. Panormo; сучасне Палермо, Італія)
- Сиракузи (лат. Syracusæ; сучасна Сиракуза, Італія) — адміністративний центр.
- Тавроменій (лат. Tauromenion / Tauromenium; сучасна Таорміна, Італія)
- Терми Гімери (лат. Thermae Himerae; сучасне Терміні-Імерезе, Італія)
- (лат. Tyndaris; сучасний , Італія)
- Мдіна (лат. Mdina; сучасна Мдіна, Мальта)
- Марса (лат. Marsa; сучасна Марса, Мальта)
Управителі
Згідно з працею Прага:
- Голови
- 227 до н. е.: Гай Фламіній
- 227: Марк Валерій Левін
- 218: М. Емілій (Лепід)
- 217:
- Претори
- 216: Марк Клавдій Марцелл
- 215: Аппій Клавдій Пульхр
- 214: Публій Корнелій Лентул
- 211: К. Сульпіцій
- 211: Марк Корнелій Цетег
- 210: Луцій Цинцій Алімент
- 208: Секст Юлій Цезар
- 207: К. Мамілій (Ателл)
- 206: К. Сервілій (Гемін)
- 205: Луцій Емілій Пап
- Публій Септимій Гета (187—188)
- Септимій Север (189—190)
Примітки
- Prag 2007, pp. 287—310.
Бібліографія
Джерела
- Appiano di Alessandria, Historia Romana (Ῥωμαϊκά), VII e VIII.
- Cicerone, In Verrem.
- Eutropio, Breviarium ab Urbe condita, vol. III.
- Livio, Ab Urbe condita libri.
- Livio, Periochae, vol. 21-30.
- Plutarco, Vite parallele, Pelopida e Marcello.
- Polibio, Storie (Ἰστορίαι), III-XV.
- Strabone, Geografia.
Монографії, статті
- Benigno, F.; Giarrizzo, G. Storia della Sicilia: in 2 v. Roma-Bari: Laterza Editore, 1999.
- Dreher, M. La Sicilia antica. Bologna: il Mulino, 2010.
- Finley, M. Storia della Sicilia antica. Roma-Bari: Editori Laterza, 1970.
- Prag, J. Roman Magistrates in Sicily, 227-49 BC. // La Sicile de Cicéron: lecture des Verrines. Actes du colloque de Paris. Besançon: Institut des Sciences et Techniques de l'Antiquité, 2007, pp. 287-310.
Довідники
- Manganaro, G. La provincia romana // Storia della Sicilia. vol. 2. La Sicilia antica (2 ed.). Roma: Editalia, 1997, p. 309–363.
- Momigliano, A; Woodhead, A. Sicilia // Dizionario di antichità classiche. Milano: Edizioni San Paolo, 1995.
- Sicilia // A Latin Dictionary. Oxford: Clarendon Press, 1879.
- Sicilia // Dictionnaire Illustré Latin-Français. Hachette, 1934.
- Benigni, Umberto. Sicily // The Catholic Encyclopedia. Vol. 13. New York: Robert Appleton Company, 1912.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сицилія (римська провінція)
- Sicilia (island) // Pleiades.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Provi nciya Sici liya Siki liya lat Provincia Sicilia MFA proːˈwɪŋ ki a sɪˈkɪ lʲi a grec ἐparxia Sikelias eparchia Sikelias rimska provinciya u 241 do n e 440 535 687 rr Roztashovuvalasya na ostrovah Siciliya i Malta z administrativnim centrom u Sirakuzah Persha provinciya Rimskoyi respubliki Utvorena pislya peremogi nad Kartagenom u Pershij punichnij vijni yak prokonsulska provinciya Vazhliva zhitnicya Rimu Osnovni mista Agrigent Drepan Katana Kenturipe Lilibe Messana Panormo Tavromenij Termi Gimeri na Siciliyi a takozh Mdina i Marsa na Malti Perestala isnuvati vnaslidok priyednannya ostrova do Vandalskogo korolivstva u Pivnichnij Africi 440 nezadovgo do padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi 476 Zgodom tereni provinciyi perebuvali pid vladoyu Odoakra 476 j Italijskogo korolivstva gotiv 493 Povernuta Shidnoyu Rimskoyu imperiyeyu 535 Peretvorena vizantijcyami na Sicilijsku temu bl 687 yaku zahopili mavri 831 a zvilnili normani 1071 Skorocheno Siciliya abo Sikiliya lat Sicilia Siciliya Data stvorennya zasnuvannya241 do n e KontinentYevraziya KrayinaStarodavnij Rim StolicyaSirakuza Teritoriya perekrivayetsya zItaliya i Malta YurisdikciyaStarodavnij Rim Mezheyu yeSeredzemne more Zaminenij naSiciliya Na zaminuKarfagen Istorichnij periodantichnist Chas data pripinennya isnuvannya476 Koordinati 37 35 59 pn sh 14 00 55 sh d 37 59995800002777600 pn sh 14 015378000028 sh d 37 59995800002777600 14 015378000028U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Siciliya znachennya Siciliya 126 rik n e IstoriyaPersha provinciya Rimskoyi respubliki utvorena pislya Pershoyi punichnoyi vijni z Karfagenom Stvorena yak teritoriya sho keruyetsya prokonsulom Centrom provinciyi bulo misto Sirakuzi Protyagom nastupnih shesti stolit Siciliya bula provinciyeyu Rimskoyi respubliki ta Rimskoyi imperiyi U ci chasi Siciliya bula zhitniceyu imperiyi najvazhlivishim postachalnikom prodovolstva mistu Rim Imperiya ne robila zusil dlya romanizaciyi regionu yakij zalishavsya znachnoyu miroyu greckim Na teritoriyi Siciliyi znahodilisya odni z pershih hristiyanskih gromad Odnimi z pershih hristiyanskih svyatih buli sicilijski Svyata Agata z Kataniyi i Svyata Lyusi z Sirakuz U 440 r Siciliya perejshla do vandaliv Gejzeriha Piznishe perehodit do Vizantiyi ta nalezhit arabam z 827 do 965 MistaSirakuzi Agrigent Drepan Katana Kenturipe Lilibe Messana Panormo Tavromenij Termi Gimeri Mdina MarsaProvinciya Siciliya Agrigent lat Agrigentum suchasne Agridzhento Italiya Drepan lat Drepanum suchasne Trapani Italiya Katana Katina lat Catăna Catĭna suchasna Kataniya Italiya Kenturipe Centuripe lat Centuripae suchasne Chenturipe Italiya Lilibe lat Lilybaeum suchasna Marsala Italiya Messana lat Messana suchasna Messina Italiya Panormo lat Panormo suchasne Palermo Italiya Sirakuzi lat Syracusae suchasna Sirakuza Italiya administrativnij centr Tavromenij lat Tauromenion Tauromenium suchasna Taormina Italiya Termi Gimeri lat Thermae Himerae suchasne Termini Imereze Italiya lat Tyndaris suchasnij Italiya Mdina lat Mdina suchasna Mdina Malta Marsa lat Marsa suchasna Marsa Malta UpraviteliZgidno z praceyu Praga Golovi 227 do n e Gaj Flaminij 227 Mark Valerij Levin 218 M Emilij Lepid 217 Pretori 216 Mark Klavdij Marcell 215 Appij Klavdij Pulhr 214 Publij Kornelij Lentul 211 K Sulpicij 211 Mark Kornelij Ceteg 210 Lucij Cincij Aliment 208 Sekst Yulij Cezar 207 K Mamilij Atell 206 K Servilij Gemin 205 Lucij Emilij Pap Publij Septimij Geta 187 188 Septimij Sever 189 190 PrimitkiPrag 2007 pp 287 310 BibliografiyaDzherela Appiano di Alessandria Historia Romana Ῥwmaika VII e VIII Cicerone In Verrem Eutropio Breviarium ab Urbe condita vol III Livio Ab Urbe condita libri Livio Periochae vol 21 30 Plutarco Vite parallele Pelopida e Marcello Polibio Storie Ἰstoriai III XV Strabone Geografia Monografiyi statti Benigno F Giarrizzo G Storia della Sicilia in 2 v Roma Bari Laterza Editore 1999 Dreher M La Sicilia antica Bologna il Mulino 2010 Finley M Storia della Sicilia antica Roma Bari Editori Laterza 1970 Prag J Roman Magistrates in Sicily 227 49 BC La Sicile de Ciceron lecture des Verrines Actes du colloque de Paris Besancon Institut des Sciences et Techniques de l Antiquite 2007 pp 287 310 Dovidniki Manganaro G La provincia romana Storia della Sicilia vol 2 La Sicilia antica 2 ed Roma Editalia 1997 p 309 363 Momigliano A Woodhead A Sicilia Dizionario di antichita classiche Milano Edizioni San Paolo 1995 Sicilia A Latin Dictionary Oxford Clarendon Press 1879 Sicilia Dictionnaire Illustre Latin Francais Hachette 1934 Benigni Umberto Sicily The Catholic Encyclopedia Vol 13 New York Robert Appleton Company 1912 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Siciliya rimska provinciya Sicilia island Pleiades