Светаць , (хорв. Svetac) — офіційна назва острова в Хорватській частині Адріатичного моря, що лежить за 25 км на захід від острова Вис. Інша назва — Светі Андрія (але тим же ім'ям названий і офшорний острів і маяк перед Дубровником). Місцеве ім'я Светаця — Штондрія (Štondrija).
Светаць | |
---|---|
хорв. Svetac | |
Карта | |
Географія | |
43°01′30″ пн. ш. 15°45′30″ сх. д. / 43.02500° пн. ш. 15.75833° сх. д.Координати: 43°01′30″ пн. ш. 15°45′30″ сх. д. / 43.02500° пн. ш. 15.75833° сх. д. | |
Місцерозташування | Адріатичне море |
Акваторія | Адріатичне море |
Площа | 4,194 км² |
Найвища точка | г. Коса, 316 м |
Країна | |
Хорватія | |
Регіон | Сплітсько-Далматинська жупанія |
(Адм. одиниця) | Сплітсько-Далматинська жупанія |
Населення | Останній житель помер в 2000 р. (2001) |
Светаць Светаць (Хорватія) | |
Светаць у Вікісховищі |
Географія
Святий острів має форму хребта, витягнутого з північного сходу на південний захід, і його береги в основному високі і круті, єдина доступна бухта (Слатина) є тільки на південно-східній частині острова. Поряд з нею є кілька будинків. Ширина острова 1,5 км, довжина 3,5 км, довжина берегової лінії 11,973 км, а площа 4,194 км². Найвища вершина Коса — 316 м.
Далекий на захід у відкритому морі є вулканічний острів Ябука, і за 2,5 км на південний схід лежить вулканічний острів Брусник.
Велика частина острова покрита середземноморськими маками, а також жасмином на північному схилі. З насаджень поблизу села Слатіна найважливішим є ріжкове дерево, а колишні виноградники на південних схилах, як правило, вже мертві.
Населення
За переписом 1951 р. на Светаці налічувалось 51 жителів, але останній місцевий мешканець (Юрка Занкі) помер в 2000 році. Ось чому сьогодні острів безлюдний, за винятком частих візитів рибалок і менше сезонних туристів. До недавнього часу це був останній населений острів в хорватській Адріатиці.
У ясний день за високої видимості острів можна бачити з пагорбів поблизу Трогіра і Шибеника.
Примітки
- Duplančić Ледер, Т.; Ujević, Т.; Кала, М. (2004):довжина берегової лінії і землі на острові на хорватському Адріатичному визначається з топографічних карт масштабу 1:25 000, Geoadria, т. 9, № 1, 5-32.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svetac horv Svetac oficijna nazva ostrova v Horvatskij chastini Adriatichnogo morya sho lezhit za 25 km na zahid vid ostrova Vis Insha nazva Sveti Andriya ale tim zhe im yam nazvanij i ofshornij ostriv i mayak pered Dubrovnikom Misceve im ya Svetacya Shtondriya Stondrija Svetachorv SvetacKartaGeografiya43 01 30 pn sh 15 45 30 sh d 43 02500 pn sh 15 75833 sh d 43 02500 15 75833 Koordinati 43 01 30 pn sh 15 45 30 sh d 43 02500 pn sh 15 75833 sh d 43 02500 15 75833MisceroztashuvannyaAdriatichne moreAkvatoriyaAdriatichne morePlosha4 194 km Najvisha tochkag Kosa 316 mKrayina HorvatiyaRegionSplitsko Dalmatinska zhupaniyaAdm odinicyaSplitsko Dalmatinska zhupaniyaNaselennyaOstannij zhitel pomer v 2000 r 2001 SvetacSvetac Horvatiya Svetac u VikishovishiGeografiyaSvyatij ostriv maye formu hrebta vityagnutogo z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid i jogo beregi v osnovnomu visoki i kruti yedina dostupna buhta Slatina ye tilki na pivdenno shidnij chastini ostrova Poryad z neyu ye kilka budinkiv Shirina ostrova 1 5 km dovzhina 3 5 km dovzhina beregovoyi liniyi 11 973 km a plosha 4 194 km Najvisha vershina Kosa 316 m Dalekij na zahid u vidkritomu mori ye vulkanichnij ostriv Yabuka i za 2 5 km na pivdennij shid lezhit vulkanichnij ostriv Brusnik Velika chastina ostrova pokrita seredzemnomorskimi makami a takozh zhasminom na pivnichnomu shili Z nasadzhen poblizu sela Slatina najvazhlivishim ye rizhkove derevo a kolishni vinogradniki na pivdennih shilah yak pravilo vzhe mertvi NaselennyaZa perepisom 1951 r na Svetaci nalichuvalos 51 zhiteliv ale ostannij miscevij meshkanec Yurka Zanki pomer v 2000 roci Os chomu sogodni ostriv bezlyudnij za vinyatkom chastih vizitiv ribalok i menshe sezonnih turistiv Do nedavnogo chasu ce buv ostannij naselenij ostriv v horvatskij Adriatici U yasnij den za visokoyi vidimosti ostriv mozhna bachiti z pagorbiv poblizu Trogira i Shibenika PrimitkiDuplancic Leder T Ujevic T Kala M 2004 dovzhina beregovoyi liniyi i zemli na ostrovi na horvatskomu Adriatichnomu viznachayetsya z topografichnih kart masshtabu 1 25 000 Geoadria t 9 1 5 32 Posilannya