Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гліє́р Ре́йнгольд (Ерне́ст) Мо́ріцевич (30 грудня 1874 (11 січня 1875), Київ, Російська імперія — 23 червня 1956, Москва, РРФСР, СРСР) — український і російський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч німецько-польського походження.
Життєпис
Батько — німець Моріц Глієр (1835–1896), власник майстерні музичних інструментів
Мати — полька Юзефа (Жозефіна Вікентіївна) Корчак (1852–1937)
Навчався в Другій київській гімназії. Випускник (1894) і викладач Київського музичного училища (з 1956 р. носить ім'я Р. М. Глієра).
Серед його викладачів — скрипаль, диригент, військовий капельмейстер, відомий київський музичний педагог К. Воут, який в свою чергу був учнем чеського скрипаля О. Шевчика.
Закінчив Московську консерваторію (1900) по класу композиції М. Іполитова-Іванова, теоретичні предмети вивчав у А. Аренського, Г. Конюса, С. Танєєва, І. Гржималі.
Серед його приватних учнів — М. Мясковський і С. Прокоф'єв.
1913 — професор класу композиції, 1914–1919 — директор і викладач Київської консерваторії, до викладання в якій залучав багатьох відомих зарубіжних музикантів, зокрема, Павла Коханського.
Учні — Л. Ревуцький, Б. Лятошинський, С. Прокоф'єв, О. Мосолов та інші.
1920–1941 — професор Московської консерваторії. Доктор мистецтвознавства (1941), лауреат премії ім. М. Глінки (1908), Державних премій СРСР (1946, 1948, 1950), Народний артист Азербайджанської РСР (1934), , народний артист РРФСР (1935), народний артист СРСР (1938).
Автор багатьох творів у різних жанрах, зокрема балетів «Червоний мак», «Мідний вершник», Концерту для голосу з оркестром, романсів, інструментальних композицій тощо.
Глієр та Україна
Рейнгольд Глієр тривалий час жив у Києві по вул. Басейній № 6 (1876–1894, 1913–1914 і 1916–1920; будинок не зберігся) і вул. Кузнечній (вул. Антоновича) № 23 (1914–1916). Існувала також вулиця Глієра у с. Микільська Борщагівка (відома з 1-ї пол. ХХ ст. під назвою вул. Шкільна, назву «вул. Глієра» одержала у 1974 році. Ліквідована наприкінці 70-х рр. у зв'язку зі знесенням старої забудови). Нині у Києві також існує вулиця Рейнгольда Глієра.
Р. Глієр є автором ряду творів на українську тематику, зокрема це балет «Тарас Бульба» (1951–1952), симфонічна картина-балет «Запорожці» (1921), симфонічна поема «Заповіт» пам'яті Т. Шевченка (1939–1941), «Подражаніє Ієзекіїлю» (за віршем Т. Шевченка, 1918), музика до драматичних вистав «Іван Гус», «Гайдамаки» (1920) та містерії «Великий льох» (1919–1920) за поемами Т. Шевченка.
Впливи українських фольклорних джерел виявляються в творах: 1-й струнний квартет (1889), 1-а і 2-а симфонії, концерт для арфи з оркестром (1938), Концерт для голосу з оркестром, «Урочиста увертюра» (1937) та ін.; оркестрування і редагування опер «Наталка Полтавка», «Чорноморці» (1918–1920), інструментація сцен із опери «Тарас Бульба» (1920) М. Лисенка, кантати «Шевченкові» і драматичні картини «Гайдамаки» К. Стеценка.
Ім'я Рейнгольда Глієра носить муніципальна академія музики.
Примітки
- Глиэр Рейнгольд Морицевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Г. Риман Глиэр // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 366.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Find a Grave — 1996.
- Czech National Authority Database
- Grove Music Online — OUP.
- Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- Grove Music Online — OUP.
- Grove Music Online — OUP.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- CONOR.Sl
- Советская музыка. Вып. 7-12. — Огиз Музгиз, 1975. — С. 101
Джерела
- Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — .
- Ткачова Л. І. Гліер Рейнгольд Моріцович [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 118. — .
- Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — .
- Веб-енциклопедія Києва.
Література
- Глиэр Р. М. Статьи. Воспоминания. Материалы, т. 1, 2. — М.: 1965, 1967.
- Глиэр Р. М. Статьи и воспоминания. — М.: 1975.
- Гулинская З. К. Рейнгольд Морицевич Глиэр. — М.: 1986.
- Бугославский С. Рейнгольд Морицевич Глиэр, 2-е изд., 1930.
- Бэлза И. Р. М. Глиэр. 2-е изд. — М.: 1962.
- Петрова Н. Рейнгольд Морицевич Глиэр. — Л.: 1962.
- Сеженский К. Р. М. Глиэр. Краткий очерк жизни и творчества. 2-е изд. — М.: 1940.
- Богданов-Березовский В. «Красный мак». — Л., 1933.
- Бэлза И. Концерты Глиэра. — М.: 1955.
- Бэлза И. Р. М. Глиэр. — В кн.: О музыкантах ХХ века. — М.: 1979.
- Данилевич Л. Книга о советской музыке (главы: Р. М. Глиэр. Опера «Шахсенем». Балет «Красный цветок») — М.: 1962.
- Захаров Р. Искусство балетмейстера. — М.: 1954.
- Катонова С. Балеты Р. М. Глиэра. — М.:1960.
- Корев Ю. «Медный всадник» Р.Глиэра. — М.: 1951.
- Леонова М. Симфонические произведения Глиэра. Справочник-путеводитель. — М.: 1962.
- Слонимский Ю. Советский балет. Материалы к истории советского балетного театра. — М.—Л.: 1950.
- Соллертинский И. «Красный мак». -М.: 1930.
- Выдающиеся деятели теоретико-композиторского факультета Московской консерватории (Статьи: Леонова М. Ф. Рейнгольд Морицевич Глиэр; Лятошинский Б. Н. Глиэр — профессор и директор Киевской консерватории; Раков Н. П. Рейнгольд Морицевич Глиэр. — М.: 1966.
Посилання
- Глієр Рейнгольд Моріцевич // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 468.
- Ґлієр Райнґольд // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gliye r Re jngold Erne st Mo ricevich 30 grudnya 1874 11 sichnya 1875 18750111 Kiyiv Rosijska imperiya 23 chervnya 1956 Moskva RRFSR SRSR ukrayinskij i rosijskij kompozitor dirigent pedagog muzichno gromadskij diyach nimecko polskogo pohodzhennya Gliyer Rejngold MoricevichIm ya pri narodzhenni nim Reinhold Ernst Glier Rejngold Moricevich GliyerNarodivsya 30 grudnya 1874 11 sichnya 1875 2 Kiyiv UkrayinaPomer 23 chervnya 1956 1956 06 23 1 2 81 rik Moskva SRSR 1 Pohovannya Novodivichij cvintar 6 Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist kompozitor dirigent horeograf muzikoznavec muzichnij pedagog vikladach universitetu kinokompozitor pianistGaluz d 7 d 7 muzichna osvita 7 i muzichna kompoziciya 7 Alma mater Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo 1900 8 Naukovij stupin doktor mistectvoznavstva d 8 Vchiteli Tanyeyev Sergij Ivanovich 8 Ippolitov Ivanov Mihajlo Mihajlovich 8 Otakar Shevchik Arenskij Anton Stepanovich 8 d 8 i Grzhimali Ivan Vojcehovich 8 Vidomi uchni Prokof yev Sergij Sergijovich 9 Myaskovskij Mikola Yakovich 9 Hachaturyan Aram Illich 9 Knipper Lev Kostyantinovich 10 d Davidenko Oleksandr Oleksandrovich 8 Mosolov Oleksandr Vasilovich 11 d 12 Rakov Mikola Petrovich 8 i Lyatoshinskij Boris Mikolajovich 8 Znannya mov francuzka i rosijska 8 14 Zaklad Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo 8 i Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni Petra Chajkovskogo 8 Chlenstvo Spilka kompozitoriv SRSR 8 Zhanr opera 9 simfoniya 9 klasichna muzika 9 nacionalna muzika 9 i balet d 9 Magnum opus d 9 i d 9 AvtografNagorodiIMDb ID 0322926 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBatko nimec Moric Gliyer 1835 1896 vlasnik majsterni muzichnih instrumentiv Mati polka Yuzefa Zhozefina Vikentiyivna Korchak 1852 1937 Navchavsya v Drugij kiyivskij gimnaziyi Vipusknik 1894 i vikladach Kiyivskogo muzichnogo uchilisha z 1956 r nosit im ya R M Gliyera Sered jogo vikladachiv skripal dirigent vijskovij kapelmejster vidomij kiyivskij muzichnij pedagog K Vout yakij v svoyu chergu buv uchnem cheskogo skripalya O Shevchika Zakinchiv Moskovsku konservatoriyu 1900 po klasu kompoziciyi M Ipolitova Ivanova teoretichni predmeti vivchav u A Arenskogo G Konyusa S Tanyeyeva I Grzhimali Sered jogo privatnih uchniv M Myaskovskij i S Prokof yev 1913 profesor klasu kompoziciyi 1914 1919 direktor i vikladach Kiyivskoyi konservatoriyi do vikladannya v yakij zaluchav bagatoh vidomih zarubizhnih muzikantiv zokrema Pavla Kohanskogo Uchni L Revuckij B Lyatoshinskij S Prokof yev O Mosolov ta inshi 1920 1941 profesor Moskovskoyi konservatoriyi Doktor mistectvoznavstva 1941 laureat premiyi im M Glinki 1908 Derzhavnih premij SRSR 1946 1948 1950 Narodnij artist Azerbajdzhanskoyi RSR 1934 narodnij artist RRFSR 1935 narodnij artist SRSR 1938 Avtor bagatoh tvoriv u riznih zhanrah zokrema baletiv Chervonij mak Midnij vershnik Koncertu dlya golosu z orkestrom romansiv instrumentalnih kompozicij tosho Gliyer ta UkrayinaRejngold Gliyer trivalij chas zhiv u Kiyevi po vul Basejnij 6 1876 1894 1913 1914 i 1916 1920 budinok ne zberigsya i vul Kuznechnij vul Antonovicha 23 1914 1916 Isnuvala takozh vulicya Gliyera u s Mikilska Borshagivka vidoma z 1 yi pol HH st pid nazvoyu vul Shkilna nazvu vul Gliyera oderzhala u 1974 roci Likvidovana naprikinci 70 h rr u zv yazku zi znesennyam staroyi zabudovi Nini u Kiyevi takozh isnuye vulicya Rejngolda Gliyera R Gliyer ye avtorom ryadu tvoriv na ukrayinsku tematiku zokrema ce balet Taras Bulba 1951 1952 simfonichna kartina balet Zaporozhci 1921 simfonichna poema Zapovit pam yati T Shevchenka 1939 1941 Podrazhaniye Iyezekiyilyu za virshem T Shevchenka 1918 muzika do dramatichnih vistav Ivan Gus Gajdamaki 1920 ta misteriyi Velikij loh 1919 1920 za poemami T Shevchenka Vplivi ukrayinskih folklornih dzherel viyavlyayutsya v tvorah 1 j strunnij kvartet 1889 1 a i 2 a simfoniyi koncert dlya arfi z orkestrom 1938 Koncert dlya golosu z orkestrom Urochista uvertyura 1937 ta in orkestruvannya i redaguvannya oper Natalka Poltavka Chornomorci 1918 1920 instrumentaciya scen iz operi Taras Bulba 1920 M Lisenka kantati Shevchenkovi i dramatichni kartini Gajdamaki K Stecenka Im ya Rejngolda Gliyera nosit municipalna akademiya muziki PrimitkiGlier Rejngold Moricevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 G Riman Glier Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 1 S 366 d Track Q649d Track Q27774429d Track Q27680201d Track Q2910129d Track Q7117345 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Grove Music Online OUP d Track Q30532476d Track Q217595 Bell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 Grove Music Online OUP d Track Q30532476d Track Q217595 Grove Music Online OUP d Track Q30532476d Track Q217595 MITYA STILLMAN COMPOSER DEAD J Kahn Manhattan NYC New York Times Company A G Sulzberger 1936 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q11299d Track Q24743245d Track Q2529982d Track Q60d Track Q54837 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133 Sovetskaya muzyka Vyp 7 12 Ogiz Muzgiz 1975 S 101DzherelaMuha A Kompozitori Ukrayini ta ukrayinskoyi diaspori K 2004 ISBN 966 8259 08 4 Tkachova L I Glier Rejngold Moricovich 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 118 ISBN 966 00 0405 2 Korotkij enciklopedichnij slovnik z kulturi K Ukrayina 2003 ISBN 966 524 105 2 Veb enciklopediya Kiyeva Memorialna doshka na chest Rejngolda Gliyera vstanovlena na primishenni muzichnogo uchilisha u Kiyevi yake nosit jogo im ya vul Getmana Pavla Skoropadskogo 25 LiteraturaGlier R M Stati Vospominaniya Materialy t 1 2 M 1965 1967 Glier R M Stati i vospominaniya M 1975 Gulinskaya Z K Rejngold Moricevich Glier M 1986 Bugoslavskij S Rejngold Moricevich Glier 2 e izd 1930 Belza I R M Glier 2 e izd M 1962 Petrova N Rejngold Moricevich Glier L 1962 Sezhenskij K R M Glier Kratkij ocherk zhizni i tvorchestva 2 e izd M 1940 Bogdanov Berezovskij V Krasnyj mak L 1933 Belza I Koncerty Gliera M 1955 Belza I R M Glier V kn O muzykantah HH veka M 1979 Danilevich L Kniga o sovetskoj muzyke glavy R M Glier Opera Shahsenem Balet Krasnyj cvetok M 1962 Zaharov R Iskusstvo baletmejstera M 1954 Katonova S Balety R M Gliera M 1960 Korev Yu Mednyj vsadnik R Gliera M 1951 Leonova M Simfonicheskie proizvedeniya Gliera Spravochnik putevoditel M 1962 Slonimskij Yu Sovetskij balet Materialy k istorii sovetskogo baletnogo teatra M L 1950 Sollertinskij I Krasnyj mak M 1930 Vydayushiesya deyateli teoretiko kompozitorskogo fakulteta Moskovskoj konservatorii Stati Leonova M F Rejngold Moricevich Glier Lyatoshinskij B N Glier professor i direktor Kievskoj konservatorii Rakov N P Rejngold Moricevich Glier M 1966 PosilannyaGliyer Rejngold Moricevich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 468 Gliyer Rajngold Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006