Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Са́мос (грец. Σάμος) — острів в Егейському морі поблизу Іонічного узбережжя Малої Азії у складі архіпелагу Східні Споради; територія Греції. Площа 477,395 км², населення 33 814 чоловік (2001). Основний порт — Самос. Острів обслуговує Міжнародний аеропорт Самос.
| Самос | |
|---|---|
| грец. Σάμος | |
 місто Самос | |
| Карта  | |
| Географія | |
| 37°45′ пн. ш. 26°49′ сх. д. / 37.750° пн. ш. 26.817° сх. д.Координати: 37°45′ пн. ш. 26°49′ сх. д. / 37.750° пн. ш. 26.817° сх. д. | |
| Місцерозташування | Егейське море |
| Акваторія | Егейське море |
| Група островів | Східні Споради |
| Площа | 477,395 км² |
| Найвища точка | г. , 1434 м |
| Країна | |
 Греція | |
| (Адм. одиниця) | Північні Егейські острови |
| Населення | 33 814 (2001) |
| Вебсайт | samos.gr |
  Самос Самос (Греція) | |
 Самос у Вікісховищі | |
Географія
Рельєф гірський, висота до 1 434 м — гора . Середземноморські чагарники і ліси. Родовища мармуру. На Самосі вирощують виноград, тютюн, маслини. Багато пам'ятників давньогрецької культури.
На честь Самоса названий острів Саміопула, що буквально означає «маленький Самос», який перебуває у підпорядкуванні муніципалітету Піфагорея.
Історія
В античні часи острів був центром іонійської культури. Найвищого розквіту та могутності Самос досяг в добу правління тирана Полікрата в 6 столітті до н. е.
Самос був відомий своїм храмом, присвяченим богині землі Гері. 1992 року Самоський герайон та Порт Піфагореї занесені до переліку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.
Шедевром інженерного будівництва античності є Самоський тунель, побудований в скельних породах під керівництвом Евпаліна на острові Самос в VI столітті до н. е. Його довжина перевищувала 1300 м. Висота та ширина в середньому становила близько 2,5 м.
Персоналії
Острів — батьківщина багатьох великих діячів античної культури: філософів Піфагора, Меліса та Епікура, астрономів Арістарха та .
Примітки
- Pythagoreion and Heraion of Samos. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 17 грудня 2010.
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 409(рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Греції. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Samos Sa mos grec Samos ostriv v Egejskomu mori poblizu Ionichnogo uzberezhzhya Maloyi Aziyi u skladi arhipelagu Shidni Sporadi teritoriya Greciyi Plosha 477 395 km naselennya 33 814 cholovik 2001 Osnovnij port Samos Ostriv obslugovuye Mizhnarodnij aeroport Samos Samosgrec Samosmisto SamosKartaGeografiya37 45 pn sh 26 49 sh d 37 750 pn sh 26 817 sh d 37 750 26 817 Koordinati 37 45 pn sh 26 49 sh d 37 750 pn sh 26 817 sh d 37 750 26 817Misceroztashuvannya Egejske moreAkvatoriya Egejske moreGrupa ostroviv Shidni SporadiPlosha 477 395 km Najvisha tochka g 1434 mKrayinaGreciyaAdm odinicya Pivnichni Egejski ostroviNaselennya 33 814 2001 Vebsajt samos grSamosSamos Greciya Samos u VikishovishiGeografiyaRelyef girskij visota do 1 434 m gora Seredzemnomorski chagarniki i lisi Rodovisha marmuru Na Samosi viroshuyut vinograd tyutyun maslini Bagato pam yatnikiv davnogreckoyi kulturi Na chest Samosa nazvanij ostriv Samiopula sho bukvalno oznachaye malenkij Samos yakij perebuvaye u pidporyadkuvanni municipalitetu Pifagoreya IstoriyaV antichni chasi ostriv buv centrom ionijskoyi kulturi Najvishogo rozkvitu ta mogutnosti Samos dosyag v dobu pravlinnya tirana Polikrata v 6 stolitti do n e Samos buv vidomij svoyim hramom prisvyachenim bogini zemli Geri 1992 roku Samoskij gerajon ta Port Pifagoreyi zaneseni do pereliku ob yektiv svitovoyi spadshini YuNESKO Shedevrom inzhenernogo budivnictva antichnosti ye Samoskij tunel pobudovanij v skelnih porodah pid kerivnictvom Evpalina na ostrovi Samos v VI stolitti do n e Jogo dovzhina perevishuvala 1300 m Visota ta shirina v serednomu stanovila blizko 2 5 m PersonaliyiOstriv batkivshina bagatoh velikih diyachiv antichnoyi kulturi filosofiv Pifagora Melisa ta Epikura astronomiv Aristarha ta PrimitkiPythagoreion and Heraion of Samos Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 17 grudnya 2010 LiteraturaSamos u sestrinskih VikiproyektahPortal Geografiya Samos u Vikishovishi Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 409 ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Greciyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi