Альберт Сент-Дьйорді (Сент-Дьорді) (угор. Szent-Györgyi Albert, 16 вересня 1893, Будапешт — 22 жовтня 1986, Вудс-Гол) — американський біохімік угорського походження, удостоєний в 1937 р. Нобелівської премії з фізіології або медицини за цикл робіт, присвячених біологічному окисненню.
Життєпис
Альберт Сент-Дьйорді народився 16 вересня 1893 р. в Будапешті. Закінчив Будапештський університет, у 1917 р. отримав ступінь доктора медицини. Повернувшись з армії після Першої світової війни, поїхав у Нідерланди. У 1922-1926 рр.. працював в Лейденському університеті, потім (у 1927, 1929 рр..) — в Кембриджському університеті, де в 1927 р. отримав докторський ступінь у галузі хімії. У 1927-1930 рр.. працював у клініці Мейо (США). У 1930 р. повернувся до Угорщини. У 1931-1945 рр.. був професором Сегедського університету, в 1945-1947 рр.. — Будапештського університету. У 1947 р. емігрував до США. Працював у Морській біологічній лабораторії у Вудс-Голі (штат Массачусетс) і в Інституті з вивчення м'язів. У 1975 р. став науковим керівником .
Науковий внесок
Основні роботи Сент-Дьйорді присвячені хімії вітамінів, вивчення процесів окиснення в клітині, механізмів м'язового скорочення. У 1927-1929 рр. він виявив у рослинних тканинах гексуронову кислоту і довів її ідентичність вітаміну С. У 1936 р. відкрив вітамін Р. Вивчаючи споживання кисню при м'язовому скороченні, встановив каталітичну роль у цьому процесі . У ході робіт, виконаних в 1939-1946 роках, відкрив , що відіграє ключову роль в цьому процесі. Показав, що він складається з двох компонентів — білків актину та міозину. Продемонстрував роль аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) як джерела енергії під час роботи м'язів. Дослідження Сент-Дьйорді з вивчення розщеплення вуглеводів з утворенням діоксиду вуглецю, води та інших речовин і вивільненням енергії створили передумови для відкриття Кребсом циклу трикарбонових кислот.
Наукові праці
Сент-Дьйорді є автором численних наукових праць — «Хімія м'язового скорочення» (Chemistry of Muscular Contraction; 1947), «Біоенергетика» (Bioenergetics, 1957); «Вступ до субмолекулярної біології» (Submolecular Biology, 1960). У 1970 він написав книгу «Божевільна мавпа» (The Crazy Ape), в якій висловив стурбованість долею людства в епоху науково-технічного прогресу.
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118799614 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Catalogus Professorum Academiae Groninganae — 2014.
- Encyclopedia of World Biography — Gale.
- Find a Grave — 1996.
- www.pas.va
- Olympedia – György Libik — 2006.
Література
- Вюрмер Р. Альберт Сент-Дьйорді і сучасна біохімія. — В кн.: Обрії біохімії. М., 1964
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Albert Sent Djordi Sent Dordi ugor Szent Gyorgyi Albert 16 veresnya 1893 Budapesht 22 zhovtnya 1986 Vuds Gol amerikanskij biohimik ugorskogo pohodzhennya udostoyenij v 1937 r Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi abo medicini za cikl robit prisvyachenih biologichnomu okisnennyu Albert Sent Djordiugor Szent Gyorgyi AlbertIm ya pri narodzhenniugor Albert Imre Szent GyorgyiNarodivsya16 veresnya 1893 1893 09 16 Budapesht Avstro Ugorshina 1 2 Pomer22 zhovtnya 1986 1986 10 22 93 roki Vuds Gol nirkova nedostatnist 3 PohovannyaWoods Hole Village Cemeteryd 4 Misce prozhivannyaSpolucheni Shtati AmerikiKrayina SShADiyalnistbiohimik himik politik likar vikladach universitetu antivoyennij aktivist fiziologAlma materBudapeshtskij universitetGaluzBiohimiyaZakladLejdenskij universitet Kembridzhskij universitet Segedskij universitetPosadachlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d member of the Hungarian upper chamberd i member of the Provisional National AssemblydNaukovij stupindoktor medicini doktor filosofiyi u galuzi himiyiNaukovij kerivnikHartog Jacob HamburgerdChlenstvoUgorska akademiya nauk Papska akademiya nauk 5 Amerikanska akademiya mistectv i nauk Rosijska akademiya nauk Leopoldina Nacionalna akademiya nauk SShAPartiyanezalezhnij politikVijnaPersha svitova vijnaVidomij zavdyaki vitamini biologichne okisnennya mehanizmi m yazovogo skorochennyaMatiJozefina LenhossekdU shlyubi zKornelia Demenyd Marta Borbirod June Susan Wichtermand Marcia HoustondRodichiGyorgy Libikd 6 NagorodiNobelivska premiya z fiziologiyi abo medicini 1937 AvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Albert Sent Djordi u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Naukovij vnesok 3 Naukovi praci 4 Div takozh 5 Primitki 6 LiteraturaZhittyepisred Albert Sent Djordi narodivsya 16 veresnya 1893 r v Budapeshti Zakinchiv Budapeshtskij universitet u 1917 r otrimav stupin doktora medicini Povernuvshis z armiyi pislya Pershoyi svitovoyi vijni poyihav u Niderlandi U 1922 1926 rr pracyuvav v Lejdenskomu universiteti potim u 1927 1929 rr v Kembridzhskomu universiteti de v 1927 r otrimav doktorskij stupin u galuzi himiyi U 1927 1930 rr pracyuvav u klinici Mejo SShA U 1930 r povernuvsya do Ugorshini U 1931 1945 rr buv profesorom Segedskogo universitetu v 1945 1947 rr Budapeshtskogo universitetu U 1947 r emigruvav do SShA Pracyuvav u Morskij biologichnij laboratoriyi u Vuds Goli shtat Massachusets i v Instituti z vivchennya m yaziv U 1975 r stav naukovim kerivnikom Nacionalnogo fondu doslidzhen raku Naukovij vnesokred Osnovni roboti Sent Djordi prisvyacheni himiyi vitaminiv vivchennya procesiv okisnennya v klitini mehanizmiv m yazovogo skorochennya U 1927 1929 rr vin viyaviv u roslinnih tkaninah geksuronovu kislotu i doviv yiyi identichnist vitaminu S U 1936 r vidkriv vitamin R Vivchayuchi spozhivannya kisnyu pri m yazovomu skorochenni vstanoviv katalitichnu rol u comu procesi dikarbonovih kislot U hodi robit vikonanih v 1939 1946 rokah vidkriv aktomiozinovij kompleks sho vidigraye klyuchovu rol v comu procesi Pokazav sho vin skladayetsya z dvoh komponentiv bilkiv aktinu ta miozinu Prodemonstruvav rol adenozintrifosfornoyi kisloti ATF yak dzherela energiyi pid chas roboti m yaziv Doslidzhennya Sent Djordi z vivchennya rozsheplennya vuglevodiv z utvorennyam dioksidu vuglecyu vodi ta inshih rechovin i vivilnennyam energiyi stvorili peredumovi dlya vidkrittya Krebsom ciklu trikarbonovih kislot Naukovi pracired Sent Djordi ye avtorom chislennih naukovih prac Himiya m yazovogo skorochennya Chemistry of Muscular Contraction 1947 Bioenergetika Bioenergetics 1957 Vstup do submolekulyarnoyi biologiyi Submolecular Biology 1960 U 1970 vin napisav knigu Bozhevilna mavpa The Crazy Ape v yakij visloviv sturbovanist doleyu lyudstva v epohu naukovo tehnichnogo progresu Pomer Sent Djordi v Vuds Goli 22 zhovtnya 1986 roku Div takozhred FlavonoyidiPrimitkired Deutsche Nationalbibliothek Record 118799614 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Catalogus Professorum Academiae Groninganae 2014 d Track Q20730803 Encyclopedia of World Biography Gale d Track Q2077283d Track Q29206722 Find a Grave 1996 d Track Q63056 www pas va d Track Q106982426 Olympedia Gyorgy Libik 2006 d Track Q95606922Literaturared Vyurmer R Albert Sent Djordi i suchasna biohimiya V kn Obriyi biohimiyi M 1964 nbsp Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org wiki Albert Sent Djordi