Фема Самос | ||
| ||
Прапор | ||
близько 899 — 1204 | ||
---|---|---|
| ||
Фема Самос (грец. θέμα Σάμου) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась на о. Самос (сучасна Греція). Належала до так званих «напівморських фем». Утворено у 890-х роках. Остаточно припинила існування 1346 року внаслідок захоплення генуезцями.
Історія
У VII ст. імператорський уряд для захисту островів Егейського моря, узбережжя Балкан і Малої Азії створив флот Карабісіан. Його підрозділи розташовувалися на Кікладах, Спорадах, півдні Малої Азії. До початку VIII ст. вів виявив свою незначну ефективність. Тому спочатку з частину флоту було утворено фему Кібиреоти, а в інших частинах створено флоти (друнги) Егейського моря, яка відповідала за північну частину Егейського морського басейну, Геллеспонт і Мармурове море, і флотилія, в різний час відома під назвами Додеканес або Затока, яка базувалася на Самосі і відповідала за південну частину Егейського моря, зокрема Кікладські острови. На відміну від інших друнгаріїв друнгарії, що очолювали ці флотилії, були повністю самостійними і здійснювали як цивільну, так і військову владу на підвладній їм території. Зрештою ці області були підвищені в статусі до морської феми Егейського моря. Це відбулося 842 або 843 року за наказом імператора Феофіла.
До 899 року з частини феми було виокремлено острови Самос, Хіос і Кос, де було облаштовано самостійну фему. До складу феми також увійшли землі Малої Азії, що розташовувалися навпроти острвоів. Зберігся власний флот, що діяв спільно з флотом феми Егейського моря проти Критського емірату до 961 року, коли його було захоплено візантійськими військами. З цього часу відбувається економічне піднесення феми.
У 1020-х роках з території феми Самос було виокремлено фему Хіос, а землі на узбережжі Малої Азії передано до феми Фракісій. Межи феми тепер не виходили за острів Самос та декілька сусдніх острівець. Протягом XI ст. завданням феми залишалося охоронапівнічної частини Егейського моря. Флот Самосу діяв з флотами сусідніх фем. Втім незначна загроза призвела до поступової деградації флоту. Тому у 1081 році сельджуцький бей Чака легко захопив острів. Лише у 1091 році візантійцям вдалося його повернути й відновити фему.
У 1000-х роках за рішенням імператора Олексія I флот феми було підпорядковано мегадуксу (очільнику усіх морських сил імперії). У 1140-х роках флот феми перестав існувати, стратег лише спрямовуван моряків і вояків до імператорського флоту, що базувався в Константинополі.
У 1204 році після захоплення столиці імперії учасниками Четвертого хрестового походу фема на деякий час опинилася під владою місцевого аристократа, але зрештою острів увійшов до складу Нікейської імперії, а після відновлення Візантії — знову став її фемою. Втім посилення генуезців та венеційців в Егейському морі призвело до економічного занепаду Самосу. 1346 року його було захоплено генуезькими аристократами.
Адміністрація
Територія феми спочатку охоплювала острови Самос, Хіос, Кос, малоазійські області від Ефесу (на півдні) до Адрамітія (на півночі). Центром було місто Смірна. Зсередини 1020-х років межі феми обмежували островом Самос, а центром відповідно стало місто Самос.
На чолі стояв стратег. Йому підпорядковувалося 600 вояків. також до флоту спрямовувалося 3980 веслярів на 22 військових суднах. Крім того в резерві повинно було знаходитися 1 тис. вояків.
Відомі стратеги
- Роман Лакапін (910—912)
- Іоанн Куркуас (1002—1008)
- Василь Аргир (1008—1010)
- Роман Склір (1034—1042)
Джерела
- Hélène Ahrweiler: Byzance et la Mer: La Marine de Guerre, la Politique et les Institutiones Maritimes de Byzance aux VIIe–XVe Siècles. Presses universitaires de France, Paris 1966.
- Warren T. Treadgold: Byzantium and Its Army, 284—1081. Stanford University Press, Stanford 1995, .
- Pryor J. H., Jeffreys E. M. The Age of the ΔΡΟΜΩΝ: The Byzantine Navyca. 500—1204. Leiden; Boston: Brill Academic Publishers, 2006. 754 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema Samos Prapor blizko 899 1204 Fema Samos grec 8ema Samoy vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas na o Samos suchasna Greciya Nalezhala do tak zvanih napivmorskih fem Utvoreno u 890 h rokah Ostatochno pripinila isnuvannya 1346 roku vnaslidok zahoplennya genuezcyami IstoriyaU VII st imperatorskij uryad dlya zahistu ostroviv Egejskogo morya uzberezhzhya Balkan i Maloyi Aziyi stvoriv flot Karabisian Jogo pidrozdili roztashovuvalisya na Kikladah Sporadah pivdni Maloyi Aziyi Do pochatku VIII st viv viyaviv svoyu neznachnu efektivnist Tomu spochatku z chastinu flotu bulo utvoreno femu Kibireoti a v inshih chastinah stvoreno floti drungi Egejskogo morya yaka vidpovidala za pivnichnu chastinu Egejskogo morskogo basejnu Gellespont i Marmurove more i flotiliya v riznij chas vidoma pid nazvami Dodekanes abo Zatoka yaka bazuvalasya na Samosi i vidpovidala za pivdennu chastinu Egejskogo morya zokrema Kikladski ostrovi Na vidminu vid inshih drungariyiv drungariyi sho ocholyuvali ci flotiliyi buli povnistyu samostijnimi i zdijsnyuvali yak civilnu tak i vijskovu vladu na pidvladnij yim teritoriyi Zreshtoyu ci oblasti buli pidvisheni v statusi do morskoyi femi Egejskogo morya Ce vidbulosya 842 abo 843 roku za nakazom imperatora Feofila Do 899 roku z chastini femi bulo viokremleno ostrovi Samos Hios i Kos de bulo oblashtovano samostijnu femu Do skladu femi takozh uvijshli zemli Maloyi Aziyi sho roztashovuvalisya navproti ostrvoiv Zberigsya vlasnij flot sho diyav spilno z flotom femi Egejskogo morya proti Kritskogo emiratu do 961 roku koli jogo bulo zahopleno vizantijskimi vijskami Z cogo chasu vidbuvayetsya ekonomichne pidnesennya femi U 1020 h rokah z teritoriyi femi Samos bulo viokremleno femu Hios a zemli na uzberezhzhi Maloyi Aziyi peredano do femi Frakisij Mezhi femi teper ne vihodili za ostriv Samos ta dekilka susdnih ostrivec Protyagom XI st zavdannyam femi zalishalosya ohoronapivnichnoyi chastini Egejskogo morya Flot Samosu diyav z flotami susidnih fem Vtim neznachna zagroza prizvela do postupovoyi degradaciyi flotu Tomu u 1081 roci seldzhuckij bej Chaka legko zahopiv ostriv Lishe u 1091 roci vizantijcyam vdalosya jogo povernuti j vidnoviti femu U 1000 h rokah za rishennyam imperatora Oleksiya I flot femi bulo pidporyadkovano megaduksu ochilniku usih morskih sil imperiyi U 1140 h rokah flot femi perestav isnuvati strateg lishe spryamovuvan moryakiv i voyakiv do imperatorskogo flotu sho bazuvavsya v Konstantinopoli U 1204 roci pislya zahoplennya stolici imperiyi uchasnikami Chetvertogo hrestovogo pohodu fema na deyakij chas opinilasya pid vladoyu miscevogo aristokrata ale zreshtoyu ostriv uvijshov do skladu Nikejskoyi imperiyi a pislya vidnovlennya Vizantiyi znovu stav yiyi femoyu Vtim posilennya genuezciv ta venecijciv v Egejskomu mori prizvelo do ekonomichnogo zanepadu Samosu 1346 roku jogo bulo zahopleno genuezkimi aristokratami AdministraciyaTeritoriya femi spochatku ohoplyuvala ostrovi Samos Hios Kos maloazijski oblasti vid Efesu na pivdni do Adramitiya na pivnochi Centrom bulo misto Smirna Zseredini 1020 h rokiv mezhi femi obmezhuvali ostrovom Samos a centrom vidpovidno stalo misto Samos Na choli stoyav strateg Jomu pidporyadkovuvalosya 600 voyakiv takozh do flotu spryamovuvalosya 3980 veslyariv na 22 vijskovih sudnah Krim togo v rezervi povinno bulo znahoditisya 1 tis voyakiv Vidomi strategiRoman Lakapin 910 912 Ioann Kurkuas 1002 1008 Vasil Argir 1008 1010 Roman Sklir 1034 1042 DzherelaHelene Ahrweiler Byzance et la Mer La Marine de Guerre la Politique et les Institutiones Maritimes de Byzance aux VIIe XVe Siecles Presses universitaires de France Paris 1966 Warren T Treadgold Byzantium and Its Army 284 1081 Stanford University Press Stanford 1995 ISBN 0 8047 3163 2 Pryor J H Jeffreys E M The Age of the DROMWN The Byzantine Navyca 500 1204 Leiden Boston Brill Academic Publishers 2006 754 p