Савич Маркович Штедімлія (серб. Савић Марковић Штедимлија; 12 січня 1906, Стієна — 25 січня 1971, Загреб) — чорногорський письменник, публіцист, вчений. Він вивчав історію Хорватії та був співробітником Лексикографічного інституту в Загребі. За життя він написав понад 20 книг та численні статті, а також працював як літературознавець. Штедімлія відомий також як головний редактор видань, що пропагують Хорватську православну церкву.
Савич Маркович Штедімлія | ||||
---|---|---|---|---|
Савић Марковић Штедимлија | ||||
Народився | 12 січня 1906 Стієна | |||
Помер | 25 січня 1971 (65 років) Загреб | |||
Поховання | Мирогойське кладовище | |||
Підданство | Чорногорія | |||
Діяльність | письменник, публіцист | |||
Мова творів | хорватська | |||
| ||||
Біографія
Савич Маркович Штедімлія народився в Стієні, невеликому селищі Чорногорії поблизу Подгориці в Князівстві Чорногорія. Він навчався в гімназії у Лесковаці і переїхав у Загреб у 1930 році. Там працював журналістом і письменником, опублікувавши численні статті та рецензії на літературні, історичні та політичні теми у періодичних виданнях. Статті Штедімлія про історію Чорногорії зазнали впливу хорватського націоналізму того часу. У 1941 році, після Другої світової війни в Югославії він заснував Чорногорський національний комітет Незалежної держави Хорватія, а через рік став редактором публікацій, що пропагують Хорватську православну церква режиму Усташе. Наприкінці 1944 року він емігрував у Австрію. А в 1945 році був заарештований у Радянській зоні Австрії та депортований у ГУЛАГ вСРСР. Після десяти років позбавлення волі він повернувся до Югославії в 1955 році. Був засуджений до 8 років ув'язнення за політичну діяльність під час війни. У 1959 році його звільнили за умови, що він прийняв заборону видавати твори під своїм іменем. У 1960-х роках він був членом Югославського лексикографічного інституту. Савич Маркович Штедімлія помер у 1971 році і був похований на кладовищі Мирогой у Загребі.
Історіографічні видання
Він вперше опублікував свою теорію про походження чорногорців у книгах «Червона Хорватія» та «Основи чорногорського націоналізму» у 1937 році. Штедімлія пояснив у своїй теорії, що чорногорці були нащадками хорватського народу, які потім оселилися на старій чорногорській території легендарної Червоної Хорватії]. Чорногорська мова не що інше, як діалект хорватської мови. Заключний пункт цієї теорії стверджує, що населення протягом століть поступово змінювалося в силу сербізації. Ця теорія не була первісною ідеєю Штедімлія, але її корені сягають кінця 19 століття до хорватського націоналізму.
Вибрана бібліографія
- Gorštačka krv: Crna Gora 1918—1928 (Чорногорія 1918—1928), Белград 1928 року.
- Crkolovanje crnogorske omladine (Освіта чорногорської молоді), Загреб, 1936.
- Crvena Croatia (Червона Хорватія), Загреб 1937 року.
- Основи чорногорського націоналізму , Загреб, 1937.
- Auf dem Balkan , Загреб 1943.
- Verschwörungen gegen den Frieden , Загреб, 1944 рік.
- Partizani o sebi, Югославські партизани території Незалежної держави Хорватія, Загреб 1944 року.
- Deset godina u gulagu (Десять років у ГУЛАГу), Подгориця 2004.
Примітки
Посилання
- Његош.орг: Двије црногорске химне
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Savich Markovich Shtedimliya serb Saviћ Markoviћ Shtedimliјa 12 sichnya 1906 Stiyena 25 sichnya 1971 Zagreb chornogorskij pismennik publicist vchenij Vin vivchav istoriyu Horvatiyi ta buv spivrobitnikom Leksikografichnogo institutu v Zagrebi Za zhittya vin napisav ponad 20 knig ta chislenni statti a takozh pracyuvav yak literaturoznavec Shtedimliya vidomij takozh yak golovnij redaktor vidan sho propaguyut Horvatsku pravoslavnu cerkvu Savich Markovich ShtedimliyaSaviћ Markoviћ ShtedimliјaNarodivsya12 sichnya 1906 1906 01 12 StiyenaPomer25 sichnya 1971 1971 01 25 65 rokiv ZagrebPohovannyaMirogojske kladovishePiddanstvo ChornogoriyaDiyalnistpismennik publicistMova tvorivhorvatska U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Savich BiografiyaSavich Markovich Shtedimliya narodivsya v Stiyeni nevelikomu selishi Chornogoriyi poblizu Podgorici v Knyazivstvi Chornogoriya Vin navchavsya v gimnaziyi u Leskovaci i pereyihav u Zagreb u 1930 roci Tam pracyuvav zhurnalistom i pismennikom opublikuvavshi chislenni statti ta recenziyi na literaturni istorichni ta politichni temi u periodichnih vidannyah Statti Shtedimliya pro istoriyu Chornogoriyi zaznali vplivu horvatskogo nacionalizmu togo chasu U 1941 roci pislya Drugoyi svitovoyi vijni v Yugoslaviyi vin zasnuvav Chornogorskij nacionalnij komitet Nezalezhnoyi derzhavi Horvatiya a cherez rik stav redaktorom publikacij sho propaguyut Horvatsku pravoslavnu cerkva rezhimu Ustashe Naprikinci 1944 roku vin emigruvav u Avstriyu A v 1945 roci buv zaareshtovanij u Radyanskij zoni Avstriyi ta deportovanij u GULAG vSRSR Pislya desyati rokiv pozbavlennya voli vin povernuvsya do Yugoslaviyi v 1955 roci Buv zasudzhenij do 8 rokiv uv yaznennya za politichnu diyalnist pid chas vijni U 1959 roci jogo zvilnili za umovi sho vin prijnyav zaboronu vidavati tvori pid svoyim imenem U 1960 h rokah vin buv chlenom Yugoslavskogo leksikografichnogo institutu Savich Markovich Shtedimliya pomer u 1971 roci i buv pohovanij na kladovishi Mirogoj u Zagrebi Istoriografichni vidannyaVin vpershe opublikuvav svoyu teoriyu pro pohodzhennya chornogorciv u knigah Chervona Horvatiya ta Osnovi chornogorskogo nacionalizmu u 1937 roci Shtedimliya poyasniv u svoyij teoriyi sho chornogorci buli nashadkami horvatskogo narodu yaki potim oselilisya na starij chornogorskij teritoriyi legendarnoyi Chervonoyi Horvatiyi Chornogorska mova ne sho inshe yak dialekt horvatskoyi movi Zaklyuchnij punkt ciyeyi teoriyi stverdzhuye sho naselennya protyagom stolit postupovo zminyuvalosya v silu serbizaciyi Cya teoriya ne bula pervisnoyu ideyeyu Shtedimliya ale yiyi koreni syagayut kincya 19 stolittya do horvatskogo nacionalizmu Vibrana bibliografiyaGorstacka krv Crna Gora 1918 1928 Chornogoriya 1918 1928 Belgrad 1928 roku Crkolovanje crnogorske omladine Osvita chornogorskoyi molodi Zagreb 1936 Crvena Croatia Chervona Horvatiya Zagreb 1937 roku Osnovi chornogorskogo nacionalizmu Zagreb 1937 Auf dem Balkan Zagreb 1943 Verschworungen gegen den Frieden Zagreb 1944 rik Partizani o sebi Yugoslavski partizani teritoriyi Nezalezhnoyi derzhavi Horvatiya Zagreb 1944 roku Deset godina u gulagu Desyat rokiv u GULAGu Podgoricya 2004 PrimitkiPosilannyaЊegosh org Dviјe crnogorske himne Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij