Сад Мажоре́ль (фр. Jardin Majorelle; араб. حديقة ماجوريل; бербер. ⵓⵔⵜⵉ ⵎⴰⵊⵓⵔⵉⵍ) — пейзажний парк у місті Марракеші в Марокко, що був створений французьким художником-орієнталістом протягом майже сорока років. Сад займає площу в два з половиною акри та містить віллу в стилі кубізму, спроєктовану французьким архітектором Полем Сінуаром у 1930-х роках.
Сад Мажорель | |
---|---|
31°38′29″ пн. ш. 8°00′10″ зх. д. / 31.64150000002777929° пн. ш. 8.00290000002777724° зх. д.Координати: 31°38′29″ пн. ш. 8°00′10″ зх. д. / 31.64150000002777929° пн. ш. 8.00290000002777724° зх. д. | |
Тип | сад |
Назва на честь | d |
Статус спадщини | d і d[1] |
Склад | d |
Країна | Марокко |
Розташування | Марракеш |
Архітектор | d |
Засновник | d |
Засновано | 1923 |
Сайт | jardinmajorelle.com |
Сад Мажорель (Марокко) | |
Сад Мажорель у Вікісховищі |
Був придбаний у 1980-х роках французькими модельєрами Івом Сен-Лораном та П'єром Берже, що працювали над його реставрацією. Сьогодні парковий комплекс є відкритим для усіх бажаючих. На території парку також розміщені Музей ісламського мистецтва Марракеша, Берберський музей та нещодавно відкритий .
Історія
Сад Мажорель був спроєктований французьким художником Жаком Мажорелем (1886—1962), сином модерніста з міста Нансі, Луї Мажореля. В 1917 році, ще в молодому віці, Жак Мажорель був відправлений до Марокко з метою відновлення здоров'я після важкого захворювання. Провівши короткий час у Касабланці, він поїхав до Марракеша і, як і багато з його сучасників, полюбив яскраві кольори та вуличне життя цього африканського міста. Після подорожей Північною Африкою та Середземним морем, він врешті-решт вирішив назавжди оселитися в Марракеші.
У 1923 році, лише через чотири роки після одруження з Андре Лонгвіль, Мажорель придбав у Марракеші земельну ділянку на межі пальмового гаю площею в 4 акри, де побудував будинок у марокканському стилі. У 1931 році він доручив архітектору Паулю Сінуару розробити на цьому місті віллу в стилі кубізму. Поступово він придбав додаткову землю, збільшивши свою власність приблизно на 10 акрів. На території навколо резиденції він почав висаджувати пишний сад, який згодом дістав назву «Мажорель». Сад став справою життя художнику, і тому він присвятив його розвитку майже сорок років.
Підтримка саду в належному стані виявилася дуже дорогою для митця й тому в 1947 році він відкрив сад для відвідувачів, беручи з них гроші. Згодом йому прийшлося розпродати інші земельні ділянки для покриття витрат, спричинених підтримкою сада. Після розлучення в 1950-х роках, Мажорель був змушений продати також будинок і землю під ним, а сад залишився у занедбаному стані. Своє друге життя він отримав лише у 1980-х роках завдяки модельєрам Іву Сен-Лорану та П'єру Берже, які після придбання взялися за його капітальне відновлення.
За свого життя Мажорель заслужив репутацію відомого художника-орієнталіста. Один з відтінків синього кольору, що розповсюджений у берберській архітектурі Марракеша, дістав назву «» (фр. bleu Majorelle) та був запатентований Мажорелєм.
Садовий комплекс
Сади та будівлі утворюють комплекс, де певні будівлі присвячені різним музеям та експонатам. Сади площею два з половиною гектари щодня відкриті для відвідувачів і містять велику колекцію рослин та скульптур. На віллі також знаходя ться Берберський музей та колекція картин Мажореля. Колишня майстерня художника стала місцем розташування Музею ісламського мистецтва Марракеша, де представлена колекція північноафриканського текстилю з особистої колекції Сен-Лорана, а також кераміка та ювелірні вироби.
Розробка паркового комплексу триває і сьогодні. Прибуток від туристів використовується для фінансування нових проєктів. Так, у жовтні 2017 року було відкрито для публіки Музей Іва Сен-Лорана, що присвячений спадщині дизайнера та його зв'язкам із Марракешем.
У саді проживає понад 15 видів птахів-ендеміків Північної Африки. Тут багато фонтанів та міститься велика колекція кактусів. Сад Мажорель є одною з найвидатніших туристичних пам'яток Марракешу, щороку приваблюючи понад 700 тис. відвідувачів.
Керування
З 2010 року майновий комплекс перебуває у власності «Фундації П'єра Берже — Іва Сен-Лорана», французької неприбуткової організації, а з 2011 року керується «Фундацією Жарден Мажорель», неприбутковою організацією з Марракешу. П'єр Берже був директором цієї Фундації до своєї смерті у вересні 2017 р..
Галерея
Ів Сен Лоран
Сад належав Іву Сен-Лорану та П'єру Берже між 1980 і 2008 роками. Після смерті Іва Сен-Лорана в 2008 році у саді був розвіяний його прах.
Див. також
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- Marcilhac, F., La Vie et l'Oeuvre de Jacques Majorelle: 1886-1962, [The Orientalists Volume 7], ARC Internationale edition, 1988, pp 11-12
- Jardin Majorelle, Biography- Jacques Majorelle, Online: http://jardinmajorelle.com/ang/jacques-majorelle-in-morocco/ [ 2019-03-03 у Wayback Machine.]
- "Jacques Majorelle," Atlas Elite Magazine International, 10 July 2017, p. 8
- Notes on Jacques Majorelle, 2003,
- . Articles & Texticles. 2007. Архів оригіналу за 2 September 2007. Процитовано 28 березня 2016.
- Foundation Jardin Majorelle, Le Cahiers de Musee Berbere, [English version], 2017
- Bienvenue au Jardin Majorelle (French) . Jardin Majorelle. Процитовано 28 березня 2016.
- Panguang, J.C., "In Marrakesh, a New Museum Celebrates Yves Saint Laurent," New York Times, 21 August, 2017, <Online: https://www.nytimes.com/2017/08/21/t-magazine/fashion/yves-saint-laurent-museum-marrakesh.html>
- Foundation Jardin Majorelle, Online: http://jardinmajorelle.com/ang/fondation-jardin-majorelle/ [ 2019-02-26 у Wayback Machine.]
- Diderich, J., "Pierre Bergé Ties the Knot With Madison Cox," WWD, 4 May, 2017; Howell, V., "Pierre Bergé Obituary," The Guardian (UK),Online: https://www.theguardian.com/fashion/2017/sep/10/pierre-berge-obituary
- Love 1936-2008. Fondation Pierre Bergé - Yves Saint Laurent. 2008. Процитовано 27 жовтня 2011.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сад Мажорель
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sad Mazhore l fr Jardin Majorelle arab حديقة ماجوريل berber ⵓⵔⵜⵉ ⵎⴰⵊⵓⵔⵉⵍ pejzazhnij park u misti Marrakeshi v Marokko sho buv stvorenij francuzkim hudozhnikom oriyentalistom protyagom majzhe soroka rokiv Sad zajmaye ploshu v dva z polovinoyu akri ta mistit villu v stili kubizmu sproyektovanu francuzkim arhitektorom Polem Sinuarom u 1930 h rokah Sad Mazhorel31 38 29 pn sh 8 00 10 zh d 31 64150000002777929 pn sh 8 00290000002777724 zh d 31 64150000002777929 8 00290000002777724 Koordinati 31 38 29 pn sh 8 00 10 zh d 31 64150000002777929 pn sh 8 00290000002777724 zh d 31 64150000002777929 8 00290000002777724TipsadNazva na chestdStatus spadshinid i d 1 SkladdKrayina MarokkoRoztashuvannyaMarrakeshArhitektordZasnovnikdZasnovano1923Sajtjardinmajorelle comSad Mazhorel Marokko Sad Mazhorel u Vikishovishi Buv pridbanij u 1980 h rokah francuzkimi modelyerami Ivom Sen Loranom ta P yerom Berzhe sho pracyuvali nad jogo restavraciyeyu Sogodni parkovij kompleks ye vidkritim dlya usih bazhayuchih Na teritoriyi parku takozh rozmisheni Muzej islamskogo mistectva Marrakesha Berberskij muzej ta neshodavno vidkritij IstoriyaKolekciya kaktusiv u Sadi Mazhorel z villoyu na zadnomu plani Sad Mazhorel buv sproyektovanij francuzkim hudozhnikom Zhakom Mazhorelem 1886 1962 sinom modernista z mista Nansi Luyi Mazhorelya V 1917 roci she v molodomu vici Zhak Mazhorel buv vidpravlenij do Marokko z metoyu vidnovlennya zdorov ya pislya vazhkogo zahvoryuvannya Provivshi korotkij chas u Kasablanci vin poyihav do Marrakesha i yak i bagato z jogo suchasnikiv polyubiv yaskravi kolori ta vulichne zhittya cogo afrikanskogo mista Pislya podorozhej Pivnichnoyu Afrikoyu ta Seredzemnim morem vin vreshti resht virishiv nazavzhdi oselitisya v Marrakeshi U 1923 roci lishe cherez chotiri roki pislya odruzhennya z Andre Longvil Mazhorel pridbav u Marrakeshi zemelnu dilyanku na mezhi palmovogo gayu plosheyu v 4 akri de pobuduvav budinok u marokkanskomu stili U 1931 roci vin doruchiv arhitektoru Paulyu Sinuaru rozrobiti na comu misti villu v stili kubizmu Postupovo vin pridbav dodatkovu zemlyu zbilshivshi svoyu vlasnist priblizno na 10 akriv Na teritoriyi navkolo rezidenciyi vin pochav visadzhuvati pishnij sad yakij zgodom distav nazvu Mazhorel Sad stav spravoyu zhittya hudozhniku i tomu vin prisvyativ jogo rozvitku majzhe sorok rokiv Pidtrimka sadu v nalezhnomu stani viyavilasya duzhe dorogoyu dlya mitcya j tomu v 1947 roci vin vidkriv sad dlya vidviduvachiv beruchi z nih groshi Zgodom jomu prijshlosya rozprodati inshi zemelni dilyanki dlya pokrittya vitrat sprichinenih pidtrimkoyu sada Pislya rozluchennya v 1950 h rokah Mazhorel buv zmushenij prodati takozh budinok i zemlyu pid nim a sad zalishivsya u zanedbanomu stani Svoye druge zhittya vin otrimav lishe u 1980 h rokah zavdyaki modelyeram Ivu Sen Loranu ta P yeru Berzhe yaki pislya pridbannya vzyalisya za jogo kapitalne vidnovlennya Budivlya v sadu koloru sinij mazhorel Za svogo zhittya Mazhorel zasluzhiv reputaciyu vidomogo hudozhnika oriyentalista Odin z vidtinkiv sinogo koloru sho rozpovsyudzhenij u berberskij arhitekturi Marrakesha distav nazvu fr bleu Majorelle ta buv zapatentovanij Mazhorelyem Sadovij kompleksSadi ta budivli utvoryuyut kompleks de pevni budivli prisvyacheni riznim muzeyam ta eksponatam Sadi plosheyu dva z polovinoyu gektari shodnya vidkriti dlya vidviduvachiv i mistyat veliku kolekciyu roslin ta skulptur Na villi takozh znahodya tsya Berberskij muzej ta kolekciya kartin Mazhorelya Kolishnya majsternya hudozhnika stala miscem roztashuvannya Muzeyu islamskogo mistectva Marrakesha de predstavlena kolekciya pivnichnoafrikanskogo tekstilyu z osobistoyi kolekciyi Sen Lorana a takozh keramika ta yuvelirni virobi Rozrobka parkovogo kompleksu trivaye i sogodni Pributok vid turistiv vikoristovuyetsya dlya finansuvannya novih proyektiv Tak u zhovtni 2017 roku bulo vidkrito dlya publiki Muzej Iva Sen Lorana sho prisvyachenij spadshini dizajnera ta jogo zv yazkam iz Marrakeshem U sadi prozhivaye ponad 15 vidiv ptahiv endemikiv Pivnichnoyi Afriki Tut bagato fontaniv ta mistitsya velika kolekciya kaktusiv Sad Mazhorel ye odnoyu z najvidatnishih turistichnih pam yatok Marrakeshu shoroku privablyuyuchi ponad 700 tis vidviduvachiv KeruvannyaZ 2010 roku majnovij kompleks perebuvaye u vlasnosti Fundaciyi P yera Berzhe Iva Sen Lorana francuzkoyi nepributkovoyi organizaciyi a z 2011 roku keruyetsya Fundaciyeyu Zharden Mazhorel nepributkovoyu organizaciyeyu z Marrakeshu P yer Berzhe buv direktorom ciyeyi Fundaciyi do svoyeyi smerti u veresni 2017 r GalereyaIv Sen LoranSad nalezhav Ivu Sen Loranu ta P yeru Berzhe mizh 1980 i 2008 rokami Pislya smerti Iva Sen Lorana v 2008 roci u sadi buv rozviyanij jogo prah Div takozhKubizm OriyentalizmPrimitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 Marcilhac F La Vie et l Oeuvre de Jacques Majorelle 1886 1962 The Orientalists Volume 7 ARC Internationale edition 1988 pp 11 12 Jardin Majorelle Biography Jacques Majorelle Online http jardinmajorelle com ang jacques majorelle in morocco 2019 03 03 u Wayback Machine Jacques Majorelle Atlas Elite Magazine International 10 July 2017 p 8 Notes on Jacques Majorelle 2003 Articles amp Texticles 2007 Arhiv originalu za 2 September 2007 Procitovano 28 bereznya 2016 Foundation Jardin Majorelle Le Cahiers de Musee Berbere English version 2017 Bienvenue au Jardin Majorelle French Jardin Majorelle Procitovano 28 bereznya 2016 Panguang J C In Marrakesh a New Museum Celebrates Yves Saint Laurent New York Times 21 August 2017 lt Online https www nytimes com 2017 08 21 t magazine fashion yves saint laurent museum marrakesh html gt Foundation Jardin Majorelle Online http jardinmajorelle com ang fondation jardin majorelle 2019 02 26 u Wayback Machine Diderich J Pierre Berge Ties the Knot With Madison Cox WWD 4 May 2017 Howell V Pierre Berge Obituary The Guardian UK Online https www theguardian com fashion 2017 sep 10 pierre berge obituary Love 1936 2008 Fondation Pierre Berge Yves Saint Laurent 2008 Procitovano 27 zhovtnya 2011 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sad Mazhorel