Марія Михайлівна Синякова, в шлюбі Синякова-Уречина (13 листопада 1890, Красна Поляна, Змиївський район, Харківська область — 30 травня 1984, Москва) — українська художниця, близька до авангарду, графікеса, ілюстраторка. В українському мистецтві 1910-1920-х років репрезентувала неопримітивістський напрямок. Членкиня спілки «Голів Земної кулі» Велимира Хлєбникова. Роботи зберігаються в Національному художньому музеї України та приватних колекціях в Україні й за кордоном.
Марія Михайлівна Синякова-Уречина | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 13 листопада 1890 Красна Поляна,Зміївський район, Харківська область Російська імперія | |||
Смерть | 30 травня 1984 | |||
Москва | ||||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Діяльність | художниця, ілюстратор | |||
Член | Голова земної кулі | |||
Брати, сестри | d, d, d і d | |||
Роботи в колекції | Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[1] | |||
| ||||
Життєпис
Народилася 13 листопада 1890 року в родині купця Михайла Івановича Синякова, ювеліра церковних предметів з Охтирки. У неї було чотири сестри та брати. З часом кожна з них стала музою якогось із визначних митців XX століття. Сестра Віра стала дружиною Григорія Петнікова, другого за ліком «голову Земної кулі». Ксенія була дружиною Миколи Асєєва. Надія пережила бурхливий роман з Борисом Пастернаком. Зінаїда мала роман з В. Маяковським. Велимир Хлєбников був закоханий у кожну із сестер по черзі. Марії ж він присвятив ряд поетичних творів, зокрема, поему «Синие оковы».
«В селі Красна Поляна під Харковом приклеїлося до нас прізвисько «Синяки-голяки». Влітку бачили нас загоряючими на сонці – цього ще не знали в глибокій провінції. Хлєбніков ввів це прізвисько в один із своїх віршів. Але замінив на «синголи». Коментатор пізніше написав учено, що йдеться про невідоме монгольське плем’я. Смішно. Це ж бо про нас. Вперед! Вперед Ватаго! Вперед! Вперед! Синголи» |
У 1910-1911 рр. Марія Синякова навчалася в Харківській студії Євгена Агафонова «Блакитна лілія», орієнтованій на естетику модерну і символізму.
Входила в однойменну групу молодих Харківських художників-авангардистів. У 1909 році ця група провела однойменну виставку. Тоді ж при ній був організований театр-кабаре «Блакитне око», де ставилися п'єси О. Блока, П. Потьомкіна, С. Городецького та інших, та проходили лекції з мистецтва.
Входила до харківських мистецьких угрупувань «Викусь» та «Будяк», була однією з авторів футуристичної декларації «Труба марсіан» (Харків, 1916), а також членкинею об'єднання «Союз семи» (Харків, 1918). Брала участь у футуристичному виданні «Лірень», ілюструвала поезії Григорія Петникова, Олексія Кручоних, Миколи Асєєва.
У 1910 році за сприянням Давида Бурлюка побувала в Німеччині, де виставилась з роботами у Мюнхені разом з Пікассо, Кандинським. У музеях Німеччини вивчала живопис німецьких та нідерландських старих майстрів.
У 1913 році разом з двома сестрами їде до Москви, навчається в художній студії І. І. Машкова та Ф. І. Рерберга, та пов'язує життя з футуризмом.
У 1914 році одружилася з художником Арсенієм Мойсейовичем Уречиним. Разом з чоловіком вона мандрує Центральною Азією, знайомиться з монгольським мистецтвом.
У 1914 році розпочинається Перша світова війна і Синякова повертається з Москви до Харкова, де живе у своєму маєтку у Червоній поляні. Зближується з місцевими художниками-авангардистами Е.Агафоновим, Б. В. Косаревим, В. Д. Єрміловим.
У 1922 році художниця назавжди переїжджає до Москви. Починає розвивати нові строгі форми у чорно-білій графіці та книжковій ілюстрації. Створила серію шаржових портретів письменників: Осипа Бріка, М. Асєєва, В. Шкловського, Д. Петровського, В. Брюсова, Г. Ахматової, С. Єсеніна, В.Маяковського.
Наприкінці 1920 та 1930-х років художниця відійшла від живопису та зайнялась художнім оформленням книжок, у тому числі віршованих, для дорослих та дітей. Вона створювала книжкові ілюстрації для Григорія Петникова, Олексія Кручоних, Миколи Асєєва, К.Чуковського, Енгеля та інших письменників.
Під час війни М. Синякова була в евакуації та жила разом з Мариною Цвєтаєвою в одному будинку. З робіт 1940-х збереглися небагато її портретів та книжкові ілюстрації до стародавнього французького епосу «Пісня про Роланда» (1943 р.)
У 1952 Марію Синякову виключили зі Спілки художників за «плазування перед західним мистецтвом».
У 1950-х роках їй довелось заробляти на життя розфарбовуванням іграшок та малюванням лікарських рослин для довідкового атласу.
У 1970-х роках вона брала участь у дисидентському русі, через що її не надто вітали в колах мистецького офіціозу — навіть коли футуризм став модним.
Марія Михайлівна Синякова-Уречина померла 30 травня 1984 року в Москві у віці 94 років.
Творчий доробок
Картини
«Війна I» (1910-ті роки);
«Війна II» (1910-ті роки);
«У лазні» (1910);
«Акробати» (1913);
«Любов» (1913);
«Драбина» (1914—1916);
«Вигняна з раю» (1916);
«Бомба» (1916);
«Єва» (1920);
«Родина» (1920-ті роки);
«Сонце. Закохані. Краснополянський мотив» (1914);
«Дерево життя» (пан та няня)(1914);
«Священна тема»;
«Ковчег»;
«Селищна ідилія» (1916);
«Лазня» (1916);
«Карусель» (1916);
«Коханці» (1920);
«Пікнік на траві» (1922);
«Сонце»;
«Гарем»;
«Музикант» (1920-ті);
«Циркові сцени»;
«Старці» (1925);
«Вакханалія» (1925);
«Вісім дівок, один я» (1923);
«Коні та купальниці»;
«Осінній натюрморт» (1938);
«Павич»;
«Риба»;
«Троянди» (1950-ті роки);
«Зимовий пейзаж» (1952).
Портрети
«Портрет Євгенії Синякової»;
«Портрет Тетяни Синякової»;
«Портрет Ксенії Асєєвої»;
«Портрет Тихона Чурилина»(1940);
«Портрет Велемира Хлебнікова» (1940);
«Портрет Віри Гехт» (1940-ві роки).
Художнє оформлення книжок
Григорій Петніков «Поросль сонця» (1918),
Олексій Кручоних «Чотири фонетичних романи» (1927), «Розбійник Ванька-Каїн та Сонька-Манікюрниця»;
Микола Асєєв «Про заячу службу і лисячу дружбу» (1927), «Цирк» (1929), «Пісенник» (1935), «Маяковський починається» (1940), П. Незнамов «Звірі на свободу» (1927);
Л. Остроумов «Пташиний переполох» (1928), Надії (1930);
М. Соловйова «Кораблики» (1930);
Є. Тараховська «Де овечка без хвоста?» (1930);
Софія Федорченко «Добрий сон» (1930);
К. Павлович «Весела бджілка» (1930), «Барабанщик радгоспу» (1931, 1932),
К. Чуковський"Нові загадки «(1930), Р. Енгель» Про дірочку і про хвостик "(1930);
В. Маяковський "Облако в штанах "(1937);
Атлас лікарських рослин СРСР(1962).
Виставкова діяльність
Марія Синякова брала участь у багатьох радянських та закордонних виставках.
У 1905 році Синякова брала участь в «Виставці революційної літератури» де демонструвалися її шаржові портрети.
У листопаді 1913 січні 1914 рр. Синякова брала участь у виставці петербурзького «Союзу молоді» разом з представниками авангарду: Д.Д. і В. Д. Бурлюками, К. С. Малевичем, В. Є. Татліним, Олександрою Екстер.
Марія Синякова була експоненткою виставок «Союзу молоді» (1913—1914 рр., Петербург) та «Союзу Семи» (1918 р, Харків).
У 1919 році вона брала участь у Першій спільній виставці-продажу, на ній були представлені роботи професійних художників, новачків та дітей.
У 1925 році мисткиня взяла участь у виставці художників «4 мистецтва» (Москва, Музей витончених мистецтв, зараз ДМОМ ім. О.Пушкіна).
У 1927 році Міжнародна виставка «Мистецтво книги» (Лейпциг).
У 1928 році «Сучасне книжкове мистецтво на міжнародній виставці преси».
У 1931 році Міжнародна виставка «Мистецтво книги» (Париж).
У 1969 році в київському відділенні Спілки письменників відбулася єдина персональна виставка Марії Синякової-Уречиної. Після цієї події до неї потягнулися колекціонери, художники, мистецтвознавці з Нью-Йорка, Парижу, Варшави та Києва.
У 1990—1991 роках на виставці «Український авангард. 1910—1930», вперше демонструвалися роботи художниці 1914—1916 років: «Єва», «Війна», «Карусель».
Примітки
- http://www.moma.org/collection/works/11042
- Мосяжний Л. Невинна з міцними руками (авангард XX століття, художниця Марія Михайлівна Синякова) // Україна. — Вип. №3.-2009. — С. 58.
- Горбачов Д.О. Українські художники першої третини 20 ст / авт.-упоряд. Д.О. Горбачов. — Київ : Мистецтво, 2016. — С. 289. — .
- . https://otkudarodom.ua. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019 року.(рос.)
- Горбачов Д.О. Українські художники першої третини 20 ст / авт.-упоряд. Д.О. Горбачов. — Київ : Мистецтво, 2016. — С. 286. — .
- Мосяжний Л. Невинна з міцними руками (авангард XX століття, художниця Марія Михайлівна Синякова) // Україна. — Вип. №3.-2009. — С. 59.
- . http://marie-olshansky.ru. Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 6 жовтня 2019 року.(рос.)
- . https://otkudarodom.ua. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 6 жовтня 2019 року.(рос.)
- Мосяжний Л. Невинна з міцними руками (авангард XX століття, художниця Марія Михайлівна Синякова) // Україна. — Вип. №3.-2009. — С. 60.
- МАРИЯ МИХАЙЛОВНА СИНЯКОВА (1890-1984) – СТАРЕЙШИНА РУССКОГО И УКРАИНСКОГО АВАНГАРДА. https://www.liveinternet.ru. Процитовано 5 жовтня 2019 року.[недоступне посилання з листопадаа 2019](рос.)
Посилання
- Синякова Марія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Mihajlivna Sinyakova v shlyubi Sinyakova Urechina 13 listopada 1890 Krasna Polyana Zmiyivskij rajon Harkivska oblast 30 travnya 1984 Moskva ukrayinska hudozhnicya blizka do avangardu grafikesa ilyustratorka V ukrayinskomu mistectvi 1910 1920 h rokiv reprezentuvala neoprimitivistskij napryamok Chlenkinya spilki Goliv Zemnoyi kuli Velimira Hlyebnikova Roboti zberigayutsya v Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini ta privatnih kolekciyah v Ukrayini j za kordonom Mariya Mihajlivna Sinyakova UrechinaNarodzhennya13 listopada 1890 Krasna Polyana Zmiyivskij rajon Harkivska oblast Rosijska imperiyaSmert30 travnya 1984 MoskvaKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnisthudozhnicya ilyustratorChlenGolova zemnoyi kuliBrati sestrid d d i dRoboti v kolekciyiMuzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 1 ZhittyepisNarodilasya 13 listopada 1890 roku v rodini kupcya Mihajla Ivanovicha Sinyakova yuvelira cerkovnih predmetiv z Ohtirki U neyi bulo chotiri sestri ta brati Z chasom kozhna z nih stala muzoyu yakogos iz viznachnih mitciv XX stolittya Sestra Vira stala druzhinoyu Grigoriya Petnikova drugogo za likom golovu Zemnoyi kuli Kseniya bula druzhinoyu Mikoli Asyeyeva Nadiya perezhila burhlivij roman z Borisom Pasternakom Zinayida mala roman z V Mayakovskim Velimir Hlyebnikov buv zakohanij u kozhnu iz sester po cherzi Mariyi zh vin prisvyativ ryad poetichnih tvoriv zokrema poemu Sinie okovy V seli Krasna Polyana pid Harkovom prikleyilosya do nas prizvisko Sinyaki golyaki Vlitku bachili nas zagoryayuchimi na sonci cogo she ne znali v glibokij provinciyi Hlyebnikov vviv ce prizvisko v odin iz svoyih virshiv Ale zaminiv na singoli Komentator piznishe napisav ucheno sho jdetsya pro nevidome mongolske plem ya Smishno Ce zh bo pro nas Vpered Vpered Vatago Vpered Vpered Singoli Mariya Sinyakova U 1910 1911 rr Mariya Sinyakova navchalasya v Harkivskij studiyi Yevgena Agafonova Blakitna liliya oriyentovanij na estetiku modernu i simvolizmu Vhodila v odnojmennu grupu molodih Harkivskih hudozhnikiv avangardistiv U 1909 roci cya grupa provela odnojmennu vistavku Todi zh pri nij buv organizovanij teatr kabare Blakitne oko de stavilisya p yesi O Bloka P Potomkina S Gorodeckogo ta inshih ta prohodili lekciyi z mistectva Vhodila do harkivskih misteckih ugrupuvan Vikus ta Budyak bula odniyeyu z avtoriv futuristichnoyi deklaraciyi Truba marsian Harkiv 1916 a takozh chlenkineyu ob yednannya Soyuz semi Harkiv 1918 Brala uchast u futuristichnomu vidanni Liren ilyustruvala poeziyi Grigoriya Petnikova Oleksiya Kruchonih Mikoli Asyeyeva U 1910 roci za spriyannyam Davida Burlyuka pobuvala v Nimechchini de vistavilas z robotami u Myunheni razom z Pikasso Kandinskim U muzeyah Nimechchini vivchala zhivopis nimeckih ta niderlandskih starih majstriv U 1913 roci razom z dvoma sestrami yide do Moskvi navchayetsya v hudozhnij studiyi I I Mashkova ta F I Rerberga ta pov yazuye zhittya z futurizmom U 1914 roci odruzhilasya z hudozhnikom Arseniyem Mojsejovichem Urechinim Razom z cholovikom vona mandruye Centralnoyu Aziyeyu znajomitsya z mongolskim mistectvom U 1914 roci rozpochinayetsya Persha svitova vijna i Sinyakova povertayetsya z Moskvi do Harkova de zhive u svoyemu mayetku u Chervonij polyani Zblizhuyetsya z miscevimi hudozhnikami avangardistami E Agafonovim B V Kosarevim V D Yermilovim U 1922 roci hudozhnicya nazavzhdi pereyizhdzhaye do Moskvi Pochinaye rozvivati novi strogi formi u chorno bilij grafici ta knizhkovij ilyustraciyi Stvorila seriyu sharzhovih portretiv pismennikiv Osipa Brika M Asyeyeva V Shklovskogo D Petrovskogo V Bryusova G Ahmatovoyi S Yesenina V Mayakovskogo Naprikinci 1920 ta 1930 h rokiv hudozhnicya vidijshla vid zhivopisu ta zajnyalas hudozhnim oformlennyam knizhok u tomu chisli virshovanih dlya doroslih ta ditej Vona stvoryuvala knizhkovi ilyustraciyi dlya Grigoriya Petnikova Oleksiya Kruchonih Mikoli Asyeyeva K Chukovskogo Engelya ta inshih pismennikiv Pid chas vijni M Sinyakova bula v evakuaciyi ta zhila razom z Marinoyu Cvyetayevoyu v odnomu budinku Z robit 1940 h zbereglisya nebagato yiyi portretiv ta knizhkovi ilyustraciyi do starodavnogo francuzkogo eposu Pisnya pro Rolanda 1943 r U 1952 Mariyu Sinyakovu viklyuchili zi Spilki hudozhnikiv za plazuvannya pered zahidnim mistectvom U 1950 h rokah yij dovelos zaroblyati na zhittya rozfarbovuvannyam igrashok ta malyuvannyam likarskih roslin dlya dovidkovogo atlasu U 1970 h rokah vona brala uchast u disidentskomu rusi cherez sho yiyi ne nadto vitali v kolah misteckogo oficiozu navit koli futurizm stav modnim Mariya Mihajlivna Sinyakova Urechina pomerla 30 travnya 1984 roku v Moskvi u vici 94 rokiv Tvorchij dorobokMariya Sinyakova Petrograd papir monotipiya Privatna kolekciya Vistavka Velike i Velichne Misteckij arsenal 2013 Vlasna robota Sergento 18 serpnya 2013 Kartini Vijna I 1910 ti roki Vijna II 1910 ti roki U lazni 1910 Akrobati 1913 Lyubov 1913 Drabina 1914 1916 Vignyana z rayu 1916 Bomba 1916 Yeva 1920 Rodina 1920 ti roki Sonce Zakohani Krasnopolyanskij motiv 1914 Derevo zhittya pan ta nyanya 1914 Svyashenna tema Kovcheg Selishna idiliya 1916 Laznya 1916 Karusel 1916 Kohanci 1920 Piknik na travi 1922 Sonce Garem Muzikant 1920 ti Cirkovi sceni Starci 1925 Vakhanaliya 1925 Visim divok odin ya 1923 Koni ta kupalnici Osinnij natyurmort 1938 Pavich Riba Troyandi 1950 ti roki Zimovij pejzazh 1952 Portreti Portret Yevgeniyi Sinyakovoyi Portret Tetyani Sinyakovoyi Portret Kseniyi Asyeyevoyi Portret Tihona Churilina 1940 Portret Velemira Hlebnikova 1940 Portret Viri Geht 1940 vi roki Hudozhnye oformlennya knizhok Grigorij Petnikov Porosl soncya 1918 Oleksij Kruchonih Chotiri fonetichnih romani 1927 Rozbijnik Vanka Kayin ta Sonka Manikyurnicya Mikola Asyeyev Pro zayachu sluzhbu i lisyachu druzhbu 1927 Cirk 1929 Pisennik 1935 Mayakovskij pochinayetsya 1940 P Neznamov Zviri na svobodu 1927 L Ostroumov Ptashinij perepoloh 1928 Nadiyi 1930 M Solovjova Korabliki 1930 Ye Tarahovska De ovechka bez hvosta 1930 Sofiya Fedorchenko Dobrij son 1930 K Pavlovich Vesela bdzhilka 1930 Barabanshik radgospu 1931 1932 K Chukovskij Novi zagadki 1930 R Engel Pro dirochku i pro hvostik 1930 V Mayakovskij Oblako v shtanah 1937 Atlas likarskih roslin SRSR 1962 Vistavkova diyalnistMariya Sinyakova brala uchast u bagatoh radyanskih ta zakordonnih vistavkah U 1905 roci Sinyakova brala uchast v Vistavci revolyucijnoyi literaturi de demonstruvalisya yiyi sharzhovi portreti U listopadi 1913 sichni 1914 rr Sinyakova brala uchast u vistavci peterburzkogo Soyuzu molodi razom z predstavnikami avangardu D D i V D Burlyukami K S Malevichem V Ye Tatlinim Oleksandroyu Ekster Mariya Sinyakova bula eksponentkoyu vistavok Soyuzu molodi 1913 1914 rr Peterburg ta Soyuzu Semi 1918 r Harkiv U 1919 roci vona brala uchast u Pershij spilnij vistavci prodazhu na nij buli predstavleni roboti profesijnih hudozhnikiv novachkiv ta ditej U 1925 roci mistkinya vzyala uchast u vistavci hudozhnikiv 4 mistectva Moskva Muzej vitonchenih mistectv zaraz DMOM im O Pushkina U 1927 roci Mizhnarodna vistavka Mistectvo knigi Lejpcig U 1928 roci Suchasne knizhkove mistectvo na mizhnarodnij vistavci presi U 1931 roci Mizhnarodna vistavka Mistectvo knigi Parizh U 1969 roci v kiyivskomu viddilenni Spilki pismennikiv vidbulasya yedina personalna vistavka Mariyi Sinyakovoyi Urechinoyi Pislya ciyeyi podiyi do neyi potyagnulisya kolekcioneri hudozhniki mistectvoznavci z Nyu Jorka Parizhu Varshavi ta Kiyeva U 1990 1991 rokah na vistavci Ukrayinskij avangard 1910 1930 vpershe demonstruvalisya roboti hudozhnici 1914 1916 rokiv Yeva Vijna Karusel Primitkihttp www moma org collection works 11042 Mosyazhnij L Nevinna z micnimi rukami avangard XX stolittya hudozhnicya Mariya Mihajlivna Sinyakova Ukrayina Vip 3 2009 S 58 Gorbachov D O Ukrayinski hudozhniki pershoyi tretini 20 st avt uporyad D O Gorbachov Kiyiv Mistectvo 2016 S 289 ISBN 978 966 577 225 5 https otkudarodom ua Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2019 Procitovano 6 zhovtnya 2019 roku ros Gorbachov D O Ukrayinski hudozhniki pershoyi tretini 20 st avt uporyad D O Gorbachov Kiyiv Mistectvo 2016 S 286 ISBN 978 966 577 225 5 Mosyazhnij L Nevinna z micnimi rukami avangard XX stolittya hudozhnicya Mariya Mihajlivna Sinyakova Ukrayina Vip 3 2009 S 59 http marie olshansky ru Arhiv originalu za 7 serpnya 2018 Procitovano 6 zhovtnya 2019 roku ros https otkudarodom ua Arhiv originalu za 13 lyutogo 2019 Procitovano 6 zhovtnya 2019 roku ros Mosyazhnij L Nevinna z micnimi rukami avangard XX stolittya hudozhnicya Mariya Mihajlivna Sinyakova Ukrayina Vip 3 2009 S 60 MARIYa MIHAJLOVNA SINYaKOVA 1890 1984 STAREJShINA RUSSKOGO I UKRAINSKOGO AVANGARDA https www liveinternet ru Procitovano 5 zhovtnya 2019 roku nedostupne posilannya z listopadaa 2019 ros PosilannyaSinyakova Mariya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006