Сербсько-турецька війна (1877—1878) - (серб. Други српско-турски рат) - війна Сербії і Чорногорії за повну незалежність від Османської імперії.
Сербсько-турецька війна (1877—1878) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Звільнення Ніша | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Князівство Сербія | Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Мілан Обренович Сава Груїч | |||||||
Військові сили | |||||||
89 000 | 89 000 | ||||||
Втрати | |||||||
2 400 загиблих 3 000 поранених | 3 400 загиблих 4 000 поранених |
Передумови
Після поразки у війні Сербія, розуміючи наближення нової війни, провела реорганізацію армії, сформувавши 5 корпусів.
З початком російсько-турецької війни Росія, зіткнувшись із запеклим опором турків, на відміну від попередньої війни, спонукала Сербію до участі у бойових діях. Проте Сербія через значні витрати внаслідок війни та неврожай не поспішала вступати у війну. Лише після падіння Плевни 13 грудня 1877 року Сербія оголосила війну Османській імперії.
Хід війни
15 грудня розпочався сербський наступ на Ніш. Після того, як була захоплена Куршумлія, османський гарнізон Ніша залишився без підмоги.
Під час наступу на південний схід сербські війська зайняли Бела Паланка та Пірот. Потім ці сили були перекинуті під Ніш, який капітулював 12 січня 1878 року. Після цього були зайняті Вранє та Гнілане. На момент укладення перемир'я 5 лютого сербська армія перебувала в Косово біля Грачаниці.
Наслідки
3 березня 1878 року був укладений Сан-Стефанський мирний договір. За цим договором Сербія визнавалась повністю незалежною державою, але отримала лише 150 км², на відміну від Чорногорії та Болгарії, які отримали значні територіальні надбання. Також не були враховані сербські претензії на Стару Сербію. Російські політики не приховували, що для них інтереси Болгарії важливіші за інтереси Сербії. Це викликало зміну ставлення до Росії та позиції офіційного Белграда стосовно Петербурга.
Проте незадоволені посиленням російського впливу на Балканах Англія та Австро-Угорщина домоглись скликання Берлінського конгресу, на якому умови Сан-Стефанського договору були суттєво переглянуті. Для захисту своїх інтересів ще перед початком конгресу Сербія звернулась до Австро-Угорщини. За це Белград зобов'язувався укласти торговий договір з Австро-Угорщиною, приєднати сербські залізниці до угорської залізничної мережі на надати ряд інших економічних преференцій.
Відповідно до підписаного на конгресі договору до Сербії відійшли Ніш, Пірот, Вранє, Лесковац та Прокупле. Умовою визнання незалежності Сербії було ухвалення законів про конфесійне рівноправ'я та свободу віросповідання для християн, мусульман та юдеїв, а також захист їх майна. Крім того, Сербія не повинна була змінювати умови торгових договорів з іншими країнами, а також побудувати транзитні залізничні шляхи на новопридбаних територіях.
Підсумки Берлінського конгресу були сприйняті у Сербії як національна трагедія, але не стільки через те, що Сербія отримала менше, ніж розраховувала, а через окупацію Австро-Угорщиною Боснії і Герцеговини. Це унеможливило розширення кордонів Сербії у цьому регіоні, де проживала значна кількість сербського населення.
Джерела
- Владимир Ћоровић - Историја српског народа, 2009 (серб.)
- Сима М.Чиркович - История Сербов (рос.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сербсько-турецька війна (1877—1878)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serbsko turecka vijna 1877 1878 serb Drugi srpsko turski rat vijna Serbiyi i Chornogoriyi za povnu nezalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi Serbsko turecka vijna 1877 1878 Zvilnennya Nisha Zvilnennya Nisha Data 13 grudnya 1877 roku 5 lyutogo 1878 roku Misce Knyazivstvo Serbiya Knyazivstvo Chornogoriya Pivdenna Serbiya Kosovo i Metohiya Rezultat Peremoga Serbiyi Storoni Knyazivstvo Serbiya Osmanska imperiya Komanduvachi Milan Obrenovich Sava Gruyich Vijskovi sili 89 000 89 000 Vtrati 2 400 zagiblih 3 000 poranenih 3 400 zagiblih 4 000 poranenihPeredumoviPislya porazki u vijni Serbiya rozumiyuchi nablizhennya novoyi vijni provela reorganizaciyu armiyi sformuvavshi 5 korpusiv Z pochatkom rosijsko tureckoyi vijni Rosiya zitknuvshis iz zapeklim oporom turkiv na vidminu vid poperednoyi vijni sponukala Serbiyu do uchasti u bojovih diyah Prote Serbiya cherez znachni vitrati vnaslidok vijni ta nevrozhaj ne pospishala vstupati u vijnu Lishe pislya padinnya Plevni 13 grudnya 1877 roku Serbiya ogolosila vijnu Osmanskij imperiyi Hid vijniNastup na Vranye 15 grudnya rozpochavsya serbskij nastup na Nish Pislya togo yak bula zahoplena Kurshumliya osmanskij garnizon Nisha zalishivsya bez pidmogi Pid chas nastupu na pivdennij shid serbski vijska zajnyali Bela Palanka ta Pirot Potim ci sili buli perekinuti pid Nish yakij kapitulyuvav 12 sichnya 1878 roku Pislya cogo buli zajnyati Vranye ta Gnilane Na moment ukladennya peremir ya 5 lyutogo serbska armiya perebuvala v Kosovo bilya Grachanici NaslidkiSerbiya u 1878 roci 3 bereznya 1878 roku buv ukladenij San Stefanskij mirnij dogovir Za cim dogovorom Serbiya viznavalas povnistyu nezalezhnoyu derzhavoyu ale otrimala lishe 150 km na vidminu vid Chornogoriyi ta Bolgariyi yaki otrimali znachni teritorialni nadbannya Takozh ne buli vrahovani serbski pretenziyi na Staru Serbiyu Rosijski politiki ne prihovuvali sho dlya nih interesi Bolgariyi vazhlivishi za interesi Serbiyi Ce viklikalo zminu stavlennya do Rosiyi ta poziciyi oficijnogo Belgrada stosovno Peterburga Prote nezadovoleni posilennyam rosijskogo vplivu na Balkanah Angliya ta Avstro Ugorshina domoglis sklikannya Berlinskogo kongresu na yakomu umovi San Stefanskogo dogovoru buli suttyevo pereglyanuti Dlya zahistu svoyih interesiv she pered pochatkom kongresu Serbiya zvernulas do Avstro Ugorshini Za ce Belgrad zobov yazuvavsya uklasti torgovij dogovir z Avstro Ugorshinoyu priyednati serbski zaliznici do ugorskoyi zaliznichnoyi merezhi na nadati ryad inshih ekonomichnih preferencij Vidpovidno do pidpisanogo na kongresi dogovoru do Serbiyi vidijshli Nish Pirot Vranye Leskovac ta Prokuple Umovoyu viznannya nezalezhnosti Serbiyi bulo uhvalennya zakoniv pro konfesijne rivnoprav ya ta svobodu virospovidannya dlya hristiyan musulman ta yudeyiv a takozh zahist yih majna Krim togo Serbiya ne povinna bula zminyuvati umovi torgovih dogovoriv z inshimi krayinami a takozh pobuduvati tranzitni zaliznichni shlyahi na novopridbanih teritoriyah Pidsumki Berlinskogo kongresu buli sprijnyati u Serbiyi yak nacionalna tragediya ale ne stilki cherez te sho Serbiya otrimala menshe nizh rozrahovuvala a cherez okupaciyu Avstro Ugorshinoyu Bosniyi i Gercegovini Ce unemozhlivilo rozshirennya kordoniv Serbiyi u comu regioni de prozhivala znachna kilkist serbskogo naselennya DzherelaVladimir Ћoroviћ Istoriјa srpskog naroda 2009 ISBN 978 86 7660 092 2 serb Sima M Chirkovich Istoriya Serbov ISBN 978 5 7777 0431 3 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Serbsko turecka vijna 1877 1878 Div takozhBosnijsko gercegovinske povstannya Serbsko turecka vijna 1876 1877 Chornogorsko turecka vijna 1876 1878 Rosijsko turecka vijna 1877 1878