Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Самаррська культура самарранська існувала близько 5500 4800 до н е в період халколіту в історичній області Самарра Ідент

Самаррська культура

Самаррська культура

Самаррська культура (самарранська) існувала близько 5500-4800 до н. е. в період халколіту в історичній області Самарра. Ідентифікується по археологічному місцю Телль-Савван, де ознаки іригації — включаючи наявність залишків льону — свідчать про існування в тих місцях процвітаючої осілої культури з розвиненою соціальною організацією. Культура в основному відома по витонченій кераміці, прикрашеній по чорній копченій поверхні стилізованими фігурами тварин і птахів, а також геометричними малюнками. Цей відносно однорідний тип кераміки, який одним з перших (серед типів кераміки) почав широко експортуватися в інші регіони стародавнього Близького Сходу, вперше виявлений в Самаррі.

Самаррська культура
image
Місце розташування Межиріччя
Наступник Убейдська культура
Час/дата початку
Час/дата закінчення
image
image Самаррська культура у Вікісховищі
image
Жіноча статуетка, Самарра, 6000 до н. е.
image
Стародавнє Межиріччя
image
Стародавнє Межиріччя в 2300 до н. е.
image
Нижнє Межиріччя

Самаррська культура була предком убейдської культури.

Ігор Дьяконов і пов'язували з самаррською культурою гіпотезу про так звані «бананові мови», які нібито існували в долині Тигру до приходу туди семітських племен.

Самаррську культуру нерідко об'єднують разом з культурою в єдину самаррсько-хассунську культуру.

Примітки

Література

  • Найдавніші цивілізації Близького Сходу. Пер. з англ. і коментар Е. В. Антонової. Предисл. Н. Я. Мерперта. Вид-во «Наука». М., 1982. 149 с. з мул.
  • Історія стародавнього Сходу, ч. 2. Передня Азія. Стародавній Єгипет. М. 1988.

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Самаррська культура

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Samarrska kultura samarranska isnuvala blizko 5500 4800 do n e v period halkolitu v istorichnij oblasti Samarra Identifikuyetsya po arheologichnomu miscyu Tell Savvan de oznaki irigaciyi vklyuchayuchi nayavnist zalishkiv lonu svidchat pro isnuvannya v tih miscyah procvitayuchoyi osiloyi kulturi z rozvinenoyu socialnoyu organizaciyeyu Kultura v osnovnomu vidoma po vitonchenij keramici prikrashenij po chornij kopchenij poverhni stilizovanimi figurami tvarin i ptahiv a takozh geometrichnimi malyunkami Cej vidnosno odnoridnij tip keramiki yakij odnim z pershih sered tipiv keramiki pochav shiroko eksportuvatisya v inshi regioni starodavnogo Blizkogo Shodu vpershe viyavlenij v Samarri Samarrska kulturaMisce roztashuvannyaMezhirichchyaNastupnikUbejdska kulturaChas data pochatkuChas data zakinchennya Samarrska kultura u VikishovishiZhinocha statuetka Samarra 6000 do n e Starodavnye MezhirichchyaStarodavnye Mezhirichchya v 2300 do n e Nizhnye Mezhirichchya Samarrska kultura bula predkom ubejdskoyi kulturi Igor Dyakonov i pov yazuvali z samarrskoyu kulturoyu gipotezu pro tak zvani bananovi movi yaki nibito isnuvali v dolini Tigru do prihodu tudi semitskih plemen Samarrsku kulturu neridko ob yednuyut razom z kulturoyu v yedinu samarrsko hassunsku kulturu PrimitkiLiteraturaNajdavnishi civilizaciyi Blizkogo Shodu Per z angl i komentar E V Antonovoyi Predisl N Ya Merperta Vid vo Nauka M 1982 149 s z mul Istoriya starodavnogo Shodu ch 2 Perednya Aziya Starodavnij Yegipet M 1988 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Samarrska kultura

Дата публікації:
Топ