Семантичний парадокс

Парадо́кс (від грец. παράδοξος — незвичайний, неймовірний, дивний, від грец. παρα — поруч, біля, порівняно з і грец. δόξα — думка, погляд, пов'язаного з грец. δόγμα — положення, догма; грец. δοκέω — вважаю, думаю):

• порізно істинне твердження чи група тверджень, яке призводить до суперечності або ігнорує інтуїцію.
• формально логічна суперечність, яка полягає в тому, що в процесі доведення створюються умови для одночасного доказу істинності і хибності певного висловлювання, причому доведення істинності цього висловлювання неодмінно веде до визнання його хибності і навпаки.
• несподіване явище, яке не відповідає звичайним науковим уявленням.
• думка, що разюче розходиться з усталеними поглядами, начебто суперечить здоровому глуздові, хоч насправді може й не бути хибною.

Гідростатичний парадокс (парадокс Паскаля)

Тиск на дні усіх трьох посудин однаковий

Етимологія

Етимологія слова парадокс може походити від одного з діалогів Платона «Парменид», в якому Зенон Елейський використовує слово «paradoxon» для опису своїх плідних філософських ідей. Парадокси множинності і руху Зенона, які виявили проблеми в грецькому розумінні простору і часу, були розв'язані тільки завдяки відкриттям математики 19 століття.

Пізніше і частіше використання слова парадокс стосується раннього Відродження.

Парадокси в мистецтві

Парадокс як художній прийом

Парадоксальність властива багатьом творам мистецтва різноманітних жанрів. Через свою незвичайність парадоксальні вислови, назви, зміст творів привертають увагу. Це використовується в розмовному жанрі, в театральному і цирковому мистецтві, особливо ілюзіоністами (фокусниками), в живописі та фольклорі. Хороші оратори використовують цей прийом у своїх виступах для підтримання уваги слухачів. Популярна дитяча «поезія безглуздя» Льюїса Керрола і Корнія Чуковського, «театр абсурду» в фольклорі й анімації також побудовані на парадоксальності.

Парадоксальними є багато афоризмів відомих мислителів. Наприклад, висловлювання Вольтера: «Ваша думка мені глибоко ворожа, але за ваше право її висловити я ладен пожертвувати своїм життям» або Ніцше: «Жебраків потрібно виганяти — неприємно давати їм і неприємно не давати їм», Фрумкера: «Чоловік від жінки відрізняється тим, що перед тим як зробити помилку, він все ретельно продумує». Парадоксальністю вирізняються і афоризми Козьми Пруткова, Бернарда Шоу, Оскара Уайльда, Станіслава Єжи Лєца.

Парадокс в музиці

В класичній музиці парадоксом прийнято називати вишукані, дивні твори чи фрагменти, які відрізняються від традиційного звучання. У стародавній Греції парадоксами називали також переможців в олімпійських змаганнях співаків і виконавців інструментальної музики.

Парадокси в науці

Парадокси в математиці

Поширені лейтмотиви в парадоксах містять прямі та непрямі самопосилання, нескінченність, циклічні визначення, плутанину рівнів судження. Парадокси, які не базуються на прихованій помилці, здебільшого трапляються на периферіях контексту або мови і вимагають розширення контексту чи мови для позбавлення їх від парадоксальних якостей.

Ніколя Бурбакі пише:

«З найдавніших часів критичний перегляд основ усієї математики в цілому або будь-якого її розділу майже незмінно змінювалися періодами непевності, коли виникали протиріччя, які доводилося вирішувати… Але от уже двадцять п'ять століть математики мають звичай виправляти свої помилки й бачити в цьому збагачення, а не збідніння науки; це дає їм право дивитися в майбутнє спокійно»

Парадокси з самопосиланням

Це парадокси, в яких зазвичай суперечність виникає з самопосилання.

• Парадокс брехуна: «Це твердження неправдиве» — канонічний парадокс з самопосиланням. Ще приклад такого парадоксу — «Відповідь на дане питання є ні».
• Парадокс Грелінга-Нельсона (споріднений з Парадоксом Рассела): Чи є слово «гетерологічний», що означає «який не застосовується до себе», гетерологічним словом?
• Парадокс Рассела.

Парадокси в законотворчості

В 2013 році Російська федеральна служба з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій видала документ, який визначив нецензурні «чотири загальновідомі слова», які є неприпустимими для вживання в ЗМІ. При цьому, відповідно до чинної практики, документ має бути опублікований в ЗМІ й документ мав би містити заборонені слова, але в цьому випадку він суперечив би сам собі.

Див. також

Апорія

Примітки

1. Роскомнадзор пояснил журналистам, что такое мат(рос.)
2. АЛЕКСАНДР ПОДРАБИНЕК. Тайное знание Роскомнадзора (рос.)

Джерела

• Великий тлумачний словник сучасної української мови онлайн (містить понад 207 000 словникових статей)
• Ізборник (історія, мовознавство, літературознавство) — там Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — …
• Українські ресурси: Словник іншомовних слів
• Парадокс // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 465. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .

Посилання

• Парадокс // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1293. — 1000 екз.
• Парадокс // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 181.