Сергій Миколайович Тівяков рос Сергей Николаевич Тивяков нар 14 лютого 1973 Краснодар російський шахіст представник Ніде

Сергій Миколайович Тівяков (рос. Сергей Николаевич Тивяков; нар. 14 лютого, 1973, Краснодар) – російський шахіст, представник Нідерландів від 1999 року, гросмейстер від 1991 року.

Сергій Миколайович Тівяков
Оригінал імені	Сергей Николаевич Тивяков
2011 рік 2011 рік
Країна	СРСР Росія Нідерланди
Народження	14 лютого 1973(1973-02-14) (51 рік) Краснодар
Титул	Міжнародний майстер (1990), Гросмейстер (1991)
Рейтинг ФІДЕ	2569 (березень 2018)
Піковий рейтинг	2699 (жовтень 2005)

Шахова кар'єра

В шахи почав грати в п'ять років. До 1984 року займався в шаховій школі Василя Смислова. 1989 року в Пуерто-Рико став чемпіоном світу серед юнаків до 16 років, через рік у Сінгапурі – чемпіоном світу до 18 років. У 1992 році переміг у турнірах за швейцарською системою у Геусдалі та Москві (меморіал Олександра Алехіна). Наступного року посів 1-ше місце в Ростові, поділив 1-ше місце в Геусдалі (разом зі Спірідоном Скембрісом), а також досягнув значного успіху, посівши 5-те місце на ПША (федерації, яка конкурувала з ФІДЕ) у Гронінгені Й здобувши право грати в матчах претендентів. У чвертьфіналі, який відбувся 1994 року в Нью-Йорку, на дограванні поступився Майклові Адамсу з рахунком 6½ - 7½. Того самого року єдиний раз виступив за збірну Росії на шаховій олімпіадіj, здобувши в Москві золоту медаль.

Досягнув успіхів у міжнародних змаганнях у таких роках:

1994 – Калькута (посів 1-ше місце), Вейк-ан-Зеє (турнір Hoogovens, посів 2-ге місце позаду Предрага Ніколича),
1996 – Буенос-Айрес (меморіал Мечислава Найдорфа, поділив 1-ше місце разом з ),
1997 – Джакарта (посів 1-ше місце), Пекін – двічі (турнір Tan Chin Nam Cup, посів 1-ше місце, а також турнір Lee Cup, поділив 1-ше місце разом з Борисом Альтерманом),
1998 – Гронінген (посів 1-ше місце разом з Вадимом Міловим), Арко (поділив 1-ше місце разом з , Романом Слободяном i ),
1999 – Гронінген (посів 1-ше місце), Хогевен (поділив 1-ше місце разом з Михайлом Гуревичем, Олександром Береловичем, Звулоном Гофштейном i Рустамом Касимджановим),
2000 – Вейк-ан-Зеє (турнір Corus-B, поділив 1-ше місце разом з Олександром Оніщуком i Борисом Аврухом), Геусдал (посів 1-ше місце),
2002 – Леуварден (, посів 2-ге місце на дограванні поступившись Люкові ван Велі), Копенгаген (турнір Politiken Cup, поділив 1-ше місце разом з Олександром Бєлявським i ), Каїр (посів 1-ше місце), Сен-Венсані (поділив 1-ше місце разом з Володимиром Малаховим, Володимиром Єпішиним i Андрієм Волокітіним),
2003 – (посів 1-ше місце), Дакка (поділив 1-ше місце разом з i ), Леуварден (чемпіонат Нідерландів, посів 2-ге місце позаду Люка ван Велі),
2004 – Фліссінген (поділив 1-ше місце разом з i ), Дірен (посів 1-ше місце), Леуварден (чемпіонат Нідерландів, 3-тє місце позаду Люка ван Велі та Івана Соколова), Ізмір (посів 1-ше місце), Аден (посів 1-ше місце),
2005 – Геусдал (посів 1-ше місце), (посів 1-ше місце), Леуварден (чемпіонат Нідерландів, 3-тє місце позаду Люка ван Велі та Даніеля Стеллвагена), Сулсона (поділив 1-ше місце позаду Мірчі-Еміліана Пирліграса i ),
2006 – Гілверсум (чемпіонат Нідерландів, посів 1-ше місце), Сен-Венсан (посів 1-ше місце), Амстердам (поділив 1-ше місце разом з Сергієм Еренбургом i ), Баньолас (поділив 1-ше місце разом , i Віктором Корчним),
2007 – Гілверсум (чемпіонат Нідерландів, посів 1-ше місце), Фліссінген (поділив 1-ше місце разом з Фабіано Каруаною i ), Трієст (поділив 1-ше місце разом з Володимиром Бакланом), (посів 2-ге місце позаду Василя Іванчука),
2008 – Пловдив (чемпіонат Європи, посів 1-ше місце), (поділив 1-ше місце разом з ), Гельсінгер (турнір Politiken Cup, поділив 1-ше місце разом з Володимиром Малаховим, Юрієм Кузубовим, , Борисом Савченком i ), (поділив 1-ше місце разом з i Володимиром Бурмакіним) Трієст (поділив 1-ше місце разом з Маріном Босіочичем),
2009 – Нойштадт (посів 1-ше місце), Вроцлав (поділив 1-ше місце разом з Вадимом Малахатьком i Володимиром Бакланом), Хогевен (посів 1-ше місце),
2010 – Богота (поділив 1-ше місце разом з ), Лейден (поділив 1-ше місце разом з Предрагом Ніколичем),
2011 – (посів 1-ше місце), Мешхед (поділив 1-ше місце разом із, зокрема, Євгеном Глейзеровим i Мерабом Гагунашвілі), Богота (поділив 1-ше місце разом з Лазаро Брузоном i Бартоломеєм Мачеєю),
2012 – (поділив 1-ше місце разом з Мартином Кравцівим),
2014 – Бейрут (поділив 1-ше місце разом з Азером Мірзоєвим i Кирилом Ступаком), Амстердам (чемпіонат Нідерландів, посів 2-ге місце), поділив 1-ше місце в Монреалі (турнір Canadian Open, разом з i Ехсаном Гаемом Магамі,
2015 – Таллінн (меморіал Пауля Кереса, Швидкі шахи, посів 1-ше місце).

Чотири рази брав участь чемпіонатах світу ФІДЕ, які проходили за олімпійською системою:

– дійшов до 3-го раунду (в якому поступився Майклові Адамсу),
– пройшов до 2-го раунду (в якому поступився Володимиру Крамнику),
– пройшов до 2-го раунду (в якому поступився Русланові Пономарьову),
– пройшов до 2-го раунду (в якому поступився Лівіу-Дітерові Нісіпяну).

Був також учасником Кубка світу 2005 (дійшов до 3-го раунду) i Кубка світу 2007 (пройшов до 2-го раунду).

Неодноразово представляв збірну Нідерландів, а також Росії, на командних змаганнях, зокрема:

шість разів на шахових олімпіадах (1994, 2000, 2002, 2004, 2006, 2014); медаліст: у командному заліку – золотий (1994),
на командному чемпіонаті світу (2013),
п'ять разів на командних чемпіонатах Європи (1999, 2001, 2003, 2005, 2007); триразовий медаліст: у командному заліку – двічі золотий (2001, 2005), а також в особистому заліку – золотий (2001 на 3-й шахівниці).

Найвищий рейтинг Ело дотепер мав станом на 1 жовтня 2005 року, досягнувши 2699 пунктів, посідав тоді 20-те місце в світовій класифікації ФІДЕ, водночас посідав 1-ше місце серед нідерландських шахістів.

Зміни рейтингу

Зміни рейтингу Ело

Примітки

. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
. Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 27 березня 2018.
Sergey Tiviakov wins Canadian Open on tie-break [ 31 березня 2018 у Wayback Machine.])
. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 27 березня 2018.
Wyniki zawodów з циклу MŚ: World Chess Championship: Tiviakov S [ 31 березня 2018 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 березня 2018.
. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Література

ChessBase Megabase 2008

Посилання

Особова картка Сергія Тівякова на сайті ФІДЕ
Партії Сергія Тівякова в базі Chessgames
Особова картка Сергія Тівякова на сайті 365chess.com
Виступи на шахових олімпіадах
Виступи на командних чемпіонатах світу
Виступи на командних чемпіонатах Європи

Попередник:
Владислав Ткачов

Чемпіон Європи
2008

Наступник:
Євген Томашевський

[1] . Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.

[2] . Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.

[3] . Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 27 березня 2018.

[4] Sergey Tiviakov wins Canadian Open on tie-break [ 31 березня 2018 у Wayback Machine.])

[5] . Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 27 березня 2018.

[6] Wyniki zawodów з циклу MŚ: World Chess Championship: Tiviakov S [ 31 березня 2018 у Wayback Machine.]

[7] . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 27 березня 2018.

[8] . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 березня 2018.

[9] . Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.

[10] . Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 27 березня 2018.

[11] Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)