Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свидове́цький запові́дний маси́в — природоохоронна територія в Українських Карпатах, у Рахівському районі Закарпатської області. Свидовецький заповідний масив є частиною Карпатського біосферного заповідника.
 Жандарм з північної сторони г. Велика Близниця | |
| 48°09′32″ пн. ш. 24°12′57″ сх. д. / 48.158888890028° пн. ш. 24.216111110028° сх. д.Координати: 48°09′32″ пн. ш. 24°12′57″ сх. д. / 48.158888890028° пн. ш. 24.216111110028° сх. д. | |
| Країна |  Україна[1] |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаЗакарпатська область, Рахівський район |
| Найближче місто | Рахів |
| Площа | 6580 га |
| Засновано | 1974 |
| Оператор | Карпатський біосферний заповідник |
| Об'єкт №: | 1133-008 |
| Статус: | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
 | |
  | |
 Свидовецький заповідний масив у Вікісховищі | |
У 1974 році тут спочатку був організований заказник, площею 1471 га. Згодом до його складу долучили нові території, і заказнику надали статус заповідника.
Входить до складу транскордонного природного об'єкта Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи, що складається з 78 окремих масивів, які розташовані на території 12 країн. Об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу. Букові праліси Карпат є надзвичайно важливими для розуміння повної картини історії та еволюції роду бука (Fagus), який завдяки своїй поширеності у північній півкулі є глобально важливим. Бук є однією із найважливіших складових помірних широколистяних лісів, які колись займали 40 відсотків території Європи.
Територія
Свидовецький заповідний масив займає площу 6580 га в найвищій частині Свидовецького хребта, в межах висот від 600 до 1883 м над р. м. Гірська споруда Свидовця, як і більша частина Українських Карпат, має флішову будову. На головному хребті добре збереглися сліди льодовикової діяльності — кари.
Клімат, ґрунти
Клімат Свидівця вологий, прохолодний і помірно холодний. У лісовому поясі переважають світло і темно-бурі ґрунти. Для верхньої межі лісу характерні світло-бурі ґрунти.
Ґрунтово-кліматичні умови південних схилів масиву оптимальні для бука. Букові ліси підійматися тут до висоти 1380 м, що є найвищою межею бучин в Українських Карпатах.
Рослинні асоціації та флора
Панівними асоціаціями є різні типи буку. На скельних формах рельєфу поширені також буково-яворові та буково-ясенево-яворові ліси. В їхньому трав'яному покриві трапляються аспленій сколопендровий, місячниця гірська, чемерник червонуватий, аспленій зелений. На північних схилах існують сприятливі умови для формування мішаних деревостанів. Завдяки холоднішому клімату тут зростає ялиця, а біля верхньої межі лісу — смерека. Вище лісового поясу поширено криволісся з вільхою зеленою та ялівцю сибірського. Особливо цікавим у флористичному відношенні є високогір'я Свидівця в районі вершин Малої Близниці (1778 м) та Великої Близниці (1883 м). Тут ростуть такі рідкісні арктично-альпійські види, як бартсія альпійська, дріада восьмипелюсткова, зелениця альпійська, ситник каштановий, лілійка пізня, айстра альпійська, родіола рожева, . В Українських Карпатах лише тут зростають , , ломикамінь переломниковий та інші. Дуже рідкісними є також білотка альпійська, орлики чорніючі, бешишниця звичайна тощо, занесені до Червоної книги України. Певну цінність становить флора стрімких скель у долині річки Косівської.
Тваринний світ
Фауна масиву в цілому складає типовий для Карпат гірський комплекс, хоча для неї характерна менша представленість ряду видів, тісно пов'язаних з хвойними породами. Тут трапляються олень благородний, сарна європейська, свиня дика, ведмідь бурий, вивірка звичайна, куниця лісова, куниця кам'яна, сова бородата, сова вухата, глухар. З рідкісних видів — кіт лісовий, бурозубка альпійська і тритон карпатський, занесені до Червоної книги України.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свидовецький заповідний масив |
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- http://cbr.nature.org.ua/about_n/chorn_u.htm [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Див. також
- GEOnet Names Server — 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svidove ckij zapovi dnij masi v prirodoohoronna teritoriya v Ukrayinskih Karpatah u Rahivskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti Svidoveckij zapovidnij masiv ye chastinoyu Karpatskogo biosfernogo zapovidnika Svidoveckij zapovidnij masivZhandarm z pivnichnoyi storoni g Velika BliznicyaZhandarm z pivnichnoyi storoni g Velika Bliznicya48 09 32 pn sh 24 12 57 sh d 48 158888890028 pn sh 24 216111110028 sh d 48 158888890028 24 216111110028 Koordinati 48 09 32 pn sh 24 12 57 sh d 48 158888890028 pn sh 24 216111110028 sh d 48 158888890028 24 216111110028Krayina Ukrayina 1 Roztashuvannya Ukrayina Zakarpatska oblast Rahivskij rajonNajblizhche misto RahivPlosha 6580 gaZasnovano 1974Operator Karpatskij biosfernij zapovidnikOb yekt 1133 008Status chastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d Svidoveckij masiv na mapi Karpatskogo biosfernogo zapovidnika pid 3 Svidoveckij zapovidnij masiv u Vikishovishi U 1974 roci tut spochatku buv organizovanij zakaznik plosheyu 1471 ga Zgodom do jogo skladu doluchili novi teritoriyi i zakazniku nadali status zapovidnika Vhodit do skladu transkordonnogo prirodnogo ob yekta Bukovi pralisi Karpat ta inshih regioniv Yevropi sho skladayetsya z 78 okremih masiviv yaki roztashovani na teritoriyi 12 krayin Ob yekt Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Lishe tut najkrashe zberigsya neocinennij genofond buka lisovogo Fagus sylvatica ta ryadu inshih vidiv z jogo arealu Bukovi pralisi Karpat ye nadzvichajno vazhlivimi dlya rozuminnya povnoyi kartini istoriyi ta evolyuciyi rodu buka Fagus yakij zavdyaki svoyij poshirenosti u pivnichnij pivkuli ye globalno vazhlivim Buk ye odniyeyu iz najvazhlivishih skladovih pomirnih shirokolistyanih lisiv yaki kolis zajmali 40 vidsotkiv teritoriyi Yevropi TeritoriyaSvidoveckij zapovidnij masiv zajmaye ploshu 6580 ga v najvishij chastini Svidoveckogo hrebta v mezhah visot vid 600 do 1883 m nad r m Girska sporuda Svidovcya yak i bilsha chastina Ukrayinskih Karpat maye flishovu budovu Na golovnomu hrebti dobre zbereglisya slidi lodovikovoyi diyalnosti kari Klimat gruntiKlimat Svidivcya vologij proholodnij i pomirno holodnij U lisovomu poyasi perevazhayut svitlo i temno buri grunti Dlya verhnoyi mezhi lisu harakterni svitlo buri grunti Gruntovo klimatichni umovi pivdennih shiliv masivu optimalni dlya buka Bukovi lisi pidijmatisya tut do visoti 1380 m sho ye najvishoyu mezheyu buchin v Ukrayinskih Karpatah Roslinni asociaciyi ta floraRododendron karpatskij chervona ruta na Svidoveckomu masivi Panivnimi asociaciyami ye rizni tipi buku Na skelnih formah relyefu poshireni takozh bukovo yavorovi ta bukovo yasenevo yavorovi lisi V yihnomu trav yanomu pokrivi traplyayutsya asplenij skolopendrovij misyachnicya girska chemernik chervonuvatij asplenij zelenij Na pivnichnih shilah isnuyut spriyatlivi umovi dlya formuvannya mishanih derevostaniv Zavdyaki holodnishomu klimatu tut zrostaye yalicya a bilya verhnoyi mezhi lisu smereka Vishe lisovogo poyasu poshireno krivolissya z vilhoyu zelenoyu ta yalivcyu sibirskogo Osoblivo cikavim u floristichnomu vidnoshenni ye visokogir ya Svidivcya v rajoni vershin Maloyi Bliznici 1778 m ta Velikoyi Bliznici 1883 m Tut rostut taki ridkisni arktichno alpijski vidi yak bartsiya alpijska driada vosmipelyustkova zelenicya alpijska sitnik kashtanovij lilijka piznya ajstra alpijska rodiola rozheva V Ukrayinskih Karpatah lishe tut zrostayut lomikamin perelomnikovij ta inshi Duzhe ridkisnimi ye takozh bilotka alpijska orliki chorniyuchi beshishnicya zvichajna tosho zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Pevnu cinnist stanovit flora strimkih skel u dolini richki Kosivskoyi Yashirki zhivorodni u Svidoveckomu zapovidnomu masiviTvarinnij svitFauna masivu v cilomu skladaye tipovij dlya Karpat girskij kompleks hocha dlya neyi harakterna mensha predstavlenist ryadu vidiv tisno pov yazanih z hvojnimi porodami Tut traplyayutsya olen blagorodnij sarna yevropejska svinya dika vedmid burij vivirka zvichajna kunicya lisova kunicya kam yana sova borodata sova vuhata gluhar Z ridkisnih vidiv kit lisovij burozubka alpijska i triton karpatskij zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Svidoveckij zapovidnij masivDzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 http cbr nature org ua about n chorn u htm 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Div takozhBukovi pralisi Karpat ta davni bukovi lisi Nimechchini GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038