Красного́рський район (рос. Красногорский район, удм. Красногорск ёрос) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Красногорське.
Красногорський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Красногорский район удм. Красногорск ёрос | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Удмуртія | ||||
Утворений: | 15 липня 1929 року | ||||
Населення (2019): | 8711 осіб | ||||
Площа: | 1860,05 км² | ||||
Густота населення: | 4,68 осіб/км² | ||||
Телефонний код: | 7-34164 | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | село Красногорське | ||||
Сільських населених пунктів: | 72 | ||||
Влада | |||||
Голова місцевої думи: | Бабінцев Віктор Ігорьович | ||||
Голова району: | Корепанов Володимир Серафимович | ||||
Мапа | |||||
Географія
Округ розташований на північному заході республіки. Його площа становить 1 860,1 км² і з цим показником він займає 12 місце серед усіх округів (їх 25) Удмуртії. Він межує із Кіровською областю — на заході з ; та з іншими районами Удмуртії — Юкаменським та Глазовським районами на півночі, Балезінським на сході, Селтинським на півдні та Ігринським районом на півдні та південному сході.
Історія
Округ був утворений 15 липня 1929 року як Святогорський район. Він складався з 13 сільрад Святогорської та Кур'їнської волостей Глазовського повіту. 1 січня 1932 року район був ліквідований, а його територія включена до складу Юкаменського та Глазовського районів. 8 січня 1935 року Святогорський район був відновлений, але 9 березня того ж року перейменований на Баришниковський. 10 липня 1938 року він знову був перейменований, отримавши сучасну назву. 1962 року, в результаті адміністративної реформи, район був ліквідований, територія відійшла до Балезінського, Ігринського та Глазовського районів. 1965 року Красногорський район був остаточно відновлений в своїх межах.
2021 року Красногорський район був перетворений в муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Населення, осіб (2019) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|
Агрікольське сільське поселення | 448,54 | 1601 | 1391 | 1270 | Красногорське | 17 |
Архангельське сільське поселення | 164,06 | 636 | 470 | 323 | Архангельське | 5 |
Валамазьке сільське поселення | 139,71 | 1079 | 851 | 620 | Валамаз | 1 |
Васильєвське сільське поселення | 210,89 | 1019 | 649 | 456 | Васильєвське | 18 |
Дьобинське сільське поселення | 107,28 | 759 | 635 | 507 | Дьоби | 8 |
Кокманське сільське поселення | 255,73 | 426 | 333 | 262 | Кокман | 1 |
Красногорське сільське поселення | 59,69 | 4892 | 4694 | 4284 | Красногорське | 5 |
Кур'їнське сільське поселення | 116,72 | 742 | 566 | 455 | Кур'я | 5 |
Прохоровське сільське поселення | 253,15 | 590 | 430 | 301 | Барани | 7 |
Селегівське сільське поселення | 104,28 | 475 | 328 | 233 | Великий Селег | 4 |
Населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) |
---|---|---|---|
1 | Агриколь | 731 | 728 |
- | Андрієвці | 0 | - |
2 | Артик | 190 | 152 |
3 | Архангельське | 457 | 355 |
4 | Багир | 261 | 222 |
5 | Барани (Агрикольське) | 11 | 8 |
6 | Барани (Прохоровське) | 287 | 232 |
7 | Ботаніха | 142 | 94 |
8 | Бурово | 25 | 25 |
9 | Бухма | 19 | 14 |
10 | Вавилово | 79 | 64 |
11 | Валамаз | 1079 | 851 |
12 | Васильєвське | 327 | 254 |
13 | Велика Ігра | 18 | 11 |
14 | Великий Полом | 4 | 12 |
15 | Великий Селег | 400 | 290 |
16 | Великі Чуваші | 47 | 19 |
17 | Гаїнці | 64 | 20 |
18 | Демидовці | 9 | 5 |
19 | Дьоби | 398 | 358 |
20 | Єлово | 28 | 21 |
21 | Єфремово | 4 | 0 |
22 | Захватай | 44 | 30 |
23 | Зотово | 57 | 48 |
24 | Івановці | 8 | 0 |
25 | Каркалай | 58 | 9 |
26 | Касаткино | 8 | 6 |
- | Кельдиш | 0 | - |
27 | Киселі | 6 | 4 |
28 | Клабуки | 61 | 45 |
29 | Кокман | 426 | 333 |
30 | Коровкинці | 70 | 34 |
31 | Котомка | 30 | 14 |
32 | Красногорське | 4559 | 4425 |
33 | Кульоміно | 15 | 8 |
34 | Кур'я | 570 | 446 |
35 | Мала Ігра | 83 | 58 |
36 | Малі Чуваші | 7 | 0 |
37 | Малягурт | 125 | 89 |
38 | Мельниченки | 43 | 33 |
39 | Мухино | 133 | 84 |
40 | Нефедово | 22 | 13 |
41 | Новий Караул | 94 | 66 |
42 | Новий Качкашур | 0 | 0 |
43 | Новий Кеновай | 2 | 1 |
44 | Ново-Кичино | 34 | 27 |
45 | Нохріно | 1 | 0 |
46 | Огородники | 15 | 9 |
47 | Осипинці | 0 | 0 |
48 | Пивовари | 25 | 19 |
49 | Полянці | 0 | 0 |
50 | Потапово | 35 | 20 |
51 | Прохорово | 129 | 66 |
- | Раменці | 0 | - |
52 | Рилово | 72 | 49 |
53 | Родники | - | - |
54 | Руський Караул | 7 | 4 |
55 | Рябово | 54 | 41 |
56 | Севастьяновці | 0 | 0 |
57 | Сичі | 3 | 0 |
- | Старе Біляєво | 0 | - |
58 | Старе Кичино | 133 | 118 |
59 | Старий Качкашур | 88 | 64 |
60 | Старий Кеновай | 66 | 20 |
61 | Сюрзяне | 36 | 19 |
62 | Тараканово | 62 | 67 |
- | Тарасенки | 0 | - |
63 | Тукташ | 83 | 74 |
64 | Тура | 79 | 75 |
65 | Убитьдур | 43 | 25 |
66 | Удмуртський Караул | 117 | 87 |
67 | Чебаково | 13 | 0 |
68 | Черниші | 19 | 4 |
69 | Чумаки | 26 | 22 |
70 | Шахрово | 32 | 11 |
71 | Шаші | 3 | 1 |
- | Шиші | 0 | - |
72 | Юшур | 43 | 44 |
Населення
Населення району становить 8711 осіб (2019; 10002 в 2012, 10347 в 2010, 11628 в 2009, 12219 у 2002), з них 59,3 % — росіяни, 38,0 % — удмурти, 1,5 % — татари.
Економіка
Район є сільськогосподарським.
Відомі особистості
У районі народився:
- Широких Микола Олександрович (* 1950) — удмуртський диригент, музикант (с. ).
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- З них росіяни — 100 %.
- З них удмурти — 100 %.
- З них росіяни — 100 %.
- З них удмурти — 100 %.
- З них росіяни — 67 %, удмурти — 33 %.
- З них удмурти — 69 %, росіяни — 31 %.
- Численность постоянного населения Удмуртии на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [ 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- Чисельність населення на 1 січня 2009 року. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 11 березня 2022.
- Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [ 2022-08-17 у Wayback Machine.]
Посилання
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krasnogo rskij rajon ros Krasnogorskij rajon udm Krasnogorsk yoros municipalnij okrug u skladi Udmurtskoyi Respubliki Rosijskoyi Federaciyi Administrativnij centr selo Krasnogorske Krasnogorskij rajon ros Krasnogorskij rajon udm Krasnogorsk yoros Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Udmurtiya Utvorenij 15 lipnya 1929 roku Naselennya 2019 8711 osib Plosha 1860 05 km Gustota naselennya 4 68 osib km Telefonnij kod 7 34164 Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr selo Krasnogorske Silskih naselenih punktiv 72 Vlada Golova miscevoyi dumi Babincev Viktor Igorovich Golova rajonu Korepanov Volodimir Serafimovich Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Krasnogorskij rajon GeografiyaOkrug roztashovanij na pivnichnomu zahodi respubliki Jogo plosha stanovit 1 860 1 km i z cim pokaznikom vin zajmaye 12 misce sered usih okrugiv yih 25 Udmurtiyi Vin mezhuye iz Kirovskoyu oblastyu na zahodi z ta z inshimi rajonami Udmurtiyi Yukamenskim ta Glazovskim rajonami na pivnochi Balezinskim na shodi Seltinskim na pivdni ta Igrinskim rajonom na pivdni ta pivdennomu shodi IstoriyaOkrug buv utvorenij 15 lipnya 1929 roku yak Svyatogorskij rajon Vin skladavsya z 13 silrad Svyatogorskoyi ta Kur yinskoyi volostej Glazovskogo povitu 1 sichnya 1932 roku rajon buv likvidovanij a jogo teritoriya vklyuchena do skladu Yukamenskogo ta Glazovskogo rajoniv 8 sichnya 1935 roku Svyatogorskij rajon buv vidnovlenij ale 9 bereznya togo zh roku perejmenovanij na Barishnikovskij 10 lipnya 1938 roku vin znovu buv perejmenovanij otrimavshi suchasnu nazvu 1962 roku v rezultati administrativnoyi reformi rajon buv likvidovanij teritoriya vidijshla do Balezinskogo Igrinskogo ta Glazovskogo rajoniv 1965 roku Krasnogorskij rajon buv ostatochno vidnovlenij v svoyih mezhah 2021 roku Krasnogorskij rajon buv peretvorenij v municipalnij okrug zi zberezhennyam staroyi nazvi pri comu buli likvidovani usi silski poselennya Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Naseleni punkti Agrikolske silske poselennya 448 54 1601 1391 1270 Krasnogorske 17 Arhangelske silske poselennya 164 06 636 470 323 Arhangelske 5 Valamazke silske poselennya 139 71 1079 851 620 Valamaz 1 Vasilyevske silske poselennya 210 89 1019 649 456 Vasilyevske 18 Dobinske silske poselennya 107 28 759 635 507 Dobi 8 Kokmanske silske poselennya 255 73 426 333 262 Kokman 1 Krasnogorske silske poselennya 59 69 4892 4694 4284 Krasnogorske 5 Kur yinske silske poselennya 116 72 742 566 455 Kur ya 5 Prohorovske silske poselennya 253 15 590 430 301 Barani 7 Selegivske silske poselennya 104 28 475 328 233 Velikij Seleg 4Naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Agrikol 731 728 Andriyevci 0 2 Artik 190 152 3 Arhangelske 457 355 4 Bagir 261 222 5 Barani Agrikolske 11 8 6 Barani Prohorovske 287 232 7 Botaniha 142 94 8 Burovo 25 25 9 Buhma 19 14 10 Vavilovo 79 64 11 Valamaz 1079 851 12 Vasilyevske 327 254 13 Velika Igra 18 11 14 Velikij Polom 4 12 15 Velikij Seleg 400 290 16 Veliki Chuvashi 47 19 17 Gayinci 64 20 18 Demidovci 9 5 19 Dobi 398 358 20 Yelovo 28 21 21 Yefremovo 4 0 22 Zahvataj 44 30 23 Zotovo 57 48 24 Ivanovci 8 0 25 Karkalaj 58 9 26 Kasatkino 8 6 Keldish 0 27 Kiseli 6 4 28 Klabuki 61 45 29 Kokman 426 333 30 Korovkinci 70 34 31 Kotomka 30 14 32 Krasnogorske 4559 4425 33 Kulomino 15 8 34 Kur ya 570 446 35 Mala Igra 83 58 36 Mali Chuvashi 7 0 37 Malyagurt 125 89 38 Melnichenki 43 33 39 Muhino 133 84 40 Nefedovo 22 13 41 Novij Karaul 94 66 42 Novij Kachkashur 0 0 43 Novij Kenovaj 2 1 44 Novo Kichino 34 27 45 Nohrino 1 0 46 Ogorodniki 15 9 47 Osipinci 0 0 48 Pivovari 25 19 49 Polyanci 0 0 50 Potapovo 35 20 51 Prohorovo 129 66 Ramenci 0 52 Rilovo 72 49 53 Rodniki 54 Ruskij Karaul 7 4 55 Ryabovo 54 41 56 Sevastyanovci 0 0 57 Sichi 3 0 Stare Bilyayevo 0 58 Stare Kichino 133 118 59 Starij Kachkashur 88 64 60 Starij Kenovaj 66 20 61 Syurzyane 36 19 62 Tarakanovo 62 67 Tarasenki 0 63 Tuktash 83 74 64 Tura 79 75 65 Ubitdur 43 25 66 Udmurtskij Karaul 117 87 67 Chebakovo 13 0 68 Chernishi 19 4 69 Chumaki 26 22 70 Shahrovo 32 11 71 Shashi 3 1 Shishi 0 72 Yushur 43 44NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 8711 osib 2019 10002 v 2012 10347 v 2010 11628 v 2009 12219 u 2002 z nih 59 3 rosiyani 38 0 udmurti 1 5 tatari EkonomikaRajon ye silskogospodarskim Vidomi osobistostiU rajoni narodivsya Shirokih Mikola Oleksandrovich 1950 udmurtskij dirigent muzikant s PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Z nih rosiyani 100 Z nih udmurti 100 Z nih rosiyani 100 Z nih udmurti 100 Z nih rosiyani 67 udmurti 33 Z nih udmurti 69 rosiyani 31 Chislennost postoyannogo naseleniya Udmurtii na 1 yanvarya 2012 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Rezultati perepisu naselennya 2010 roku v Udmurtiyi ros 2022 08 17 u Wayback Machine Chiselnist naselennya na 1 sichnya 2009 roku Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 11 bereznya 2022 Rezultati perepisu naselennya 2002 roku v Udmurtiyi ros 2022 08 17 u Wayback Machine PosilannyaCe nezavershena stattya pro Udmurtiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi