Давиденко Олександр Олександрович (1 (13) квітня 1899, Одеса — 1 травня 1934, Москва) — радянський композитор, засновник композиторського товариства «ПРОКОЛЛ» (рос. Производственный коллектив).
Давиденко Олександр Олександрович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 13 квітня 1899 |
Місце народження | Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[1] |
Дата смерті | 1 травня 1934[1](35 років) |
Місце смерті | Москва, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | СРСР |
Професії | композитор, музичний педагог, music publicist, хормейстер |
Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Вчителі | Глієр Рейнгольд Моріцевич[2] |
Біографічні відомості
Народився в родині телеграфіста, в 8 років залишився круглим сиротою, вітчим віддав хлопчика в духовну семінарію, звідки майбутній композитор втік (співав у хорі, був керівником). Так Олександр Давиденко почав самостійне життя. Безпритульне дитинство навчило багато чого, але навряд чи сприяло отриманню класичної освіти. До того ж початок Радянської влади характеризувався повним запереченням класичної освіти — воно вважалося застарілим і буржуазним, нова влада збиралася починати світову історію заново, а все інше передбачалося викинути на «смітник історії». Це було дуже зручно для студентів, які залишали стіни навчальних закладів без всякого обтяження гуманітарними знаннями.
- 1918—1919 — в Одеській консерваторії, навчався в класі композитора Вітольда Малішевського.
- 1919—1921 — служив у Червоній армії, потім працював санітаром на залізниці.
- 1921 — в Харківському музичному інституті.
- 1922—1929 — в Московській консерваторії, педагог Р. Глієр.
- 1922—1924 — одночасно в Хоровій академії, педагог Олександр Кастальский.
Починаючи з 1924 року Саня Давиденко керував хоровими гуртками в робочих клубах.
У 1925 році він організував Виробничий колектив студентів-композиторів Московської консерваторії, яким керував в 1925—1929 рр. Членами були майбутні пролетарські композитори Б. Шехтер, В. Бєлий, М. Коваль, В. Фере, М. Чемберджі, А. Хачатурян, Д. Кабалевський, І. Дзержинський та ін.
У 1929 році діяльність «Проколл» була закінчена в зв'язку з отриманням Давиденко вищої музичної освіти.
- 1929—1932 — аспірант Московської консерваторії
- 1929-1932- член Російської Асоціації пролетарських музикантів (РАПМ), редактор журналу «За пролетарську музику».
Багато часу віддавав музично-просвітницькій роботі — їздив по країні, організовуючи в цей голодний час хорові гуртки, для яких написав чимало пісень.
Пісні Давиденка
Його пісні користувалися успіхом, виконувалися в естрадних концертах, постійно звучали по радіо. Тематика його музичних творів завжди революційна, бравурна. Давиденко виявився чи не найбільш популярним естрадним композитором часу, дуже багато зробивши для становлення радянської масової хорової пісні.
У 1925 році він написав музику до уривку з вірша М. М. Асєєва «Кінна Будьонного», пісня була відразу добре прийнята і оцінена на всіх рівнях і багато виконувалася.
Піонерська пісня «Маленький барабанщик» («Ми йшли під гуркіт канонади …») увійшла в репертуар дитячих хорів і широко виконувалася до самого кінця радянської влади і піонерського руху. Це було аранжування німецької революційної пісні про юного сурмача німецького Союзу Червоних Фронтовиків Фріца Вайнеке (нім .: Der kleine Trompeter, маленький трубач), вбитого поліцейським. Музику і слова написав німецький композитор В. Валльрот. На російську мову текст переклав М. Свєтлов в 1930 р, а обробку музики зробив Олександр Давиденко. У такому вигляді пісня здобула величезну популярність в СРСР і постійно звучала в піонерських радіопередачах і дитячих концертах.
Пісня Олександра Давиденка «Нас побити, побити хотіли» стала одним з найбільш модних хітів на початку 1930-х і спровокувала безліч пародій.
Примітки
- Давиденко Александр Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Grove Music Online — OUP.
Зовнішні аудіофайли | |
---|---|
Знаменита пісня про конфлікт з білокитайцями на КСЗ, Слова: Д.Бєдного 1929, «Нас побить, побить хотели...» |
Посилання
- Давиденко Олександр Олександрович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 573.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Davidenko Oleksandr Oleksandrovich 1 13 kvitnya 1899 Odesa 1 travnya 1934 Moskva radyanskij kompozitor zasnovnik kompozitorskogo tovaristva PROKOLL ros Proizvodstvennyj kollektiv Davidenko Oleksandr OleksandrovichOsnovna informaciyaData narodzhennya13 kvitnya 1899 1899 04 13 Misce narodzhennyaOdesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya 1 Data smerti1 travnya 1934 1934 05 01 1 35 rokiv Misce smertiMoskva SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvoSRSRProfesiyikompozitor muzichnij pedagog music publicist hormejsterOsvitaMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoVchiteliGliyer Rejngold Moricevich 2 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Davidenko Biografichni vidomostiNarodivsya v rodini telegrafista v 8 rokiv zalishivsya kruglim sirotoyu vitchim viddav hlopchika v duhovnu seminariyu zvidki majbutnij kompozitor vtik spivav u hori buv kerivnikom Tak Oleksandr Davidenko pochav samostijne zhittya Bezpritulne ditinstvo navchilo bagato chogo ale navryad chi spriyalo otrimannyu klasichnoyi osviti Do togo zh pochatok Radyanskoyi vladi harakterizuvavsya povnim zaperechennyam klasichnoyi osviti vono vvazhalosya zastarilim i burzhuaznim nova vlada zbiralasya pochinati svitovu istoriyu zanovo a vse inshe peredbachalosya vikinuti na smitnik istoriyi Ce bulo duzhe zruchno dlya studentiv yaki zalishali stini navchalnih zakladiv bez vsyakogo obtyazhennya gumanitarnimi znannyami 1918 1919 v Odeskij konservatoriyi navchavsya v klasi kompozitora Vitolda Malishevskogo 1919 1921 sluzhiv u Chervonij armiyi potim pracyuvav sanitarom na zaliznici 1921 v Harkivskomu muzichnomu instituti 1922 1929 v Moskovskij konservatoriyi pedagog R Gliyer 1922 1924 odnochasno v Horovij akademiyi pedagog Oleksandr Kastalskij Pochinayuchi z 1924 roku Sanya Davidenko keruvav horovimi gurtkami v robochih klubah U 1925 roci vin organizuvav Virobnichij kolektiv studentiv kompozitoriv Moskovskoyi konservatoriyi yakim keruvav v 1925 1929 rr Chlenami buli majbutni proletarski kompozitori B Shehter V Byelij M Koval V Fere M Chemberdzhi A Hachaturyan D Kabalevskij I Dzerzhinskij ta in U 1929 roci diyalnist Prokoll bula zakinchena v zv yazku z otrimannyam Davidenko vishoyi muzichnoyi osviti 1929 1932 aspirant Moskovskoyi konservatoriyi 1929 1932 chlen Rosijskoyi Asociaciyi proletarskih muzikantiv RAPM redaktor zhurnalu Za proletarsku muziku Bagato chasu viddavav muzichno prosvitnickij roboti yizdiv po krayini organizovuyuchi v cej golodnij chas horovi gurtki dlya yakih napisav chimalo pisen Pisni DavidenkaJogo pisni koristuvalisya uspihom vikonuvalisya v estradnih koncertah postijno zvuchali po radio Tematika jogo muzichnih tvoriv zavzhdi revolyucijna bravurna Davidenko viyavivsya chi ne najbilsh populyarnim estradnim kompozitorom chasu duzhe bagato zrobivshi dlya stanovlennya radyanskoyi masovoyi horovoyi pisni U 1925 roci vin napisav muziku do urivku z virsha M M Asyeyeva Kinna Budonnogo pisnya bula vidrazu dobre prijnyata i ocinena na vsih rivnyah i bagato vikonuvalasya Pionerska pisnya Malenkij barabanshik Mi jshli pid gurkit kanonadi uvijshla v repertuar dityachih horiv i shiroko vikonuvalasya do samogo kincya radyanskoyi vladi i pionerskogo ruhu Ce bulo aranzhuvannya nimeckoyi revolyucijnoyi pisni pro yunogo surmacha nimeckogo Soyuzu Chervonih Frontovikiv Frica Vajneke nim Der kleine Trompeter malenkij trubach vbitogo policejskim Muziku i slova napisav nimeckij kompozitor V Vallrot Na rosijsku movu tekst pereklav M Svyetlov v 1930 r a obrobku muziki zrobiv Oleksandr Davidenko U takomu viglyadi pisnya zdobula velicheznu populyarnist v SRSR i postijno zvuchala v pionerskih radioperedachah i dityachih koncertah Pisnya Oleksandra Davidenka Nas pobiti pobiti hotili stala odnim z najbilsh modnih hitiv na pochatku 1930 h i sprovokuvala bezlich parodij PrimitkiDavidenko Aleksandr Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Grove Music Online OUP d Track Q30532476d Track Q217595 Zovnishni audiofajliZnamenita pisnya pro konflikt z bilokitajcyami na KSZ Slova D Byednogo 1929 Nas pobit pobit hoteli PosilannyaDavidenko Oleksandr Oleksandrovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 573