Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сербича́ни — село у Сокирянській міській громаді Дністровського району Чернівецької області України.
| село Сербичани | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Дністровський район |
| Громада | Сокирянська міська громада |
| Облікова картка | Сербичани |
| Основні дані | |
| Населення | 1570 |
| Поштовий індекс | 60230 |
| Телефонний код | +380 3739 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°29′45″ пн. ш. 27°17′18″ сх. д. / 48.49583° пн. ш. 27.28833° сх. д.Координати: 48°29′45″ пн. ш. 27°17′18″ сх. д. / 48.49583° пн. ш. 27.28833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 256 м |
| Водойми | річка Драбища |
| Відстань до районного центру | 10 км |
| Найближча залізнична станція | Романківці |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 60230, с. Сербичани |
| Карта | |
  Сербичани | |
 Сербичани | |
| Мапа | |
Розташоване за 10 км на північний захід від центру громади (автошляхом Р63 — 14 км)
Географія
Історія
В письмових джерелах село вперше згадується на початку XVII століття. В центрі села та на схід від нього в урочищі Пилиповський став виявлені поселення трипільської культури (ІІІ тисячоліття до нашої ери), а на захід від села – могильник черняхівської культури (ІІ-V століття нашої ери).
Територія краю в Х-ХІ століттях входила до складу Київської Русі, згодом – до Галицько-Волинського князівства, а з середини XIV століття – до складу Молдовського князівства.
З господарських грамот і актових записів Молдовського князівства XV-XVII століть, відомо, що в другій половині XV століття село Сербичани належало Андрійкові Шербичу (Шербич, Шербик), завдяки якому село й отримало свою назву – «Шербичани», що змінилася з часом на «Сербичани». В першій половині XVII в. половина села дісталася боярину Сіміону Пилиповському, як придане від батьків його дружини Маріки, – дочки Іонашка Дермана (з Угорщини) і Маргіци Вринчану, внучка багатого землевласника Івана Вринчану, який був одним з нащадків і спадкоємців володінь Андрійка Шербича.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкало 541 особа (267 чоловічої статі та 274 — жіночої), налічувалось 108 дворових господарств, існувала православна церква.
Станом на 1886 рік у власницькому селі Романкоуцької волості, мешкало 497 осіб, налічувалось 86 дворових господарств, існувала православна церква.
В лютому 1918 року край був окупований австрійськими військами, а в листопаді того ж року – румунськими королівськими військами.
В кінці березня 1944 року воїни 133 стрілецької дивізії визволили с.Сербичани.
Радянська влада
В 1945 році в селі було організовано колгосп. Колгосп ім. Леніна мав 1915 га землі, у т. ч. орної — 1424 га., саду — 60 га. Напрям господарства зерно-буряковий з м’ясо-молочним тваринництвом. Основні сільськогосподарські культури, що вирощувалися, — пшениця, цукрові буряки, кукурудза, соняшники. На фермах було близько 2 тис. голів худоби. В господарстві налічувалися млин, пилорама, олійниця, столярна майстерня, кузня, 62 електромотори, 14 тракторів, 19 різних комбайнів, 10 автомашин. Колгосп був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки у 1954, 1955, 1957 роках. За вирощення високого врожаю цукрових буряків у 1965 році відзначено нагородами 5 чоловік, серед них орденом Леніна — голову колгоспу М.П. Антоніка.
За роки Радянської влади в селі відкрито восьмирічну школу, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, промтоварний, продовольчий і господарчий магазини, їдальню, швейну майстерню, поштове відділення. Сербичани фактично перебудовані; тут зведено близько 400 нових житлових будинків.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1550 | 98.73% |
| російська | 14 | 0.89% |
| румунська | 6 | 0.38% |
| Усього | 1570 | 100% |
Економіка
В селі функціонує Територіальне відокремлене банківське відділення №6801/09 ВАТ «Державний Ощадний банк України».
Діючі підприємства:
- вирощування фруктів, ягід, горхів — ПП "Плодовоягідне", ПП "Вікторія-І",
- вирощування зернових та технічних культур — ПП "Буковина Агросвіт", ТОВ "Сербичанське" та фермерські господарства,
- вирощування буряків — СТОВ "Надія",
- продукція розсадників — ФГ "Цвіт".
Соціальна сфера
Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. (директор - Кулик Надія Анатоліївна), дитячий садок "Перлина", амбулаторія загальної практики-сімейної медицини, клуб, бібіліотека, відділення поштового зв'язку.
- Сербичанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
- Сільський клуб
Транспорт
Сербичани знаходяться за 4 км. від найближчої станції Романківці Львівської залізниці. В селі є автобусна зупинка. Через яку курсують автобуси призначенням: Чернівці - Сокиряни, Чернівці - Розкопинці, Чернівці - Новодністровськ.
Культура
В селі організований танцювальний колектив - гурт "Маланка"
Релігійне життя
В селі є дві церкви:
Архангело-Михайлівська церква (1846 р., дерев'яна), Свято-Михайлівська церква (2009 р., кам'яна).
-
![image]()
Церква Св. Арх. Михайла 1846 с. Сербичани -
![image]()
Церква Св. Арх. Михайла 1846 с. Сербичани -
![image]()
Церква Св. Арх. Михайла 1846 с. Сербичани -
![image]()
Церква Св. Арх. Михайла 1846 с. Сербичани -
![image]()
Дім молитви с. Сербичани
Особистості
- Анатій Віра Юріївна — лейтенант Збройних Сил України, учасниця російсько-української війни, лицар ордена «За мужність» ІІІ ступеня, загинула 24.02.2022 р.
- Антонік Микола Пантелейович -(нар. 1922 — пом. 1993) — український радянський громадсько-політичний діяч, учасник параду Перемоги. Народився 1922 року на Житомирщині. З травня 1942 р. по 9 травня 1945 р. — учасник Великої Вітчизняної війни. Учасник штурму Кенігсбергу. Брав участь у параді Перемоги 24 червня 1945 р. у Москві на Красній площі. У 1953 р. прибув зі Східної України у с. Сербичани Сокирянського району Чернівецької області. Працював секретарем партійної організації колгоспу ім. Леніна, з 1959 по 1978 р. — головою цього господарства. Обирався депутатом Сербичанської сільської ради. Помер 1993 р. Нагороди і відзнаки: Медаль «За взяття Кенігсберга», орден Червоної Зірки, орден «Знак Пошани», орден Леніна.
- Война Сергій Васильович (1984—2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Інші
- — (11.01.1958 — 31.07.1983) — Воїн-інтернаціоналіст.
Народився 11 січня 1958 року в с. Сербичани Сокирянського району. Закінчив Чернівецький медичний інститут. У Збройних Силах СРСР з 5.08.1979 року. В Афганістані з липня 1982 року. Лейтенант Віктор Добровольський був начальником медичної служби полку. Проявив себе добре підготовленим, уважним військовим лікарем. Неодноразово брав участь у бойових операціях та супроводі автоколон. 27 липня 1983 року був важко поранений у бою. Помер у госпіталі 31.07.1983 року. За мужність та відвагу нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований у смт Окниця, Молдова.
- Добровольський Віктор Васильович // Шинкарь В. І чорніли тульпани… / В. Шинкарь. — Чернівці: Місто, 2004. — С. 61.
- Галина Гафінчук (09.09.1960, с. Сербичани Сокирянського району) — журналіст, режисер. У 1985 р. закінчила Київський державний інститут культури ім. А. Є. Корнійчука., в 1991 — Всесоюзний інститут підвищення кваліфікації працівників телебачення і радіомовлення. З 1987 р. процює в Чернівецькій облдержтелерадіокомпанії — асистентом режисера, режисером програмної служби, режисером редакції інформаційно-аналітичних та художніх програм. Г. І. Гафінчук (Медведенко) учасник багатьох міжнародних та всеукраїнських конкурсів: «Калинові острови», «Перемогли разом», «Агросвіт», де посіла перші місця і здобула «Гран-прі». У 2004 р. отримала «Гран-прі» у конкурсі «Агросвіт-2004», у 2006 р. — «Гран-прі» за передачу «Аннина гора». У 2009 р. її передача «Не відправлений лист» на міжнародному фестивалі телевізійних і радіопрограм посіла перше місце. Удостоєна диплома за участь у благодійному проекті «Подаруй дитині життя», відзначена грамотою УІІ фестивалю фолькллору та гумору Гуцульщини «Захарецький гарчик». Намінат книги Юхима Гусара «Дністровий зорепад»: штрихи до енциклопедичного словника-довідника «Літературно-мистецька Сокирянщина» (Чернівці: ВІЦ «Місто», 2010.- С. 21-22).
- (16 червня 1959 року) — Політолог.
- Добровольський Микола Іванович (02.06.1940, с. Сербичани, нині Сокирянського району) — журналіст, літератор, критик. Член НСЖУ (1980). Кандидат у майстри спорту з шахів (1976).
- Ладан Олександр Феодосійович — український геодезист. Академік інженерної академії наук. Директор Українського державного науково-виробничого інституту зйомок міст та геоінформатики імені А. В. Шаха. Голова ради директорів підприємств Державної служби геодезії, картографії та кадастру України. Почесний геодезист СРСР. Почесний геодезист України. Народився 01.05.1952 р., с. Сербичани, Сокирянський район. Закінчив геодезичний факультет Львівського політехнічного інституту. Пройшов шлях від інженера до директора інституту «Укргеоініорм» ім. А. В. Шаха, який очолив у 1997 р. Цього ж року обраний головою ради директорів підприємств Державної служби геодезії, картографії та кадастру України. Очолюваний інститут — виробничий підрозділ Державної служби геодезії, картографії та кадастру Держкомприродресурсів України, провідна установа із забезпечення міст, сіл, селищ та промислових підприємств України масштабними топографічними планами підземних комунікацій, матеріалами інженерних вишукувань та цифровими картами. У 2005—2010 рр. був членом делегації України на переговорах з Російською Федерацією щодо демаркації держкордону між Україною і Росією. Нагороджений Почесними грамотами: Кабінету Міністрів України; Міністерства екології та природних ресурсів України: Міністерства освіти України; Укргеодезкартографії; Федерації профспілок України. Помер 15.07.2020 р.
Літ.: Ладан Олександр Феодосійович // Буковина. Імена славних сучасників. — Київ: ТОВ «Світ Успіху», 2004. — С. 164; Гусар Ю. Геодезія — шлях у світ історії і культури /Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2012. — 27 квітня (№ 17). — С. 4. Юхим Гусар.
- (01.10.1955) — Український музикант. Педагог. Закінчив Чернівецьке музичне училище, Харківський державний інститут культури. Працював викладачем музичної школи у смт Глибока Чернівецької області, методистом обласного науково-методичного центру народної творчості та культ-освітньої роботи у м. Хмельницький, директором Чорноострівської музичної школи Хмельницького району, завідувачем відділення Хмельницької дитячої музичної школи мистецтв, з 2007 р. — викладач-методист на кафедрі мистецтва у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії ім. Миколи Дарманського. Як педагог-музикант виховав майже 80 лауреатів різних мистецьких конкурсів: 7 — Міжнародних, 22 — Всеукраїнських, 49 — обласних.
- — (19.03.1931) — Механізатор. Кавалер орденів Трудового Червоного Прапора (1967) і Леніна (1968). Обирався дупутатом сільської Ради трьох скликань. Двічі був учасником Виставки досягнень народного господарства у Києві. Член ради старійшин села Сербичани.
- (1929—2009) — Закінчив Ставчанське професійно-технічне училище. Працював трактористом, бригадиром тракторної бригади колгоспу ім. Леніна. Був делегатом третього Всесоюзного з'їзду колгоспників. Ногороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1966), Леніна (1972), Жовтневої революції (1978).
Померли від голоду в 1947 р.
За даними "Національної книги пам'яті жертв голодоморів 1932-1933, 1946-1947 років в Україні. Чернівецька область". - Чернівці: Зелена Буковина, 2008. - С. 789. - .
- 1.Война Ольга Іванівна
- 2.Добровольська Надія Романівна
- 3.Коломієць Любов Потапівна
- 4.Костишен Ганна____________
- 5.Костишен Іван Георгійович
- 6.Костишен Любов Никифорівна
- 7.Маковій Анатолій Васильович
- 8.Маланчук Марія Іванівна
- 9.Пульбер Тимофій Якович
- 10.Рибак Варвара Іванівна
Посилання
- Погода в селі Сербичани [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- На сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з липня 2019]
Примітки
- Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 1075)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 вересня 2014.
- Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 вересня 2014.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 вересня 2014.
- Історико-краєзнавчий портрет Чернівецької області
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serbicha ni selo u Sokiryanskij miskij gromadi Dnistrovskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Ukrayini selo SerbichaniCerkva Sv Arh MihajlaCerkva Sv Arh MihajlaKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Dnistrovskij rajonGromada Sokiryanska miska gromadaOblikova kartka Serbichani Osnovni daniNaselennya 1570Poshtovij indeks 60230Telefonnij kod 380 3739Geografichni daniGeografichni koordinati 48 29 45 pn sh 27 17 18 sh d 48 49583 pn sh 27 28833 sh d 48 49583 27 28833 Koordinati 48 29 45 pn sh 27 17 18 sh d 48 49583 pn sh 27 28833 sh d 48 49583 27 28833Serednya visota nad rivnem morya 256 mVodojmi richka DrabishaVidstan do rajonnogo centru 10 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya RomankivciMisceva vladaAdresa radi 60230 s SerbichaniKartaSerbichaniSerbichaniMapa Roztashovane za 10 km na pivnichnij zahid vid centru gromadi avtoshlyahom R63 14 km GeografiyaU seli bere pochatok richka Drabisha prava pritoka Rakivcya IstoriyaV pismovih dzherelah selo vpershe zgaduyetsya na pochatku XVII stolittya V centri sela ta na shid vid nogo v urochishi Pilipovskij stav viyavleni poselennya tripilskoyi kulturi III tisyacholittya do nashoyi eri a na zahid vid sela mogilnik chernyahivskoyi kulturi II V stolittya nashoyi eri Teritoriya krayu v H HI stolittyah vhodila do skladu Kiyivskoyi Rusi zgodom do Galicko Volinskogo knyazivstva a z seredini XIV stolittya do skladu Moldovskogo knyazivstva Z gospodarskih gramot i aktovih zapisiv Moldovskogo knyazivstva XV XVII stolit vidomo sho v drugij polovini XV stolittya selo Serbichani nalezhalo Andrijkovi Sherbichu Sherbich Sherbik zavdyaki yakomu selo j otrimalo svoyu nazvu Sherbichani sho zminilasya z chasom na Serbichani V pershij polovini XVII v polovina sela distalasya boyarinu Simionu Pilipovskomu yak pridane vid batkiv jogo druzhini Mariki dochki Ionashka Dermana z Ugorshini i Margici Vrinchanu vnuchka bagatogo zemlevlasnika Ivana Vrinchanu yakij buv odnim z nashadkiv i spadkoyemciv volodin Andrijka Sherbicha Za danimi na 1859 rik u vlasnickomu seli Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi meshkalo 541 osoba 267 cholovichoyi stati ta 274 zhinochoyi nalichuvalos 108 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva Stanom na 1886 rik u vlasnickomu seli Romankouckoyi volosti meshkalo 497 osib nalichuvalos 86 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva V lyutomu 1918 roku kraj buv okupovanij avstrijskimi vijskami a v listopadi togo zh roku rumunskimi korolivskimi vijskami V kinci bereznya 1944 roku voyini 133 strileckoyi diviziyi vizvolili s Serbichani Radyanska vlada V 1945 roci v seli bulo organizovano kolgosp Kolgosp im Lenina mav 1915 ga zemli u t ch ornoyi 1424 ga sadu 60 ga Napryam gospodarstva zerno buryakovij z m yaso molochnim tvarinnictvom Osnovni silskogospodarski kulturi sho viroshuvalisya pshenicya cukrovi buryaki kukurudza sonyashniki Na fermah bulo blizko 2 tis goliv hudobi V gospodarstvi nalichuvalisya mlin pilorama olijnicya stolyarna majsternya kuznya 62 elektromotori 14 traktoriv 19 riznih kombajniv 10 avtomashin Kolgosp buv uchasnikom Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki u 1954 1955 1957 rokah Za viroshennya visokogo vrozhayu cukrovih buryakiv u 1965 roci vidznacheno nagorodami 5 cholovik sered nih ordenom Lenina golovu kolgospu M P Antonika Za roki Radyanskoyi vladi v seli vidkrito vosmirichnu shkolu klub feldshersko akusherskij punkt pologovij budinok promtovarnij prodovolchij i gospodarchij magazini yidalnyu shvejnu majsternyu poshtove viddilennya Serbichani faktichno perebudovani tut zvedeno blizko 400 novih zhitlovih budinkiv NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1550 98 73 rosijska 14 0 89 rumunska 6 0 38 Usogo 1570 100 EkonomikaV seli funkcionuye Teritorialne vidokremlene bankivske viddilennya 6801 09 VAT Derzhavnij Oshadnij bank Ukrayini Diyuchi pidpriyemstva viroshuvannya fruktiv yagid gorhiv PP Plodovoyagidne PP Viktoriya I viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur PP Bukovina Agrosvit TOV Serbichanske ta fermerski gospodarstva viroshuvannya buryakiv STOV Nadiya produkciya rozsadnikiv FG Cvit Socialna sferaZagalnoosvitnya shkola I III st direktor Kulik Nadiya Anatoliyivna dityachij sadok Perlina ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini klub bibilioteka viddilennya poshtovogo zv yazku Serbichanska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Silskij klubTransportSerbichani znahodyatsya za 4 km vid najblizhchoyi stanciyi Romankivci Lvivskoyi zaliznici V seli ye avtobusna zupinka Cherez yaku kursuyut avtobusi priznachennyam Chernivci Sokiryani Chernivci Rozkopinci Chernivci Novodnistrovsk KulturaV seli organizovanij tancyuvalnij kolektiv gurt Malanka Religijne zhittyaV seli ye dvi cerkvi Arhangelo Mihajlivska cerkva 1846 r derev yana Svyato Mihajlivska cerkva 2009 r kam yana Cerkva Sv Arh Mihajla 1846 s Serbichani Cerkva Sv Arh Mihajla 1846 s Serbichani Cerkva Sv Arh Mihajla 1846 s Serbichani Cerkva Sv Arh Mihajla 1846 s Serbichani Dim molitvi s SerbichaniOsobistostiAnatij Vira Yuriyivna lejtenant Zbrojnih Sil Ukrayini uchasnicya rosijsko ukrayinskoyi vijni licar ordena Za muzhnist III stupenya zaginula 24 02 2022 r Antonik Mikola Pantelejovich nar 1922 1922 pom 1993 ukrayinskij radyanskij gromadsko politichnij diyach uchasnik paradu Peremogi Narodivsya 1922 roku na Zhitomirshini Z travnya 1942 r po 9 travnya 1945 r uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Uchasnik shturmu Kenigsbergu Brav uchast u paradi Peremogi 24 chervnya 1945 r u Moskvi na Krasnij ploshi U 1953 r pribuv zi Shidnoyi Ukrayini u s Serbichani Sokiryanskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Pracyuvav sekretarem partijnoyi organizaciyi kolgospu im Lenina z 1959 po 1978 r golovoyu cogo gospodarstva Obiravsya deputatom Serbichanskoyi silskoyi radi Pomer 1993 r Nagorodi i vidznaki Medal Za vzyattya Kenigsberga orden Chervonoyi Zirki orden Znak Poshani orden Lenina Vojna Sergij Vasilovich 1984 2023 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Inshi 11 01 1958 31 07 1983 Voyin internacionalist Narodivsya 11 sichnya 1958 roku v s Serbichani Sokiryanskogo rajonu Zakinchiv Cherniveckij medichnij institut U Zbrojnih Silah SRSR z 5 08 1979 roku V Afganistani z lipnya 1982 roku Lejtenant Viktor Dobrovolskij buv nachalnikom medichnoyi sluzhbi polku Proyaviv sebe dobre pidgotovlenim uvazhnim vijskovim likarem Neodnorazovo brav uchast u bojovih operaciyah ta suprovodi avtokolon 27 lipnya 1983 roku buv vazhko poranenij u boyu Pomer u gospitali 31 07 1983 roku Za muzhnist ta vidvagu nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki posmertno Pohovanij u smt Oknicya Moldova Dobrovolskij Viktor Vasilovich Shinkar V I chornili tulpani V Shinkar Chernivci Misto 2004 S 61 Galina Gafinchuk 09 09 1960 s Serbichani Sokiryanskogo rajonu zhurnalist rezhiser U 1985 r zakinchila Kiyivskij derzhavnij institut kulturi im A Ye Kornijchuka v 1991 Vsesoyuznij institut pidvishennya kvalifikaciyi pracivnikiv telebachennya i radiomovlennya Z 1987 r procyuye v Cherniveckij oblderzhteleradiokompaniyi asistentom rezhisera rezhiserom programnoyi sluzhbi rezhiserom redakciyi informacijno analitichnih ta hudozhnih program G I Gafinchuk Medvedenko uchasnik bagatoh mizhnarodnih ta vseukrayinskih konkursiv Kalinovi ostrovi Peremogli razom Agrosvit de posila pershi miscya i zdobula Gran pri U 2004 r otrimala Gran pri u konkursi Agrosvit 2004 u 2006 r Gran pri za peredachu Annina gora U 2009 r yiyi peredacha Ne vidpravlenij list na mizhnarodnomu festivali televizijnih i radioprogram posila pershe misce Udostoyena diploma za uchast u blagodijnomu proekti Podaruj ditini zhittya vidznachena gramotoyu UII festivalyu folklloru ta gumoru Guculshini Zahareckij garchik Naminat knigi Yuhima Gusara Dnistrovij zorepad shtrihi do enciklopedichnogo slovnika dovidnika Literaturno mistecka Sokiryanshina Chernivci VIC Misto 2010 S 21 22 16 chervnya 1959 roku Politolog Dobrovolskij Mikola Ivanovich 02 06 1940 s Serbichani nini Sokiryanskogo rajonu zhurnalist literator kritik Chlen NSZhU 1980 Kandidat u majstri sportu z shahiv 1976 Ladan Oleksandr Feodosijovich ukrayinskij geodezist Akademik inzhenernoyi akademiyi nauk Direktor Ukrayinskogo derzhavnogo naukovo virobnichogo institutu zjomok mist ta geoinformatiki imeni A V Shaha Golova radi direktoriv pidpriyemstv Derzhavnoyi sluzhbi geodeziyi kartografiyi ta kadastru Ukrayini Pochesnij geodezist SRSR Pochesnij geodezist Ukrayini Narodivsya 01 05 1952 r s Serbichani Sokiryanskij rajon Zakinchiv geodezichnij fakultet Lvivskogo politehnichnogo institutu Projshov shlyah vid inzhenera do direktora institutu Ukrgeoiniorm im A V Shaha yakij ocholiv u 1997 r Cogo zh roku obranij golovoyu radi direktoriv pidpriyemstv Derzhavnoyi sluzhbi geodeziyi kartografiyi ta kadastru Ukrayini Ocholyuvanij institut virobnichij pidrozdil Derzhavnoyi sluzhbi geodeziyi kartografiyi ta kadastru Derzhkomprirodresursiv Ukrayini providna ustanova iz zabezpechennya mist sil selish ta promislovih pidpriyemstv Ukrayini masshtabnimi topografichnimi planami pidzemnih komunikacij materialami inzhenernih vishukuvan ta cifrovimi kartami U 2005 2010 rr buv chlenom delegaciyi Ukrayini na peregovorah z Rosijskoyu Federaciyeyu shodo demarkaciyi derzhkordonu mizh Ukrayinoyu i Rosiyeyu Nagorodzhenij Pochesnimi gramotami Kabinetu Ministriv Ukrayini Ministerstva ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini Ministerstva osviti Ukrayini Ukrgeodezkartografiyi Federaciyi profspilok Ukrayini Pomer 15 07 2020 r Lit Ladan Oleksandr Feodosijovich Bukovina Imena slavnih suchasnikiv Kiyiv TOV Svit Uspihu 2004 S 164 Gusar Yu Geodeziya shlyah u svit istoriyi i kulturi Yuhim Gusar Bukovinske viche 2012 27 kvitnya 17 S 4 Yuhim Gusar 01 10 1955 Ukrayinskij muzikant Pedagog Zakinchiv Chernivecke muzichne uchilishe Harkivskij derzhavnij institut kulturi Pracyuvav vikladachem muzichnoyi shkoli u smt Gliboka Cherniveckoyi oblasti metodistom oblasnogo naukovo metodichnogo centru narodnoyi tvorchosti ta kult osvitnoyi roboti u m Hmelnickij direktorom Chornoostrivskoyi muzichnoyi shkoli Hmelnickogo rajonu zaviduvachem viddilennya Hmelnickoyi dityachoyi muzichnoyi shkoli mistectv z 2007 r vikladach metodist na kafedri mistectva u Hmelnickij gumanitarno pedagogichnij akademiyi im Mikoli Darmanskogo Yak pedagog muzikant vihovav majzhe 80 laureativ riznih misteckih konkursiv 7 Mizhnarodnih 22 Vseukrayinskih 49 oblasnih 19 03 1931 Mehanizator Kavaler ordeniv Trudovogo Chervonogo Prapora 1967 i Lenina 1968 Obiravsya duputatom silskoyi Radi troh sklikan Dvichi buv uchasnikom Vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva u Kiyevi Chlen radi starijshin sela Serbichani 1929 2009 Zakinchiv Stavchanske profesijno tehnichne uchilishe Pracyuvav traktoristom brigadirom traktornoyi brigadi kolgospu im Lenina Buv delegatom tretogo Vsesoyuznogo z yizdu kolgospnikiv Nogorodzhenij ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1966 Lenina 1972 Zhovtnevoyi revolyuciyi 1978 Pomerli vid golodu v 1947 r Za danimi Nacionalnoyi knigi pam yati zhertv golodomoriv 1932 1933 1946 1947 rokiv v Ukrayini Chernivecka oblast Chernivci Zelena Bukovina 2008 S 789 ISBN 978 966 8410 48 3 1 Vojna Olga Ivanivna 2 Dobrovolska Nadiya Romanivna 3 Kolomiyec Lyubov Potapivna 4 Kostishen Ganna 5 Kostishen Ivan Georgijovich 6 Kostishen Lyubov Nikiforivna 7 Makovij Anatolij Vasilovich 8 Malanchuk Mariya Ivanivna 9 Pulber Timofij Yakovich 10 Ribak Varvara IvanivnaPosilannyaPogoda v seli Serbichani 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 PrimitkiBessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 1075 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 22 veresnya 2014 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Chernivecka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 veresnya 2014 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 22 veresnya 2014 Istoriko krayeznavchij portret Cherniveckoyi oblasti