Сегу́ра (ісп. Segura, МФА: [se̞ɣ̞uɾa]; валенс. Segura МФА: [seɣ̞uɾa]; лат. Thader) — найбільша річка на південному сході Іспанії.
Сегура ісп. Segura, лат. Thader | |
---|---|
Сегура в місті Мурсія | |
Басейн Сегури на мапі Іспанії | |
38°05′47″ пн. ш. 0°40′32″ зх. д. / 38.09643611113877171° пн. ш. 0.67565833336110781° зх. д. | |
Витік | в районі містечка Сантьяго-Понтонес, провінція Хаен |
• координати | 38°05′30″ пн. ш. 2°41′58″ зх. д. / 38.09170000002777812° пн. ш. 2.69960000002777800° зх. д. |
• висота, м | 1 413 м |
Гирло | Середземне море в районі міста Гвардамар-дель-Сегура |
• координати | 38°06′44″ пн. ш. 0°38′17″ зх. д. / 38.11240000002777606° пн. ш. 0.638300000028° зх. д. |
Басейн | d |
Країни: | Іспанія |
Регіон | Хаен Альбасете Мурсія Аліканте |
Довжина | 325 км |
Площа басейну: | 19 525 км² |
Середньорічний стік | ~ 15 м³/с |
Притоки: | d, d, d, d, d і d |
Водойми в руслі | d, d і d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Загальні дані
Довжина річки — 325 км, площа басейну — 19 525 км².
Різниця у витратах води в різних місцевостях наведено у Таблиці:
Місцевість | Витрати води |
---|---|
Сенахо | 17,1 м³/с |
С'єса | 26,3 м³/с |
Оріуела | 5 м³/с |
Гвардамар-дель-Сегура | 1 м³/с |
Головні притоки: Мундо, Аль-Арабе, Мула, Сангонера, Бенамор і Гуадалентін.
Живлення — переважно дощове.
Географія і клімат протікання
Сегура бере початок в провінції Хаен біля містечка Сантьяго-Понтонес, далі протікає повз міста́ Каласпарра, С'єса, Мурсія, Оріуела, Рохалес і впадає в Середземне море біля мі́ста Гвардамар-дель-Сегура в .
Сегура пересихає у верхів'ї, однак час від часу внаслідок злив на річці відбуваються паводки (з періодичністю в 6-9 років, майже завжди восени). У ХХ столітті великі повені відбувалися в 1946, 1948, 1973, 1982, 1987 і 1989 роках (див. Таблицю).
Дата | Мурсія | Оріуела |
---|---|---|
жовтень 1651 року | 1.700 м³/с | |
жовтень 1834 року | 1.000 м³/с | |
жовтень 1879 року | 1.890 м³/с | |
квітень 1946 року | 1.187 м³/с | 1.138 м³/с |
жовтень 1948 року | 934 м³/с | 1.172 м³/с |
листопад 1987 року | 1.000 м³/с |
Використання річки
Сегура є найбільшою водною артерією південного сходу Іспанії, в цілому посушливого, що зумовлює широке використання її вод для зрошування. Також розвинутим є рибальство.
Алювіальна рівнина Сегури називається Вега-дель-Сегура — це родючий сільськогосподарський район, де вирощують різноманітні культури — зернові, овочі, фрукти і квіти. Вегас (долини ісп. vega) поділяються на три ділянки: Альта («Верхня»), Медіа («Середня») і Баха («Нижня»).
Ще у середині XX століття Сегура вважалася однією з найзабрудненіших річок у Західній Європі, але завдяки заходам з очищення (введення в експлуатацію водостічних систем) і організації управління річковими ресурсами з середини 1980-х років становище із забрудненістю Сегури істотно покращилося.
Починаючи з 1990 року в пониззі річки було прорито канали, що зрізали злучини і таким чином покращили відведення повенневих вод. Саме у вересні 1997 та жовтні 2000 років, коли зливи викликали значне підвищення рівня води, було з успіхом опробовано новий канал.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Segura river |
- Бюро управління ресурсами річки Сегура (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Segura znachennya Segu ra isp Segura MFA se ɣ uɾa valens Segura MFA seɣ uɾa lat Thader najbilsha richka na pivdennomu shodi Ispaniyi Segura isp Segura lat ThaderSegura v misti MursiyaBasejn Seguri na mapi Ispaniyi38 05 47 pn sh 0 40 32 zh d 38 09643611113877171 pn sh 0 67565833336110781 zh d 38 09643611113877171 0 67565833336110781Vitikv rajoni mistechka Santyago Pontones provinciya Haen koordinati38 05 30 pn sh 2 41 58 zh d 38 09170000002777812 pn sh 2 69960000002777800 zh d 38 09170000002777812 2 69960000002777800 visota m1 413 mGirloSeredzemne more v rajoni mista Gvardamar del Segura koordinati38 06 44 pn sh 0 38 17 zh d 38 11240000002777606 pn sh 0 638300000028 zh d 38 11240000002777606 0 638300000028BasejndKrayini IspaniyaRegionHaen Albasete Mursiya AlikanteDovzhina325 kmPlosha basejnu 19 525 km Serednorichnij stik 15 m sPritoki d d d d d i dVodojmi v ruslid d i d Mediafajli u VikishovishiZagalni daniDovzhina richki 325 km plosha basejnu 19 525 km Riznicya u vitratah vodi v riznih miscevostyah navedeno u Tablici Seredni vitrati vodi Miscevist Vitrati vodiSenaho 17 1 m sS yesa 26 3 m sOriuela 5 m sGvardamar del Segura 1 m s Golovni pritoki Mundo Al Arabe Mula Sangonera Benamor i Guadalentin Zhivlennya perevazhno doshove Geografiya i klimat protikannyaVitik SeguriGirlo Seguri Segura bere pochatok v provinciyi Haen bilya mistechka Santyago Pontones dali protikaye povz mista Kalasparra S yesa Mursiya Oriuela Rohales i vpadaye v Seredzemne more bilya mi sta Gvardamar del Segura v Segura peresihaye u verhiv yi odnak chas vid chasu vnaslidok zliv na richci vidbuvayutsya pavodki z periodichnistyu v 6 9 rokiv majzhe zavzhdi voseni U HH stolitti veliki poveni vidbuvalisya v 1946 1948 1973 1982 1987 i 1989 rokah div Tablicyu Pavodki na Seguri v Mursiyi ta Oriueli Data Mursiya Oriuelazhovten 1651 roku 1 700 m szhovten 1834 roku 1 000 m szhovten 1879 roku 1 890 m skviten 1946 roku 1 187 m s 1 138 m szhovten 1948 roku 934 m s 1 172 m slistopad 1987 roku 1 000 m sVikoristannya richkiRibalski chovni bilya Gvardamaru Segura ye najbilshoyu vodnoyu arteriyeyu pivdennogo shodu Ispaniyi v cilomu posushlivogo sho zumovlyuye shiroke vikoristannya yiyi vod dlya zroshuvannya Takozh rozvinutim ye ribalstvo Alyuvialna rivnina Seguri nazivayetsya Vega del Segura ce rodyuchij silskogospodarskij rajon de viroshuyut riznomanitni kulturi zernovi ovochi frukti i kviti Vegas dolini isp vega podilyayutsya na tri dilyanki Alta Verhnya Media Serednya i Baha Nizhnya She u seredini XX stolittya Segura vvazhalasya odniyeyu z najzabrudnenishih richok u Zahidnij Yevropi ale zavdyaki zahodam z ochishennya vvedennya v ekspluataciyu vodostichnih sistem i organizaciyi upravlinnya richkovimi resursami z seredini 1980 h rokiv stanovishe iz zabrudnenistyu Seguri istotno pokrashilosya Pochinayuchi z 1990 roku v ponizzi richki bulo prorito kanali sho zrizali zluchini i takim chinom pokrashili vidvedennya povennevih vod Same u veresni 1997 ta zhovtni 2000 rokiv koli zlivi viklikali znachne pidvishennya rivnya vodi bulo z uspihom oprobovano novij kanal PosilannyaPortal Geografiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Segura riverByuro upravlinnya resursami richki Segura isp